Андре Ільєн*: З твого дозволу,як то кажуть просто читав твій вірш , а в голові зразу виринав переклад
- Дивись! Бачиш? Там в вишині Велика Ведмедиця.
- Поглянь-дивись … а поруч неї і Мала
- (А знаєш) Інколи я чую, як ця Земля кружляє мов хурделиця.
- Хм.(Знаю) І як не дивно, … та відчуваю я це теж зповна.
- Дивись-поглянь. Там з неба впало щось. Зоря чи то комета, певним бути у тім я не можу.
- Це нині комусь у двері вже стукотить щастя.
- Комусь, хто так довго чекав серед лютих морозів ту іскорку полум’я божу.
- Скажи-промов… Чи бува ти у щастя полоні?
- І чи правда, що стрівши його обертом голова?
- Ой, моя ти леле-малече, ти ж бо щастя моє і вовік , і сьогодні,
- Ти моя сама світла у всесвіті цілім зоря !
15.01.2014 - 11:51
Ваууууу( немає слів).По-моєму,переклад перевершив оригінал