| Сторінки (45/4474): | « | 1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 | » |
Збережу твоє ім’я довіку,
Щоб щомиті у згадках була.
Я не буду тоді чоловіком,
Як забуду гарячі вуста.
Крок ступлю і ти поруч зі мною,
Я в уяві відчую вуста.
І хай пахнуть роки далиною,
Кожну мить ти в мені пророста…
Не приваблять мене видноколи,
Не ступлю за відому межу.
Не забуду ніколи-ніколи,
Я тебе у собі збережу!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=859494
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 28.12.2019
Вона дивилася крізь мене…
В очах ні крапельки жалю,
А серце билося шалено,
Бо я люблю, її люблю.
В очах ні думки, ні бажання,
Погляд пустий у далечінь,
А в моїм серці сподівання,
Лиш додавали тріпотінь.
Вона нічого не сказала,
А повернулась і пішла…
Усе моє собі забрала,
Мені нічого не дала.
А я і нині бачу очі,
Що щось шукають вдалині.
Та нерви доля ще лоскоче
І стає солодко мені.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=859374
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 27.12.2019
Не обманюй, не потрібно -
Знай!
Як зустрів і полюбив –
Кохай!
Є кохання, то до нього -
Йди…
Хуртовина замете –
Сліди.
Якщо грішний, при житті -
Молись,
Стрілось незнайоме –
Роздивись.
Впав, побився, піднімайсь –
Вставай!
Як болить, то біль отой –
Ховай.
Є кусок хлібини –
Поділись,
Щоб не налякати –
Зачаїсь.
До батьків звертайсь завжди на –
Ви.
Кров біжить по жилах, то -
Живи!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=859373
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 27.12.2019
Пр: Наш орле сизокрилий ти підкоряєш небо,
Усе життя долаєш на висоті вітри.
Тобі окрім польоту нічого більш не треба,
Лети, смілива птахо - лети, лети, лети…
Ти народивсь на волі, де височіють гори,
Де скали, наче піки, торкаються небес.
Ти тут стрічаєш сонце і захід вечоровий
І бачиш блискавиці, що б’ють в горах навхрест.
Ти маєш небо й волю, за друзів тобі хмари,
А буки і смереки це родичі твої.
І часто в небі чистім горять вночі стожари,
Де вторять цим стожарам карпатські солов’ї.
Тебе краса карпатська навік заполонила,
Тут пахне навіть небо живицею ялин.
Вітри щоб самі сильні тебе не зупинили
Лети наш сизий орле, бо ти такий один.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=859268
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 26.12.2019
Не бути рабами, а вільними бути,
Напитись любові, не пити отрути.
Неначе в кулак об’єднатись в родину,
Щоб завжди в усьому були ми єдині.
Як будемо йти ми єдиним потоком,
Тобі піднімемось високо-високо.
Тоді буде щастя, тоді буде сила,
Тоді для польоту в нас виростуть крила.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=859267
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 26.12.2019
Дощ плеще за вікном. Стоїть вино в бокалі.
Вже скоро Новий рік, але в душі сльота.
Звучить старий Шопен. Дерева всі опалі.
Щось знову я пишу, а поруч пустота.
Уже пішли в танок незрозумілі рими,
Початок наче є, не бачу в нім кінця.
І родиться якесь невідане, незриме,
Але оте нове підходить до лиця.
А я усе пишу… Милуюсь, посміхаюсь…
Неначе дивина комусь зі сторони.
Я слухаю Шопена, пишу і наче каюсь
І витягаю рими у вірш із глибини.
Коли скінчив усе, то зрозумів удачу,
Такого на віку ні разу не писав.
З Шопеном подруживсь і вирішив задачу,
Свій вірш, що написав, в комп’ютері набрав.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=859152
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 25.12.2019
Пр: Буде плакати зоряне небо
Будуть падати зорі у ніч.
Солов’їний мовчатиме щебет,
Лиш кричатиме стомлений сич.
Заклубочуться сиві тумани,
Човен наш забере очерет.
Ми нап’ємось у волю кохання,
Залишившись удвох –тет-а-тет.
Ти пробач мені, зіронько, ясна,
Що минулого нам не вернуть.
Ми зробили на зустріч два кроки,
Нас чекає незвіданий путь.
Про кохання ведемо розмову,
Розігріта бурлить в жилах кров.
Тільки пісня поверне нам знову
Нашу юність і нашу любов.
Ти пробач мені, зіронько, ясна,
Хай пливе човен наш по воді.
Ми не раз зустрічатимо весни,
Бо і нині ми ще молоді.
Очерет нас запрошує в гості,
Десь в осиках покрикує сич.
Поміж хмар Місяць нам буде острів,
Поцілунки ховатиме ніч.
Ти пробач мені, зіронько, ясна
Що любов в моїм серці жива.
Поцілунків ми вип’ємо кварту
І сп’яніємо двох без вина.
Буде довго нам доля співати
Нашу пісню на два голоси.
Тебе й далі я буду кохати,
Лиш любов в своїм серці носи.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=859151
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 25.12.2019
Майбутнє взавтра,
А вічність далі…
Минуле вчора,
Це в ідеалі.
Яке майбутнє
Чекають люди?
Якщо щось путнє,
То хай вже буде.
Щоб чисте небо,
Яскраві зорі.
У цім потреба,
А далі – сорі!
Роботу дайте
І все в нас буде.
Стяг піднімайте,
За волю люди.
Нехай героїв
Ім’я святиться.
А нам потрібно
За них молиться.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=858997
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 24.12.2019
Я зауважив у житті таке:
Хто любить, той любити завжди буде…
Любов для нього це його святе,
Яке повинні шанувати люди.
Бо в кого люті повне джерело,
Хто напуває злом усе довкола.
Таким в житті чомусь не повезло,
У того до життя любов схолола.
Щасливі люди тільки є тоді,
Коли любов тримають за плечима.
Діляться нею навіть при біді,
Вона, як купина неопалима.
Любов і зло, ховаються в душі,
Та краще людям жити у любові.
А зло людське неначе міражі,
Має завжди змовкати на півслові.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=858996
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 24.12.2019
Таїна є в жінок неповторна,
То радіє, то раптом сумна…
Часом сварить, а часом пригорне,
Часом вип’є із вами до дна.
Вона може умить закохатись
Із коханням поринути в вир.
Покохавши, не буде вагатись,
Бо завжди носить честі мундир.
Головне у житті в неї діти,
Всі недоспані ночі її.
Жінки вміють літати й сидіти,
Вони грішні і завжди святі.
Ви носіть на руках таку жінку,
Більш немає такої ніде…
Приділіть їй уваги краплинку,
Вона й в пекло за вами піде.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=858866
рубрика: Поезія, Присвячення
дата поступления 23.12.2019
Ти та, що найкраща у світі,
Ти та, що без диму горить.
Моя королева між квітів,
Яку я так хочу любить.
Ти річка бурхлива й неспинна,
Вода, яка рве береги.
Ти вільна й нікому не винна,
До тебе нестимуть борги.
Ти створена Господом пісня,
Яка ще не стала хітом.
Твоя пора, люба, не пізня,
Ще сяєш осіннім листом.
Ти вільна від нині й до віку,
Неначе невинне дитя.
Єдиному лиш чоловіку
Потрібна неначе життя.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=858865
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 23.12.2019
Мій Луцьку дорогий - найкраще місто,
Ти ружею розквітнув у мені,
Твої каштани – весняне намисто,
І вечорові ліхтарі в вогні.
Тебе, мій Луцьку, бережуть стожари,
Охороняють янголи з небес.
Соборні дзвони добавляють чари,
Де золотиться над собором хрест.
Твої ялинки - Різдвяна окраса,
Не потребують на свята прикрас.
Оберігають пам’ятник Тарасу,
Що Кобзарю збудований від нас.
А замок твій міняє одежину,
Залежно в ньому літо, чи зима.
Який красивий навіть в хуртовину,
Над ним наш стяг тріпоче не дарма.
Яка ж краса пройтися по проспектах,
Посмакувати каву в холодку.
Ми любим Луцьк в його спортивних злетах,
Що прикрашали місто на віку.
Мій Луцьку дорогий - найкраще місто,
Ти ружею розквітнув у мені,
Твої каштани – весняне намисто,
І вечорові ліхтарі в вогні.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=858744
рубрика: Поезія, Присвячення
дата поступления 22.12.2019
Дивлюсь з любов’ю в карі очі
І бачу дивну глибину.
Неначе зорі серед ночі
Із терпким смаком полину.
В очах горять небесні зорі,
Цвітуть сузір’я ввишині.
В них видно небо неозоре
В неопалимій купині.
Чумацький шлях в очах я бачу
Кругом вогні… Вогонь – життя.
Ці очі карі на удачу,
Що збільшує серцебиття.
Шануйте завжди карі очі,
В них роздивіться глибину.
Читайте в них думки дівочі
Із терпким смаком полину.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=858743
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 22.12.2019
На випасі, де грали у м’яча,
Над рівчаком, у самому куточку.
З’явилась в небі зірка, як свіча,
Поміж зірок, як Мавка у віночку.
Сховалось Сонце, Місяць засвітив,
А та зоря була, як перше диво.
Дивилася на землю з тих світів,
Була, як ми, також була щаслива.
«Пора додому» вечір нам кричав…
Зоря давно з’явилась над землею.
А ми і далі грали у м’яча,
Лише закохані дивилися на неї.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=858651
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 21.12.2019
Народ, який без мови і землі,
Такий народ не буде існувати.
Хто не господар – житиме в ярмі
І буде іншим чоботи лизати.
Хто ж у чужинців у прислугах є,
Хто продає панам свою державу.
Батьків своїх і рід не визнає,
Той жити на землі не має права.
Як є народ, то має бути мова,
А коли мова є, то є народ.
У нас є мова рідна, калинова,
Найбільша гордість із усіх щедрот.
Лиш той народ, що мову береже,
Який леліє землю, як дитину.
Хто ревно дім від бід свій стереже,
Той має право на свою країну.
Цінуймо те, що Богом нам дано,
Пісенний люде – це земля і мова!
Дивись на небо, не дивись на дно,
І знай, що мова – це життя основа.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=858650
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 21.12.2019
Вклоняюсь зранку Сонцю, як тобі,
У кожній зірці бачу твої очі.
Ти квіточка єдина у судьбі,
Що доля дотепер мені пророчить.
Бо доля знає, що тебе люблю,
Просто мовчить, лише у сни приходить.
Вона не має й крапельки жалю,
Коли надовго я тамую подих.
А це тоді, коли лиш ти і я,
Твоє волосся падає на плечі.
Тоді з під ніг дівається земля,
І світ тоді з самої порожнечі.
То ж треба так побачив і завмер,
В мені твій образ в серці посилився.,
І весь цей час від тоді й дотепер,
Зі мною був –щоночі мені снився.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=858546
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 20.12.2019
Пр: Зими немає без морозів,
Зими немає без снігів.
Зима – синички на порозі
І хуртовини білий спів.
Зимонько моя, зима,
Білолиця сестро при морозі.
Ти приходиш часом крадькома,
В білий колір одягаєш осінь.
Морозенко в тебе друг,
Він малює чарівні узори.
Кригою вкриває все навкруг,
А на вікнах він гаптує зорі.
Хуртовина налетить,
Білим снігом замете стежини.
Сніг щоранку сонце золотить,
На деревах білі одежини.
Зимонько моя, зима,
Білолиця сестро при морозі.
Ти приходиш часом крадькома,
В білий колір одягаєш осінь.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=858545
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 20.12.2019
Від чар очей, від погляду твого,
У мене закрутилась голова.
Бо загорівся у мені вогонь
І ніжна думка миттю ожила.
В мені проснулись молоді роки,
Згадалось те, що відбуло давно.
Та в серці ще виношую ростки,
Немов у пляшці молоде вино.
Хоча літа ще птахою летять,
Не маю я до літ своїх жалю.
У поцілунку губи не тремтять,
Бо я і нині ще тебе люблю.
Надією єдиною живу,
Хоча роки літа збирають в клин.
Я все життя любов свою зову,
Та залишаюсь все життя - один.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=858456
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 19.12.2019
Невміло виводила літери внучка,
Святому Миколі відклала конверт.
Виходили інколи з букв закарлючки,
Це був Миколаю «бажання портрет».
Вона не просила для себе нічого,
Лише Україні просила добра.
Спинити війну умоляла Святого,
Щоб ворог загинув у хвилях Дніпра.
Просила народ України з’єднати,
Між заходом й сходом зробити мости.
Щоб більш не гриміли на сході гармати,
Щоб діти маленькі у мирі росли.
Листа завершила Святому Миколі:
«Надію на мир я у серці ношу.
Багато не хочу – лиш миру і волі…
Святий Миколаю, я дуже прошу!»
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=858455
рубрика: Поезія, Присвячення
дата поступления 19.12.2019
Тумане, любий, дякуєм тобі,
Що ти всю ніч оберігав кохання
І таємниці заховав в собі,
Аж поки не з’явилась зірка рання.
Уклін ми шлемо, вербонько й тобі,
Що нас сховала у зелені віти.
Ти віти полоскала у воді,
А ми могли під вітами сидіти.
Дяка і вам, небесні зірочки,
Що ви не заставляли вас лічити.
А крізь туман були, як цяточки,
Які не стали у світи летіти.
Ще дяку посилаємо птахам,
Які піснями гріли наші душі.
Які уважно слухала ріка,
Їх цілу ніч і ранок весь грядущий.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=858348
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 18.12.2019
Перестали щебетати птахи.
І життя неначе не було,
Ще зелені липи уздовж шляху,
По дорозі, що веде в село.
Приспів:
Там в кінці дороги наша хата,
В гущині достиглих черешень,
Там мене зустріне мама й тато,
І бджолиний гул нових пісень.
Тут мені завжди безмежно раді,
Чути запах рідної землі.
Достигають грона виноградні,
Як вечеря в хаті на столі.
Пр.
Як же мені хочеться додому,
Цілувати батьківський поріг.
Поклонитись рідному, святому,
Хоч над шляхом пролітає сніг.
Пр.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=858347
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 18.12.2019
Коли Сонце затьмарить жінка,
Вона - світло, вона – тепло.
Вона - зірка і намистинка,
У житті тобі повезло…
Ти встаєш, а у хаті світло,
В хаті тепло, горить в печі.
Значить любить і понад світом,
Ти це бачиш і вдень й вночі.
Чоловікові це за щастя,
Перед ним розстелився рай.
Ти бери з вуст її причастя,
Бережи її – не віддай…
Ти лелій таку жінку, друже,
Бо для тебе така одна.
І люби її дуже- дуже,
З нею випий любов до дна.
Коли Сонце затьмарить жінка,
Вона - світло, вона – тепло.
Вона - зірка і намистинка,
У житті тобі повезло…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=858220
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 17.12.2019
Сніг знову на дворі,
Через поля і плай,
В цей вечір до дітей,
Спішить сам Миколай.
Пр: Зима сипле снігом,
Хурделить на дворі,
Спить поле під снігом і гай…
У день такий завжди
Приносить гостинці
Бажаний Святий Миколай!
Гостинці дорогі
У ліжечка кладе,
Хурделиця мете,
А сніг все йде і йде.
Пр.
Це свято на землі
Найкраще для дітей.
У місті і селі,
Чекають на гостей.
Пр.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=858219
рубрика: Поезія, Присвячення
дата поступления 17.12.2019
Заховались в тумані вогні,
Заридала верба понад ставом…
Подивися у очі мені,
Пташенятко моє золотаве.
Заховав нас туман від усіх,
Під вербою вітри зупинились.
Лише чути в гаю голоси,
Які з часом також потомились.
Ми удвох на землі - тишина…
Пломеніють вуста від цілунків.
Ми п’яніємо двох без вина,
Виясняємо наші стосунки…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=858099
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 16.12.2019
Єдина ти у мене між зірок
Без тебе – тьма, сіріють лише хмари.
Роблю назустріч я до тебе крок,
Лечу у небо, де горять стожари.
Тобою, люба, дихаю й живу,
Не можу роздивитись – в небі хмари.
Лише побачу зразу оживу,
Бо весь цей час лише тобою марив.
Прошу єдине: в простір не лети,
Будь в чистім небі, щоб поділись хмари.
І залиши в мені свої сліди,
Щоб я мав в серці вічно твої чари.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=858098
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 16.12.2019
Вже не риссю – галопом
Скачуть роки удалі.
Стогін чутно із храпом,
І тускніють скрижалі.
Коні-роки, спиніться!
Дайте трохи спочинку.
За прожите вклоняюсь,
Допишу я сторінку.
Бо ще чуюсь у силі,
Ще перо не тупіє.
Є Пегасові крила,
Зранку півень ще піє.
Ще тумани ранкові
Бережуть таємниці.
«І на тім рушникові»
Чиясь доля здійсниться.
Роки-коні помалу,..
Не скачіте галопом.
Бо вже листя опало,
Бережіть пам’ять скопом.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=857981
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 15.12.2019
Пр: Мамина усмішка кригу розтопить,
Мамина усмішка крила дає.
Мамина усмішка все перетерпить,
Мамина усмішка сил додає.
Я згадую часто усмішку мами,
Коли дивилася в очі мені.
Усмішка ця не зникала з роками,
Зараз до мене приходить у сні.
Усмішку я розшукав між зірками,
Вона і в небі, неначе свіча.
Гріє дитину вона із роками,
Усмішка й нині стоїть у очах.
Мамо, матусю у зорянім небі,
Зорі всміхаються часто мені.
А поміж них твоя усмішка-лебідь,
Наче свіча у зірковім вогні.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=857980
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 15.12.2019
Як губи п’ють причастя трунку,
Тоді п’янієш без вина.
Кохання вищого гатунку,
Обох палило нас до дна.
До тебе щохвилини рвався,
Не знав, що птаха промайне.
Я так любив і сподівався,
А ти залишила мене.
Я божеволію без тебе,
Ми не збудуєм власний храм.
Нехай за свідка буде небо,
А щастя віддане вітрам.
Ми не були з тобою в казці,
Ти по путі своїм пішла.
По споришевій йшли ми стежці,
Та стежка нас і розвела.
Коли впізнав я біль розлуки,
Неповоротності життя.
То мої болі стали муки,
Згасати стали почуття.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=857879
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 14.12.2019
Сльозиста відспівала осінь,
Безлиста зовсім, без прикрас.
Не вірить моє серце досі,
Що ти не винесла образ.
Бо ти ж його боготворила,
Робила все, що він казав.
В душі ти довго голосила,
Хоч він усе життя брехав.
Він зник з життя і зник назовсім,
Ти бачиш світло лиш в вікні.
Сльозиста відспівала осінь,
Ти грієш душу у вині.
Перебираєш дні прожиті,
Десь там за обрієм - зима…
Ти бережи життєві миті,
Які прожито недарма.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=857781
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 13.12.2019
Чи знову сад весною зацвіте?
Чи зникнуть болі, що тривожать душі?
Чи ще вернеться нам оте святе,
А день тодішній стане днем грядущим?
Чи засміється сонце у вікно,
Туман ранковий прополоще трави?
Чи знов забродить молоде вино
І чи засяють по ночах стожари?
Бо коли так, то довго хочу жить
Усе змінити на віку ще зможу…
І хоч життя, немов ріка біжить,
Воно мені у всьому допоможе!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=857779
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 13.12.2019
Звертаюся до Тебе, Боже,
В святому храмі сам-на-сам.
Можливо Ти мені поможеш?
Я через це прийшов у храм.
Прошу за землю і родину,
Прошу за внуків і дітей.
Прошу за неньку Україну,
Прошу за щастя всіх людей.
Щоб вісті ті, які із фронту,
Не несли ран в серця людей.
Щоб не палали горизонти,
Не рахували ми смертей.
Щоб не сивіли батько й мати,
Ці мрії я в собі ношу.
Не можу в Тебе вимагати,
Цього уклінно я прошу!
Ми прийдемо усі в наші храми,
Лише б в нас зупинилась війна.
Бо не можна дивитись на маму,
Коли в неї за мить сивина.
Я молюся за хліб і за воду,
І за сині, без хмар, небеса.
За здобутки, за нашу свободу,
Як народ із ярма воскреса.
І прошу, прости наші провини,
Щоб родина в нас стала одна.
Збережи й захисти Україну,
Нехай згине рашист-сатана!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=857700
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 12.12.2019
Такі слова казали і не раз,
І я вам хочу розповісти нині.
Саме сьогодні наступив той час,
Коли з’явились крила лебедині.
Люблю…Хіба ніхто не говорив,
Чи може хтось не називав – кохана,
А чи чудес в пориві не творив,
Не повертався із побачень зрана?
Чи може хтось не кликав до вінця,
А чи не клявся все життя любити?
Такі слова любому до лиця,
Із ними можна все життя прожити.
Є в кожному житті такі слова,
Які не варто вимовляти вголос.
Від них сивіє зразу голова,
А в голові утворюється хаос.
Ніколи не кажіть комусь – прощай!
Краще сказати - я ще повернуся…
Знайди слова і ними повтішай,
Щоби кохана до грудей горнулась.
Різні слова казали і не раз,
А я прошу таке запам’ятати!
Несіть тепло, щоб не було образ,
В любові щастя – ви повинні знати!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=857699
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 12.12.2019
Просто йду навмання, наче тінь,
Відцвіли вже давно хризантеми.
Лише в небі мільярд мерехтінь,
Одночасно говорять до мене.
А довкола тумани снують,
Сині-сині, чуть-чуть з сивиною.
Вони наче корвети пливуть,
Покриваючи все пеленою.
А я просто іду, сам не знаю куди,
Осінь стиха крокує у зиму.
І ніхто не побачить у полі сліди,
Бо вони наче думи незримі.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=857587
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 11.12.2019
Лелеки на крилі, а далі - вирій…
Небесна синь за матінку в путі.
Коли стають їх крила наче гирі,
Тоді їм води – друзі золоті.
Набратись сил і далі у дорогу,
До вирію ще неблизенький шлях.
Ніхто із них не жде на допомогу,
Тільки всі разом, а інакше –крах.
Лише на місці, коли зникне втома,
Переберуть у думах весь свій путь.
І серце защемить тоді за домом,
Бо тут вони без дому пропадуть.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=857586
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 11.12.2019
Зимовий ранок, день чи вечір,
Коли хурделиця мете,
Люблю сидіти біля печі,
Коли узор в вікні цвіте.
Десь хуртовина грає в полі,
А в хаті піч дає тепло.
В зими тепер усі в полоні,
Я ж її бачу у вікно.
Коли виходжу на подвір’я,
То там тепла уже нема.
Тріщить мороз, висять сузір’я,
Напевно й є нате зима.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=857477
рубрика: Поезія, Пейзажна лірика
дата поступления 10.12.2019
Ще золото з дерев не все опало,
Віти шкребуть знадвору по шибках.
Птахи в садах давно відгаласали,
Очерети посохли на ставках.
Густі тумани тиснуться до хати,
Біліють хмари в синіх небесах.
Така природа має надихати
Закоханих, що мчать на парусах.
І як приємно як з’єднались долі,
В нове життя обоє попливуть.
Щоб всі раділи тим, що покохали,
Вони обрали свій єдиний путь.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=857476
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 10.12.2019
Посипав сніг, усе у хуртовині,
Біла земля, дерева і кущі.
Стоять ялини наче наречені,
Одягнуті у біленькі плащі.
Морозить сад, лише стареча груша,
Що різне зустрічала на віку,
Чомусь вона за осінню не тужить,
Спокійно спить у білому вінку.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=857367
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 09.12.2019
Коли наша воля ворогу більмо.
Бережіть, як зіницю свободу.
Не міняйте ніколи мир на ярмо,
Дайте волю своєму народу.
Пр: Поки є «старший брат» в нас не буде спокою,
Ми єдині і разом захистим Україну,
Краще кулю отримати в груди в двобою,
Ніж утратити волю де стрілятимуть в спину.
Ні п’яді землі не дамо ворогам,
Бо вона у нас кров’ю полита.
Патріот - до зброї, а інші у храм,
Одні в стрій, а для інших – молитва.
Пр.
Квітуча земля, працьовитий народ,
На землі у нас є чим пишатись.
Не треба нам мати ніяких господ,
З ворогами пора попрощатись.
Пр.
Коли наша воля ворогу більмо.
Бережіть, як зіницю свободу.
Не міняйте ніколи мир на ярмо.
Дайте волю своєму народу.
Пр.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=857366
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 09.12.2019
В небі зірку шукаю,
Достаю із води,
Та чомусь їх немає,
Звідусіль виглядаю,
Бо в душі молодий…
Приспів:
Ще немає морозів,
Ще весна надворі.
Я кохати ще в змозі,
Моє серце горить.
У літах у полоні,
Проте поки живий,
При калині червоній,
Я в кохання в полоні,
Бо в душі молодий…
Приспів.
Не знайшов свою зірку,
Хоч по світу бродив…
Я у долю ще вірю,
Закричать мені: «Гірко!»
Бо в душі молодий…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=857249
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 08.12.2019
Послухай, доле, як кричить душа,
Ніхто не хоче крику цього чути.
Коханий лиш один її стрічав,
Але чомусь і він давно забутий.
Прийди, коханий, вилікуй мене,
Хоч молоді літа вже пролетіли.
Нехай кохання душу не мине,
А серце буде довго стукотіти.
І знай, коханий, я тебе люблю,
Моя любов хай в серці відізветься.
Інакше долю я свою згублю,
Вона мов нитка у мені порветься.
Як буде так – воскресну я в житті
І ти спасеш мою жіночу долю.
Нам більш ніхто не стане на путі,
Не завдавай мені, коханий, болю!
Прийди, коханий, вилікуй мене,
Хоч молоді літа вже пролетіли.
Нехай кохання душу не мине,
А серце буде довго стукотіти.
І знай, коханий, я тебе люблю,
Моя любов хай в серці відізветься.
Інакше долю я свою згублю,
Вона мов нитка у мені порветься.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=857247
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 08.12.2019
Вже сонце на захід, туман у долину,
Гніздяться лелеки на ніч.
Цвіте біля хати червона калина,
Здалеку покрикує сич.
Дурманить повітря п’янка матіола,
По небі хмарини пливуть.
І небо збирає зірки до подолу,
Вони спочивати ідуть.
Дві донечки в хаті – матусі розрада,
Вона в них не чує душі.
Маленькі були, але це вже позаду,
Тепер йдуть свати звідусіль…
Вона по ночах рушники вишиває,
І дивиться в темне вікно,
Неначе до доньок когось виглядає,
Хоч внуків вже має давно.
Роки пролітають, калина червона,
Ховає прожиті роки.
Про час на калині нагадують грона,
У доньок ростуть козаки.
Вже сонце на захід, туман у долину,
Гніздяться лелеки на ніч.
Цвіте біля хати червона калина,
Здалеку покрикує сич.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=857154
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 07.12.2019
Тоді конвалія цвіла
І солов’ї не замовкали.
Розкішною була весна,
Були роки, коли кохали.
Зірки летіли навсібіч,
Я загадав - не все збулося.
Бо пригадав тодішню ніч,
Коли дурманило волосся.
І твій тоді тендітний стан,
Як я його торкнувсь руками.
Кохання вивергавсь вулкан,
Що не стухає із роками.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=857153
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 07.12.2019
Хуртовина гуляє по полю,
Замітає недавні сліди.
Я писав твоє ім’я тут – Оля,
Думав буде воно назавжди.
Я просив хуртовину мовчати,
Твоє ім’я щоб в полі росло.
Проте вітер почав ревнувати,
Ймення Оля немов не було.
Ще не раз напишу твоє ім’я,
Хай хурделить довкола зима.
Мені треба хоч трішки безхмар’я,
Щоб ім’я зберігала земля.
Коли лютий закрутить надворі,
Ім’я Оля я викладу з квіт.
Хай побачать любов мою зорі,
В її пам’яті лишиться слід.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=857037
рубрика: Поезія, Присвячення
дата поступления 06.12.2019
Дивлюсь на зорі, що летять у простір
І бачу схожі в небі дві зорі.
Вони з небес моргають наче очі,
Що так давно не снилися мені.
Вони з небес моргають наче очі,
Що так давно не снилися мені.
Хоч ми не разом, та про тебе мрію,
Єдиною надією живу.
Тебе я розлюбити не посмію,
Бо більш ніде такої не знайду.
Тебе я розлюбити не посмію,
Бо більш ніде такої не знайду.
А коли доля з часом усміхнеться,
І буде радість і любов на двох.
Нове життя тоді у нас почнеться,
Його напевно подарує Бог.
Нове життя тоді у нас почнеться,
Його напевно подарує Бог.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=857036
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 06.12.2019
Позникали хмари, засвітились зорі,
А стожари заховали плай.
Ніч у темнім небі вишила узори,
Місяць просить зірку: не зникай!
Пр: Королева ночі, королева ночі,
Найяскравіша в небі зоря.
Королеві ночі Місяць щось шепоче -
Наречену зве до вівтаря.
І зоря почула, закохалась в Місяць,
Для кохання відстані – ніщо.
Місяць, як дізнався, не знаходить місця,
У танок від радості пішов.
Королеві ночі сниться ясен Місяць,
Просить його разом у політ.
Зрушити не може він із свого місця,
Бо він тут уже багато літ.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=856944
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 05.12.2019
Коли удвох співають в унісон
Одні на двох і справи, і розмови,
Один вночі до них приходить сон,
То парі цій не жити без любові.
Їм тепло в хаті, як вони разом,
Їм не страшна на дворі хуртовина.
Вони обоє діляться теплом,
Хліб на столі і свіжа скатертина.
Проте молитва в кожного своя,
Кожен окремо шле молитву Богу.
Вони і в церкві поруч не стоять,
І ставлять свічі до святого свого.
Любов панує у сім’ї тоді,
Коли з-пів слова є порозуміння.
Коли рука простягнута в біді,
Коли вогонь, а не звичайне тління.
А що таке любов? - Це коло очі в очі…
Це коли жайвір піднімає ввись.
Коли обоє тільки щастя хочуть,
Пара така не може розійтись.
Тоді любов, як двоє йдуть до краю,
Коли є поруч любляче плече.
Таким «врата» відкриються до раю,
Від них любов ніколи не втече.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=856943
рубрика: Поезія, Присвячення
дата поступления 05.12.2019
Ти колись, Господи, сказав,
Що перше – слово,
А коли є багато слів,
То буде – мова.
Хоч в Україні ми живем
Тут різні мови.
Мова складається із слів,
Душі основа.
Думки збираю і пишу,
Бо небайдужий.
Їх я лелію і ношу,
Як власну душу.
Шаную я такі слова,
Що наче перли.
А ті, що стидно вимовлять,
Для мене вмерли.
І хай сміються вороги,
Яких багато.
Та слово рідне у душі
Звучить, як свято.
І мова виникла моя,
Бо перше – слово.
Лелій, шануй і бережи,
Найкращу мову!
Бо саме в нас хрестили Русь,
І світ це знає.
Своєму Богу я молюсь,
Інших немає.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=856827
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 04.12.2019
Не блукав я… Ходив по компасу,
Хоч часами губив кермо.
Не вчиняв я ніколи галасу,
Не шукав я собі клеймо.
Я у двері тому не стукаю,
Коли хтось їх не відчиняв.
На папері усе записував,
Туди путь свій я відміняв.
Я бувало блукав із компасом,
Коли блуд нападав мене.
Як життя не котилось колесом,
Ждав, що це мене обмине.
Давно орієнтири ділися,
Йду в життя тепер наугад.
Хоча мрії лиш розгорілися,
Та шляху вже нема назад.
Мій похід визначає доля,
Світить сонце, а часом тьма.
У житті маю різні ролі,
Коли в щастя дверей нема.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=856826
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 04.12.2019
Горіли ліхтарі. Росли дерева.
В вечірнім небі захід догорав.
Ялина срібна, наче королева,
З туману виглядала повна чар.
Місто жило, із вікон пахла кава,
Хтось грав Шопена, чулось крізь вікно.
Туман набіг, немов була облава,
Здавалось, вечір дознімав кіно…
Горіли свічі в барі, що за рогом,
Лабали музиканти важкий рок.
Ніхто їх не судив у барі строго,
Лиш кіптява здіймалась до зірок…
Хтось пив вино, хтось бренді, хтось горілку,
Гойдавсь вогонь на восковій свічі.
Годинник на стіні гнав тонку стрілку,
А ліхтарі світилися вночі…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=856736
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 03.12.2019
Не втрачу гідності ніколи,
Як би не хтіли вороги.
Не прагну сісти на престолі,
Мені і лавка до снаги.
Я розірву найкращу дружбу,
Коли мене штовхають в бруд.
Служу я честі й свою службу,
Рахую за помірний труд.
Коли настане час до бою,
Візьму на плечі автомат.
І гідність заберу з собою,
Бо ж, як без гідності солдат.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=856735
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 03.12.2019
Мов по серці різнув дзвін вокзальний мене,
На очах порожніє перон.
Звук гудка в небеса вітер з димом жене,
Видається мені, що це сон.
Сіла ти у вагон, нагнав вітер грозу,
Точно знаю, що це вже не сон.
Одиноко стою і ковтаю сльозу,
Зник із виду останній вагон.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=856594
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 02.12.2019
Я упізнав тебе через вікно -
Плакучі плечі , стомлене волосся,
Очі сумні, у задумі чоло
І дика тиша в чорнім безголоссі.
Пес не гарчав побачивши мене,
Вечір шукав крилА у ніч летіти.
Світилось небо в зорях осяйне,
А біля хати пахли ніжні квіти.
І раптом музика полинула з вікна,
Ти вся змінилась… Танцювали зорі.
В душі твоїй прокинулась весна,
А я дививсь і слухав це на дворі.
Не зміг торкнутись на стіні дзвінка,
Щоб не злякати весну, що так грала.
Я все стояв, стояв біля вікна,
А музика у серце залітала…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=856593
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 02.12.2019
Звучить мелодія здалека,
Нема здається їй кінця,
Немов на крилах у лелеки,
Неначе вогник каганця.
Переді мною твоє фото,
В красивій рамці на стіні.
Мені нагадує скорботи,
Вони відомі лиш мені.
Свіча горить, тепло у хаті,
Блокнот і ручка на столі.
Для мене це велике свято,
Коли летять удаль жалі.
Думки упали мов тумани,
Перо скрипить, біжать рядки.
Рими неначе оригами,
Лягають з легкої руки.
Я все пишу і думи поруч
Мені нагадують святе.
Портрет твій розмістив ліворуч,
Бо ти, як Муза й є нате.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=856480
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 01.12.2019
Коли родилась в Україні воля*
Як виникли поняття – гідність, честь
Тоді ми стали будувати долю,
На роздоріжжі древніх перехресть.
За всі часи лилися ріки крові,
Свобода** здобувалась у борні.
А ми хотіли жити у любові
І працювати в мирі й тишині.
І мати волю - жити і любити,
Щоб нам ніхто із «друзів» не мішав.
Нам би війну вдалося пережити,
Бо попереду в нас багато справ!
*Воля є спроможністю творити новизну.
**Свобода – це простір подій, в якому творить людський дух, не наражаючись на перешкоди. Свобода – це простір для реалізації волі.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=856479
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 01.12.2019
Ми давно вже не юні,
Та даєм собі раду.
Ще думки молодечі
І душа молода.
Дідусями ми стали,
А дівчата – бабуні.
Бо роки пропливають,
Як у річці вода.
Не просіте пощади
У старої з косою.
Час приходить на світі,
Коли сохне трава.
Майте серце відкрите
І пишайтесь собою,
Знайте! Лист опадає,
Як приходить пора.
Поки в серці кохання,
Серце прагне до лету,
У душі носіть мрії,
Як були молоді.
І роки не міняйте
Ні на яку монету,
Бо роки – це багацтво
І вони золоті.
На свята йдіть до храму,
За родину моліться…
Хлібом завжди діліться,
Щоб і вам хтось подав.
Коли сумно – сумуйте,
Коли радість – всміхніться.
Задоволені будьте,
Що Господь вам послав.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=856375
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 30.11.2019
Схована в хмарах, небо підперла,
Понад нею шугають вітри.
Символом волі стала Говерла
Що вознеслася, хоч і без крил.
Втоптана стежка тягнеться вгору,
Хмари до неї ховають сліди.
Має вершина вдачу сувору,
Бо понад нею в небі орли.
Стяг України знявся у небо,
Волю відчути прагне наш люд.
Вітер свободи стишує щебет,
Крики орлині чуються тут.
Йдуть на Говерлу, наче на прощу,
Волі вдихнути прагнуть усі.
Вітер знамено в хмарах полоще,
Видно тут землю в справжній красі.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=856374
рубрика: Поезія, Присвячення
дата поступления 30.11.2019
Якби нам вдалося прожити в любові,
Щоб завидки зникли, любов панувала.
Щоб в кожного очі сіяли в розмові,
Щоб завжди людина добром дивувала.
То рай на землі ми б своїй сотворили,
Жили у раю і не знали про війни.
Життя подарило б нам радості крила,
Змінили вороже ураз на обійми.
Навчитись любові, навчитися жити,
Нам дані закони і їх треба знати…
Коли навчимося, як треба любити,
То злого не зробим й не будем казати.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=856279
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 29.11.2019
Кажуть у слів немає крил,
Проте літати вони вміють.
Слова, як тисячі світил,
То охолодять, то зігріють.
Ви не тримайте слів в собі,
А випускайте їх на волю.
Кожне зіграє роль в судьбі,
Бо може визначати долю.
Сплетіть із ніжних слів вінок,
Зробіть дарунок нареченій.
Бо мало хто зі всіх жінок,
Не любить слів палких, вогненних.
Щоб мова піснею лилась,
Завжди слідкуйте за словами.
Грубим словам у мові – зась,
Не вимовляйте і думками.
Кажуть у слів немає крил,
Проте літати вони вміють.
Слова, як тисячі світил,
То охолодять, то зігріють.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=856276
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 29.11.2019
Одне лице в людини має бути,
Але насправді є дива в житті…
Бо з тих же вуст ми різне можем чути,
Не завжди серце лише в доброті.
Дволикі люди їх біда у тому…
Не розумію я таких людей.
Добрі бувають лише коли втома,
Бо лащаться припавши до грудей.
А через мить, коли минула втома,
Звіриний погляд бачиться в очах.
Неначе, так здається, «не всі вдома»,
Бо затухає від їх слів свіча.
Я краще змовчу, я вже звик до болю,
Дволикі люди – це земна біда.
Лиш наплювати в душу не дозволю,
Щоб вона завжди чистою була.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=856145
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 28.11.2019
Бальзам для душ - густі тумани,
Пливуть клубками вдалину.
Вони рубцюють в серці рани,
В душі вертають нам весну.
Смачні в туманах поцілунки,
Бо незалежно від років
В туманах є краплина трунку,
В них окрім танцю є ще й спів.
Є таємниці у туманах -
Густі тумани мають схов.
В них часто пишуться романи,
Святе для них – свята любов.
Густих не бійтеся туманів,
Щораз ідіть в тумани знов.
Все зло кудись в туманах кане,
Лише лишається любов.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=856144
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 28.11.2019
Ти стоїш у очах
Розривається серце від болю.
Я не чую тебе,
А для мене це просто біда…
Чом пропала кудись,
Щохвилини я марю тобою.
Ти у серці моїм,
Та не бачу я твого сліда.
Ти до мене прийди
В самоті я живу і згораю,
Бо душа знов шепоче,
Що забула давно ти мене.
А роки все летять,
Мов вітри, що утворюють зграю.
Ніби вчора було
Проте час сивину вже жене.
Бережу те святе,
Коли пахли квітки матіоли,
Лиш минулим живу,
Із років долинає той зов…
Я тебе не забув
І повір, не забуду ніколи…
Ти єдина у світі
Моя неповторна любов.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=856039
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 27.11.2019
Березень квіти дарує весняні,
Жайвір вітає піснею…
Він повертає нам перше кохання,
Не розквітлою вишнею.
Промінь весняний душу нам гріє,
Перше кохання вертається.
Хай же в цю пору серденько мліє,
Наша весна лишається.
Хай же весною серденько мліє,
Наша весна лишається.
Дотик рукою, гарячі вуста,
В серденьку залишилися.
Проліски перші і рання роса,
Нам навесні наснилися.
Промінь весняний душу нам гріє,
Перше кохання вертається.
Хай же в цю пору серденько мліє,
Наша весна лишається.
Хай же весною серденько мліє,
Наша весна лишається.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=856038
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 27.11.2019
Якщо Сонце не зійде взавтра,
Ніч тоді панувати буде.
Як вкрадуть наше Сонце – правду,
Як же житимуть тоді люди?..
Відсуваєш фіранку – темно…
В двір виходиш – небесні зорі.
Зникло Сонце і все даремно -
Край пустинний і неозорий.
Ніч на крилах шукає ранку,
Але Сонця ніде немає.
Зорі світять через фіранку,
Місяць Сонечко виглядає.
А щоб Сонце зійшло над світом,
Не потрібно нам тьмі коритись.
І коли ми здобудем світло,
Тоді Сонце почне світити.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=855940
рубрика: Поезія, Нарис
дата поступления 26.11.2019
Не музикант я і не поет,
Проте в душі шугають рими.
Напевно я живу на те,
Щоб щось зробити в світі зриме.
Набігли рими табуном,
Вже ніч була, година пізня
І я писав щось перед сном,
А вже під ранок вийшла пісня.
Не музикант я і не поет,
Проте в душі шугають рими.
Напевно я живу на те,
Щоб щось зробити в світі зриме.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=855938
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 26.11.2019
Вже вечоріє, сонце йде до сну,
Вмикаю світло - ожила кімната…
Беру блокнот, бо довго не засну,
Дивлюсь на тонку стрілку циферблата.
Вона не йде, вона кудись спішить,
Я кожну мить фіксую у блокноті.
А її темп чомусь мене страшить,
Вона спішить завжди на повороті.
За миттю мить, а це ж моє життя,
Куди спішиш? Сповільни хід хоч трохи.
Недавно був я ще малим дитям,
А вже життєві сам пишу уроки.
Я чую цокіт, стрілку не спинить,
Вона когось неначе доганяє.
І кожний цокіт – це життєва мить,
Що вже назад ніколи не вертає.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=855808
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 25.11.2019
Поезія – душа поета,
Вона про нього знає все.
Його це золота монета,
Його життя, його лице.
Немає років у поета,
Він серцем завжди молодий.
Поезія шукає лету,
Живої чистої води.
Буває, що лоскоче нерви,
Стає в пригоді, як біда,
Вона возносить часом в небо,
Часом згорає від стида.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=855807
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 25.11.2019
Букет з волошок у літровій банці,
Ще вчора молоко було у ній.
На покуті в яскравій вишиванці
Старенький образ висів на стіні.
А в хаті хліб питльований із печі
Матуся викладала на столі.
І пиріжки зробила для малечі
Із крильцями – неначе журавлі.
Цвітуть волошки кожен рік у полі,
Тепер зриває їх моя рука.
Бо ці волошки, наче квіти долі.
Їх ставлю в банку із-під молока.
Немає в хаті журавлів із печі
І хліба що дурманив півсела.
Сиві старі ще згадують малечу
І стежку ту, що у село вела.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=855699
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 24.11.2019
Перон пустий, на ньому лише я,
Гудок здалеку майже вже не чути.
Неначе із-під ніг пливе земля,
А, як без тебе маю далі бути?
Я всі слова, які тримав в душі,
Не зміг тобі сказати на прощання.
Сльози ковтав, неначе хтось душив,
Я добре знав, що зустріч ця остання.
І я стою… Навколо ні душі…
Переплелися спомини і думи.
Невже ми розійдемось, як чужі?
Перон пустий. А серця повне суму.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=855698
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 24.11.2019
Живу на землі, як умію,
Життя мені дивом здається.
Не все я в житті розумію…
Хтось плаче, а інший сміється.
Багато не знаю, та вчуся…
Досягнути прагну вершини.
Упав і клубочком кочуся,
Бо крил я не маю пташиних.
Живуть на землі екземпляри –
Всезнайки, тупі і базіки,
Одні бачать світ в окулярах,
А інші не бачать до віку.
Є люди, що знають багато,
Вони не стають на коліна.
Повчитись у них людям свято
І ти тоді станеш - людина.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=855608
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 23.11.2019
Ось перший сніг, а зверху сіре небо,
Сніжинки, наче згадки з давнини.
Хурделить стиха, заглушає щебет,
Що вітерець приносить з далини.
Не щебет птахів, так щебечуть хмари,
Вітрами гнані в сиву далину.
Їх на шматки вони уже порвали
І потрусили хмарку не одну.
Зима на дворі лише почалася,
Земля побачить довгождані сни.
А нам весна у серці запеклася,
Не так багато часу до весни.
Тоді сади потрусять білим снігом
І хмари лебедині угорі.
А поки захурделило набігом,
Зима прийшла… Є перші снігурі.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=855607
рубрика: Поезія, Пейзажна лірика
дата поступления 23.11.2019
Солом’яна стріха, шибки не помиті,
На дверях, для виду, маленький замок.
А біля порогу в густім оксамиті,
Барвінок квітує, що в росах намок.
А кроків за двадцять старенька бабуня,
Зриває з рум’янку достигнутий цвіт.
Колись на селі була перша красуня,
А нині забула вже скільки їй літ.
Постійно босоніж, до перших морозів,
Усе із городу… Ось так і живе…
Крім овочів бабця вирощую рози,
І всім кому треба вона роздає.
Вже сина не стало, лишилися внуки,
Бабуня складає заначку для них.
І часто до неба протягують руки,
Щоб Бог її внуків від бід поберіг.
Неначе на прощу, любимі онуки
На крилах любові летять іздаля.
Всі дні, що чекає, для неї це муки,
Вона ж бо любов'ю їм стежку встеля.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=855493
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 22.11.2019
Тобі листів я не писав,
Бо в цьому не було потреби.
Хоч я, бувало, так скучав…
Про це знав я і синє небо.
Я всі листи писав в душі,
Все говорив, що відчуваю.
Проте святе не ворушив,
Ти добре знала, що кохаю.
Я інколи просив вітрів,
Щоб почуття мої понесли.
У дні такі, коли я тлів,
А так хотілося воскрести.
Колись ще напишу листа,
Він стане сповіддю для тебе.
Бо ти в душі моїй свята
І хай мене осудить небо.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=855492
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 22.11.2019
В житті не раз
Лишався сам на сам.
Губились мрії,
Кидала надія.
Молитву слав
Тоді я небесам,
Мене можливо
Небо зрозуміє.
В кулак збирав
Розкидані шматки,
Свого життя –
Любові і Надії.
Тоді мені
З небесної руки,
Вселялись в серце
Думи золотії.
Щодо кохання,
Це в мені святе.
Живу коханням
І про нього мрію.
Воно людині
І дано на те,
Щоб повернути
Віру і Надію!.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=855384
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 21.11.2019
Зустрілись. Покохали. Сивина.
Давно гніздо звели. Дорослі діти.
І раптом в хаті виросла стіна,
Від неї діти почали сивіти.
Чому у них ця виросла стіна,
Чому святе в них стало безкоштовне?
Коли прийшла у скроні сивина,
То біс в ребро залізти чомусь прагне.
І замість сонця - проливні дощі,
Зник затишок, що панував у хаті.
По хаті – вітер, крики, мов сичі,
Нема пробачень… Двоє і пихаті…
Якби змогли зібратись за столом,
Роки вернути, де було кохання.
То пісня полетіла б над селом
І ця стіна була б для них остання.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=855383
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 21.11.2019
Холодний сніг, неначе пелюстки,
Розкидав вітер по полях ранкових,
І забіліли береги ріки,
Мороз льодову витесав підкову.
Вода довкола кригою взялась,
Цвіли сніги у сонячнім промінні.
Сміялась хуртовина, аж зайшлась,
Милуючись в морозному цвітінні.
Морозний день, мете тихенько сніг,
Ранок рипить, мороз рум’янить щоки.
Радіють діти, чути їхній сміх,
А вітер дує, дує на всі боки…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=855254
рубрика: Поезія, Пейзажна лірика
дата поступления 20.11.2019
Щоб бандерівцем кожен став -
Україна понад усе!
Тоді б ворог, як дим розтав,
А все решту було пусте.
Щоб усі на своїй землі,
Щоб схилялися булаві.
Тоді б вибили на скалі –
Ми господарі на землі!
Щоби порівну хліб і сіль,
Щоби чиста була вода.
Щоби гості із звідусіль,
Щоби Хресна була хода.
Говорім до батьків на Ви,
Кожен мир у душі несе.
Щоб жили ми при булаві…
Україна понад усе!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=855253
рубрика: Поезія, Присвячення
дата поступления 20.11.2019
Була Київська Русь, стольний град на Дніпрі,
З гострим розумом Ольга княгиня..
Яка Русь берегла, ще при сході зорі,
Що носила ім’я – БЕРЕГИНЯ.
Пр: Берегиня – це жінка, що тепло береже,
Берегиня – це матір для роду.
Берегиня – свята, бо вона може все,
Вона в домі тримає погоду.
У родині завжди мудра жінка – це скарб,
Всі за нею, немов за стіною.
З її вуст не почуєте ви жодних скарг,
Сама справиться завжди з бідою.
Як приймає гостей, то уміє цвісти,
Хоч у праці неначе рабиня.
Мудрість жінки такої - це рід берегти,
Бо вона і на те – БЕРЕГИНЯ.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=855170
рубрика: Поезія, Присвячення
дата поступления 19.11.2019
Землі більш ніде не знайдете такої,
Де хліб на полях, а в гаях солов’ї.
Тобі, моя земле, я зичу спокою,
Щоб мир панував у нас в кожній сім’ї.
Війну б закінчити, мечі всі у «ножни»,
А з лишніх мечів поробити плуги.
Для хліба нового прокласти борозни,
Землі, що втомилась, віддати борги.
А далі, а далі… хоч трішки спочинку,
Щоб Бог дав нам змогу ростити хліба.
Історії ми розпочнемо сторінку,
Де гордо здійметься нова булава!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=855168
рубрика: Поезія, Присвячення
дата поступления 19.11.2019
Хмарки пливуть неначе пароплави,
Червоне сонце стелить перини.
Сиджу на лавці, філіжанка кави
Шле диво-запах вдаль через тини.
Колишуть тишу кучеряві думи,
Вкриває річку золотий туман.
І додає до кави трішки суму,
Неначе чари додає шаман.
А вітер - злюка дує без зупину,
Тумани закружилися в танку,
Він видається застелив долину,
Шукає собі пару у вінку.
Засутеніло і зоря вечірня
Дивилася далеко із-за хмар
І посміхнулась ніжно, і привітно,
Неначе додавала ночі чар.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=855054
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 18.11.2019
Лесиним парком йду вечоровим,
Пух тополиний вітер жене.
Линуть здалеку хмари казкові,
Мов обнімають співом мене.
Пр: Зорі небесні, ночі Волині
В серце запали ви мені нині.
Я вас рахую - серце співає,
Бо воно любу зірку шукає.
Клумби паркові квіти дарують,
Шлють аромати дивосвітів.
Все перехожі бачать і чують,
Їх проводжає пташиний спів.
Пр.
Лесиним парком йду вечоровим,
Пух тополиний вітер жене.
Линуть здалеку хмари казкові,
Мов обнімають співом мене.
Пр.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=855053
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 18.11.2019
Ранкові дзвони кличуть мене в храм,
Сьогодні я за внуків помолюся.
Я в храмі з Богом буду сам на сам,
Лише в цих стінах з Ним наговорюся.
Пр: Мої внучата, соколи мої,
За Вас молюсь у храмі нині Богу,
Щоб грім не гуркотів у вишині,
Щоб правильну обрали Ви дорогу.
Здоров’я й розуму в житті для вас,
Щоб шанували рід і Україну,
Щоб Він в житті вас захистив і спас,
Простяг вам руку у важку хвилину.
Пр.
Летіть високо, соколи мої,
Сягніть вершин, щоби батьки раділи.
Не потоніть і не згоріть в вогні,
Живіть на волі, поки є в вас сили.
Пр.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=854968
рубрика: Поезія, Присвячення
дата поступления 17.11.2019
Де буяє трава, де у квітах земля,
Де сади полонили хрущі.
Тут дитинство пройшло,
Пройшла юність моя,
Тут найкраще усе для душі.
Тут стрів першу любов, рахував тут зірки,
Звідси в світ по стежині злетів.
Я приходив сюди,
Бо жили тут батьки,
Та вернутись назад не зумів.
Тепер в грудях пече, тут могили батьків,
Добираюсь до них іздаля.
Повертаюсь сюди
Крізь прожиті роки,
Тут моя найдорожча земля.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=854967
рубрика: Поезія, Присвячення
дата поступления 17.11.2019
Де хліб дозріває, ліси килимами,
Хлюпоче старого Дніпра течія.
Звертаюсь до тебе, неначе до мами:
Люблю я тебе, Україно моя.
Пишаюсь тобою, для мене ти мати,
Тут кожному з нас є святою земля.
Як ворог біснується й суне до хати,
Гони ворогів, Україно моя!
Завжди пам’ятай, що сини твої й доні,
Готові усе розпочати з нуля.
До тебе завжди ми простягнем долоні,
Бо ти для нас мати, ти наша земля.
Молюсь і молитимусь, земле, до скону,
Ми ніби живемо в своєму раю.
Тебе возвеличимо наче ікону…
Хай Бог береже Україну мою!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=854841
рубрика: Поезія, Поетична мініатюра
дата поступления 16.11.2019
Стоїть копиця за хлівом стареньким,
Давно стоїть, обв’язана шнурком.
Із різнотрав’я, лиш полин сивенький,
Тирчить із неї порваним листком.
Ще я колись кругом піском обсипав,
Щоб було видно де чиї сліди.
Коли зимою сніг довкола випав,
Тоді я бачив мишачі ходи.
За весь цей час гніздо зробили птахи,
Від давнини зчорніла вже трава.
Копиця з часом наче всілась трохи
І зверху бур’янами поросла.
* * *
Вже втрачає листопад останні осінні листочки,
Мовчазною сльозою хмарини шпурляють дощі.
Ще довкола стоять неопалі від листя дубочки,
Мов солдати з походу накинули рвані плащі.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=854840
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 16.11.2019
Я шукаю свою зорю,
А знайти мені не вдається…
З усіма я поговорю,
Може та одна відізветься.
Зорі в простір чомусь летять,
Певно долю свою шукають.
Не знайдуть, то тоді згорять,
А тепер мені всі моргають.
Пр:
І у зоряній метушні,
Із мільйонів нічних чудес.
Усміхнеться зоря мені,
Усміхнеться зоря мені,
Усміхнеться мені з небес.
Небеса – килимок із зір,
Поміж ними вмістився Місяць.
Пломеніє небесна шир,
Вітер в хмарах сніжинки місить.
Зорі в простір чомусь летять,
Певно долю свою шукають.
Не знайдуть, то тоді згорять,
А тепер мені всі моргають.
Пр.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=854754
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 15.11.2019
Як сонце дарує яскраве проміння,
А Світязя хвилі біжать в береги.
У рідній Волині я бачу коріння,
Я маю віддати землі цій борги.
Тут Стохід і Прип’ять течуть між лісами,
Тут небом льоновим квітує земля.
Глибоко пустив я коріння з роками,
До мене з любов’ю тут все промовля.
І де б я не був на Волинь повертаюсь,
Де серце радіє пісням солов’я.
Пишаюсь тобою, квітучий мій краю,
Моя синьоока Волинська земля.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=854753
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 15.11.2019
Коли небо чуже, то і хмари чужі
І дощі тут також чужі.
Я додому лечу, я за ним затужив,
Там все рідне мені до душі.
Пр:
Коли в серці надія є,
З чужини лише мах крила.
Пам’ятаю завжди своє,
Пам'ять силу мені дала.
Україною я живу,
Хоч між нами лежить межа.
Я впаду у свою траву,
Тут для мене трава чужа.
Коли небо чуже, то і хмари чужі
І дощі тут також чужі.
Я додому лечу, я за ним затужив,
Там все рідне мені до душі.
Пр.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=854638
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 14.11.2019
Осінь. Летить каченя одиноке,
Приземлилось у густий очерет.
Його можливо спудив в небі сокіл,
Чи сил не стало завершити лет…
Здалеку «кря» почулося родинне -
Залопотіли крила по воді…
Тепер воно вже точно не загине,
Хоч крила в каченяти молоді.
Не відбивайтесь, діти, від родини,
Коли у вас ще крила молоді.
В жорстокім світі можете загинуть
І зникне все, як булька на воді.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=854637
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 14.11.2019
Пишаюся, що мав таких батьків,
Простих сільських, що мали чисту душу.
До них на крилах я завжди летів,
Хоч їх немає, йти на могилу - мушу.
Вони з небес пораду подають,
Я біля них завжди наговорюся…
У любу пору на могилу йду,
Вони живі і ними я горджуся.
Батьків портрети втілені в граніт,
І із могили не зникають квіти.
У їх очах горить небесний світ,
Я в них читаю внукам заповіти.
Вони на небесах серед світів,
В душі моїй лишилися святими.
Роки злетіли, я осиротів…
Вже їх немає, я ж пишаюсь ними.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=854516
рубрика: Поезія, Присвячення
дата поступления 13.11.2019
Слова, як птахи мають власні крила,
Вони переплітаються у мову,
Саме у мові слово має силу,
Воно і творить мову калинову.
Лелієш слово – мова відізветься,
Коли співаєш – чуєш кожне слово…
Воно заплаче, часом усміхнеться,
А ми його лелієм знову й знову.
Старий Дніпро до нас говорить словом,
Поля й ліси молитви шлють у небо.
Сміються зорі під нічним покровом,
Нагадує розмову птахів щебет.
Слова і мова завжди в нас на варті,
Це наша зброя - це мечі булатні.
Нічого ми без них в житті не варті,
Без слова й мови ні на що не здатні.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=854515
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 13.11.2019
В осінні вікна заглядає сон,
Бо ліс вже стелить золоту перину
І листопад всідається на трон,
Ховає у дощах свою картину.
Давно немає в небесах клинів,
«Курли» тривожне відлетіло в далі.
По голих гілках вітер забринів,
Виводить осінь писані скрижалі.
Опеньки розмістились на пеньках,
Ще зрідка гриб ховається у листі.
Сороки не змовкають в балачках,
Калина у червоному намисті.
Стою й дивлюсь і так мені шкода,
Що скоро попрощаюся з красою.
Осінь спішить, тверда її хода,
Збиває листя дрібною сльозою.
Лист облетить і налетять сніги,
Накине ліс біленьке покривало.
І ліс віддасть зимі усі борги,
Що три пори у лісу назбирали
А поки осінь ще дарує дні,
Де крім дощів є листя золотаве.
Так мені тепло й солодко мені,
Допоки осінь не сказала - «АВЕ»
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=854400
рубрика: Поезія, Пейзажна лірика
дата поступления 12.11.2019
Я дивлюсь на зорі,
Що горять вночі.
Мов дивлюсь у очі,
При ясній свічі.
Як вуста шепочуть
Уночі: - «Люблю».
Я шукаю очі -
Бачу в них зорю.
Серденько моє,
Доленько моя.
Хай в тобі живе
Пісня солов’я.
Я в твоїх очах
Віднайшов зорю.
І тепер душа
Каже: «Я люблю!»
Серденько моє,
Доленько моя.
Хай в тобі живе
Пісня солов’я.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=854399
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 12.11.2019
Колодязь і вишня завжди були в парі,
Вітри їх сушили, їм зорі моргали.
Вузенька стежина від хвіртки до хати
Вона вміла завжди людей зустрічати.
Як скрипнула хвіртка - гостей зустрічали,
Велися розмови, пісні тут співали.
Стола накривали… Усе, як годиться,
Та тільки чомусь всі просили водиці.
Колодязь і вишня, колодязь і вишня,
Ніхто з них для іншого був тут не лишній,
Тут вишнею пахла солодка водиця
І йшли всі до неї, щоб влітку напиться.
Колодязь і вишня, колодязь і вишня,
Ніхто з них для іншого був тут не лишній,
В садку по ночах до цих пір солов’ї
Нагадують роки найкращі мої.
А я поспішаю і нині додому,
Забувши про біди, долаючи втому.
Колодязь і вишня стоять біля хати,
Мене зустрічають, як мама і тато.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=854301
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 11.11.2019
Лесин край і парк над Стиром
Тут зібралась маса люду.
Бо сьогодні в місті Луцьку.
«СВЯТО САЛА» - кажуть буде…
«Свято квітів» - розумію…
«Бандерштату» виступ - тоже.
Хто ж тут стане переможцем,
Зрозуміти я не можу.
Може хто з’їсть більше сала,
Не на час, а так помалу.
Чи змагання такі будуть, -
Хто привіз смачніше сало.
Може ті, що зараз в парку,
У мішках скакати будуть?
Але нащо тоді сало? -
Чи, як приз вручати людям.
Ось і свято почалося,
На столах всього доволі.
Хто прийшов у парк на свято,
Мають дякувати долі.
Сало, шинка і ковбаси
Шашлики, бочок, кров’янку.
На столах по цілім парку
Розмістили спозаранку.
Запах, наче в ресторані,
Вітерець розносить всюди.
Хто прийшов на «Свято сала»
То жалітися не буде.
Все смачне і дуже ситне
І у роті просто тане.
Хай надалі «Свято сала»
В нас традицією стане.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=854300
рубрика: Поезія, Присвячення
дата поступления 11.11.2019
Яке ж то добре молоде вино,
Коли воно ще виграє в бокалі.
Втрачає шарм, як ти побачиш дно,
Тоді зникає колір і «коралі».
Коли вино смакуєш при свічі,
Витає в хаті дим від сигарети.
Думки приходять часто уночі,
Чи знову прийде Мавка із портрету.
Тоді удвох прогнавши з хати сон,
Вино при свічці будем смакувати.
Допоки ранок не забрав в полон,
Будемо пити й цілу ніч не спати.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=854209
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 10.11.2019
Зустрітися мали ми,
Напевно так Бог велів.
Хтось вогник наш запалив,
Тушити я не посмів.
Пр: Ти просто собі жила,
Від тоді мені маяк,
Бо в душу мені зайшла,
Не вийдеш тепер ніяк.
Проходять у смутку дні,
Як птахи летять роки
І світить маяк мені,
Над «І» не стоять крапки.
Приспів.
Родина для нас святе,
Живемо в своїм гнізді.
Напевно в нас через те,
Не буде крапок над «І».
Приспів.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=854208
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 10.11.2019
Коли ясне сонце встає спозаранку
І перше проміння лоскоче лице,
Виходжу з думками до теплого ґанку,
Хоч вії ще сонні покриті свинцем.
Курю сигарету, відсуну фіранку,
Дивлюсь, як дерева за ніч розцвіли.
Де трави у росах у синім серпанку,
Як хором пісні солов’ї почали.
І серце радіє, і хочеться жити,
П’янкого повітря вдихнути ковток.
Наповнити груди і душу зцілити,
Приміряти зранку життєвий вінок.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=854102
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 09.11.2019
Скидає своє листя листопад,
Останній лист з дерев зриває вітер.
Чекає свого часу снігопад,
Який розкине неповторний бісер.
Синички прилетіли на поріг,
Усе довкола почорніло зовсім.
Дощі на хвилю припиняють біг,
Іде удаль від нас стареча осінь.
Коли земля піде в глибокий сон,
Коли здійметься біла хуртовина.
Мороз нагряне - вижданий гарсон,
Застелить чисту білу скатертину.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=854100
рубрика: Поезія, Пейзажна лірика
дата поступления 09.11.2019
Яскрава зірка засіяла,
Різдво святкують на землі.
Вона сьогодні люд вітала,
Старі раділи і малі.
Пр: Люблю Різдвяну хуртовину,
Коли тепло в душі і в хаті,
Коли колядки всюди линуть,
Коли столи у всіх багаті.
Як морозець бере за щоки,
Коли вітрисько дме в лице.
Коли хмарки летять високо,
Стоїть сріблясте деревце.
Приспів.
То знай, що це пора святкова,
Хоч знов хурделить і мете.
Різдвяна ніч завжди казкова,
Зимою є Різдво на те.
Приспів.
Вертепи ходять з хати в хату,
Колядки линуть тут і там.
Святковий настрій – нині свято,
Всю ніч горить небесний храм.
Приспів.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=853981
рубрика: Поезія, Присвячення
дата поступления 08.11.2019
Останній лист у листопаді,
Летить додолу, наче перст.
Дерева голі на леваді,
Чорніють на багато верст.
Весна і літо промайнули,
Все відбуяло, відцвіло.
Усі давно про це забули,
Його неначе й не було.
Вже листопад біжить до краю,
Озимина давно зійшла.
Жовтень провів останню зграю,
Осінь до краю добрила.
Клубочяться тумани сиві,
Сухі стоять очерети.
Вітри лише набрались сили,
Гілки стараються трясти.
А Морозенко вже стартує,
Вкриває інієм траву.
Немов крізь сон він осінь чує,
Ковдру готує зимову.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=853979
рубрика: Поезія, Пейзажна лірика
дата поступления 08.11.2019