Гість-Наум: А мудрості початок -- перед Богом страх...
Не той тваринний, що вбиває,
Бог є Любов, покірним гріх прощає.
Псалми 111:9,10 \"Викупив він народ свій,
уклав з ним угоду навіки.
Ім’я його святе та грізне.
Страх перед Єговою — початок мудрості.
Усі, хто виконує його накази, мають проникливість.
Хвала йому лунатиме вічно\".
16.03.2018 - 15:59
Звісно, страх Божий початок мудрості.
Страх Божий – це страх чинити гріх, страх образити Бога своїми поганими вчинками, хоч у Бога відсутнє почуття образи. Страх Божий подібний до страху вчинити щось погане людям, яких ми любимо.
Слава Єдиному Богу у трьох іпостасях: Отцю, і Сину, і Святому Духу! Амінь. ☦
Гість-Наум: \"Навіть в найгіршій біді
Треба забуть лицемірство\". Гідно і достойно!
ДУХОВНІ ЛІЛІПУТИ
Хто сформував систему в’язнів і духовних ліліпутів
Жорстоких, кровожерливих, нещадних до усіх?
Сміливі, мов комар голодний вітром здутий,
Закон і смерті страх ніяк не зупиняють їх….
Закріплена навік на рівні генів
Страшна недуга – милосердя брак.
Віками хрестоносці звироднілі процвітали –
Їм інквізиція «свята» проклала шлях.
Орди стихія, дика, буйна, злобна
Жорстокістю спресована у моноліт,
Де розум і свідомість у людей відсутні –
Творця дарунок – совість, непробудно спить.
Сліпа громада неуків, насмішників убогих
В пориві ейфорії темної юрби
Намірена планету рідну рятувати,
Не бачачи своєї безпорадності і крайньої біди…..
Наївний лицеміре, прибери колоду,
Що віддавна в твоїх засліплених очах.
Чи зрозумів свою нікчемність перед Богом –
Всесильний пропонує не тваринний страх….
Псалом 111:10 «Страх перед Єговою — початок мудрості»
Матвія 5:7; 7:3 «Щасливі милосердні, бо їм буде виявлено
милосердя. Чому ти дивишся на скалку в оці свого брата,
а колоду у власному оці не помічаєш?
2 Коринфян 11:14,15 «І не дивно, адже сам Сатана видає себе
за ангела світла. Тож немає нічого дивного в тому, що його
служителі теж видають себе за служителів праведності.
Однак в кінці вони отримають те, що заслужили».
Гість-Наум: ТРАДИЦИИ (Из акродраммы «Орудия геноцида»)
Трагедий в мире больше, чем в достатке.
Решить не просто, кто виновен в них.
А, все – таки, статистика истории
Дает нам повод вывод завершить:
Издревле меж людского рода
Циничные и гордые бездельники и трепачи
Идеи вредные искусно продвигали
И истребляли мир и человечность на пути.
Гість-Наум: Матвія 18:2,3 \"А він, покликавши до себе малу дитину, поставив її серед них та промовив: «Правду кажу вам: якщо ви не навернетесь і не станете як малі діти, то нізащо не ввійдете в небесне Царство\".
Учора, нині, завтра і завжди:
Питання для всіх смертних так незрозуміле.
Ми знаємо -- від смерті не втечеш....
Тому всі наші почуття такі вразливі.
Не в стані з\'ясувати чоловік
Події всі, що пильно їх чекає.
Аж поки не загляне у минулий вік,
Коли пророки до людей звертались.
З глибин віків до нас дійшли слова
Від Розуму, котрий існує вічно.
І створений Ним перший чоловік
Йому подібний, але напрочуд безпечний!
Він знав – життя можливе без кінця,
І вільний від хвороби і турботи….
Та гордий ангел вічність зруйнував,
Довів до бунту, збочення, розбрату.
Адаму вдалося прожити дев’ять сотень літ,
І тридцять років, аж прийшла розплата.
Бог вічність для людей наразі зупинив.
І з того часу смерть -- за гріх відплата…
Питання суверенності не вирішене ще –
Брехун відомий, але ще на волі.
Сьогодні час для підсумків настав, уже:
Брехню покинути, щоб вічно жити в дружнім колі.
Син Бога до людей із космосу прийшов,
Вказав для всіх одну надію і дорогу :
Щоб жити по Закону, так як Бог велів,
Бо оправдаються лиш ті, хто служить Богу!
Гість-Наум: ЛЮБОВЬ И СТРАСТЬ (На стих. «Счастье» Лефара Шадри)
Как часто мы в понятиях блуждаем.
В высоких чувствах потеряв покой
От страсти вянем, трепетно сгораем
И о любви заводим разговор.
Кто чувство это испытал правдиво
И может честно говорить о нем?
Не подменять минутные порывы
Весомым словом, что весь мир ведет!
Любовь добра и долготерпелива.
Ни хвастовства, ни ревности в ней нет.
Не превозносится и неприличия не терпит,
Не ищет своего, не помнит всех обид.
Нет раздраженья в чувстве этом,
Неправедность не радует его.
Любовь все переносит, всему верит,
На все надеется, и стойко терпит все.
Наш род людской, увы, несовершенный,
До полных знаний путь еще далек….
Теперь же пребывают между нами –
Надежда, вера и наибольшая – любовь.
1 Коринфянам 13:4-13 «Любовь долготерпелива
и добра. Любовь не ревнива, не хвастлива, она
не превозносится, не ведет себя неприлично,
не ищет своего, не раздражается, не ведет
счет обидам, не радуется неправедности, а
радуется истине, все переносит, всему верит,
на все надеется, все стойко претерпевает.»
1 Иоанна 4:8 «Кто не любит, тот не познал
Бога, потому что Бог есть любовь.»
Гість-Наум: Давно для нас сонники хтось готував,
Щоб страшити снами, неспокій щоб мав....
Коли ми не винні нікому ніщо,
Тривожитись марно, не віщий той сон!
У демонську сферу не варто втручатись,
І захист в ворожок не треба шукати.
Щоб злий не лякав нас, боятись не слід,
Відійдуть кошмари і счезнуть, мов ніч.
Учора, нині, завтра і завжди:
Питання для всіх смертних так незрозуміле.
Ми знаємо -- від смерті не втечеш....
Тому всі наші почуття такі вразливі.
Не в стані з\'ясувати чоловік
Події всі, що пильно їх чекає.
Аж поки не загляне у минулий вік,
Коли пророки до людей звертались.
З глибин віків до нас дійшли слова
Від Розуму, котрий існує вічно.
І створений Ним перший чоловік
Йому подібний, але напрочуд безпечний!
Він знав – життя можливе без кінця,
І вільний від хвороби і турботи….
Та гордий ангел вічність зруйнував,
Довів до бунту, збочення, розбрату.
Адаму вдалося прожити дев’ять сотень літ,
І тридцять років, аж прийшла розплата.
Бог вічність для людей наразі зупинив.
І з того часу смерть -- за гріх відплата…
Питання суверенності не вирішене ще –
Брехун відомий, але ще на волі.
Сьогодні час для підсумків настав, уже:
Брехню покинути, щоб вічно жити в дружнім колі.
Син Бога до людей із космосу прийшов,
Вказав для всіх одну надію і дорогу :
Щоб жити по Закону, так як Бог велів,
Бо оправдаються лиш ті, хто служить Богу!
Гість-Наум: ЛЮБОВЬ И СТРАСТЬ (На стих. «Счастье» Лефара Шадри)
Как часто мы в понятиях блуждаем.
В высоких чувствах потеряв покой
От страсти вянем, трепетно сгораем
И о любви заводим разговор.
Кто чувство это испытал правдиво
И может честно говорить о нем?
Не подменять минутные порывы
Весомым словом, что весь мир ведет!
Любовь добра и долготерпелива.
Ни хвастовства, ни ревности в ней нет.
Не превозносится и неприличия не терпит,
Не ищет своего, не помнит всех обид.
Нет раздраженья в чувстве этом,
Неправедность не радует его.
Любовь все переносит, всему верит,
На все надеется, и стойко терпит все.
Наш род людской, увы, несовершенный,
До полных знаний путь еще далек….
Теперь же пребывают между нами –
Надежда, вера и наибольшая – любовь.
1 Коринфянам 13:4-13 «Любовь долготерпелива
и добра. Любовь не ревнива, не хвастлива, она
не превозносится, не ведет себя неприлично,
не ищет своего, не раздражается, не ведет
счет обидам, не радуется неправедности, а
радуется истине, все переносит, всему верит,
на все надеется, все стойко претерпевает.»
1 Иоанна 4:8 «Кто не любит, тот не познал
Бога, потому что Бог есть любовь.»