Дякую, Сонце.
Ти так тактовно мене поправляєш, що я в захваті.
А мені би Ваші роки, просто по білій заздрості.
Вірш уже поправив.
Він став кращим.
Цілую.
Розчулений.
Чесне слово.
Невже і мені можуть писати вірші?
А натхнення, Анночко, беру від усвідомлення, що так мало нам дано прожити на цій грішній землі і краще це життя прожити в радості.
Ніжно цілую Тебе і радий, що Ти з"явилася знову.
Вже виправив.
Чому Ти так довго не читаєш мої опуси, я б раніше виправив, а так соромлюся на всю Україну.
Дякую щиро за увагу і критичність.
З наступаючим світлим святом.
З повагою
Василь Калуш.