… човником плюскіт хвилі,
зелений колір води,
думки нести глибини,
гойдаючись в плин весни,
хитаючись в ритмі долі,
тягти душею беззмістовний вагон
кроком невпинно маленьким
тихим голосом шепотіти з тобою у тон
пророчим дуетом любові
лишень мілководним плесом, глибинною рибою нести всі думи
і почуття усі
уламками душі,
плескаючи, збавляючись, думки виношуючи,
торкаючись бувальщин спопелівших книжок
що на дні, що під ногами, і що під
вітрилами, і ось, під небесами,
твоєї рідної душі …
Души мене души.
і заспівай в мені, рідненька,
беззаперечно щира
і по рахунку дивом сьомим,
потрібніша за всі скарби
Як тесана на серці шиба,
Що в рай, що в пекло – але точно без межі
30.06.2018 - 10:08
так дивно,.. і не подумала би, що з цього може вийти вірш.
Якби й перекладала б, то напевне би мучила текст, а оскільки не вмію, то нічого б не вийшло, але якось спробувати можна було б.
дякую вам велике за увагу до моїх буков
Андре Ільєн*: ... ось така кавер версія З вашого дозволу
Глибина.Душа.
Змістами кане, мигає, моргає
Фарбами не втішає
Краплями сміх пісень
Неосяжних, парадами лунає
Феєрверками величаємо
Світло і сутінки
Темряву і на пів хащі мелодійних своїх думок
Туманно-поверхневих-легко-грайливих-судинно-венни
Ляючихся до
Центру всесвіту душі твоєї
Неосяжно глибокої, безпробудно
Незбагненно коханої.
КОМЕНТАР ЩОДО ТВОРУ: 
так дивно,.. і не подумала би, що з цього може вийти вірш.
