Цокотить, Кружляє крýгом Кругóм кругленько-рівних спиць. У серці здавлює недугу, Сміючись чи боячись. Минули вже казки солодкі, Терпкі вже яблука в саду. А вишеньки червоноокі Утратили оту красу, В густій глибокій ноті Поселили сум Самотній, Спокій.
ID: 330881 Рубрика: Поезія, Філософська лірика дата надходження: 17.04.2012 00:44:18 © дата внесення змiн: 28.08.2012 12:52:56 автор: Сергій Ожібко
Проект ініційовано у 2002 р. київським поетом Євгеном Юхницею Правила щодо cookie