Шевчук Ігор Степанович: Й, авжеж, Захід хотів би якось контролювати процеси у Росії (розпаду). Але як він може контролювати, для мене залишається загадкою. Тому що неможливо передбачити, хто куди піде, чому, хто раніше, хто пізніше.
Але це не буде завтра, не буде цього року. За моєю оцінкою, я припускаю, що це буде 2026 рік.
(Герман Обухов.)
(розпад рф - видно по духові, а Богоматір не заперечує...)
Шевчук Ігор Степанович: Господнє розп\'яття і смерть не є позбавленими значення для нашого порятунку, тому що, розчулюючи людей,
вони відкривають їм деяку частину спокутної жертви,
уводячи їх у любов до Христа...
Якщо людина любить славу від людей, — зрікається слави Божої, —
це означає, що вона стає убогішою в досконалості та блаженстві.
Шевчук Ігор Степанович: Господь хоче, щоб Його учні тепер були такими, як і на початку християнства, —
відважними у вірності правді;
щоб не закривали очей на страхітливу несправедливість,
прагнучи отримати економічний зиск і забезпечити собі спокій.
Життя Ісуса — Його навчання та діяння — є прикладом і благодатним світлом для нас, як бути справжніми людьми,
що створені на образ і подобу Бога
та носять у собі миротворчу силу Святого Духа.
Від імені Архиєрейського Синоду
Української Греко-Католицької Церкви
в Україні
† СВЯТОСЛАВ В Києві 14 лютого 2024 року Божого
Шевчук Ігор Степанович: З духа з Духом.
"...- щастя летить."
Готове. "Зірка в серце впала" - і не тільки Л.Українці, а багатьом друзям-українцям моїм
Бог-Дух вкидав,
я мав широку душу
і багато нею працював,
а Дух - мене в глибину, в поезію,
в глибоку перевагу Всетворчого Духа...
І чи випадково, Валерію, Вас т е саме цікавить?
Шевчук Ігор Степанович: Що ж мало статися, аби українська трагедія стала темою оскароносного фільму,
а одна з пісень українського спротиву
прозвучала на весь світ?
Боротьба? Що ж… Українці не вперше боролися. Тільки у ХХ столітті українці витримали дві війни проти Москви за свою державність. Героїзм спротиву? Бог свідком, у попередніх герцях проти Москви героїв не бракувало. Мистецька довершеність творів? Я не експерт, але щось видається, що попередні пласти українських пісень, фільмів та інших жанрів презентувалися цілком не гірше.
Відповідь знайшлася несподівано. Десь улітку 2022 року я ділилася з коліжанкою своїм здивуванням — дивись, я й не думала, що на моєму віку один з гімнів боротьби за українську державність стане міжнародним хітом. І почула у відповідь — так все ж правильно,
наявність держави
дуже суттєво прискорює
поширення меседжів назовні.
Саме так — наявність держави. Тої самої держави, яку в нас на рівні побуту прийнято всіляко лаяти, “що вона мені дала” та інше. Вистачило українцям втратити свою державу у 18 столітті — і за покоління-друге ми перетворилися на “селянську націю”, “хлопів та попів”. Бо без держави ти лише цікавий етнографічний причинок.
А тим часом тисячі свідків наших попередніх гекатомб загинули також і за те, щоб автори документального фільму представляли на одній з перших сцен світу не лише себе, а й державу Україна.
Шевчук Ігор Степанович: Не дивно, що Україна вкотре за останній час стає епіцентром світового протистояння. Як завжди – за лани. Як завжди – за клімат. Як завжди – тепер уже на новому рівні пізнання – за непогану кров, тобто цілком матеріальний генетичний ресурс.
Такому архаїчному світові, як русскій мір, очевидно потрібні
не тільки чорноземи й ідеологічні міфи (Київський стіл, вихід на Елладу, український мелос найцікавішої музики). Росія з тою ж щирістю давніх мадярів потребує генетичного поповнення. Без української крові вони ризикують перестати бути хоч якимись русаками.
Їм екзистенціально необхідними є кровозмішення. Хоч би трохи відтягнути потоп у китайському і тюркському морі...
(Тарас Прохасько, г. Збруч)
КОМЕНТАР ЩОДО ТВОРУ: 
