Гість-Наум: Творець здавна світ осудив --
Частину людства, що пішла від Нього.
Тому Він Сина нам послав,
Щоб до життя вказав дорогу...
1Івана 2:15-17\"Не любіть ані світу, ані того, що у світі. Якщо хтось любить світ, у ньому немає любові до Батька, бо все, що у світі,— прагнення плоті, прагнення очей та вихваляння своїми статками,— походить не від Батька, а від світу. І світ минає, і його прагнення, а хто виконує Божу волю, той залишається вічно.
Це страшно, як людину розпинають,
Не знявши віри їй, що Бог вона;
Плювками прибивають до хреста
Невинну душу, генієм пройняту.
А ще страшніше, як знімають ката
З охрестя справедливої ганьби,
Навколішки стоять довкруг мерця
І ждуть в мольбах, що він от-от воскресне…
Одна Голгофа споконвік була:
Розбйник і творець висіли поруч,
І в темряві не розрізняли їх.
Та ми повинні бачити при світлі,
Де вбитий бог, а де всесвітній хам,
Що перед смертю розпинав народи.
****** ГОЛГОФА ******
Син Божий мусить вмерти на стовпі,
Пророками описано детально:
Народжений від Діви, прийде до людей,
Щоб кров\'ю відкупити рід людський печальний.
Відступники, Його, як Сина, не приймуть,
Синод зрадливий вирок дав до страти.
Вмираючи, до Батька Він моливсь:
Прости їм, в незнанні не вміють розрізняти!
Віки минули, ми ще в темноті,
Сліпою вірою лиш вмієм припускати…..
Помазаного Богом на Царя
Наївно Богом смієм називати.
Поет в пориві замішання суєти,
Під тиском комісарів і червоної цензури
Спромігся нагадати про Творця
Принизивши зрадливо до малої букви!
Дії 5:30 «Бог наших прабатьків воскресив Ісуса,
якого ви вбили, повісивши на стовпі; 10:39 І ми є
свідками всього, що Ісус зробив в юдейському краї
та в Єрусалимі. Незважаючи на це, його вбили
, повісивши на стовпі. На третій же день Бог його
воскресиві дозволив йому виявитися людям».
Галат 3:13 «Христос же викупив нас і звільнив
від прокляття Закону, оскільки став прокляттям
замість нас, адже написано: «Про́клятий кожен,
хто висить на стовпі».,
Як нам далеко до духовної свободи,
Ми ще в Ярила древніх пелюшках!
Завзято колядуємо, не знаючи турботи,
Еліта очманіла – явно їде «дах»!
Їм байдуже і невтямки хто народився:
«Предвічний Бог», чи Божий Син….
Побожність їх –в традиціях, вертепах,
А Слова Божого не знає ні один.
Обдурені байками самозванця Костантина* ,
«Священні» єресі так щиро бережуть.
Не відрізняють Батька, ані Сина,
Спотворили всю християнську суть.
«Звізду» волочать по майданах –
Ту, що до Ірода «царів» лукавих привела.
Козу з чортами у вертепах водять,
Вже досягли в знаннях самого дна.
В захопленні марнім вбачають «ідентичність»,
Пітьми середньовічної відлуння їх трима.
Пихато морщать лоб, вдивляються у вічність,
Та через гордість в них розважності нема.
До нині їм Христос «рождається» щороку,
Дарма, що Він від Бога Вічний Цар.
Вже Боже Царство світить на порозі,
На суд всесвітній вже готовий Володар.
* Костантин – римський імператор зійшов на трон Західної Римської імперії в 306 році н. е. Від 324 до 337 року він правив як єдиновладний правитель Західної і Східної Римських імперій. об’єднав язичницьку і християнську релігії
Вітаючи Константина в Римі, язичницький сенат проголосив його головним августом і великим понтифіком, тобто верховним жерцем поганської релігії цієї імперії. У 325 році н. е., все ще неохрещений, він очолював перший великий вселенський собор «християнської» церкви, на якому було засуджено аріанство й укладено положення головних вірувань, назване Нікейським символом віри. «Константин так і не покинув культу сонця й викарбовував зображення сонця на своїх монетах». «Католицька енциклопедія» (англ.)
Учора, нині, завтра і завжди:
Питання для всіх смертних так незрозуміле.
Ми знаємо -- від смерті не втечеш....
Тому всі наші почуття такі вразливі.
Не в стані з\'ясувати чоловік
Події всі, що пильно їх чекає.
Аж поки не загляне у минулий вік,
Коли пророки до людей звертались.
З глибин віків до нас дійшли слова
Від Розуму, котрий існує вічно.
І створений Ним перший чоловік
Йому подібний, але напрочуд безпечний!
Він знав – життя можливе без кінця,
І вільний від хвороби і турботи….
Та гордий ангел вічність зруйнував,
Довів до бунту, збочення, розбрату.
Адаму вдалося прожити дев’ять сотень літ,
І тридцять років, аж прийшла розплата.
Бог вічність для людей наразі зупинив.
І з того часу смерть -- за гріх відплата…
Питання суверенності не вирішене ще –
Брехун відомий, але ще на волі.
Сьогодні час для підсумків настав, уже:
Брехню покинути, щоб вічно жити в дружнім колі.
Син Бога до людей із космосу прийшов,
Вказав для всіх одну надію і дорогу :
Щоб жити по Закону, так як Бог велів,
Бо оправдаються лиш ті, хто служить Богу!
Світ не від нині в замішанні, в горі,
Шукає порятунку, йде на манівці.
Безумним тісно на земних просторах:
Так палко люблять мир…з мечем в руці.
Хто за Месією пішов дорогою вузькою,
Хто Слово Бога шанував, як Документ?
Лукаві можновладці йшли дорогою не тою –
Спотворили вчення, насилля – аргумент!
Мамона розуми всіх, хто при владі, покорила.
Простого люду вигляд викликає злість.
Неситими очима по землі блукають, мов на крилах,
Маєтки множити – мета єдина й честь.
«Хто більшим хоче бути, хай стає слугою –
Не бутафорним, хижим у душі,
Скарби збирайте справжні в небі для спокою,
Бо все земне дочасне, лиш для молів і іржі».
Коли ви учнями Христа себе назвали,
Хай по любові вашій бачать всі –
Ви хабара не брали й не давали,
І «чисті руки» ваші не лише на язиці.
Коли Ісус в прощальну ніч пасхальну
Із учнями спожив вино і хліб,
Він не просив, а дав наказ реальний –
Ці символи приймати всім достойним кожен рік.
Чи Божий Син не має необмеженої, влади,
Чи Він не Цар на всій залюдненій землі?
Чи шопки з немовлям – вершина слави,
Чи витівки з вертепом і від злого «звіздарі»….
У пору як настане на землі весняне рівнодення,
Коли на небі перший повний місяць настає,
Від часу виходу народу Бога із Єгипту,
На всі часи це спомин смерті Сина Бога є!
Луки 22:19,20 «Також він взяв хліб і, склавши подяку, поламав
його, дав їм і сказав: «Це означає моє тіло, яке буде віддане
за вас. Чиніть це на спомин про мене». Так само взяв він після
вечері чашу і сказав: «Ця чаша означає нову угоду, укладену
на підставі моєї крові, яка проллється за вас»
Щорічний спомин смерті Ісуса Христа у 2018 році
відзначається 31 березня після заходу сонця.
.
Гість-Наум: Чудова половина: жінка, мати,
Ісус жінок як рівних поважав.
Лиш фарисеї їх посміли зневажати --
Творець такого на меті не мав.....
Ефесян 5: 25,28, 29-31 \"Чоловіки, не переставайте любити своїх дружин, подібно як і Христос полюбив збір і віддав себе за нього,
Так само чоловіки повинні любити своїх дружин, як власне тіло. Чоловік, який любить свою дружину, любить самого себе, адже ніхто ніколи не відчуває ненависті до свого тіла, а, навпаки, годує його та плекає, як і Христос — збір, бо ми є частинами його тіла. «Тому покине чоловік батька і матір та приліпиться до своєї дружини, і вони обоє стануть одним тілом».
Никто вас принуждать не станет.
Весь выбор по большому счёту лишь на вас
Но отвечать, конечно, вам придётся….
Ведь жизнь даётся только раз!
Жизнь отобрать совсем не сложно –
Есть тысячи приёмов и путей.
К тому же, мы её совсем не ценим,
Мы сбиты с толку сотнями идей.
Одни нам говорят – Герой не умирает….
Другие учат – Смерти нет совсем ---
С реинкарнацией душа опять приходит –
То ли животным, то ли камнем, ч. те чем….
Естественно, нам выбирать непросто.
Мы в полной демократии живём,
Где каждому даётся право
Решать – что зло и что добро!
В гипнозе равенства случаются курьёзы.
Совсем как лотерея, сам не ожидал.
Но все молчат, что есть закон корыта….
Там хищник и предатель правит бал.
Всё начинается с красивых намерений.
Страдалец бьёт себя усердно в грудь….
Но кто ему, сердечному расскажет,
Что миром правит до поры лукавый плут.
В Писании Святом написано открыто:
От праведности люди отойдут…..
Жестокость, жадность и надменность
Их к гибели позорной приведут.
А каждый за себя ответит.
Никто не скажет – Я не знал.
Ведь каждый грамотный, психически здоровый…
И Библию вам кто – то предлагал.
2 Тимофею 3: 1-7 «Но знай то, что в последние дни
наступят необычайно трудные времена Люди будут
самолюбивыми, любящими деньги, самонадеянными,
высокомерными, богохульниками*, непослушными
родителям, неблагодарными, неверными, лишёнными
родственных чувств, несговорчивыми, клеветниками,
не имеющими самообладания, ожесточёнными,
не любящими добродетельность, предателями,
своенравными, гордецами, любящими удовольствия,
но не любящими Бога, имеющими вид преданности
Богу, но отвергающими её силу. От таких удаляйся.
Из их среды появляются те, кто ловко проникают в
дома и делают своими пленницами слабых женщин,
которые обременены грехами, водимы различными
желаниями и которые всегда учатся, но никак не
могут прийти к точному знанию истины».
Гість-Наум: СТО ЛЕТ ВОЙНЫ (1914 –2о14 война на небе и на земле)
Сто лет прошло, но мы не поумнели.
Историки подробно описали все пути:
Весь мир с ума сошёл, играя силой
И миллионы жертв напрасно полегли.
Энтузиазм недолго продолжался.
Наивные мечтания развеяли бои.
«Блиц - криги» только в головах безумных,
Ведь обречённые боролись, как могли.
Итог трагически печальный –
В могиле 1о-ть миллионов человек.
И вдвое больше жизнью наслаждались,
Довольствуясь диагнозом калек.
С тех пор политики бессильны,
Их планы оказались не у дел.
Из искры ненависти разгорелось пламя
И миром правит явный беспредел!
Виновника никто не обличает.
А многие содействуют ему.
Среди людей единственная каста –
Всё духовенство предано врагу.
Кто Слово Бога признаёт как правду,
Не сомневается, что есть духовный мир –
Невидимые мощные созданья,
Что берегут планету для людей.
Один из них по гордости чрезмерной
Восстал против порядка, поднял бунт.
Сумел обманом уничтожить человека,
Внушив ему насилия и вседозволенности дух.
Сто лет назад он сброшен с неба.
И знает – время истекло….
Теперь сообщников обманом собирает,
Чтоб веселей прощание прошло.
Наивным обещает золотые горы,
Над миром власть и славу и почёт….
Но где былые царства и империи,
Где королевских усыпальниц хоровод??
Кого рассудок не покинул,
Тот согласится – нынче сложный час.
И чтобы избежать уничтожения,
Не надо зло творить и пошлость поощрять.
От глубины веков Бог всех предупреждает:
Оставить меч и не учиться воевать.
Творец неодолимой силой обладает –
Ломает колесницы и ничтожит рать.
Безумцы ничему не научились,
Толпу толкают в преисподню, в ад.
Но каждый, кто других мечом пугает,
Познает горечь неутешную утрат.
Иоанна 14:29,30 «Я заранее сказал вам то,
что произойдёт, чтобы, когда это произойдёт,
вы поверили. Я уже не буду много говорить
с вами, потому что идёт правитель этого мира.
У него нет надо мной власти, но чтобы мир знал,
что я люблю Отца, я поступаю
Гість-Наум: ЛЮБОВЬ И СТРАСТЬ (На стих. «Счастье» Лефара Шадри)
Как часто мы в понятиях блуждаем.
В высоких чувствах потеряв покой
От страсти вянем, трепетно сгораем
И о любви заводим разговор.
Кто чувство это испытал правдиво
И может честно говорить о нем?
Не подменять минутные порывы
Весомым словом, что весь мир ведет!
Любовь добра и долготерпелива.
Ни хвастовства, ни ревности в ней нет.
Не превозносится и неприличия не терпит,
Не ищет своего, не помнит всех обид.
Нет раздраженья в чувстве этом,
Неправедность не радует его.
Любовь все переносит, всему верит,
На все надеется, и стойко терпит все.
Наш род людской, увы, несовершенный,
До полных знаний путь еще далек….
Теперь же пребывают между нами –
Надежда, вера и наибольшая – любовь.
1 Коринфянам 13:4-13 «Любовь долготерпелива
и добра. Любовь не ревнива, не хвастлива, она
не превозносится, не ведет себя неприлично,
не ищет своего, не раздражается, не ведет
счет обидам, не радуется неправедности, а
радуется истине, все переносит, всему верит,
на все надеется, все стойко претерпевает.»
1 Иоанна 4:8 «Кто не любит, тот не познал
Бога, потому что Бог есть любовь.»
Гість-Наум: ТРУДНО ЛИ БЫТЬ ЖЕНЩИНОЙ
(На стих. «Быть трудно женщиной» Веры Напольских)
Поэтому Ты не одна,
От сотворенья – половина!
Любимая и нежная всегда,
Подарок и помощница мужчине.
Не честно всё на женщину взвалить,
Хваля её, ехидно насмехаясь.
Не зря она, как избранный сосуд,
Достоинства её, лишь негодяи унижают.
Вы скажете: а где же взять мужчин?
Воспитывать, не в интернатах и вокзалах.
Семью правдивую нам надобно беречь,
Брутальность, вседозволенность повсюдно присекая.
В ответе я и Ты и мы --
Наивно пошлость поощряем:
Мисс Франция, Америка, Китай –
Зараза по планете всей шагает.
Ублюдкам мало лошадей и борзых псов.
Устроили торги «живым товаром».
Молчат развратники – попы….
Мамона их пленит, всего им мало.
История их ничему не научила.
Все, кто Законы Бога пренебрег,
В бесчестии сей мир покинул…
Ни золото, ни царь им не помог.
Эфесянам 5:28 «Так и мужья должны
любить своих жен, как свои тела.
Любящий свою жену любит самого себя,
ведь никто никогда не имел ненависти
к своей плоти, но, напротив, питает и лелеет ее…»
Гість-Наум: Так мало знаємо про Всесвіт, скоріше віримо байкам...
ВІЧНИЙ ВСЕСВІТ
Об’явлення 21:3,4,8 «Тоді я почув
з престолу гучний голос: «Ось наметБога
з людьми; і Бог мешкатиме з ними,а вони
будуть його народами. Бог сам перебуватиме з ними. І він витре кожну сльозу з їхніх очей.І вже не буде ані смерті, ані жалоби, ані голосіння, ані болю. Колишнє минуло».
Що ж до боягузів і тих, хто не має віри,
мерзенних через свою нечистоту, вбивць,
блудників, тих, хто займається спіритизмом,
ідолопоклонників та всіх обманщиків, то їхня
частка — озеро, що палає вогнем і сіркою.
Це означає другу смерть».
Напевно Всесвіт не жорстокий,
Скоріше він лише складний.
І в нім життя вирує і клекоче –
Земля як приклад – рідний дім.
Людина – творива вершина,
Повинна б жити без кінця.
Хоч зорі гаснуть, вигорають,
Живем ми Розумом Творця!
Бог вічність в розум вклав людини.
І намір Свій не відмінив.
Син Божий всю брехню розвіяв,
Про Царство Боже сповістив.
Не буде безладу в майбутнім.
Сам Бог порядок береже.
«Лиш праведні вспадкують землю»
Хто сміє відмінити це?
Гість-Наум: В ПОИСКАХ БОГА
Предисловие:
Наивный человек наедине с природой
Всё время выживал, теряя много сил.
Его прародичи оставили легенды,
А он, осиротевший, сам богов творил.
Вот первый век, мудрец достопочтенный *
О Боге настоящем всё что знает, говорит:
-Бог разуму людей непостижимый,
Он в полном таинстве неведомо творит.
И в то же время человек от Бога **
Философам в Афинах так твердит:
- Бог познаваем, Он Творец наш,
Для каждого из нас Он ощутим!
Мы до сегодня ищем правду,
Минуя все преграды и тупую ложь.
Нам скрытый враг завидует, конечно,
Но Высший Разум усмирит зарвавшихся
вельмож.
*- Филон Александрийский –философ 1- го века.
** - Апостол Павел, речь в Ареопаге.
Деяния 17: 26,27 «От одного человека он произвёл
всякий человеческий народ для обитания по всему
лицу земли. Он установил определённые времена
и пределы обитания людей, чтобы они искали Бога,
старались ощутить его и нашли, хотя он и не
далеко от каждого из нас.
Иакова 4:8 «Приблизьтесь к Богу, и он приблизится к вам.
Омойте руки, грешники, и очистите сердца, нерешительные».
НЕ МОЖЕТ БЫТЬ…
Не может быть, а всё-таки возможно!
Есть вещи за пределами сознания людей:
Бог не имел начала и конца не будет….
Кто в состоянии постичь таких идей?
А нам то что, нам обещание с надеждой:
Жизнь вечную иметь, познав Его.
«Царь вечности» имеет силу и возможность
Исполнить то, о чём мечтают без Него.
Иов 36:26 «Посмотри: Бог непостижимо велик,
Число его лет невозможно постичь
Псалмы 90:2 «Прежде чем родились горы
И ты, словно в родовых муках, произвёл на
свет землю и мир ,От века и до века ты Бог».
Иоанна 17:3 «Чтобы иметь вечную жизнь,
необходимо приобретать знания о тебе,
единственном истинном Боге, и посланном
тобой Иисусе Христе».
1 Тимофею 1:17 «А Царю вечности, нетленному
, невидимому, единственному Богу, да будет
честь и слава во веки веков. Аминь».
РАЗУМ БОГА
Вся мудрость Бога необъятна,
Его все мысли много выше нас….
Кто ум Его познал, и к
Гість-Наум: 1Коринфянам 15:12 \"Если же о Христе проповедуется, что он воскрес из мёртвых, то как некоторые из вас говорят, что нет воскресения мёртвых? Ведь если нет воскресения мёртвых, то и Христос не воскрес. 14 А если Христос не воскрес, то наша проповедь заведомо напрасна, как напрасна и наша вера. К тому же мы ещё оказываемся и лжесвидетелями Бога, потому что свидетельствовали против Бога, что он воскресил Христа, тогда как он его не воскрешал, если на самом деле мёртвые не воскресают. Ведь если мёртвые не воскресают, то и Христос не воскрес. А если Христос не воскрес, то ваша вера бесполезна — вы всё ещё в грехах ваших. По сути, и те, кто уснул смертным сном во Христе, погибли. Если только в этой жизни мы надеялись на Христа, то мы самые несчастные из всех людей\".
КОМЕНТАР ЩОДО ТВОРУ: 
