Макс Дрозд: Цікаво, цікаво. Світле кохання, мабуть перше)
Хоча, кожне кохання світле.
Вірш написаний рік тому, втім, надіюся, Ви досі дякуєте долі за зустріч, Ярославе
Макс Дрозд: Гарно ж Ви пишете, поетесо. Знайшли свій стиль, а підібрати тему - не проблема. Здається, про будь-що можете писати. Неймовірно. Захоплююся, дякую.
Макс Дрозд: Усміхнув абзац перед віршем. Не розумію чому, але найбільший крінж у мене викликає саме це слово
А вірш ніби й не високо літає, втім, й не торкається нашої землі)
Щось та є. Питання на питанні, питанням поганяє, а \"Але чому?\" в кінці - мед. Дякую
Макс Дрозд: Знаєте, це щось типу світлої трагічності. Відчув нотки й того, й того.
Бездоганно. Давно не заходив на сайт - нарешті з\'явилася хвилинонька насолодитися такою красою..
Дякую.
Макс Дрозд: Цікаві слова Ви підбираєте, такого-собі \"жаргончику\", але від цього ще цікавіше - тими словами Ви передали всю суть. Останній катрен прямо в душу. Дякую, сподобалося)