| Сторінки (45/4474): | « | 1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 | » |
Коли встає під гімн держави.
Лиш рідна мова для сонету.
Коли він носить вишиванку,
Тоді поет і є поетом.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=865972
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 25.02.2020
А серце творить чудеса,
Коли закохане по вуха.
Не страшна навіть завірюха,
Коли кохання не згаса.
Якщо палають почуття,
І хочеться на світі жити,
Тоді не можна не любити,
У цьому саме суть життя.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=865971
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 25.02.2020
Що не день набігають сюрпризи,
Охватити всього вже не сила…
Вони напрям міняють, як бризи,
Наче хтось їм поставив вітрила.
Різні бувають сюрпризи у нас,
Добре, коли йдуть у гості хороші.
З ними ступаємо ми на Парнас,
З іншими треба стоять на сторожі.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=865863
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 24.02.2020
Любов, немов бандури струни,
Що не струна – новий політ…
Любов – коли весняні вруна,
Нараз малюють цілий світ.
Любов – це очі і волосся,
Це навіть тихе: - «Я люблю!»
Любов – це золоте колосся,
Любов – це крапелька жалю.
Любов – коли живеш у чарах,
Любов – коли в душі весна.
Любов – це твій політ у хмарах,
Любов буває лиш одна.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=865858
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 24.02.2020
Село під лісом, золота пшениця,
Ріка, як змійка і кругом тини…
Лечу до нього, щоб землі вклонитись
І побувати в хаті тишини.
Моє село - це споришева доля,
Гіркий полин, що висох за селом.
Доглянуті, припудрені стодоли,
Да ластівки торкаються крилом.
Село моє – це трави й сінокоси,
Де виграють музикові хрущі.
У ньому верби заплітають коси,
І коли треба, вчасно йдуть дощі.
Цвіти, село, гуртуй свою родину,
Збирай завжди багаті врожаї.
Прости мені, мою важку провину,
Що не лишився на твоїй землі.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=865774
рубрика: Поезія, Присвячення
дата поступления 23.02.2020
Пливе туман весняний над рікою,
Ридає пересохлий очерет.
Верби гойдають тонкою рукою,
Синій туман, мов дим від сигарет.
А він пливе, клубочиться часами,
Торкається піщаних берегів.
Він наче лікар, гоїть їхні рани,
У зелені невисохлих лугів.
Жовте латаття намочило ноги,
Рветься до світла молода трава.
І висихають береги вологі,
Немов в тумані рани зажива.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=865756
рубрика: Поезія, Пейзажна лірика
дата поступления 23.02.2020
Душа поетова одна,
А слів у нього - не злічити…
В словах поетових вона,
То ж він словами має жити.
Він крапелиночку себе
Вкладає завжди в кожне слово.
Хоч інколи в душі шкребе...
Слово не те, чи випадкове.
Але і в них його душа,
Він їх знайшов, в рядок поставив.
Вона у вірші вируша,
Хоч не притримується правил.
То хай летять слова з душі,
Щоб полонили серце людям.
Душа поета - це вірші,
За них поета не осудять.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=865682
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 22.02.2020
Зібрався вечір. Хмари червоніють.
Туман лягає в пелену боліт.
Тихенький вітер ледве-ледве віє,
Хмарини в небі залишають слід.
А поруч з ними відкривають небо,
Клини пташині весняним ключем.
На плесі в парі величавий лебідь,
Який любов’ю викликає щем.
Наповнив небо запах медунковий,
Немов прокинувсь із - під снігу ліс.
І задурманив вітер вечоровий,
Неначе воскресіння нам приніс.
Гогочуть і курличуть в небі птахи,
Летять додому, до свого гнізда.
Сивий туман, що понад битим шляхом,
Ховається в долині, де вода.
Весняний вечір. Засинають хмари.
З полону річка вибігла удаль.
На небі Місяць зоряним отарам
З хмарин високих одягнув вуаль.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=865657
рубрика: Поезія, Пейзажна лірика
дата поступления 22.02.2020
Колись я боявся свого,
А нині кругом чужі….
Тепер не боюсь нікого
Ні свого,
А ні чужого,
Іду по своїй межі.
Коли озоветься небо,
А з лісу погляне звір
Нікого навколо тебе,
Ти в боязнь й тоді не вір.
Живи, коли є нагода,
Не бійся – це все пусте…
Створила нас всіх природа,
Життя ж бо дано нате.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=865526
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 21.02.2020
Коли ти сам собі господар
І на закони наплювати.
Цінуй тоді свою свободу,
Ти маєш право панувати.
Як ти поет, ним і лишайся,
Хоч гіркий хліб бува в поета.
На мову рідну опирайся,
Щоб крила виросли для лету.
Щоб шлях завершив, як належить,
І все зробив, що мав зробити.
Від тебе все в житті залежить,
Всі справи маєш завершити.
Щоб не дописував в труні
Слова, які жили в тобі.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=865525
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 21.02.2020
Один. Один через літа,
Один з судомою в душі.
Сниться вночі мені свята,
А окрім неї йдуть дощі.
А коли день, лиш власна тінь
І та одна – певно моя.
Їй не підвладна далечінь,
Як непідвладна течія.
Як хочеться хоча би раз -
Два береги - ріка тече.
Щоб світ набув нових прикрас,
Щоб тіні дві – плече в плече.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=865452
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 20.02.2020
Ви вслухайтесь у рідну мову,
Де помирає кожне слово,
Бо в ній на протязі віків
З’явилась низка язиків…
І проросли, пішли у люди,
А наше слово, як приблуда
Шукає захисту в землі
Де українці, та не ті…
На Богом даній нам землі
Панують знову москалі…
А там дивись – прийдуть монголи
І змінять все… О, ні! Ніколи…
Чому пишу так? Добре знаю…
Немає правди… Так, немає…
А знаєте у чому суть?
- Народе! Українцем будь!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=865443
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 20.02.2020
Ой, не даремно все в житті,
Воно написано батьками…
Лише на власному путі,
Ти розумієш це з роками.
А контролює все це Бог
Він захищає і карає…
Оберігає від тривог
І у житті допомагає.
Ми маєм генетичний код,
Які батьки – такі і діти…
З людей складається народ,
Ми це повинні розуміти.
Таке напевно лише в нас…
З двох українців – три гетьмани.
Повинен нас навчити час,
Щоб не сміялися над нами.
Коли з народу стане рід,
Ідея стане в нас єдина.
І підуть люди слід у слід,
Тоді розквітне Україна.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=865314
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 19.02.2020
Пр: Щоб сягнути вершин, мудро виставте планку,
Бо задумане вами, ваш життєвий рушій…
Не кладіть саме цінне ніколи до банку,
А його зберігайте у власній душі…
Коли бачите ціль, і зібрались її досягнути,
Попереду дорога, буває не завжди легка.
Ви ідіть до мети, що її вам потрібно здобути,
Бережіть світлий розум - невтомною буде рука.
Досягнувши мети, пам’ятайте, що треба йти далі,
Кожен крок буде важчий і ви пам’ятайте про це.
То ж крокуйте вперед, бо принижень зазнають відсталі,
Переможці завжди мають чисте і горде лице.
І навчайте дітей, передайте науку цю вічну,
Щоб усі перешкоди долали на власнім віку.
До собору ходіть, ставте Богові нашому свічку,
Щоб поміг вам здолати широку в дорозі ріку.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=865095
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 17.02.2020
Я нікому про неї в житті не казав,
Бережу у собі, як зіницю.
Вона сяє давно, вона наче стожар,
У мені зірочками іскриться.
З нею в серці завжди, бо без неї ніяк,
Лиш надія зі мною і туга.
Меле й далі життя доленосний вітряк,
Та воно ще не ореться плугом.
Лиш тоді, як між нами не буде межі,
Як заграють струмки березневі.
Об’єднатися зможуть в єдине чужі
Водолія сузір’я і Лева.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=865002
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 16.02.2020
Я так хочу торкнутися губ,
У очах твоїх прагну втонути.
Лиш тоді, коли стану я люб,
Я любов твою можу черпнути.
Що роки? Є у мене душа…
Вона може усім розказати…
Але в тебе є певна межа,
За якою є дозвіл літати.
Знаю я, через те, не спішу,
Бо напитись кохання не просто.
Я кохання у серці ношу,
Весь цей час рахуватиму постом.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=864901
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 15.02.2020
Злети увись і засвіти зорею,
І залишися в небі назавжди.
Але і там, будь в небесах моєю,
Щоб я до тебе віднайшов сліди.
Моя єдина, неповторна, щира,
Ти добре знаєш, де чому межа.
Мені колись ти подарила крила,
Ти рідною була мені – душа.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=864889
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 15.02.2020
Тихо спати ліг став. Небеса, як льони.
Йде до сну солов’їна діброва.
Покотився туман на зелені лани,
Захід чорні насовує брови.
Осідає пилюка на биті шляхи,
Ластівки осідлали гніздечка.
Теплом дихають ще не схоловші дахи,
Пахне медом заквітчена гречка.
А на лавці сидять троє сивих дідів,
Курять файки свої черешневі.
Захід повністю вже до кінця догорів,
Перші роси лягли кришталеві.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=864811
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 14.02.2020
Яка сьогодні ти була красива,
Змінився навіть погляд у очах.
Роки летять, а ти ні чуть не сива,
Ти чарівниця, певно, при свічах…
Тоді, як тіні миготять по хаті,
Рубіном грає молоде вино.
Так хочеться в ту мить тебе обняти,
Такі думки виношую давно.
Мене давно, давно ти прочитала,
Та певно не в думках єдиних суть.
Для щастя треба щоб і ти кохала,
Лише тоді межу часи зітруть.
А поки ми живемо на цім світі,
Я щиро Богу дякую за те,
Що маю стимул на цім світі жити,
Що в серці я ношу своє - святе!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=864810
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 14.02.2020
Сюди не зможу повертати,
Уже тут хата не моя.
Лиш та криниця біля хати,
Ще ловить пісню солов’я.
Ще під вікном цвіте барвінок,
Туман пливе біля ріки.
Життя неписаних сторінок,
Лишили ті мої роки.
Колись тут вчив молитву Божу,
Ходив до церкви на Різдво.
Цього забути я не можу,
Здається вчора це було.
Тут житній хліб і нині пахне,
Коли буваю у селі.
Підвечір, коли сонце чахне
І дує вітер при землі.
А так ще хочеться додому,
Напитись чистої води.
Та вже до берега чужого
Мої видніються сліди.
Дивлюсь у вікна, наче в очі
Здається, що живі батьки…
Тримаю звіт посеред ночі,
Про свої пройдені шляхи.
Росте і родить стара груша,
До неї я дитям горнувсь.
Заглянув я у її душу,
Неначе в юність повернувсь.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=864646
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 13.02.2020
Я до тебе ішов, як в невіданий рай,
Та від тебе почув: - «Не спіши, зачекай!»
Я чекаю тебе і не знаю коли
Зацвітуть у раю для нас наші сади.
Скільки часу пройшло, в мене вже сивина,
Та кохання свого не допив я до дна.
І чекаю його, ще допоки живий
Через те і донині я ще молодий.
Хоч у нас на віку всяке-різне було,
Та життя стороною, здається, пройшло.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=864645
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 13.02.2020
Наче небо порвалось,
Дощ періщить ізранку.
Краплі б’ють в барабани,
Миють темний асфальт.
Теплий дух, що у хаті
Ледь колише фіранку.
Тільки вітер надворі
Рве новини із шпальт.
Лист дрібненький пробився
На весняних деревах.
Кожен з них хоч на трішки
Хоче краплю тепла.
Проте небо зливає
Свої води по ринвах.
Щоб весна буйним цвітом
У теплі зацвіла.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=864537
рубрика: Поезія, Пейзажна лірика
дата поступления 12.02.2020
Рука виводить літери невміло,
Від цього навіть серце защеміло.
Виводить, наче вчиться, знову вчиться,
Така наука певно не скінчиться.
Бо прагне знову світ оцей прославить,
Якщо можливо щось у нім поправить.
І тоді ляжуть літери в рядочок,
І потечуть віршами, мов струмочок…
Розхристані, беззахисні вірші,
Часто такі збираються в душі.
У них усмішки, радість виграє,
Хоча сльоза в окремих віршах є!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=864536
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 12.02.2020
Його ведуть на ешафот,
Не налякають цим поета.
Він досягнув своїх висот
І в нього крила є для лету.
Він стане там на повний зріст,
Бо він поет, він гоноровий,
Сказати слово – має хист,
Чи нададуть останнє слово?..
А хто поезію судив?
За що паплюжили поета?
Він незалежно в світі жив,
Що рвав брехню, немов газету.
Він інколи не в ту дуду,
Заграти міг комусь зі злості.
Він словом зупиняв орду,
Коли ті набивались в гості.
Він словом полчища спиняв,
Бо був на стороні народу.
Чужинцям віри він не йняв,
Завжди боровся за свободу.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=864426
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 11.02.2020
Людино! Ти не ідеал,
Ні в красоті, а ні в коханні…
Хоч заслуговуєш похвал,
Бо ти живеш немов востаннє.
Певно для того час пливе,
Щоб ти сягнула ідеалу…
У ньому і живеш нате,
Щоб вознестись до п’єдесталу.
Життєва ціль одна – любов!
Люби життя - живи любов’ю!
Життя, любов і власну кров
Ніколи не розводь водою.
Людино! Ти не ідеал,
Ні в красоті, а ні в коханні…
Хоч заслуговуєш похвал,
Бо ти живеш немов востаннє.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=864425
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 11.02.2020
Непотрібна нікому розлука,
Хоч ти кличеш, та я не прийду.
Жити порізно двом, лише мука,
Бо ми разом завжди на виду.
Жити порізно двом, лише мука,
Бо ми разом завжди на виду.
Дві родини, а мрії, як небо,
Лише хмари часами пливуть.
У тобі відчуваю потребу,
Твої очі і нині зовуть.
У тобі відчуваю потребу,
Твої очі і нині зовуть.
Ми розходимось, йдучи додому,
Та лишається в серці: «Люблю!».
Важко жити у світі чужому,
Та нічого я з цим не зроблю.
Важко жити у світі чужому,
Та нічого я з цим не зроблю.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=864318
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 10.02.2020
Білий світ повний чар,
Синє небо вгорі наді мною.
Тече сивий Дніпро
І хрущі над вишнями гудуть.
І літають думки
Всі пов’язані завжди з війною.
Українські жінки
Ненаглядних своїх вічно ждуть.
Кожен з них ще не раз,
Наче вперше, признався б в коханні,
Спозаранку на луг
Йшов в росі покосити траву.
І витають думки,
Як ховається зіронька рання,
І тумани біжать
Коли Місяць підніме брову.
Я живу і творю,
Поки іскра в мені не потухла.
Буде так і надалі,
Якщо будуть пісні солов’я.
А коли я згорю,
Може саме із іскри цієї,
Знов відродишся ти,
Україно - єдина моя!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=864317
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 10.02.2020
Крила з дитинства отримує кожен,
Різне призначення в них.
Де-хто літати на крилах цих може,
В інших вони для святих.
Є крила у мрії, що нас возносять,
Інші для лету, як біль.
Де-кому крила ці радість приносять,
Іншим політ, коли хміль.
Хтось пише вірші, неначе в польоті,
Певно їх доля така.
Падає вниз хтось зірвавшись на ноті,
Видно у ній співака.
Знайте, коли ви зібрались літати,
Крила свої бережіть.
Допоможіть у гнізді пташеняті,
Власний здійснити політ.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=864196
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 09.02.2020
Залишися в мені
Назавжди, на наш вік
Стань зорею для мене ясною.
Щоб щасливим літам
Змогли втратити лік,
Я пишаюсь, кохана, тобою.
Піднімись до небес
І засяй у очах,
Стань серпанковим подихом літа.
Випий трішки вина,
Як палає свіча,
Коли просить кохатися жито.
І люби, і люби,
Знай, що лише любов,
Як обручки, єднає кохання.
Тебе довго шукав,
Проте, люба, знайшов,
Моя ластівко, зіронько рання.
Доторкнися крила
І забудь про політ,
Ти ж моя половинка гаряча.
Будь зі мною завжди,
Залиши в серці слід,
Бо дороги без тебе не бачу.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=864195
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 09.02.2020
Коли вітер теплий зігріє серпанок,
Клини в синім небі відкриють весну.
Тоді розпочнеться пора вишиванок,
Яка своїм цвітом розбудить від сну.
Вербички запахнуть , заплачуть берези,
Повернуться в хатки веселі шпаки.
І світ заполонять південні мімози,
Відзначать раз в рік своє свято – жінки.
А далі… А далі усе забуяє…
Птахи заспівають, народять пташат.
Світитиме сонце у небі безкраїм
І роси засяють у сотні карат.
Дощі в барабани заграють по полю,
Здійметься до неба багатий врожай.
І вирветься пісня народна на волю,
І щастя поллється тоді через край!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=864086
рубрика: Поезія, Пейзажна лірика
дата поступления 08.02.2020
Я так давно покинув Україну,
Подавсь шукати щастя за моря.
Залишив все і землю, і родину,
І ту з якою йшов до вівтаря.
Приспів:
Земле моя – українська,
Краща на світі земля.
Хоч ми від тебе не близько,
Ти нас і тут окриля.
Ми ще повернемось, люба
І зацвітуть в нас сади.
Ще ми залишим, як згубу,
Нашим онукам сліди.
Стомився я без тебе, люба, жити,
Постійно ти стоїш в моїх очах.
Я хочу з джерела води напитись,
Із рідного до болю джерела.
Приспів.
Нелегко нам дається кусень хліба,
Батрачимо від ранку до зорі.
І сниться мені поле і колиба,
І зорі над Карпатами вгорі.
Приспів.
Багато нас зібралось з України,
Ми часто тут читаємо вірші.
Та по ночах в молитві за родину,
Тепло своє вам шлемо від душі.
Приспів.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=864085
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 08.02.2020
А я листів писати і не буду,
Все, що хотів, давно тобі сказав.
І лиш тоді, як зрозуміють люди,
То всіх здивує, як тебе кохав.
Клини не раз вернуться ще весною,
Проте для мене в них тепла нема.
Хоч я живу і житиму тобою,
Та знаю скоро ввірветься зима.
Тоді можливо, десь поміж хрестами
Знайдеш лавчину й недалеко хрест.
Текти сльоза тоді не перестане,
Проте між нами буде стільки верств.
Ось я пишу і сльози знову градом,
В них павутини бачу полотно.
Вже я ніколи не пройдуся садом,
Не подивлюсь в відчинене вікно.
Проте, як ти дивитимешся в небо,
Знайдеш на нім небачену зорю.
Я розмістився у сузір’ї – «Лебідь»
І навіть там також тебе люблю.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=863982
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 07.02.2020
Доля нас розкидала по світу,
У нелегку для землі хвилину,
Стукають в вечірні вікна віти -
Це червоні сльози ллє калина.
Журавлі вертаються додому,
Вже квітують проліски у лісі.
Важко жити у краю чужому,
Як летять додому птахи в висі.
Приспів:
Птахи принесіть мені калину
Одягніть краї чужі у неї.
Хай я надивлюсь на Україну,
Ще раз зачаруюся землею.
Бо коли вернусь - зберу родину,
В чистім полі жайвора почую.
Поклонюсь тоді кущу калини,
І у рідній хаті заночую.
Поки туга не пролилась кров’ю,
Маю ще підтримати дитину.
Я прошу вас, пташечки, з любов’ю,
Принесіть, журавлики, калину.
Приспів:
Птахи принесіть мені калину
Одягніть краї чужі у неї.
Хай я надивлюсь на Україну,
Ще раз зачаруюся землею.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=863981
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 07.02.2020
В болоті є такі місця,
Які зовуть трясовиною…
Обходять місце острівця,
Не виміряють глибиною.
Осики заховали страх,
Мохи погрузли під ногами.
В них чути стогін при снігах,
Зникає тінь очеретами.
Як попадеш в трясовину,
Зови завжди на допомогу.
Знайти в ній можеш сивину,
А якщо ні – молися Богу.
Та краще не ходи туди,
Послухай тишину болота.
В нім недалеко до біди,
Там темна водиться істота.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=863862
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 06.02.2020
Я мрію тебе побачити,
В життєвім своїм раю.
Я можу усе пробачити
І дату таку відзначити,
Миті всі передбачити,
Бо я тебе сильно люблю.
Чакаю, що ти повернешся,
Прошу: прилети, прийди.
Тоді все чуже подінеться,
Як з поглядом моїм стрінешся,
Коли у душі відізвешся,
Залишиш у серці сліди.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=863859
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 06.02.2020
Гітари плач під пальцями озвався,
А вже потому плач потроху стих.
І раптом гітарист немов зірвався,
Полинув сміх із закутків малих.
Лади на грифі золотом блищали,
Неначе коси вилася струна.
А пальці струни все перебирали,
Бо іншої роботи в них нема.
Халтурний музикант, чи щось зі слухом,
По-ньому зауважив я давно…
Він навіть шапку натягнув на вуха,
У нього ціль була - лише вино.
Та інколи, коли він грав натхненно,
Коли гітара лащилась до рук.
Він музикальне піднімав знамено,
Лилася пісня, інший чувся звук.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=863739
рубрика: Поезія, Присвячення
дата поступления 05.02.2020
Один живу уже роки,
Душа і та чомусь пуста.
Постійні друзі – це круки,
Кричать напевно неспроста.
Хоч вітер завжди у лице,
А за спиною ні душі.
Життя пропахше чебрецем
І в ньому теж одні чужі.
І сниться часто мені ліс,
Де всі дерева – це рідня.
І я між них коріння вріс,
Та друга в нім нема - коня.
І так живу – один, як перст,
Таким напевно і помру.
Та змушений нести свій хрест,
І завершити власну гру.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=863738
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 05.02.2020
Як перша зграя журавлина
Крилом розірве небеса
І загуде сім’я бджолина,
І перша зацвіте роса…
Коли медунки зійдуть в лісі
І забуяє первоцвіт,
І полетять клини у висі,
На дах покличе кицю кіт.
Із хат діди із самосадом
Похвалять висохший букун,
Зроблять політ шпаки над садом,
Крикне пугач, як веселун.
Насіння сховане в панчохах,
Бабця розложить на столі
І розкладе всього потроху,
Запахне хлібом у селі.
Коли пора прийде орати,
Повітря забренить струна,
Заметушаться біля хати,
То знай, прийшла уже весна!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=863590
рубрика: Поезія, Пейзажна лірика
дата поступления 04.02.2020
Дорога подруго,
Семиструнна доле,
Я живу тобою,
Ти в мені живеш.
І нема наруги,
Навіть вітер полем,
Твої ніжні звуки
В небеса несе.
Ти завжди зі мною,
Так і залишайся,
Бо тобі належать
І життя й душа.
Ти в руках надійних,
Часом за спиною,
Я ніде самотній
В світ не вирушав.
Любляча гітаро,
Під вінець з тобою
Я колись у храмі
Стану до вінця.
І можливо скоро,
Як прийду до краю.
Принесу в дарунок
Пісню до лиця.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=863589
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 04.02.2020
Про неї йдуть спори й досі,
Та впевнений - кожен любить…
Любов часом нас возносить,
А часом веде до згуби.
Хтось думає, що любити
Так просто, була б лиш сила.
Та ні! Нею треба жити,
Тоді ця любов щаслива.
Любов, як душа співає,
Любов – це краса людини,
Любов, як на двох кохання,
Любов – це одне-єдине.
Любов – це коли взаємно,
Коли виростають крила.
Любов тоді не даремна,
Тоді у любові сила.
Як любиш і відчуваєш,
Без неї не можеш жити…
Коли хоч надію маєш,
То треба й тоді любити.
Бо час може той настати,
Як стане це не таємно…
Ти зможеш зірки дістати,
Як взнаєш – любов взаємна.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=863464
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 03.02.2020
Цей вірш мені надісланий Богом,
я нічого змінювати і коректувати не буду.
Я ледь встиг його записати… А Ви судіть.
Якщо серце гаряче і дітки маленькі,
Коли хочеться жити – є де і є з ким.
Пам’ятай хоч часами про тата і неньку,
А то може і ти станеш дітям чужим.
Будь творцем при житті, знай межі заборону,
Міряй довгу дорогу, якщо кладки нема.
І молися тоді, як побачиш ікону,
Бо завжди за життям спішить в гості зима.
Шкодуй лише тоді, коли серце у смутку
І причиною цьому твоя тінь, що на склі.
Зі всіх квітів землі бережи незабудку,
Ти знайдеш свій едем на цій грішній землі.
Роздивися кругом… Скільки всього довкола…
Одні рвуться до влади, прагнуть бути в сідлі.
Знай життя на землі – незакінчена школа,
Ти науку продовжиш десь на іншій «землі».
Будь ким є і не зраджуй інтересів ніколи,
Пам’ятай, що життя нам прожити дано.
Бережи врожаї, їх вирощуй на полі,
Коли друзі є поруч, пий лиш з ними вино.
Коли другові важко, то надай допомогу,
Бережи своє серце завжди в доброті.
Ворогів не пусти на дорогу додому,
Бійся дурнів найбільше у своєму житті.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=863463
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 03.02.2020
Як добре, що Ви є,
Що променем ранковим
Мене щоднини будите від сну.
Що живете в мені
Як незабутній спомин,
Самі ж в красі приносите весну.
Навіть на відстані
Здається, що Ви поруч,
Коли вірші лунають з Ваших вуст.
Читайте, я прошу,
Бо гарно в Вас виходить,
Можливо й я колись у Вас навчусь.
Як добре що Ви є,
Що маю насолоду
Почути вірш написаний для Вас.
Ви теж пишіть вірші,
Візьміть собі за моду
І покажіть в поезії свій клас.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=863332
рубрика: Поезія, Присвячення
дата поступления 02.02.2020
Я так люблю коли приходять весни,
Земля тоді очицями сія.
Природа, пройде кілька днів – воскресне
І забуяє, зацвіте земля.
Ударять в дзвони проліски з-під снігу,
Розтануть переметені шляхи.
Вузенька річка не зупинить бігу,
А побіжить до більшої води.
Шпаки майстерно відвоюють хатку,
Бо там зимою грілись горобці.
І заспівають, просто для порядку,
Морозні зникнуть на землі рубці.
І наче знову молодість вернеться,
Запалить свічку жайвір в небесах.
І знову мені юність усміхнеться,
Вже скільки раз в житті я воскресав.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=863331
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 02.02.2020
Окремим дощ – це справжня благодать,
Окремим – гіркота в житті трагічна.
Одні з дощем навіть в постелі сплять,
А іншим дощ – це мрія їх одвічна.
В одних давно потріскала земля,
Дощу благають, просять його в Бога.
А іншим – ніжне соло скрипаля,
Це Божий дар, це для життя підмога.
Громи десь б’ють, вони їм не страшні,
Як дощ нарешті падає жаданий.
Вони тоді в роботі, в метушні,
Бо дощ для них – дарунок Богом даний.
Вклонімося, вклонімося дощу,
За ту вологу, що дарує полю.
Його завжди я в поле запрошу,
Коли він прагне вирватись на волю.
Бо дощ приносить ситі врожаї,
Земля вологу дістає при співі.
При ньому пропадають кураї,
Рослини тоді нап’ються в посіві.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=863260
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 01.02.2020
Пролетіли роки, наче їх не було,
Я до тебе вертаюсь, матусю.
Лиш тоді, як стрічає зимове село,
Я зайти в хату-пустку боюся.
Ти пішла в небеса, залишила усе,
На той світ не забрала нічого.
Кожен рік, з року в рік, смуток в серці росте,
Ти ж була варта всього святого.
Біля хати тепер так розрісся бузок,
Що він в шибку торкається стиха.
В тій кімнаті де я переслухав казок,
І дізнався де сховане лихо
На могилу прийду і проїдусь селом,
Та до хати не буду ступати.
Зупинюсь. Постою під закритим вікном,
Де захочеться вголос кричати.
Знай, матусю, що я сповідатись прийшов,
Сповідатись прийшов перед Вами.
Все тепло, що в мені, колись з Вами знайшов,
Тепер Вам віддаю молитвами.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=863258
рубрика: Поезія, Присвячення
дата поступления 01.02.2020
Прожитий день, прожитий ні для кого,
Пройшов він так, неначе й не було…
А ні для свого, а ні для чужого,
Неначе хтось зробив мені на зло.
А скільки планів ще було учора,
Була надія, що здійсниться сон.
Мріяв знайти собі життя опору,
Та день пронісся, мов якийсь мусон.
Знову шкодую, що є дні без сліду
І огортають стомлені жалі.
Хоч часто випускаю це із виду,
Проте все менше кроків на землі.
Прожитий день, прожитий ні для кого,
Пройшов, так ніби дня і не було…
А ні для свого, а ні для чужого,
Неначе хтось зробив оте на зло.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=863174
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 31.01.2020
Я тебе із серця не пущу,
Ти назавжди в ньому поселилась,
Як в хмарині крапельки дощу,
У мені промінням засвітилась.
Так і буду доживати вік,
Знаючи, що ти завжди зі мною.
Певно вже такий я чоловік,
Бо люблю, хоч вкритий сивиною.
Я чекати за роки навчивсь,
Час обвітрив вже моє чоло.
Я єдиний раз в житті влюбивсь,
Так в житті не в кожного було.
Поділюся тим теплом, що є,
Іншу я до серця не впущу.
Моя люба, сонечко моє,
З серця я тебе не відпущу.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=863173
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 31.01.2020
З високої сцени, забувши про втому,
Читав свої вірші щасливий поет.
Він був серед друзів, не прагнув додому,
Бо тут він із залом був сам - тет-а-тет.
Він так захопився, що вірші, мов птахи,
Злітали зі сцени й летіли у зал.
А далі із залу набравшися маху
У серце вривались, як гострий кинджал.
Зал був невеличкий і без декорацій,
У залі для люду був лише поет.
Частенько зривався цей зал від овацій,
Коли у поета виходив портрет.
З високої сцени, забувши про втому,
Читав свої вірші щасливий поет.
Він був серед друзів, не прагнув додому,
Бо тут він із залом був сам - тет-а-тет.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=863029
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 30.01.2020
Болить мене народу біль,
Його ніколи не забути.
При згадці знов на рані сіль,
Коли пригадуємо Крути.
І звідки в них така любов,
Грудьми закрити Україну.
І згадки напливають знов,
Як вони бились за країну.
Бо із Московії тічня,
Здебільшого матроси п’яні,
Вони неначе вампірня,
Йшли на дітей, як у дурмані.
Буває серце так пече…
Чому ці хлопчики безвусі
Стали тоді плече в плече,
Хоч мали бути у матусі.
Народу серце повне болю,
Бо суне знову ворог лютий.
Велика дяка Вам герої,
У нашім серці завжди Крути.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=863028
рубрика: Поезія, Присвячення
дата поступления 30.01.2020
Не вся в мені ще відспівала осінь,
Ще золото залишилось в душі.
Ще новий день дарує щастя й досі,
Хоч інколи зриваються дощі.
Піняться хвилі, б’ють об берег ставу,
Пищать в’юни, в густих очеретах.
Шугає осінь золота по праву,
Вона летить, як в синім небі птах.
І видається, буде довга осінь,
Ще не дозріли у садах плоди.
Життю для серця ще цього не досить,
Ще б не пустити роки до зими.
Ще в золоті снується «сиве літо»*
Висять сливки і зріє виноград.
Сіють у полі цьогорічне жито,
Щоб повернулось літечком назад.
*Тут «Бабине літо»
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=862911
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 29.01.2020
Виною всьому «Білий вальс»,
Все відбулось немов у сні.
Зустрів тоді я вперше Вас
І Ви залишились в мені.
І залишились назавжди,
Хоч різне в нас в житті було.
Я пам’ятаю всі сліди
І бережу руки тепло.
Літа, як птахи вдаль летять
Та вальс отой в моїй душі.
У Вашу честь пісні звучать
І мною писані вірші.
Яке б життя в нас не було,
В душі є крапелька жалю.
Життя неначе все пройшло,
Та я і нині Вас люблю.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=862910
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 29.01.2020
Я люблю, коханням цим живу
А вона не відає, не знає.
Я його багато років жду,
Бо воно живе і не вмирає.
Приспів:
Дівчино, красунечко моя,
В мене ти така одна-єдина.
Голос твій, як пісня солов’я,
Вистраждана мною половина.
І повір, єдина ти в мені,
Хоч давно вже у тумані скроні.
Проте я згораю у вогні,
Бо знаходжусь у твоїм полоні.
Приспів.
Не порвати нам життя струну,
Маєш це собі запам’ятати…
Бо люблю лише тебе одну
Ти про це повинна, доле, знати.
Приспів.
Знай, лише я принесу тобі щастя,
Люба, єдина моя….
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=862810
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 28.01.2020
Я знову дочекаюся весни,
Коли шпаки впадуть на тепле гілля.
Захлюпають прив’язані човни
І забуяє зеленню довкілля.
Вона прийде неначе дивосвіт,
Стечуть сніги струмочками у річку.
А небо нам покаже зореліт,
Жайвір поставить першу в небо свічку.
І забуяє в лісі первоцвіт,
Пташина заспіває галасливо.
Народиться неначе вдруге світ
І змиють зиму веснянкові зливи.
У небесах почуємо «курли»
І коні побіжать до водопою.
Люди відчують запахи весни
І тепле сонце сяде за горою.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=862809
рубрика: Поезія, Пейзажна лірика
дата поступления 28.01.2020
Які є в світі гарні мови,
Окремі вивчу - прагну знати,
Та примусову, для розмови,
Ніхто не може нав’язати.
Бо моя мова солов’їна,
Мова моя – моя окраса,
Нею говорить Україна,
А я син Лесі і Тараса.
В мені є Каменяр – гординя,
Який тверду скалу лупає.
Для нього рідне - ця єдина,
Окрім своєї - інші знає.
А тому, хто чужу несе нам,
Пораджу їхати додому,
Тоді не стане у нас драм,
Ми не підкоримось чужому.
Одна із найкращих в світі мов,
Вона співуча, калинова,
Не відречемось її зроду.
Бо мова – це життя основа,
Ми ж діти власного народу!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=862689
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 27.01.2020
Приспів:
В любові завжди два крила,
З одним крилом не полетіти.
Як крила є – любов жива,
Тоді живеш і хочеш жити.
Любов потрібно берегти,
Без неї неможливо жити.
Тоді не знаєш самоти,
У парі хочеться любити.
Приспів.
Як небо кличе в вишину,
Лети туди коли є крила.
Здолай у парі далину,
Щоб все життя тебе любили.
Приспів.
Любов – це радість у житті,
Вуста цілуйте малинові.
Хоч кажуть, що любов сліпа,
Та не прожити без любові.
Приспів.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=862688
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 27.01.2020
Бузок торкається балкону,
Зове усіх хто поруч йде.
Він став подібний на ікону,
Чи на кохання молоде.
Бузок запрошує у гості,
Балкон відкритий для гостей.
Він над бузком, як на помості,
Цвіте у відблиску очей.
Бузковий запах, цвіт бузковий,
П’янить людей, неначе дим,
Свічки дарують дух пилковий,
Запах біжить у слід за ним.
Проміння зранку грає в цвіті,
Пахучий спогад з далини.
І грає листям теплий вітер,
У ніжних квітах тишини.
Балкон сп’янів, затих на хвилю,
Вдивляється в бузковий цвіт.
Запах розноситься на милю
І так уже багато літ.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=862596
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 26.01.2020
Пр: Ти подивися мені в очі,
Пірни у їхню глибину,
Нехай нам доля напророчить,
Любов одну, любов одну.
Літа летять - дивись вже осінь,
Покриті золотом літа.
А серце ще кохання просить,
Душа насправді молода.
Густий туман осів на скронях,
Та погляд ще шукає слід.
Душа кохання часто просить,
Та на твоєму серці лід.
Давай повернем осінь в літо,
Для цього ти скажи: - «Люблю».
Тоді підемо через жито,
Знайдемо там свою зорю.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=862595
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 26.01.2020
Вітрисько знову затрубив у сурми,
Морозним криком далі обійма,
Довкіллю додало краплину суму,
Сипнула снігом Матінка - зима.
Безлисте гілля одягла у срібло,
Лише дубові де-не-де листки.
За ніч довкола стало біло-біло,
Сніжинки полетіли, мов зірки.
І сипав сніг, не просто, а натхненно,
Хурделиця гуляла жартома.
Затріпотіло з сірих хмар знамено,
Прийшла нарешті Матінка-зима.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=862482
рубрика: Поезія, Пейзажна лірика
дата поступления 25.01.2020
Хліба в коморі. Знову йде сівба.
До снігу ще земля зазеленіє.
Потім зародять золоті хліба,
Їх теж зберуть і поле почорніє.
Так з року в рік … Сівба і врожаї.
Лише б перину снігову для хліба.
Щоби поділись дикі кураї
І щоб дощі пройшли тоді, як треба.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=862481
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 25.01.2020
Туман лягає над рікою
Ховає кладку, що блищить,
Встеляє міст, який дугою,
Ріку накрив, неначе щит.
До кладки тягнеться стежина,
Уся вона у споришах,
Вечір спішить і ця картина,
Немов жива, в ній є душа.
Повітря це п’янить бальзамом,
В нім запах верб і полину.
Зоря вечірня, що над храмом,
Вкладає сонечко до сну.
В тумані коні йдуть напитись,
Туман їх гладить по спині.
Вечірній час, пора молитись,
Щоб взавтра день проснувсь в мені.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=862382
рубрика: Поезія, Присвячення
дата поступления 24.01.2020
Красиві коні у конюшні,
Хоч і прекрасні в табуні.
Та вони добрі і послушні,
Коли мені приходять в сні.
Посеред них є той – найкращий,
Мене, як вітер він несе.
Він в табуні своїм найстарший,
Для нього воля над усе.
Ви подивіться у їх очі,
У них є крапелька жалю.
Бо кожен з них на волю хоче,
Зате коней в житті люблю.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=862380
рубрика: Поезія, Присвячення
дата поступления 24.01.2020
Не поспішаю я у далину,
Вернутись хочу до старої груші.
Надихатись сухого полину,
Можливо мою долю розворушить.
Вернутися у зими, що були,
Заритись в кучугурах з головою.
А навесні піти у ті сади,
Де пелюстки змішалися з травою.
Переступити юності мости,
З коханням першим все життя прожити.
До Паски в рушники вдягти хрести,
І спозаранку паску посвятити.
Вигонити на пашу корівча,
Збирати у торбинку кукурудзу.
Вслухатися, коли сичі кричать,
Принести в хату оберемок хмизу.
І жити, жити все життя,
Закоханим в єдину з головою.
Щоб в чоловіка виросло дитя
І було завжди лиш самим собою.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=862281
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 23.01.2020
Я крила тобі подарую, кохана,
Щоб ти подивилась в польоті на світ.
Зустріла скоріше у пору весняну,
Те щастя своє, що вже жде стільки літ.
Я крила тобі подарую, кохана,
Щоб ти відшукала дорогу життя.
Щоб швидше твоя затягнулася рана,
І погляд щасливий сягнув майбуття.
Я крила тобі подарую, кохана,
Щоб пару для лету знайшла на землі.
Щоб болі в тобі, наче хмарки розтали,
В гаях не змовкали твої солов’ї.
Я крила тобі подарую, кохана,
Ти ними туманів жени пелену.
Лети у краї, де розквітли каштани,
І там для душі віднайди тишину.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=862280
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 23.01.2020
Любов свою я бережу роками,
Її чекаю, як нову весну.
Вона далеко бродить між зірками,
Мені лише скидає сивину.
А я її боготворю й чекаю,
Вона колись можливо оживе.
Підсніжником весняним ще заграє
Я все чекаю, може позове…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=862145
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 22.01.2020
Назбирались слова,
Які маю тобі говорити,
В них любов, що жива
І що має ще жити і жити.
Коли вірші пишу
Їх боюся тобі прочитати,
Бо безмежно люблю,
Скільки треба, я буду чекати…
Бачу радість в очах,
Як не згадую я про кохання.
Є надії свіча,
Що не гасне вночі, а ні зрання.
І тобою живу,
Знов шукаю зорю я у небі.
Як знаходжу - зову,
Бо повільно вмираю без тебе.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=862144
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 22.01.2020
Люблю волосся скупане в любистку
І очі-зорі що горять в житті.
Люблю, як жінці додає намисто
Краплину найпалкіших почуттів.
А ще люблю, легку ходу жіночу,
Як є постава, погляд є удаль.
Люблю, коли почути вона хоче,
Як виграє досвідчений скрипаль.
Люблю дивитись у кохані очі
І слухати той голос, що п’янить.
І пестити її посеред ночі,
Себе віддати за блаженну мить.
Повірте, що для цього варто жити,
Носити ту єдину на руках.
І нею ми повинні дорожити,
І наяву і в схованих думках.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=862082
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 21.01.2020
На покуті запалені лампадки,
Освічують старинні образи.
Багатий стіл, звучать нові колядки,
Господарів віншують від душі.
Прийшло Різдво без снігу і морозу,
Хлібів зелених неосяжний лан.
Лише в вертепах «передіті кози»,
Дари ховають в торби, як в туман.
Немов весна прийшла в Різдвяну пору,
Дивись ще трохи зацвіте бузок,
І на Йордана, щоб пірнути в проруб,
Не розчищали до води стежок.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=862081
рубрика: Поезія, Присвячення
дата поступления 21.01.2020
Я ніколи, ніколи не зраджу,
Прочекаю тебе до світання,
Бо тобі лиш одній я належу,
Ти мій пролісок ніжний кохання.
Я люблю коли ми у тумані
Заховаємось в вербах плакучих.
Я люблю, я люблю без обману,
Хоч любов твоя гріє і мучить.
Я радію коли тебе бачу,
Коли ти посміхаєшся щиро.
Я сміюся тоді і не плачу,
Бо щасливий потрапити в диво.
Я з ім’ям твоїм житиму довго
І його заберу із собою.
У житті я обрав вже дорогу,
В якій маєш ти бути зі мною.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=861963
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 20.01.2020
Ще літами мала, та дивлюся удаль,
Де виблискують трави росинкою.
Прагну я щоб залишила пам'ять скрижаль,
Що я є і була українкою.
Вся в навчанні тепер і у музиці теж,
В небесах я літаю хмаринкою.
Я дитинство люблю, без турбот і без меж,
Тут мене всі зовуть –українкою!
Я доб’юся того, що є в мене в душі,
Колись виросту я й стану жінкою.
Подолаю в житті я круті віражі
І завжди залишусь українкою.
Коли стріне колись чиюсь душу душа,
Коли стану комусь половинкою,
Вишиванку вдягну пригорнусь до плеча,
Я й тоді залишусь українкою.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=861962
рубрика: Поезія, Присвячення
дата поступления 20.01.2020
Володимиру Сірому ці рядочки...
Богом ціловане дитя
Родилося на Іордана*.
І він своє земне життя
Всім роздає, що Богом дано.
Він композитор і поет,
І голос має солов’їний.
У ньому є пташиний лет
І він такий у нас єдиний.
Міцних тобі, мій брате, крил,
Щасливих днів і довгих років.
Вітрів попутних для вітрил,
Пісні хай ллються, як потоки…
Твори і далі й витворяй,
Бо саме ти таке умієш.
Лилась щоб пісня через край
Бо нею ти нам душі грієш!
*Іордан, теж що Йордан
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=861822
рубрика: Поезія, Присвячення
дата поступления 19.01.2020
Неначе молоде вино,
Ви із роками.
До дна не випите воно,
Я марю Вами.
Коли торкаюся грудей -
Втрачаю розум.
Тону у погляді очей –
Як грім при грозах.
Я прокидаюся у сні
Посеред ночі.
І стає солодко мені –
Люблю і хочу!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=861821
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 19.01.2020
Не можу надивитись на красу,
Радію, що живу у цьому краї,
Любов до нього я в душі несу,
Землі такої, як Волинь - немає.
Плакучі верби п’ють із джерела,
Лелеки біля кожної хатини.
Тут наче казка знову ожила,
Висять червоні китяги калини.
Волинський край, де небо у льонах,
Свята краса єдина і нетлінна,
Історія закута у хрестах,
Донька землі, що зветься – Україна!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=861709
рубрика: Поезія, Присвячення
дата поступления 18.01.2020
Маленькій Олюні!..
Вона все грала й грала - до знемоги,
Напам’ять знала нотний стан увесь.
Вона жадала лише перемоги,
Не тільки вчора, взавтра, але й днесь.
Вона любила Ліста і Шопена,
Для неї Штраус вальси написав.
Ця музика лунала із едему,
Під неї танець кожен танцював.
Кричали: - «Браво!», кидали троянди,
Здавалось дощ і той її почув,
В повітрі висли запахи лаванди,
Неначе подих, весь концерт минув.
У залі тиша. Всі чекають дива.
Сьогодні буде грати віртуоз.
І ось малеча, горда і щаслива
Задовільнила слухачів прогноз.
Вона так грала, що ридали в залі,
А потім «Браво!» чули небеса.
Її просили грати далі й далі,
Бо в її музиці жила душа.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=861708
рубрика: Поезія, Присвячення
дата поступления 18.01.2020
Змокріли зранку хризантеми,
Сині тумани попливли.
Птахи залишивши едеми,
У вирій на крило лягли.
Люблю я квіти ці осінні,
У них є крапелька жалю,
Вони ростуть у безгомінні,
Ніколи їх не розлюблю!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=861605
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 17.01.2020
Як сніг летить, то ще не хуртовина,
Мороз тріщить, хоч сонце на дворі.
Іскриться свіжа, біла скатертина,
Де граються червоні снігурі.
А де горбочок – діти і санчата,
Там крики галасливі навіть в ніч.
Тут граються хлопчата і дівчатка,
Яких чекає вдома тепла піч.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=861604
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 17.01.2020
Попалась осінь цього року тепла
І сталось диво в батьківськім саду.
Удруге алича, що дуже терпка,
Чомусь розквітла на свою біду.
Всі посміхались, бо з’явилось диво,
Окремі навіть цілували цвіт.
А квіточки здавалися щасливі,
Вони перевернули ніби світ.
Хоч зацвіла, та не народить плоду,
Бо сніг покриє аличевий цвіт.
Зима прийде, що принесе негоду
І замість цвіту сніг злетить із віт.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=861482
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 16.01.2020
Я зустрів тебе в житті одним одну
І живу тепер тобою - не засну,
Ти в судьбі моїй, як той дороговказ,
Вірю в те, що доля поєднає нас.
В житті для мене лише ти одна,
Моя красуне - квітко чарівна. (2 рази)
Хоч любитись нам мішали вороги,
Що розділи нас, як річку береги.
Я до тебе нині линув кожну мить,
На землі мені без тебе не прожить.
В житті для мене лише ти одна,
Моя красуне - квітко чарівна. (2 рази)
І хай летять роки - за роком рік,
Та кожна доля має власний лік.
Живе надія, може ще колись,
Разом у парі злетимо увись.
В житті для мене лише ти одна,
Моя красуне - квітко чарівна. (2 рази)
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=861481
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 16.01.2020
Чи на радість, а чи біду,
Образ її потряс.
Я на побачення іду,
Неначе перший раз.
І так завжди, пече вогнем
І серце, і душа,
Як кличе голос той мене,
Що долю воскреша.
Побачив образ дорогий,
Летів, а не ішов.
А вечір, ніби вартовий,
Беріг мою любов.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=861391
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 15.01.2020
Блиск юначий в очах і понині,
Хоч на скронях давно сивина.
А «Червона калина»-святиня,
Як любов недопита до дна.
Вона в серці живе й буде жити,
Хоч літа наче птахи летять.
Як же можна красу не любити,
Над якою зірки мерехтять.
Відчуваєм батьківську турботу
І міцне чоловіче плече.
Будував. Скільки пролито поту
З ним вода мінеральна тече.
Знаєм все і повірте, ще довго
Будем Бога молити за Вас.
Не потрібно нам в шефи нікого,
Ви найкращий і нині у нас.
Крил міцних і пташиного лету,
Ще на довгі предовгі літа.
В диво-воду ще кинуть монету,
Щоб Ви лебедем довго літав!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=861390
рубрика: Поезія, Присвячення
дата поступления 15.01.2020
На випасі, де грали у м’яча,
Над рівчаком, у самому куточку.
З’явилась в небі зірка, як свіча,
Поміж зірок, як Мавка у віночку.
Сховалось Сонце, Місяць засвітив,
А та зоря була, як перше диво.
Дивилася на землю з тих світів,
Була, як ми, також була щаслива.
«Пора додому» вечір нам кричав…
Зоря давно сіяла над землею.
А ми і далі грали у м’яча,
Лише окремі любовались неї.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=860586
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 07.01.2020
Ущипнув я себе. Значить це все не сон.
Я живий. Просто ділися болі…
Вже не чую нав’язливих криків ворон,
Що літали щодня наді мною.
Тіло вже не болить. Спочиває душа.
Лише в сні будуть спомини потім.
Як пригадаю те - мої руки дрижать,
А все тіло вкривається потом.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=860585
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 07.01.2020
Летять сніжинки… Ніч казкова…
На небі світиться зоря.
Вона горить не випадково,
В цей день родилось немовля.
Він Божий син, Йому поправу
З’явилась в небі ця зоря.
Створивши зірку золотаву,
Для сина Божого – Царя.
Сьогодні свято в кожній хаті,
Про це нагадує зоря…
Що буде цілу ніч сіяти,
Бо народилося маля.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=860437
рубрика: Поезія, Присвячення
дата поступления 06.01.2020
Вслухаюсь у тишу, чую кроки твої,
Запах чую, як пахне волосся.
А в саду почали знову спів солов’ї
І потонув наш сад в стоголоссі.
Все ясніше в саду чую кроки твої,
Біля яблуні нашої знову.
А коли замовкають в саду солов’ї,
Я виконую нашу домову…
Я троянди приніс в подарунок тобі,
Вони зорі нагадують в небі.
Я пригадую час, як були молоді,
Ти лебідка була, а я – лебідь.
І тепер, хоч літа наші й далі летять
Хочу знову послухати зорі.
Наче вперше в житті мої руки тремтять,
Солов’ї заливаються в хорі.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=860436
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 06.01.2020
Які глибокі в тебе очі,
Вуста палкі, що так горять,
А голос твій мені шепоче:
Бути з тобою – благодать.
Я тебе слухатиму вічно,
До німоти тебе люблю,
Тобою хворий я хронічно,
З ім’ям твоїм я навіть сплю.
І в сні я бачу твої очі,
Вуста палкі, що так горять,
А голос знову твій шепоче:
Бути з тобою – благодать.
Я просинаюсь – ти далеко,
Мов ураган надривний сміх.
Я розумію, що не легко
Напитись із очей твоїх.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=860307
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 05.01.2020
Ти не даси себе забути,
Твій погляд спалює мене.
Від чар твоїх, як від отрути,
Мене життя не обмине.
Я кожну мить прожиту бачу,
Чомусь в тих митях лиш печаль…
А я надіюсь на удачу,
Хоча років прожитих жаль.
Лише тобі пишу я вірші,
Де ти і я, і наш едем.
Де крім пісень панує тиша
І запах любих хризантем.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=860306
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 05.01.2020
Ущипнув я себе. Значить це все не сон.
Я живий. Просто ділися болі…
Вже не чую нав’язливих криків ворон,
Що літали щодня наді мною.
Тіло вже не болить. Спочиває душа.
Лише в сні будуть спомини потім.
Як пригадаю те - мої руки дрижать,
А все тіло вкривається потом.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=860211
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 04.01.2020
Я тебе, кохана, бережу,
Від очей поганих і від фальші,
Ні за що тебе не осуджу,
Ти єдина, ти мояі найкраща.
Усмішка твоя в моїй душі,
А волосся – запах матіоли.
Лиш минуле ти не воруши,
Я його не зачеплю ніколи.
Щоб тумани мали синяву,
Щоб дозріли різнотравні луки,
Я тобою дихаю й живу,
А душа дарує пісні звуки.
Знаю в небі зіроньку свою,
Що сіяє в небі, наче диво.
Я зорю свою також люблю,
Щоб і їй жилося там щасливо.
Я до тебе йшов через роки,
Від бажання виростали крила.
Ми лише два береги ріки,
Доля має бути в нас щаслива.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=860210
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 04.01.2020
Сузір’я творять одинокі зорі,
У Всесвіті, що душі береже.
Тут родяться і помирають долі,
Хоч їх у небі ангел стереже.
Галактики далекі є і близькі,
І зорі різні падають у тьму.
Далекі, чи близькі – усі Вселенські,
І небо каже: - Я усіх прийму!
Бо, як без зір – це наче храм без дзвонів,
Собор без співу, де мовчить хорал.
І свята церква, церква без ікони,
Де душі можуть не знайти причал.
Закохані завжди рахують зорі,
В них цвіт калини веснами цвіте,
Неначе солов’ї співають в хорі
І Сонце в небі сяє золоте.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=860095
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 03.01.2020
Хризантеми недавно покинула стомлена осінь
І вони перебігли гуртом до красуні зими.
І цвіли при зимі, і цвіли б певно квіти ці й досі,
Аби лише зима постелила свої килими.
А то зранку мороз задивився на ніжні красуні
І образа взяла, що квітують такі при зимі.
Як же можуть вони розквітати красиві і юні,
І вкусив їх морозом, вкусив хризантеми, мов змій.
Краса молода, вона «старому пеньку» не під силу,
Посміялись красуні, що їм і мороз не страшний.
Усміхнулися сонцю, коли воно лід розтопило
І сховався мороз у холодній образі своїй.
Дочекався він снігу і вдарив по квітах щосили,
І вдягнули красуні біленькі кофтини з тепла.
Хризантеми заснули, хоча вони сонця просили,
Щоб зима була сніжна, проте без морозів була.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=860094
рубрика: Поезія, Пейзажна лірика
дата поступления 03.01.2020
І пролетів, як птаха, перший день,
Без снігу він пройшов, без хуртовини.
Лише нас грів ялинковий едем,
Що ніс тепло до кожної хатини.
Дивись і вечір… Сонце йде до сну,
Кругом по хатах світяться ялини.
Несуть роки нам вісточку сумну,
В очах блищать освітлені краплини.
І так життя, іде за роком рік,
Улітку – квіти, взимку –хуртовина.
А ми живемо й не втрачаєм лік,
Хоч кожна мить для нас є невловима.
Бо Новий рік, всього лиш зміна дат,
А всі свята у нас ще попереду.
Ще довго буде хвойний аромат,
Різдво прийде з кутею з маком й медом.
І знайте всі – це високосний рік,
Для нього у житті свої закони.
Притримуйтесь утоптаних доріг,
Бо можуть бути різні перепони.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=860012
рубрика: Поезія, Присвячення
дата поступления 02.01.2020
Схід червонів… На дворі ранок.
Ще не виднілась далина,
Ще промінь не сягнув фіранок,
Що пасували до вікна.
Ніч новорічна вже проснулась,
Іскрився свіжий, білий сніг.
Сосна до дуба пригорнулась,
Вітер затих, спинивши біг.
А поле налилося блиском,
У діамантах вся земля.
Вітер зробив із хмар колиску,
Гойдав проміння, мов маля.
І, як приємно, коли ранок,
Приходить красенем до нас.
Коли в долині спить серпанок,
А іній додає прикрас.
Як перший день Нового року,
Приносить світло крізь вікно.
Йде по планеті крок за кроком,
Немов знімає хтось кіно.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=860011
рубрика: Поезія, Присвячення
дата поступления 02.01.2020
Замерзло Сонце, затріщав мороз,
В садках стоять не вкутані дерева.
Вони неначе прийняли наркоз,
Зима морозить, ніби королева.
Біло кругом. Хурделить у саду.
Гойдаються засніжені дерева.
Тепла хоч трішки в сад я приведу,
Щоб завірюха зникла кришталева.
І ним зігрію кожне деревце,
Попрошу вітра: « Перестань співати!»
Терплячу грушу виставлю взірцем,
Хай хуртовина піде віддихати.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=859908
рубрика: Поезія, Пейзажна лірика
дата поступления 01.01.2020
Уже не плачу. Затверділа шкіра.
Болі чужі ховаються на дно.
Біль сили додає, як тому звіру,
Що зазвичай не кожному дано.
Часами серце зрідка заридає,
Дає підтримку зболеній душі.
І мою шкіру як чуже скидає,
Неначе ми давно уже чужі.
Учить мене душа моя убога,
Прорізує у мене співчуття.
Щоб чужий біль приймав до серця свого,
Коли я маю на землі життя.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=859907
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 01.01.2020
Дорогі мої, друзі! Вітаю всіх із прийдешнім Новим роком! Роком надії на краще, надії на мир, здоров'я і щастя. Щоб кожен день в ньому зробив відбиток краси, радості і любові! Хоч все прийдешнє невідоме, проте ми ним живемо.Щастя Вам земного! З Новим роком!!!
Останній крок і знову б’є дванадцять,
І Новий рік ступає на поріг.
Місячна ніч і зорі золотяться,
А під ногами тріскотливий сніг.
Ніч новорічна заховала хмари,
Взялися танцювати небеса.
Горіло небо від густих стожарів,
Вони творили дивні чудеса.
Раділи люди, зичили всім щастя,
Бо люди, певно, не були б людьми.
На Новий рік всі забувають часом,
Що вже на рік старіші стали ми.
Та це нічого, бо росте надія,
Всі негаразди кануть в небуття.
А Новий рік новим добром засіє,
І зміниться на краще в нас життя.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=859810
рубрика: Поезія, Поетична мініатюра
дата поступления 31.12.2019
Вікно спітніле сховує пейзаж,
Вже лист опалий зачекавсь морозів.
Сніг налетить змінивши антураж
І з’являться синички на порозі.
Заколядує матінка зима,
Ялинками прикрасить кожну хату.
Вона до нас приходить недарма,
Бо хоче люд Різдвом повіншувати.
Знов заморозить, зариплять сніги,
Мороз на шИбках намалює рози.
Крига з’єднає береги ріки,
Бо прийдуть знову Різдвяні морози.
Сплять проліски до березня в лісах,
Білка в дуплі горіхами ласує.
Весна постійно з нами на вустах,
Тільки вона в зимі людей лікує.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=859809
рубрика: Поезія, Пейзажна лірика
дата поступления 31.12.2019
Як жайвір підніметься ввись,
Прокинуться рої.
До мене Мавкою з’явись -
Прийди у сни мої.
Я на стежині в споришах,
Зіб’ю густу росу.
І свою душу у віршах
У жертву принесу.
Коли прийдеш, то назавжди,
Залишишся в мені.
Цвістимуть на землі сади,
Цьогоріч навесні.
Нам доля щастя принесе,
Одне для нас обох.
Бо воля зверху є на те,
Коли захоче Бог.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=859691
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 30.12.2019
Дощі ніби сльози пронизують душу,
Минуле не змити ніяким дощам.
Хоч біль є від рани, та жити я мушу,
Минулого я ні за що не віддам.
Болить і болить… Часом болі нестерпні,
Найбільше болить моє серце вночі.
Бо біль табунами гарцює, як коні,
Душа промовляє: терпи і мовчи.
Напевно ніколи цей біль не затихне,
Припиниться дощ, що постійно в мені.
А спогади є і ніколи не зникнуть,
Той вечір єдиний, ще бачу у сні.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=859690
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 30.12.2019
Покотилися сиві тумани,
Рясні роси лишили в траві.
Пише літо ранкові романи,
Де виводять пісні солов’ї.
Перші промені вдарили в дзвони,
Та тумани сховали і їх.
По росі ми брели, наче п’яні,
У тумані залишивши гріх.
У нас двох була радість єдина,
Поцілунки лились знов і знов.
Ми не бачили в цьому провини,
Нас єднала навіки любов.
І запахло село коминами,
Треті півні замовкли – пора…
Підніматися стали тумани,
Тужно скрипнула хвіртка стара.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=859578
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 29.12.2019
Вона, як ніжна орхідея,
Мені з’явилася вночі,
Я розмовляти став із нею,
Немов молився при свічі.
Я бачив чітко її очі,
Вуста, що прагнули тепла.
Чудовий сон посеред ночі,
Чарівна фея принесла.
А я дивився і не вірив,
Що орхідея поруч знов,
Якою жив, про яку мріяв,
Беріг її, немов любов.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=859577
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 29.12.2019
Так болить у душі… Меле роки вітряк…
Але спогади хмарами сунуть.
Не забути всього, не забути ніяк…
А я думав, що болі ці стухнуть.
Твоє ім’я в мені поки я не помер,
Хоч літа вже назад не вернути.
Весь цей час, із ім’ям, я живу дотепер…
Бо ніяк я не можу забути.
Часом ллється сльоза, знову хмари сумні…
Вітряку мої сльози байдужі.
Ти до мене часами приходиш у сні,
Моє серце до нині ще тужить.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=859495
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 28.12.2019