Анно Доміні: \"І, їй вглядаючись услід,
Питання мучило єдине\" -- вглядались же, треба думати, ви (автор), але з написаного виходить, що то питання вглядалося і мучило, розумієте, про що йдеться? На жаль, доволі поширена помилка: головна дія, виражена присудком, і додаткова, виражена дієприслівником, мають стосуватися лише одного підмета, а не різних.
Анно Доміні: На дурні питання (системи -- чи сайту?) і дурна відповідь.
(Втім, слово "штучний" можна протлумачити ще й так:
3. розм. Гарно, із смаком зроблений; красивий, вишуканий. Так ось коли побачив співака! Яка мальована та штучна птиця! (Євген Гребінка, I, 1957, 78 ); Ожила Моя сердешна молодиця! І де ті в господа взялися Усякі штучнії їства? (Тарас Шевченко, II, 1953, 107); Персні й намиста блискучі, штучні каблучки на руки, дорогі сукна та шовкові тканини… Все те так і сяло та грало (Панас Мирний, III, 1954, 257); Стоять [сестри> поруч: на старшій сукня штучна, ясної барви, старанно дібрана до лиця (Леся Українка, III, 1952, 499); Ридваном штучним Проїздила [гетьманівна> з-за Дніпра у Київ Із полковником (Василь Мисик, Біля криниці, 1967, 206).
Словник української мови: в 11 томах. — Том 11, 1980. — Стор. 553.
Анно Доміні: Хто саме норовить?
Путь, де не гасли б заграви? А мені подумалося, що путь, навпаки, мала б до тих заграв привести... щось не так зрозуміла?
КОМЕНТАР ЩОДО ТВОРУ: 
)