Вразлива: Образи в уяві,але які вдалі картинки підбераєш.ігор Стожар сказав,що картинки не головне,але по Твоїх віршах бачу,що відіграють величезне значення. Чудо!
Вразлива: Ох,яке то лікування я добре знаю,
тому від серця співчуваю,
а йдем до них бо ж маєм надію,
що може стрінемо , як не в кабінеті,
то в коридорі випадково, для нас він спеціально дарований від Бога.Здоров*я Олю!
17.11.2013 - 09:39
Дякую, Дануто, за побажання!
Зараз мені дуже допомагають старі записи в медицинській карті, поради в Інтернеті, та прислуховуюсь до свого організму - він мені сам підкаже - де, що, коли...
Вразлива: Тамила! Я полностью с Вами согласна. Его не выдержанность , это не только не коректность,мне кажеться это просто его стиль,восприятие или как молодёжь выражаеться- На своей волне!Ну,что поделаешь ? Нас тут много и мы всякие.
14.11.2013 - 21:52
Спасибо Вам. И еще добавлю, что таких самоуверенных пацанов жизнь еще как учит. Наверное, еще по-серьёзному никто морду ему не бил. Ну так всё еще впереди. И не один раз) С его-то амбициями
Вразлива: Опа! Это я Чехову!Ну не выдержал пацан...
14.11.2013 - 21:38
А я тут при чем? Я его что, оскорбила? Или где? Что он тут себе позволяет? Если его папа-мама не воспитали, то это его проблемы. Я нормально воспринимаю отрицательные отзывы. Но оскорблений в свой адрес терпеть не намерена. Вот и всё.
Вразлива: Дійсно Валю! Вірш мов картина модерн,прийдеш в галерею стоїш і дого вглядаєшся , що ж воно таке?Коли ж роздивишся , то ніби й все ж понятно. Дуже цікаво малюєте!
13.11.2013 - 07:59
...я з Вами, як і завжди, погоджуюся, пані Вразлива... цю "штуку" швиденько поглядом "не проскочиш", мабуть... але менеі здається усе тут досить простим і логічно вмотивованим... (бо я бачу все це ізсередини ніби...))) - основна думка тут та, що людина сама постійно творить і свою власну вселенну і, частково, спільну нашу Вселенну... світ - він не однозначний для всіх, він ніби постійно "піддакує" кожному із нас... якщо хтось каже, що світ чорний, він, Світ, одразу погоджується і потверджує: "...так, так, - я чорний... чорний... - чорнющий..." - і робиться чорним... - інший каже: "...світ білий..." - і світ одразу ж підхоплює - "...так, я білий... як перо лебедине...." - просто світ завжди такий, яким його хоче бачити і бачить людина, кожна... він ведеться стосовно нас із позиції "чєво ізволітє?.." - так він виявляю свою до нас любов і турботу... (це - трансерфінг реальності..)
от усі красоти позахідного неба - вони існують тільки для того, хто їх споглядає... а хто заклопотаний і на небо не погляне в той момент - то для нього ніякого позахідно-кольорового дійства і не відбудеться : був день - став вечір - і все...)))
з приємністю ділюся з Вами думками своїми, які блукають у віршеві "між рядками"... дякую Вам за висловлене Ваше враження...
КОМЕНТАР ЩОДО ТВОРУ: 
Радію, що Вам сподобалось! 
