Віталій Назарук

Сторінки (45/4474):  « 1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 »

ДУМИ-МРІЇ

Не  спинити  думок,
Якби  вам  не  хотілося  цього.
Береги  поєднати,
Можуть  лише  мости.
Для  нас  наше  життя
Від  початку  відміряне  Богом.
Тільки  прожиті  дні,
Рясно,  рясно  повинні  цвісти.

Приспів:
Про  погане  не  мрій,
Мрії  в  серці  виношуй  хороші.
На  стежині  життєвій
Перешкоди  долай  на  віку.
Бережи  все  святе,
Стій  у  нього  завжди  на  сторожі.
Лиш  тоді  тобі  вдасться
Подолати  життєву  ріку.

Нехай  мрії  твої
Вишиванкою  ляжуть  на  грудях.
Угорі  синє  небо
Нагадає  про  льон.
А  добро  у  житті,
Тоді  кожної  днини  прибуде.
Щоб  весною  в  небі
Прокричали  тобі  журавлі.

Приспів.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=853898
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 07.11.2019


САЛО (пісня)

З’їв  шматочок  сала  і  вже  ситий,
Завжди  сало  сили    додає.
І  не  знає  жоден  московитий,
Що  в  нас  в  хаті  сало  завжди  є.

Пр:  Сало,  сало,  сало,  сало,  сало,
Це  наркотик  нашої  землі.
Українцю  сала  завжди  мало,
Воно  є  у  місті  і  селі.

Спробуйте,  яка  ж  це  смаковиця,
Сало  з  чорним  хлібом  й  часником.
Усмішка  вкриває  завжди  лиця,
Хто  смакує  сало  за  столом.

А  коли  до  сала  є  чарчина,
Таке  сало  наче  ритуал…
Люблять  їсти  сало  так  мужчини,
Кожен  тоді  справжній  генерал.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=853897
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 07.11.2019


СТАРЕНЬКА ХАТИНА

Старенька  хатина  стоїть  серед  поля,
Між  лип,  що  нагадують  хрест.
Стоїть  в  чистім  полі  –  така  її  доля,
Стоїть  одинока,  як  перст.

Вітри-побратими  шугають  по  полю,
Хатину  свою  стережуть.
Вночі  спочивають,  а  зранку  на  волю,
Шукати  пригоди  ідуть.

Обходять  здалека  хатину  цю  люди,
Бо  сила  магічна  в  ній  є.
Часами  приходить,  лиш  той,  хто  заблудить,
Їй  шану  тоді  віддає.

Тут  стріха  поросла,  полин  сивочолий
Вмостився  на  ній  угорі.
Внизу,  у    затінку,  що  спить  одиноко,  
Пищать  у  кущах  комарі.

Як  літо  приходить,  вітри  замовкають,
Над  хатою  хмари  пливуть.
Вночі  тут  завжди  солов’ї  не  змовкають,
А  вдень  тихо  бджоли  гудуть.  

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=853803
рубрика: Поезія, Присвячення
дата поступления 06.11.2019


МОЯ СТЕЖИНА

Немов  іду  по  тій  стежині,
Де  були  весни  і  літа.
Через  роки,  що  сняться  нині,
Хоч  уже  осінь  золота.

Пр:  Споришева  моя,  стежино,
Йду  до  тебе  з  усіх  доріг.
Поверни  мені  хоч  хвилину,
Щоб  пройтись  по  тобі  я  зміг.

На  тобі  знав  я  кожну  ямку,
Знав  коли  зацвітав  спориш.
Йшов  щовечора  і  щоранку,
Знову  прийду,  лише  поклич.

Хоч  осінь  вже  в  житті  моєму,
Та  на  стежині  ще  весна.
Я  прошу  не  веди  у  зиму,
Моя  стежино  чарівна.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=853802
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 06.11.2019


З ІСТОРІЇ УКРАЇНИ

В  густих  житах,  посеред  поля,
Перші  волошки  зацвіли.
Неначе  в  них  родилась  воля,
Неначе  думи  тут  зросли.

В  нім  в’ється  змійкою  Пляшівка,
Сховався  мак  в  густій  траві.
Недавно  змазана  долівка,
Відкрила  двері  булаві.

Зібрались  «чорні  запорожці»,
У  спеку  смакували  квас.
Потім  молилися  в  церковці,
За  Україну  і  за  нас.

Тут  кожен  рік  у  дні  козачі,
Річка  червоною  стає.
Тут  на  могилі  ворон  кряче,
В  ньому  козацький  дух  жиє.

Відвідайте  святиню,  люди,
Ми  без  історії  –  ніхто.
Вдихніть  її  на  повні  груди,
Пустіть  по    Пляшівці  вінок.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=853732
рубрика: Поезія, Присвячення
дата поступления 05.11.2019


КОРОТЕНЬКО ПРО ЖИТТЯ

Відчув  давно  я  ті  літа,
Що  відлетіли  в  світ  на  крилах.
Пора  для  мене  золота,
Тоді  була  любов  і  сила.

А  нині  час  несе  мене,
У  нові,    невідомі  далі.
І  навіть  промінь  не  мигне,  
В  очах  лише  одні  скрижалі.

На  них  усе  моє  життя,
Прописане  колись  з  любов’ю.
Коли  я  був  малим  дитям,
Коли  батьки  пишались  мною.

Видати  хочу    «на  гора»,
Казковий  твір  на  кілька  терцій.
Не  страшно  вмерти,  як  пора,
Хоч  є  ще  мрії  в  моїм  серці…

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=853731
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 05.11.2019


ДРУЗІ І ВОРОГИ

Коли  зненацька  вдарить  в  спину  ворог,
Ти  друзів  у  житті  своїм  примнож.
Тримай  завжди  надалі  сухим  порох,
Проте  даремно  друзів  не  тривож.

Лише,  як  бачиш  необхідність  в  друзях,
Коли  тобі  потрібно  їх  плече...
Якщо  тумани  засрібляться  в  скронях,
Хай  друг  надійний  вийде  із  мечем.

Повір,  де  друзі  –  буде  перемога…
І  не  здолати  ворогам  добра,
Яка  б  в  житті  не  випала  дорога
Знай,  що  її  ти  сам  собі  обрав.
 
А,  вороги…  Багато  їх,  чи  мало,
Не  переможуть  дружбу,  бо  вона…
Свята  з  святих,  чого  б  в  житті  не  стало,
За  неї  варто  випити  вина.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=853623
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 04.11.2019


ПОЦІЛУНОК НА ХРЕСТІ

Пр:  Я  в  розлуці  тужу  за  тобою,
З  кожним  днем  даленіють  літа.
І  роки  наче  хвилі  прибою
Все  летять  і  летять,  і  летять…

Усе  життя  розколено  надвоє,
На  скронях  срібло  додає  жалю.
Лиш  наша  осінь  золотим  сувоєм,
Шепоче  стиха:  -  «Я  тебе  люблю!»

Серця  у  нас  прокинуться  весною,
В  ночах  ще    заспівають  солов’ї.
Знай  я  живу  думками  і  тобою,
І  ти  навічно  у  душі  моїй.

Чудово  знаю,  що  не  жить  без  тебе,
Бо  якщо  разом  –  миті  ці  святі…  
Коли  ж  я  перший  полечу  на  небо,
Залиш  свій  поцілунок  на  хресті.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=853622
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 04.11.2019


СТАРІЄ РІК

Останні  кроки  робить  нині    осінь,
Поля  темніють,  зелень  де-не-де…
Холодні  хмари  краплями  моросять,
Здаля  до  нас  зима  у  гості  йде.

Сумний    листопад  суне  із  дощами,
Нерідко  іній  видно  на  траві.
Ліси  чорніють  в  сивому  тумані,
А  біля  хат  синички-  кочові.

Старіє  рік…  І  ми  ідемо  в  осінь,
Ще  трішки  залишилось  до  зими.
Душа  у  нас  весни  і  літа  просить,
По-іншому  ми  не  були  б  людьми.

Нам  би  ще  трішки  осені  для  щастя
І  зиму  пережити  до  весни.
Вона  напоїть  нектаром  причастя,
Розбудить  від  холодної  зими.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=853507
рубрика: Поезія, Пейзажна лірика
дата поступления 03.11.2019


ІДИ ВПЕРЕД

Як  важко  усвідомити  життя,
Як  важко  оцінити  пережите.
Роки  пройшли,  коли  орлом  літав,
А  нині  просиш  Бога  ще  пожити.

Таке  життя…  А  суть  у  нім  яка?
Контроль  з  небес  за  кожною  душею.
Ржавіє  з  часом  шабля  козака,
Проте  горить  ще  сонце  за  зорею.

Нічого  нам  змінити  не  дано,
Лишається  надія    лиш  на  Бога.
Життя  людське  –  відчинене  вікно,
Це  вихід  в  світ,  де  є  твоя  дорога.

Шануй  її,  дорогу  цю  одну,
По  ній  іди,  на  ній  не  спотикайся.
І  бережи  дорогу  осяйну,
Вперед  іди,  ніколи  не  здавайся!

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=853506
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 03.11.2019


НЕГОЖЕ

Синочку  мій,  ти  маєш  власний  дім,
Ти  маєш  крила,  научивсь  літати.
Запам’ятай  одне  у  світі  цім,
Батьків  завжди  ти  маєш  шанувати…

Бо  з  маленьку,  як  плакало  дитя,
Матуся  з  тисяч  чула  плач  синочка.
Дитя  кормила,  потім  сповила,
Дрімала  стиха  в  темному  куточку.

Наша  любов  понині  ще  жива,
Ми  і  плече  з  небес  підставить  можем.
Любов  батьків  неначе  купина*,
Дітям  про  неї  забувать  негоже.
                                                                             *Тут  «Неопалима  купина»

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=853437
рубрика: Поезія, Поетична мініатюра
дата поступления 02.11.2019


КАЛИНА І КЛЕН

Чомусь  уперше  так  дививсь  на  небо,
А  воно  звало,  звало  мене  ввись.
У  леті  цім  я  відчував  потребу,
Ним  любувався  і  йому  моливсь.

А  на  землі  у  затінку  калина,
Любов  до  клена  в  думці  берегла.
Була,  як  купина  неопалима,
Вона  згоріти  не  могла  до  тла.

Осінній  клен  й  калина  червонява,
Шукали  своє  місце  поміж  хмар.
Глибока  осінь,  як  якась  забава,
Дими  пускала  у  старий  димар.

Настав  би  час,  щоб  досягнути  висі,
А  на  землі  залишити  сліди,
Щоб  у  прожитій  на  землі  епосі,
В  серцях  людських    горіли  назавжди.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=853427
рубрика: Поезія, Нарис
дата поступления 02.11.2019


ЩАСЛИВА І НЕЩАСНА

Вона  із  перцем,  жити  їй  не  просто,
Бутон  її  не  до  кінця  розцвів.
Красиві  ноги,  не  висока  ростом,
Подивишся  –  не  вистачає  слів.

Не  триндичиха,  а  говорить  в  міру,
Розписаним  завжди  тримає  день.
Вона    в  розмові  викличе  довіру,
Родинним  теплим  словом  день-у-день.

Ніхто  її  не  дорікне  за  зраду,
Коли  полюбить,  то  на  все  життя.
Вона  завжди  правдиву  дасть  пораду,
У  неї  є  своє  передчуття.

Слабка  і  сильна  завжди  одночасно,
Для  мене  вона  грішна  і  свята...
Яка  щаслива,  разом  з  тим  нещасна,
Це  просто  жінка,  але  жінка  Та!!!

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=852717
рубрика: Поезія, Поетична мініатюра
дата поступления 26.10.2019


КРОВ ЗЕМЛІ

Туманний  ранок.  Осінь  золотава.
Бездомні  пси  ричать  із  далини.
Сиві  хатинки,  як  якась  оправа,
Де  синій  дим  пускають  комини.

Сонце  розтало  в  синьому  тумані,
Не  видно  неба,  лише    сивачі.
Дозрілий  виноград  до  себе  манить
І  викликає    винний  смак  в  душі.

А  молоде  вино  до  себе  кличе,
Цей  запах,  як  орел  із  далини.
Воно  розкішне,  ніжне  й  таємниче,
Із  присмаком  морської  чужини.

Вино  завжди  відновлювало  сили,
Поети  в  віршах  славили  вино.
В  окремих  з  них  повиростали  крила,
Про  кров  землі  нагадує  воно.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=852583
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 25.10.2019


ТЕПЛО РУКИ

Тепло  руки  ще  відчуваю  й  нині,
А  погляд  затуманив  без  вина.
Ти  моя  доля,  ти  моя  святиня,
Моя  кохана,  квітко  чарівна.

Моя  медунко,  сонечко  весняне,
Для  мене  в  любу  пору,  ти  -  весна.
Моя  єдина,  ти  моя  жадана,
Немов  ковток  червоного  вина.

І  хоч  роки  про  осінь  нам  говорять,
Проте  весна  приходить  на  поріг.
Тебе  люблю,  і  золото  ще  вторить,
Щоб  смак  весни    в  кохання  наше  ліг.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=852438
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 24.10.2019


ПІСНЯ-НАСТАНОВА СИНОВІᅠ

Пролітають  журавлями  роки,
Вже  стають  внучата  на  крило,
Та  я  пам‘ятаю  перші  кроки,
Наче  вчора  все  оте  було.
Богом  дані,  сину,  тобі  крила,
Щоб  продовжив  на  землі  свій  рід.
Щоб  раділи  діти  і  дружина,
Щоб  залишив  на  землі  свій  слід.

П-в:
Плече  підставлю  я  тобі,  мій  сину,
Будь  на  сторожі  роду  і  землі.
Ставай  на  захист  у  важку  хвилину,
Щоби  не  турбували  нас  жалі.
Не  забувай  ніколи  свого  дому,
Шануй  батьків,  вони  дали  життя.
Не  переходь  доріженьки  нікому,
Достигнуті  збирай  завжди  хліба!  

Радість  наповняла  твоє  серце,
А  сини,  злетіли  у  політ.
Тобі,  сину,  я  скажу  відверто,
Проживи  в  житті  багато  літ.
Хоч  буває,  як  в  житті  не  легко,
Прикладом  для  внуків  будь  завжди.
Повертайсь  додому  із  далека,
На  землі  лиши  свої  сліди.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=852437
рубрика: Поезія, Присвячення
дата поступления 24.10.2019


ДЕНЬ І МИТЬ

Якби  хоч  на  день  вернулося  те,  про  що  мрію.
Якби  хоч  на  мить  заглянути  в  очі  твої.
Я  б  лебедем  білим  злетів  із  тобою  у  вирій
Й  вернувся  назад  ,  бо  там  не  живуть  солов’ї.

Я  б  день,  що  вернувся,  увесь  розписав  по  секундах,
А  погляд  назавжди  глибоко  сховав  у  душі.
Лише  після  того,  в  житті  я  сприйняв  все,  як  буде…
Хоч  знаю  чудово,  що  далі  одні  міражі.

Та  досить  і  дня,  й  тієї  єдиної  миті.
Щоб  далі  всі  роки  щасливому  бути  в  житті.
Його  б  я  беріг,  вони  найдорожче  у  світі,
Ці  миті  і  дні,  бо  насправді  вони  золоті.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=852147
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 21.10.2019


ПТАШКА У КЛІТЦІ

Немає  права  жити  в  клітці  пташка,
Для  неї  небо,  воля  -  над  усе…
Живеться  в  клітці  кожній  пташці  важко,
О!  Скільки  лиха  клітка  ця  несе.

Пташці  на  волі  і  громи  за  радість,
Холодні  ночі,  як  бальзам  душі.
І  розпирає  тих,  хто  в  клітці,  заздрість,
Бо  де-хто  в  ній  усе  життя  прожив.

Пташку  у  клітці  відпустіть  на  волю,
Бо  саме  в  волі  пташки  сенс  життя.
Серце  її  стискається  від  болю,
Частішає  від  мрій  серцебиття.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=852146
рубрика: Поезія, Поетична мініатюра
дата поступления 21.10.2019


САМ НА САМ

Пр:  Чи  Ви  чуєте,  мамо,
Як  я  плачу  частенько  в  подушку,
Чи  Ви  знаєте,  рідна,
В  яких  тепер  ранах  душа?
Я  вертаюсь  в  дитинство,
Коли  Ви  шепотіли  на  вушко
І  тоді  в  світ  казковий,
Чомусь  я  завжди  вирушав…

Щоб  прожити  літа,  коли  скроні  у  сивих  туманах,
Треба  мати  підтримку,  яка  при  батьках  в  нас  була.
Бо  життя  кожен  день  розставляє  життєві  капкани,
Та  тепла,  що  у  мами,  тепер  ні  крихтини  нема.

Бо  дитяча  голівка  торкалась  грудей,  як  бальзаму.
Десь  дівалися  болі,  образи  втікали  кудись.
Через  те  навіть  в  старість,  частенько  пригадую  маму,
І  з  своїми  думками  завжди  піднімаюсь  увись.

Вже  голубкою  сизою  злинула  мама  у  небо,
Немає  матусі,  немає  давно    на  цім  світі.
Бо  з  роками  я  в  ній  відчуваю  щомиті  потребу,
Тепер  перед  нею  і  Богом  за  все  я  в  отвіті.  

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=852061
рубрика: Поезія, Присвячення
дата поступления 20.10.2019


ПРОБАЧ

Все  відбулось  немов  у  сні
Хоч  мрія  і  тепер  жива.
Пробач  мені,  пробач  мені,
Що  я  сказав  не  ті  слова.

Я  мав  сказати,  що  прийду,
Проте  чомусь  сказав:  -  «Прощай!»
І  втратив  я  свою  зорю,
Чому  так  вирвалось?-  «Спитай!»

Не  те  сказав,  повір  –  не  те,
Корю  себе  я  до  тепер.
Бо  почуття  мої  –  святе,
Ніхто  в  мені  ще  їх  не  стер.

Все  відбулось  немов  у  сні
Хоч  мрія  і  тепер  жива.
Пробач  мені,  пробач  мені,
Що  я  сказав  не  ті  слова.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=852060
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 20.10.2019


СВЯТІЙ ПОКРОВІ

Завжди  молились  перед  боєм,
Святій  Покрові  козаки.
Перемогти  і  щоб  без  болю,
Нам  не  топтали  чужаки
Землі,  яка  полита  кров’ю,
Щоб  жила  воля,  хліб  родив.
Просили  щиро,  із  любов’ю,
На  цій  землі  народ  свій  жив.
Вона  ж  завжди    плащем  прикриє,
Як  бачить,  що  іде  біда.
Відвагою,  добром  засіє,
Відступить  враз  чужа  орда.
Вона  й  понині  –  охоронець,
Дає  зібрати  нам  врожай.
І  хай  не  сунеться  чужинець
В  наш  український,  рідний  край!
Над  нами  є  Свята  Покрова,
Що  Україну  береже.
Ми  вже  скропили  землю  кров’ю,
Нам  мир  потрібний  і  уже.

Покровенько,  прости  гріхи,
Ми  просимо  Тебе  в  цей  час…
Прийми  молитву  чад  Твоїх,
Щоб  мирні  дні  прийшли  до  нас!

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=851394
рубрика: Поезія, Присвячення
дата поступления 14.10.2019


СВЯТА ЖІНКА

Понад  усе  цінилась  в  мене  воля,
Бували  різні  при  житті  роки.
Я  рясні  врожаї  збирав  на  полі,
Беріг  завжди    ще  молоді  ростки.

Боявся  цвіту,    що  бував  у  жінки,
Бо  мав  єдину,  ту,  яку  любив.
Моє  життя  –  це  дорогі  сторінки,
Раді  яких    усе  життя  я  жив.

Я  і  донині,  ту  люблю,  з  якою,
Перебираю  прожиті  літа.
Вона  сама,  не  може  буть  зі  мною,
Для  мене  й  нині  жінка  ця  свята.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=851379
рубрика: Поезія, Присвячення
дата поступления 14.10.2019


ПОЧУЄ ЛЮБОВ

Вино  червоне.    Спілий  виноград.
Достиглі  грона  у  руці,  як  доля.
Що  облетять,  як    ясний  зорепад,
Бо  різні  у  житті  бувають  ролі.

Крокує  осінь,  давиться  вино,
Сік  виноградний  наповняє  діжу.
Наш  смак  життя  нагадує  воно,
Ніхто  цей  шлях  для  нас  не  переріже.

Проте  вино  –  воно  життя  нектар,
Возносить  в  небеса,  любов  дарує.
А  коли  Ви  в  блаженстві  вище  хмар,
То  Вас,  напевно,  і  любов  почує.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=851305
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 13.10.2019


МРІЮ ПРО ЗУСТРІЧ

Твої  очі,  наче  зорі,  
Твої  руки  -  крила,
Зовуть  в  світи  неозорі,  
Де  чекаєш    мила.

Мені  серденько  говорить,
Пора  вже  летіти.
Чи  свою  любов  сховати,
Чи  краще  згоріти.

Поламаю  свої  крила,
Чи  в  вогні  загину.
Чи  побачу  свою  милу,
Чи  цей    світ  покину.

Бо  постійно  болить  серце,
Ждуть  польоту  крила.
Гори  довго  моє  сонце,
Чекай  мене,  мила.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=851300
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 13.10.2019


КОНЯЧА РАДІСТЬ

Широкий  луг.  Піщане  дно  ріки.
Табун  коней,  неначе  в  лузі  гості.
В  кущах  не  замовкають  цвіркуни,
Кругом  краса,  серце  торкають  млості.

Легенький  вітерець.  Немає  комарів.
Пасуться  коні,  у  тумані  гриви.
Погляд  очей,  як  світло  ліхтарів,
Шиї  гнучкі,  як  лукові  тятиви.

Пливе  туман…  Сміються  пугачі.
Коні  пасуться  в  лузі  над  рікою.
Зірки  у  небі  дивляться  вночі,
Як  коні  зрідка  йдуть  до  водопою.

Широкий  луг  –  це  воля  для  коней,
Немає  тут  ні  ворога,  ні  друга…
Бальзам  –  повітря  –  ліки  для  грудей,
Та  головне,  не  муляє  попруга.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=851198
рубрика: Поезія, Присвячення
дата поступления 12.10.2019


ЖІНОЧА КРАСА

Краса  жіноча  –  це,  як  промінь  світла,
Це  свіжий  для  весілля  коровай.
Краса  жіноча  –  це  батьківський  витвір,
Весняний  подив  і  душевний  рай.

Її  краса  –  це  перший  поцілунок,
Що  береже  кохання  на  життя.
Її  краса  -  неначе  ніжний  трунок,
Як  не  сповите  вроджене  дитя.

Краса  жіноча  –  діамант  в  оправі,
Що  світиться  у  відблиску  очей.
Рожеві  щічки,  рученьки  ласкаві,
У  пишноті  оголених  плечей.

А  ще  краса  жіноча  –  це  святиня,
Коли  її  шанує  чоловік.
Краса  жіноча  –  гордість,  не  гординя,
Вона  дається  кожній  раз  на  вік.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=851180
рубрика: Поезія, Поетична мініатюра
дата поступления 12.10.2019


ЄДИНА ЗІРКА В НЕБІ

Твоя  зоря  не  згасне  в  синім  небі,
По-іншому  життя  припинить  лет.
Ми  не  розлучні,  як  лебідка  й  лебідь,
Ти  в  моїм  серці  зірковий  портрет.

Нехай  мільярди  зір  посеред  неба,
Та  мені  світить  зіронька  моя.
В  житті  нікого  більш  мені  не  треба,
Для  мене  в  небі  лиш  одна  зоря.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=851101
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 11.10.2019


МОЛИТВА ВІД ДУШІ

По  росистій  траві  бродить  вечір,
Небеса  рвуть  на  клапті  зірки.
Я  дивлюсь  на  оголені  плечі,
Як  кохана  сидить  при  свічі.

У  бокалі  вино  недопите,
На  тарілці  лежить  шоколад.
Ноги  пледом  тепленьким  прикриті,
Збоку  синій,  як  ніч,  виноград.

Вона  в  книжці  шукає  молитву,
Та  не  відає,  чи  віднайде…
П’є  вино,  щоб  його  не  пролити,
Бо  молитви  немає  ніде.

Перестала  у  книжку  дивитись,
Сам  на  сам  із  свічею  в  тиші…
До  ікони  пішла  помолилась,
Що  родилася  в  неї  в  душі.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=851076
рубрика: Поезія, Поетична мініатюра
дата поступления 11.10.2019


КРОК У ВЕЧІР

Я  йшов  по  проспекту,  на  дворі  уже  вечоріло…
У  Лесинім  парку  горнувся  до  Стиру  туман.
А  місто  світилось,  усе  ліхтарями  горіло,
Пугач  надривався  ,  мов  бив  у  свій  бубон  шаман.

Ще  захід  червоний  збирався  до  сну  у  міжхмар’ї,
З  кав’ярень  лунали    давно  вже  забуті  пісні.
А  зорі  літали  кудись,  майже  в  кожнім  сузір’ї,
Неначе  моргали  земним  ліхтарям  на  землі.

Здавалось,  що  в  казці  ,  змішалися  всі  акварелі,
Сміялися  липи  і  клени  низькі    йшли  в  танок.
А  клумби  у  фарбах  пишались,  як    фотомоделі,
Я  йшов  тротуаром…  У  вечір  робив  новий  крок…

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=850993
рубрика: Поезія, Присвячення
дата поступления 10.10.2019


СОКРОВЕННЕ

Не  відводжу  від  тебе  очей,
Надивитись  не  можу  –  п’янію.
Виникає  твій  образ  з  ночей,
Тоді  й  дихати  навіть  не  смію.

Так  боюсь  що  ти  можеш  піти
І  тоді  впаде  небо  на  мене.
Бережу  твої  в  серці    сліди,
Наче  рідне  моє,  сокровенне.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=850992
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 10.10.2019


МОЯ ДОРОГА

Пр:  Веде  удаль  мене  дорога,
Веде  через  усе  життя.
Що  почалася  від  порогу
І  повела  через  жита…

Поміж  житами  вдалину  лежить  життя  мого  дорога,
Зустрів  тут  долю  й  сивину,  були  і  радощі  й  тривоги.
Дорога  ця,  як  битий  шлях,  оберігала  від  нещастя,
Вилась,  як  змійка  по  полях,  проте  не  повертала  часто.

Інколи  брів,  частіше  йшов,  сміялись  гори  і  долини.
На  ній  я  доленьку  знайшов,  там  де  квітує  кущ  калини.
Я  зупинявся  на  путі…  Часами  солов’ї  співали…
Жита,  вони  мені  святі,  мене  із  долею  вінчали.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=850910
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 09.10.2019


ВІТРИЛА КОХАННЯ

Пр:  Піниться  хвиля    берег  шукає  –  чайка  кричить,
Синєє  море  грає  червоно  –  ранок  не  спить.
О,  море,  море!  Я  тебе  прошу  -  розвій  жалі…
Привези  щастя,  до  мого  дому,  на  кораблі.

Я  виглядаю  рідні  вітрила  із  далини,
Може  прилине  та,  що  приходить  часто  у  сни.
Проте  гладеньке  світиться  море  –  немає  хвиль.
Море  заснуло…  Вітру  немає…  Постійний  штиль…

Чайки  кигичуть  в  небі  над  морем  –  ждуть  корабля,
Його  не  має,  певно  й  не  буде  долі  здаля.
Проте  всерівно  я  виглядаю  долю  свою,
Щодня  виходжу,  парус  чекаю,  бо  я  люблю.

Легенький  вітер  подув  із  моря  –парус  вдалі.
Везе  кохану,  ту  із  далека,  на  кораблі.
І  заспіває  ранок  червоно  так,  як  колись,
Стрілися  вперше  долі  щасливі    і  обнялись.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=850892
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 09.10.2019


МОЄ РІДНЕ СЕЛО

Край  битого  шляху  іду  по  стежині,
Де  хміль  зачепивсь  за  кущі.
На  липі  квітучій,  в  гніздечку  пташинім,
Я  місце  шукаю  душі.

Іду  я  додому,  іду,  як  на  прощу,
Співають  в  гаю  солов’ї.
Тут  дім  мій  дитинства,  тут  рідна  Миргоща*,
Тут  роки  найкращі  мої.

Кругом  на  полях  пшениці  достигають,
Цвіте  конюшина,  як  сніг.
І  де  б  я  не  був,  у  село  повертаюсь,
На  рідний  батьківський  поріг.

А  серце  тріпоче,  як  пташка  у  клітці,
Стежина  додому  веде…
Немає  вже  тата  і  мами  в  хустинці,
Калина  і  далі  росте.

Піду  на  могилу  до  тата  і  мами,
Про  власне  життя  розповім.
В  очах  будуть  довго  клубитись  тумани,
Від  сліз,  що  у  серці  моїм.

                                                                                                               *Мирогоща.  А  Миргоща  –  це  місцева  назва.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=850795
рубрика: Поезія, Присвячення
дата поступления 08.10.2019


ДО НІГ ТВОЇХ Я ПРИПАДУ

Ти  не  ховайсь.  Ти  маєш  бути!
Цей  сад  посаджений  тобі.
Любов  ще  залоскоче  груди,
Єдина  будь  в  моїй  судьбі.

Здаля  наблизяться  вітрила
Чайка  торкнеться  рук  твоїх.
Вона  надію  запалила
У  круговерті  мрій  моїх.

Я  через  те  спішу  до  тебе
І  рветься  серце  із  грудей.
Мене  зустріне  синє  небо
В  безхмар’ї  люблячих  очей.

Тоді  розвіються  тумани,
Розтане  лід  і  зникне  сніг,
Весна  життя  загоїть  рани,
Я  припаду  до  ніг  твоїх.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=850794
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 08.10.2019


ПОКЛИЧ МЕНЕ

Пр:  Поклич  мене,  поклич  мене,  поклич  
У  ті  світи,  що  називаєш  раєм…
Поклич  мене,  поклич  мене,  поклич
Можливо  там  мене  ти  покохаєш…
Поклич  мене…

По  стежині  до  тебе  я  не  можу  достатись,
Вітер  дує  у  груди  і  збиває  з  путі.
Я  іду  за  коханням,  я  не  звик  озиратись,
Може  там  я  зустріну  свої  дні  золоті.

Рветься  серце  до  тебе,  тліє  в  ньому  надія,
Та  дорога  терниста,  в’ється  наче  змія.  
Перешкоди  здолаю,  може  здійсниться  мрія,
Якщо  ні,  то  напевно,  така  доля  моя.

Бо  коли  ти  покличеш,  коли  серце  почує,
Піднімуся  у  хмари  і  орлом  полечу.
І  душа  заспіває,  смак  кохання  відчує,
Ним,  кохана,  до  віку  я  тобі  заплачу.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=850663
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 07.10.2019


ТАЄМНИЦЯ ТУМАНУ

Заснула  у  тумані  далина,
З’явилися  на  травах  перші  роси…
Спів  соловейка  з  гаю  долинав,
Плакучі  верби  заплітали  коси.

Недавно  матіола  зацвіла,
Розносив  вітер  запах  понад  ставом.
Ти  птахою  летіла,  а  не  йшла,
Неначе  Мавка  з  синього  туману.

Нас  із  човном  забрав  собі  туман,
Очерети  нам  полоскали  долі.
Вони  розповідали  про  роман,
Що  був  знайомий  нам  лише  обоїм.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=850662
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 07.10.2019


ЛІТНІЙ ВЕЧІР

Лягав,  наче  хустка,  на  березі  синій  туман,
Ховалося  сонце  за  пагорбом  в  далі  червоні.
Плескалася  хвиля,  неначе  бив  в  бубон  шаман,
На  лузі  під  лісом  хропли  неосідлані  коні.

Зірки  миготіли,  а  вітер  гнав  хмари  на  схід,
Який  був  вже  темний,  хоч  захід  світився  червоно.
Роса  вечорова  здавалась  холодна,  як  лід
І  так  мерехтіла,  неначе  калинові  грона.

Стихало  усе,  замовкали  в  гаях  солов’ї,
А  західні  хмари  ковтали  останнє  проміння.
А  захід  в  міжхмар’ї  ще  довго  чомусь  пломенів
І  зорі  летівши,  снували  своє  павутиння.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=850534
рубрика: Поезія, Пейзажна лірика
дата поступления 06.10.2019


СТЕЖИНА ДОДОМУ

Стежина  знов  веде  додому,  через  жита,  де  пахне  хліб,
Радію  полі  золотому,  яке  зіжнуть  в  багатий  сніп.
Ще  є  волошки  й  маки  в  житі,  окраса  поля  колоски.
Немає  остюків  у  житі,  а  є  гладенькі  волоски.

Ти  гладиш  їх,  вони  сміються,  до  тебе  горнуться  жита,
Роси  ранесенько  нап’ються,  коли  їх  вітер  огорта.
Снує  пташина  в  піднебессі,  гаї  шумлять  удалині,
Немає  того  стоголосся,  яке  буває  навесні.

Вже  скоро  поле  стане  чорне,  новий  стрічатиме  врожай,
Зима  в  сніги  його  загорне  і  знову  весну  виглядай.
Як  перші  проліски  задзвонять,  «курли»  полинуть  із  небес,
Вітри  хмарки  вгорі  розгонять,  птахи  крильми  торкнуться  плес.

І  забурлить,  і  заспіває,  весна  по  закутках  землі,
Життя  по-новому  заграє,  вернуться  рідні  журавлі.
І  знову  все  піде  по  колу,  таке  буває  кожен  рік.
Як  діточки  підуть  у  школу,  життя  новий  почне  відлік.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=850533
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 06.10.2019


ТВОЇХ ДВА КРИЛА

Я  в  тебе  вчора  бачив  два  крила,
На  них  відбитки  юності  твоєї.
Ти  не  летіла,  а  чомусь  пливла,
Не  по  воді,  а  в  затишку  алеї.

Дощ  моросив,  почався  падолист,
Лише  сосна  стояла  в  оксамиті.
А  я  стояв  і  в  слід  тобі  дививсь,
На  крила,  найдорожчі  в  цілім  світі.

Лебідкою  ти  пропливла  удаль,
Вкривало  листя  золотисте  ноги.
Вітер  співав,  неначе  грав  скрипаль,
Мені  лишила  мрії  і  тривоги.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=850429
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 05.10.2019


ОСІННЯ ЗАМАЛЬОВКА

Ось  останній  вагон.  Порожніє  перон.
Дзвін  перонний  нагадує  осінь.
Червоної  ружі  розлетівший  бутон,
На  пероні  лежить  ще  і  досі.

Листя  падає  ниць.  Кличуть  в  далі  дощі.
Хмари  в  небі  вітрами  гонимі.
Одягають  дерева  буденні  плащі,
Холодами  у  серце  ранимі.

Узялася  в  душі  ціла  купа  тривог,
На  порозі  зібрались  морози.
Осінь  з  вітром  сьогодні  веде  монолог,
По  полях  розливаючи  сльози.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=850407
рубрика: Поезія, Пейзажна лірика
дата поступления 05.10.2019


ПЕРША ВЧИТЕЛЬКА

Пр:  Перша  вчителько  наша,  ти  була  друга  мама,
А  твої  настанови  для  нас  стали  крильми.
Ти  тепло  дарувала  і  ділами  й  словами,
Можеш  нами  пишатись,  бо  ми  стали  людьми.

Крізь  роки,  що  минули
Ти  завжди  поруч  з  нами.
Кожен  з  нас  і  понині
Носить  в  серці  тебе.
Ми  спішили  до  школи,
Наче  діти  до  мами,
Кожен  день  ми  хотіли
Показати  себе.

Ти  на  нас  не  сварила,
Шлях  до  серця  шукала,
Хоч  не  рідко  бувала
На  обличчі  сумна.
Ми  завжди  на  уроках
Десь  далеко  літали,
Хоч  пірнути  хотіли,
Де  в  знаннях  глибина.

Не  забудем  ніколи
Твої  диво-уроки,
Будем  завжди  носити  
Образ  рідний  для  нас.
І  даровану  мудрість,
Що  злетіла  високо,
І  найкращий  у  школі
Твій  любимий  –  наш  клас!

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=850308
рубрика: Поезія, Присвячення
дата поступления 04.10.2019


З ДНЕМ УЧИТЕЛЯ

Найдорожчі  мої  вчителі,
Не  забуду  Вас  рідні  ніколи…  
З  тих  років,  як  були  ми  малі  -
Десять  літ,  що  ходили  до  школи.

Ви  за  руку  вели  по  житті,
Підставляли  плече,  щоб  не  впали.
Серед  нас  діти  різні  були,
По  ночах  Ви  частенько  не  спали.

Ми  добавили  Вам  сивини,
І  життєві  роки  вкоротили.
Ви  батьками  нам  завжди  були,
По-синівськи    ми  теж  Вас  любили.

А  тепер  часто  згадуєм  Вас,
Ті  роки,  що  були  для  нас  святом.
Це  був  той  найпрекрасніший  час  -
Могли  вчитись,  могли  сачкувати.

А  тепер,  коли  внуки  малі,
Коли  робимо  з  ними  уроки.
Ми  шануємо  Вас  вчителі,
Скільки  ж  з  нами  Ви  мали  мороки…

 ЗІ  СВЯТОМ,  ДОРОГІ  ВЧИТЕЛІ!

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=850304
рубрика: Поезія, Присвячення
дата поступления 04.10.2019


ЖИТТЯ ПО КОЛУ

Стежина  знов  веде  додому,  через  жита,  де  пахне  хліб,
Радію  полі  золотому,  яке  зіжнуть  в  багатий  сніп.
Ще  є  волошки  й  маки  в  житі,  окраса  поля  колоски.
Немає  остюків  у  житі,  а  є  гладенькі  волоски.

Ти  гладиш  їх,  вони  сміються,  до  тебе  горнуться  жита,
Роси  ранесенько  нап’ються,  коли  їх  вітер  огорта.
Снує  пташина  в  піднебессі,  гаї  шумлять  удалині,
Немає  того  стоголосся,  яке  буває  навесні.

Вже  скоро  поле  стане  чорне,  новий  стрічатиме  врожай,
Зима  в  сніги  його  загорне  і  знову  весну  виглядай.
Як  перші  проліски  задзвонять,  «курли»  полинуть  із  небес,
Вітри  хмарки  вгорі  розгонять,  птахи  крильми  торкнуться  плес.

І  забурлить,  і  заспіває,  весна  по  закутках  землі,
Життя  по-новому  заграє,  вернуться  рідні  журавлі.
І  знову  все  піде  по  колу,  таке  буває  кожен  рік.
Як  діточки  підуть  у  школу,  життя  новий  почне  відлік.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=850205
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 03.10.2019


ВОГОНЬ СКРИПКИ СТРАДІВАРІ

Горіла  скрипка  Страдіварі,
Горіла  полум’ям  ясним.
І  роздавала  диво-чари,
Комусь  приходила  у  сни.

То  розгорялась,  наче  ватра,
То  ледве  тліла  –  жар  один…
Вона  усього  була  варта,
Вогонь  її  був  наче  джин.

Перебирали  струни  пальці,
Немов  шукали  щось  в  меню.
Скінчилась  полька,  грала  вальси,
Завжди  з  краплиною  вогню.

Лише  тоді,  коли  маестро,
Водити  перестав  смичок.
Потухла  скрипка  і  оркестр,
Вогню  утратив  язичок.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=850201
рубрика: Поезія, Присвячення
дата поступления 03.10.2019


ОСІНЬ В САДУ

Як  жовтий  лист  торкнеться  до  щоки,
А  павутина  вчепиться  за  скроні.
Перерахую  я  свої  роки,
Їх  квітами  зустріну  на  пероні.

Любимі  хризантеми  у  житті,
Рокам  найкращим  будуть  подарунком.
Листки  осінні  жовті  й  золоті,
Когось  зігріють  чарівним  малюнком.

І  осінь  закружляє  у  танку,
Найкращі  па  покаже  листопаду.
І  в  золотому  ніжному  вінку,
Буде  збирати  урожаї  саду.  

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=850076
рубрика: Поезія, Пейзажна лірика
дата поступления 02.10.2019


ОСІННЯ ВТІХА

Коли  посохло  літо  
У  соняхах  гарячих,
Приходить  осінь  жити,
Яку  не  звем  до  хати.
І  падолистом  стежку
Покриє  лист  багряний.
Постелить  осінь  ліжко
Піде  у  листя  спати.
Роздасть  усім  врожаї,
Озимину  засіє
І  далина  безкрая
Відразу  почорніє.
Дощі  помиють  площі,
Струмки  втечуть  у  ріки.
А  беззіркові  ночі
Дадуть  коханню  втіху.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=850075
рубрика: Поезія, Пейзажна лірика
дата поступления 02.10.2019


РОМАН НА ЖИТТЯ

Нам  би  йти  по  стежині,  що  змійкою  лагідно  в’ється,
Одночасно  у  парі  сягнути  своєї  межі.
І  любитися  ніжно,  допоки  на  світі  живеться,
І  щасливо  долати  життєві  круті  віражі.

А  коли,  а  коли,  заспіває  уперше  пташина,
На  траву  нам  присісти,  послухати  пісню  нову.
І  зігріє  нам  серце  чарівна  душа  солов’їна,
І  прикрасить  зірками  небесну  ясну  далину.

Я  під  ранок  тобі  намалюю  весняний  світанок,
Перші  промені  сонця,  легенький  ранковий  туман.
Ми  підемо  додому,  удвох  готувати  сніданок
І  продовжимо  вдома  давно  розпочатий  роман.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=849961
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 01.10.2019


ЧАСИ НАШОЮ ЮНОСТІ

Падають  зорі,  наче  каштани,
Листя  кружляє  в  танку.
Клени  осінні  пишуть  романи,
Вербам  в  зеленім  вінку.

Тут  наречені  верби  над  Стиром
Мовчки  стоять  у  красі.
Очерети,  мов  помазані  миром*
Позамовкали  в  росі.

Взявшись  за  руки  ми  над  рікою
Йшли  по  осінній  траві.
В  золоті  листя  над  головою,
Падало  вниз  до  землі.

І  шурхотіло  листя  осіннє,
У  перламутрі  роси.
Нам  нагадало  небо  вечірнє,
Юності  наші  часи.

                         *Мир.  Миропома́зання  —  християнське  таїнство  прийняття  дарів  Святого  Духа.  

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=849960
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 01.10.2019


НАКАЗ СЕРЦЯ

Гойдаються  трави,  уже  пожовтілі,
А  зорі  горять  ввишині.
І  яблука  сняться    давно  облетілі,
Вони  такі  лише  у  сні.  

У  парі  на  плесі  закохана  пара,
Торкається  ніжно  крильми.
Лебідка  і  лебідь,  а  в  небі  їх  хмари,
В  невідані  далі  пливли.
 
Садки  облітають,  зникає  пташина,
Вкривається  листям  трава.
Курли  посилають  клини  журавлині,
У  вирій  летіти  пора.

А  далі  дорога  в  краї  невідомі,
Чекає    дітей  перший  раз.
Вони  повернуться  до  рідного  дому,
Як  серце  почують  наказ.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=849815
рубрика: Поезія, Присвячення
дата поступления 30.09.2019


ЖИТТЄВА СТЕЖИНА

Моя  стежина  розпочата
Із  першим  кроком  у  житті.
На  ній  стрічав  я  біди  й  свято
І  спориші  свої  святі.

Пр:  Стежино,  стежино,  стежино,
Із  самих  далеких  доріг,
Завжди  приведи  свого  сина
На  рідний  батьківський  поріг.

Вона  мене  вела  удалі,
Через  дощі,  через  сніги.
Тут  солов’ї  мені  співали,
Кричали  інколи  круки.
Пр.
По  ній  пройтися  –  це  блаженство,
На  тій  стежині  є  мій  слід.
Вона  одна  ще  із  дитинства,
Веде  до  батьківських  воріт.
Пр.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=849814
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 30.09.2019


ДІДУСЕВА КАЛИНА

Колись  дідусь  в  роки  юначі
Калину  посадив  в  саду.
Вона  зове  мене  неначе,
Щоразу  я  до  неї    йду.
Тут  з  дідусем  порозмовляю,
Дідусь  поділиться  теплом.
Я  йду  сюди,  бо  добре  знаю,
Жива  калина  під  вікном.

Коли  калина  зацвітає,
Бджола  тоді  бере  нектар.
Пташина  у  саду  співає,
Тоді  цей  сад,  як  Божий  дар.
І  на  лавчині,  біля  хати
Неначе  чую  самосад.
Я  йду  на  стежку  виглядати,
Чи  жде  гостей  квітучий  сад.

Коли  калина  червоніє,
Як  пахнуть  яблука  в  саду.
Вона  теплом  червоним  гріє,
Я  і  тоді  до  неї  йду.  
Я  чую,  як  шепоче  листя,
Немов  говорить  щось  дідусь.
Калина  ж  береже  обійстя,
А  я  за  дідуся  молюсь.  

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=849721
рубрика: Поезія, Присвячення
дата поступления 29.09.2019


МОЇМ ЛЕЛЕКАМ

Лелеко  любий,  чорно-біла  птахо,
Ти  символ  української  землі.
Окраса  дому,  не  якась  невдаха,
Хоч  при  відльоті  чуємо  жалі.  

Яке  то  щастя,  як  твоє  гніздечко,
Віками  береже  наш  отчий  дім.
Щороку  в  ньому  застучить  сердечко,
На  хату  не  впаде  ніколи  грім.  

Почувши  клекіт,  я  виходжу  з  хати,
Коли  стає  малеча  на  крило.
І  жаль  бере,  бо  скоро  відлітати,
І  пусткою  залишиться  гніздо.

Проте  весною,  мов  церковні  дзвони,
Знайомий  клекіт  з  ліжка  підніме.
За  вас  я  помолюся  до  ікони,
Хай  кожного  з  вас  щастя  обніме.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=849720
рубрика: Поезія, Присвячення
дата поступления 29.09.2019


НАША НІЧ

Простою  я  з  тобою  всю  ніч,
Край  воріт  до  самого  світання.
Доторкнуся  рукою  до  пліч,
Ти  почуєш  у  котре  зізнання.

Біля  мосту  осяде  туман,
Верби  в  ньому  купатимуть  віти.
Вітерець,  ніби  справжній  шаман,
Буде  знову  про  щось  шепотіти.

Ми  з  тобою  усі  вечори
Будем  слухати  співи  пташині.
Як  в  єдине  зберуться  хори,
Найдорожчий  наш  хор  солов’їний.

Я  дивитимусь  в  очі  тобі,
У  моїх  прочитаєш  кохання.
І  співатимуть  нам  солов’ї,
Цілу  ніч,  аж  до  самого  рання.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=849626
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 28.09.2019


КАЛИНОВЕ НАМИСТО

Зорі  вечірні  тобі  розкажуть  
Про  щиру  любов  мою,
Білі  хмаринки  лебедем  ляжуть
В  небі,  на  самім    краю.

Місяць  з-за  хмари  буде  дивитись,
На  поцілунки  вночі.
Вітер  легенький  схоче  сваритись,
Ніжно  для  нас    сміючись.

Серце  моє  про  долю  розкаже,
Ти  зрозумієш  тоді.
Кладка  сердечна  між  нами  ляже,
Верне  літа  молоді.

В  осені  листя  стало  охристе,
Але  любов  ще  горить.
Знов  вдягнула  калина  намисто,
Наче  вдягнулася  мить.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=849625
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 28.09.2019


Я ЩЕ ЛЮДИНА

Зберу  торбину  і  піду  у  світ,
Просто  піду,  щоб  краще  край  пізнати.
Перед  душею  маю  скласти  звіт,
Її  можливо  вдасться  здивувати.

Кричати  я  не  буду,  бо  не  звик,
Та  й  небо  мене  певно  не  почує.
Лише  душевний  я  відчую  крик,
Коли  душа  недобре  щось  відчує.

В  житті  я  подолаю  біль  і  страх,
І  перед  Богом  стану  на  коліна.
Я  прагну  йти  і  у  чужих  світах
Відчути  хочу,  що  я  ще  людина.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=849527
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 27.09.2019


"ЧЕРВОНА КАЛИНА"

Пр:  «Червона  калина»,  «Червона  калина»,
Поліського  краю  краса.
«Червона  калина»,  неначе  перлина,
Де  білі  хмарки  в  небесах.

Тут  сосни  й  берізки  сплелися  в  ожині,
Дорога,  як  змійка  біжить.
«Червона  калина»    -  поліська  гординя
В  міжліссі  зеленім  стоїть

 У  хвойному  лісі,  де  дихати  легко,
Розкинувсь  натомлений  став.
Сюди  прилітають  здалеку  лелеки,
Тут  Мавку  наш  Лукаш  шукав.

Хто  раз  хоч  відвідав  «Червону  калину»,
Повернеться  знову  сюди.
Їх  сосни  зустрінуть,  красуні  ялини,
Полюбиться  край  назавжди.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=849526
рубрика: Поезія, Присвячення
дата поступления 27.09.2019


ЗАПАХ МАТІОЛИ

Коли  знову  в  мене  заспіває  душа,
А  в  саду  зацвіте  матіола.
Усміхнеться  стежина  в  ясних  споришах,
Позове  за  густі  видноколи.

Солов’ї  замовчать,  згаснуть  зорі  вгорі,
Білі  хмари  пройдуться  у    вальсі…
Свою  пісню  почнуть  при  ранковій  зорі
Солов’ї,  в  чарівнім  стоголоссі.

Понесе  в  далину  вітерець  у  піснях,
Матіола  напоїть  дурманом.
Я  тоді  при  зорі  осідлаю  коня,
Поскачу  у  вечірні  тумани.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=849415
рубрика: Поезія, Поетична мініатюра
дата поступления 26.09.2019


Я І НИНІ ТЕБЕ ЛЮБЛЮ

Я  приходив  завжди  раніше,
Бо  зустріти  хотів  тебе.
І  шукав  слова  найніжніші,
Мов    виловлював  із  небес.

Я  чекав  тебе  довго-довго,
Ти  чомусь  тоді  не  прийшла.
Я  знаходивсь  в  кафе  за  рогом,
А  ти  долю  свою  знайшла.

Обливалося  серце  кров’ю,
Я  дивився  тобі  у  слід.
Захворів  я  тоді  любов’ю,
Ти  ж  холодна  була,  як  лід.

Я  й  донині  ношу  у  серці
Те  святе,  що  живе    в  мені.
Передумане,  у  веселці,
І  заховане  в  глибині.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=849414
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 26.09.2019


ПИШІТЬ, ПОЕТЕСО

                   Присвята  Інесі  Доленник
Не  тільки  вірші  –  неземну    красу,
В  єдине    поєднали,  поетесо.  
До  Вас  любов  у  віршах  я  несу,
Де  ними  і  донині    бурлить  плесо.

Співає  Вам  Полісся  про  красу,
Ви  Мавкою  повинні  б  народитись.
Радію  я  –  Ви  зберегли  косу,
Нею  й  понині  маєте  гордитись.

Пишіть  весь  час,  при  стомленій  руці,
Творіть  дива,  а  часом  витворяйте.
Хай  Вас  обходять  сльози  на  лиці,
Своїм  пером  усіх  благословляйте

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=849292
рубрика: Поезія, Присвячення
дата поступления 25.09.2019


ПРОЩАЙ

Я  не  скажу  тобі  –  прощай!
Не  вимовлю  ніколи  цього.
Бо  та  любов,  що  через  край,
Вартує,  як  чогось  святого.

Як  ти  забудеш,  що  я  є,
За  тебе  буду  я  молитись.
І  все  що  є  в  мені  твоє,
Я  збережу,  щоб  ним  гордитись.

Бо  в  серці  нестиму  завжди,
Усе  життя  і  через  край…
Як  час  настане  відійти,
Лише  тоді  скажу:  «Прощай!»

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=849290
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 25.09.2019


КАЗКОВА НІЧ

Співала  ніч,  летіли  зорі,
Легкий  туман  на  лузі  ліг.
А  вітер,  наче  кольоровий,
Приносив  запах  губ  твоїх.  

Небо  було  у  вишиванці,
Криком  лякав  часами  сич.
Мені  здалось,  що  я  у  казці,
Твоїм  волоссям  пахла  ніч.

Хмарки  пташиною  літали,
Чумацький  шлях  був  оберіг.
Лиш  цвіркуни  не  замовкали,
Кохання  Місяць  нам  стеріг.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=849176
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 24.09.2019


ОСІННІ ХРИЗАНТЕМИ

Пр:  Коли  «бабине  літо»  засріблилось  в  тумані,
А  волоські  горіхи  полонили  сади.
Зацвіли  хризантеми  ніжно  білі  й  червоні,
Залишивши  у  серці  кольорові  сліди.

Коли  осінь  на  дворі  нам  роки  рахувала,
А  дощі  мов  музики,  грали  чардаш  душі.
Зацвіли  хризантеми,  що  життя  дарувало,
Наче  промені  теплі,  рідні  нам  –  не  чужі.

Білі  хмари  сіріють,  золота  хуртовина,
За  роками  щоднини  плачуть  рясно  дощі.
Хризантеми  із  казки,  як  нова  скатертина…  
Це  та  квітка  осіння,  що  цвіте  для  душі.

Хризантеми  з  під  снігу  довго  ще  виглядають,
Вони  теж,  як  і  люди,  не  спішать  до  зими.
Тепле  сонце  щоднини  спозаранку  чекають,
Відлетить  скоро  осінь,  помахає  крильми.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=849175
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 24.09.2019


ОСІНЬ МРІЄ ПРО ВЕСНУ

Як  же  хочеться  ще  трішки-трішки
Походити  по  нашій  землі.
Ще  не  зовсім  стомилися  ніжки,
Ще  не  змовкли  мої  солов’ї.

Хоч  вже  осінь,  та  листя  багряне
Шурхотить  під  ногами  внизу.
А  земля  далі  пише  романи,
Ще  про  осінь,  частіш  про  весну.

Коли  проліски  перші  з  під  снігу,
Про  кохання  розкажуть  зимі.
Тепле  сонце  розтоплює  кригу
І  гаї  заспівають  німі.

І  тоді  босяком  по  дорозі,
Де  розквітне  бузок  навесні.
Я  чекатиму  знову  на  осінь,
Яка  снитися  буде  весні.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=849100
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 23.09.2019


БУДЬ ЛЮДИНОЮ

Людиною  будь  у  всьому  й  завжди,
Свіже  все  їж,  пий  лише  натуральне…
Сад  посади  і  будинок  зведи,
І  хай  дитя  із  колиски  погляне.

Все,  що  дав  Бог,  бережи,  як  своє,
В  місячні  ночі  дивися  на  зорі.
Знай,  що  краса  біля  тебе  –  твоє,
Білі  хмаринки  і    хвилі  на  морі.

Бійся  в  житті  силіконових  губ,
Груди  великі  заводять  в  оману.
Шануй  і  люби,  для  кого  ти  люб,
Не  попадай  у  залежність  туману.

Людиною  будь  у  всьому  й  завжди,
Свіже  все  їж,  пий  лише  натуральне…
Сад  посади  і  будинок  зведи,
І  хай  дитя  із  колиски  погляне.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=849099
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 23.09.2019


ХУДОЖНИК НА МИТЬ

Намалюю  я  в  золоті  осінь,
Тишину  у  охристім  гаю,
Коли  птахи  мовчать  –  безголосі,
Пригадую  я  юність  свою.

Намалюю  клини  в  піднебессі
І  чорняві  шматочки  ріллі.
Шурхіт  листя,  яке  кружить  в  вальсі
І  дощі,  що  приносять    жалі.

А  на  іншій  картині  на  згадку
Намалюю  квітучу  весну.
Білі  квіти  в  гаю  для  порядку
І  пташину  в  гаях  голосну.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=849007
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 22.09.2019


НЕ ХОЧУ БУТИ

Не  хочу  бути  «хламом»  я  для  когось,
Обдумав  все  і  вирішив  –  спинюсь.
Не  розміняюсь    більше  ні  на  кого,
А  то  можливо  знову  помилюсь…

Принижень  я  не  в  силі  більш  терпіти,
Є  лише  час,  що  лікар  для  душі.
Я  ж  маю  жити,  працювати  й  жити,
Забути  про  душевні  міражі.

Очиститись,  щоб  ще  писати  вірші,
Щоб  написати  тисячі  пісень.
Із  піснею  піднятись  в  небо  вище,
Щоб  кожна  пісня  стріла  новий  день.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=849006
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 22.09.2019


ОСІННІЙ ВАЛЬС

Засміялась  осінь  золота,
Закружляли  листя  в  хуртовині…
Разом  в  танці  прожиті  літа,
Під  осіннім  небом  синім-синім.

Пр:  Я  піду  із  осінню  в  танок,
Падолист  нам  музику  заграє.
Як  клини  з  небес  пошлють  дзвінок,
Осінь  про  кохання  заспіває.

Золотисті  клени  у  танку
Разом  із  берізками  у  парі,
Пригадали  молодість  п’янку,
Як  кружляли  дивлячись  на  хмари.

Пр.

Лист  осінній  падає  униз,
Хмари  скоро  змиють  все  дощами.
Набереться  осінь  тоді  сліз,
Зорі  позникають  вечорами.

Пр.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=848909
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 21.09.2019


ЗУСТРІЧ У СНАХ

А  це  моє  Вам  тепле  слово,  мамо!
Ви  залишились  в  пам’яті  живі…
Моє  життя  біжить  кудись  струмками,
А  у  душі  ллють  хмари  дощові.

Кружляють  круки  вже  і  наді  мною,
Часом  в  гаях  співають  солов’ї.
Лиш  холодок  шугає  за  спиною
І  сняться  роки  прожиті  мої.  

В  цих  снах  Ви  поруч,  також  поруч  тато
І  я  малий  з  хлібиною  в  руці.
Це  віщі  сни  і  їх  таких  багато,
Вони  віщують  наче  мудреці.

І  тепло  так  моїй  душі  із  Вами,
Неначе  крила  виросли  в  мені.
Так  хочеться  назад  до  тата  й  мами,
Лише  шкода,  що  це  лише  у  сні.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=848907
рубрика: Поезія, Присвячення
дата поступления 21.09.2019


ТЕБЕ ВИГЛЯДАЮ ЗАКОХАНИЙ

Тебе  виглядаю  закоханий,
Єдину,  надію  мою,
Від  мене  у  клітці  заховану,
Що  Бога  за  неї  молю.

На  сході  щоб  сонячним  променем,
Вернулась  з  далеких  доріг.
Була  у  житті  мені  спомином,
Прийшла  на  гостинний  поріг.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=848802
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 20.09.2019


СКРИПКА

Пр:  То  сміється,  а  то  плаче,
Наче  в  скрипки  є  душа.
То,  як  коник  в  полі  скаче,
То  летить  немов  пташа.

Закохався  я  у  скрипку,  наче  в  трелі  солов’я,
У  пісні,  які  співає,  ніжна  скрипочка  моя.

Поміж  всіх  оркестрів  світу,  чую  скрипочку  свою,
Коли  чую  її  трелі  –  видається  я  в  раю.

Виростають  в  мене  крила,  коли  грають  скрипалі
Замовкає  в  мить  пташина,  навіть  диво-солов’ї.

І  дарують  диво-пісню  знамениті  скрипалі.
Можуть  тільки  їй  вторити  стоголосі  солов’’ї.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=848800
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 20.09.2019


ЖИТТЄВИЙ ЛИСТ

Поспішаю  в  життя,  знову  видих  і  вдих,
А  соплю,  наче  міх  із  кувальні.
Розганяюсь  і  стоп…  На  хвилину  затих.
Отака  є  життєва  реальність.

«Не  спіши!»    Із  небес  долинає  мені…
Треба  завжди  обдумано  жити.
Краще    юним  згоріти  в  пекельнім  вогні,  
Ніж  до  старості  нити  і  тліти.

Бо  коли  на  дорозі  пристане  душа,
Коли  стомлене  серце  замовкне.
Недосяжною  стане  мрійлива  межа,
Лист  життєвий  навіки  засохне.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=848665
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 19.09.2019


ВСЕ У ВІРШАХ

В  карих  очах  життєвий  промінь  сяє,
На  хлібнім  полі  маки  зацвіли.
Живе  ще  той,  що  мріє  і  кохає,
А  чи  кохаєш,    чи  кохаєш  ти?

Збирається  у  вирій  тиха  осінь,
До  вирію  направились    клини.
Надія  є,  ще  втратилась  не  зовсім,
Хоч  у  душі  посохли  полини.

Лице  твоє  отримало  засмагу,
Тебе  і  на  світлині  впізнаю.
До  тебе  й  нині  відчуваю  жагу,
Бо  дотепер  ще  я  тебе  люблю.

За  мною  бродять  твої  диво  -  тіні,
З  ім’ям  твоїм  лягаю  і  встаю.
Прожив  життя  в  надії  і  сумлінні,
Тепер  у  віршах  все  передаю!

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=848664
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 19.09.2019


КОНІ І ДЖЕРЕЛО

Бігли  коні  на  водопій,
До  криниця,  що  край  села.
Це  для  них  був  життя  напій,
Їх  дорога  сюди  вела.

Кобилиці  і  жеребці,
Молодняк,  що  пішов  в  галоп.
Була  радість  на  їх  лиці,
Це  не  біг  -  танець  був  в  притоп.

По  шляху  між  плакучих  верб,
Де  трава  ще  була  в  росі.
До  криниці    яка,  як  герб,
Красувалась  в  травній  красі…

І  пили,    пили,  мов  вино,
І  хмеліла  їх  голова.
Розглядали  піщане  дно,
Вода  чиста  була  до  дна.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=848473
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 17.09.2019


СЛАВЕТНИЙ ЛУЦЬК

Де  будинок  стоїть  з  химерами,
Замок  Любарта  у  красі.
Край  поліський  в  лісах  з  озерами,
Тут  сміється  трава  в  росі.

В  цім  краю,  що  в  піснях  прославлений,
Стоїть  Лучеськ  –  соборний  град,
Квітниками  увесь  оздоблений  -
Це  не  місто,  а  просто  –  сад.

Тут  зовуть  спозаранку  дзвонами,
На  молитву  старі  церкви.
Горобина  сміється  гронами,
Де  каштани,  як  хоругви.

Тут  лучанки,  з  очима  синіми,
Відбивають  небесну  синь.
Луцьк  традиціями    прославлений,
Край  кохання  і  край  святинь.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=848458
рубрика: Поезія, Поетична мініатюра
дата поступления 17.09.2019


СОЛДАТИ ВІЙНИ

Строєм  лежать  в  землі  солдати,
Їх  тисячі    тут  полягло.
Стомились  солов’ї  співати  -
В  плачу  і  місто,  і  село.

В  окремих  хрест  і  смерті  дата,
І  більш  нічого  про  життя…
Колись  тримавсь  за  автомата
І  вмер  в  нескошених  хлібах.

Наша  вина  перед  солдатом,
Для  нас  їх  кров  –  життя  нектар.
Ридає  і  понині  мати,
Дощем  постійним  з-поза  хмар.

На  не  відомих  тих  могилах,
Нехай  теплом  горять  свічки.
Щоб  у    солдат  зростали  крила,
А  пам'ять  берегли  віки!

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=848359
рубрика: Поезія, Поетична мініатюра
дата поступления 16.09.2019


НЕМАЄ СЕЛА

Є  ще  табличка  на  стовпі,
Висить  прибита  ржавим  цвяхом.
Села  нема,  лиш  солов’ї
Щебечуть  понад  битим  шляхом.

Був  магазин,  було  кіно,
Ходили  діти  зранку  в  школу.
Були  колядки  під  вікном,
А  нині  пустка  скрізь  і  голо.

Села  нема,  лиш  солов’ї
Щебечуть  понад  битим  шляхом.
Є  ще  табличка  на  стовпі,
Висить  прибита  ржавим  цвяхом.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=848358
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 16.09.2019


ЖИТТЯ НА ДВОХ

В  житті  я  мрію  тільки  про  одне…
Щоб  ми  разом  прокинулися  вранці.
Щоб  були  рідні,  не  були  коханці…
А  то  життя,  як  птаха  промайне.

Повір  мені,  ця  мрія  має  жить…
Вона  повинна  двох  нас  об’єднати,
Бо  не  розлучать  навіть  каземати,
Коли  ми  будем  нами  дорожить.

Любов  одна  розділена  на  двох…
І  якби  далі  в  нас  життя  не  склалось,
Важливо,  щоб  воно  нам  посміхалось,
Щоби  на  це  благословив  нас  Бог.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=848243
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 15.09.2019


ВИНО Й СВІЧА

Вино  й  свіча  і  дим  від  сигарети,
Надворі  вечір,  перший  випав  сніг.
Висить  портрет…  Красуня  на  портреті,
Яка  йому  приходить  часто  в  сні.

Вино  не  п’є,  неначе  кіт  -  лакає,
Яке  ж  смачне  у  спогадах  вино.
Думки,  як  птахи  у  ночі  літають,
Життя  його  нагадує  кіно.

Вино  –  життя  –  це  Муза  для  поета,
Перо  поета  –  димчата  свіча…
А  та,  що  з  ночі  дивиться  з  портрета,
Поетова  оспівана  душа.

Вино  й  свіча  і  дим  від  сигарети,
Надворі  вечір,  перший  випав  сніг.
Висить  портрет…  Красуня  на  портреті,
Яка  йому  приходить  часто  в  сні.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=848242
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 15.09.2019


ХОЛОДНИЙ ДОЩ

Холодний  дощ,  який  же  він  холодний…
Пройшов  крізь  серце,  заморозив  душу.
Неначе  йшов  не  з  неба,  а  з  безодні
І  видавалось  холодом  задушить.

Чи  то  у  жилах  кров  уже  не  гріє,
А  чи  кохання  затихати  стало,
Чи  може  вже  моя  душа  старіє,
Чи  тіло  мре  від  холоду  помалу?

Та  ще  надія  калатає  в  грудях,
Ще  нездійснених    мрій  багато  в  світі,
Які  чомусь    по  перелісках  блудять,
Яких  не  можу  виловити  в  сіті.

Холодний  дощ,  який  же  він  холодний…
Пройшов  крізь  серце,  заморозив  душу.
Та  я  живу    далеко  від  безодні
І  я  ще  довго  -  довго  жити  мушу!

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=848138
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 14.09.2019


ПОЛИНОВИЙ СМУТОК

Рве  смуток  душу  -  радість  відлетіла…
Життя  одне  і  скоро  промайне.
Забуті  болі  визнані  для  тіла,
Щоби  вони  забулися  мене.

Сині  волошки  відцвітуть  у  полі,
Осінь  приблизить  грізні  холоди
І  одинокі    стомлені  тополі,
Заглядують  у  сторону  води.

Озимина  зазеленіє  в  полі,
Останній  ключ  закриє  далину.
Зима  ще  буде  снитися  тополі,
У    запасу  сухого  полину.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=848137
рубрика: Поезія, Пейзажна лірика
дата поступления 14.09.2019


ТРЕБА ГОРІТИ

Не  все  в  мені  іще  перегоріло,
Ще  є  таке,  що  варте  при  житті…
Та  я  не  хочу,  щоб  життя  жевріло,
Згоріти!  Так  назначено  мені.

Напевно  смак  життя  саме  у  цьому,
Горіти,  щоб  без  диму  був  вогонь.
Коли  гориш  –  не  відчуваєш  втоми,
Роки  не  в  силі  доторкнутись  скронь.

Коли  вуста  ще  просять  поцілунку,
Коли  крокує  в  серці  Прометей.
Живе  кохання  вищого  гатунку,
Тоді  не  страшна  й  тисяча  смертей.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=848044
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 13.09.2019


ПОВІР МЕНІ

Навіть  в  час,  коли  все  зупиниться,
Як  до  прірви  лишиться  крок.
Вір  мені  і  біда  подінеться,
Це  життя  нам  дає  урок.

Знай,  кохана,  лише  за  прірвою,
Сил  не  вистачить  у  мені.
Тоді  будь  ти  моєю  силою,
Охоронцем  на  цій  землі.

Молодильним  мені  стань    яблуком,
Будь  для  мене  жива  вода.
Щоб  із  діда  я  знов  став  парубком
І  відійде  тоді  біда.

Я  у  тебе  давно  закоханий,
Ти  єдина  в  моїй  судьбі.
Бо  кохати  -  для  цього  створений,
В  першу  чергу  завжди  тобі.

Лише  вір,  що  на  світі  білому,
Ти  у  мене  така  одна.
Будь  для  мене  завжди  лебідкою,
Моя,  доленько  чарівна.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=848043
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 13.09.2019


ЗІРКОВІ БАРАБАНИ

Жовте  листя  на  трави  лягло  у  саду,
Хризантеми  в  тумані  нагадують  свічі.
Я  до  тебе  по  росах  вечірніх  іду,
Коли  Місяць  зірки,  що  летять,  в  небі  лічить…

А  вони,  наче  птахи,  летять  і  летять,
Рахувати  зірки  утомивсь  Місяченько.
В  споришах  рясні  роси,  мов  дзвони  дзвенять,
Поспішаю  до  тебе  у  вечір,  серденько…

Допоможемо  двоє  лічити  зірки,
Щоб  у  хмарах  спочити  зумів  Місяченько.
Біля  нашої  верби,  поблизу  ріки,
В  унісон  з  зірками  буде  битись  серденько.

А  під  ранок  по  росах  в  густих  споришах,
Коли  промені  перші  розгонять  тумани.
Усміхнеться  весною  осіння  душа,
Від  падіння  зірок  замовчать  барабани.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=847943
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 12.09.2019


ЖУРАВЛИНА

Пр:  Прославляють  ніжну  журавлину,  
У  піснях  на  різні  голоси.
Журавлину,  ніжну  журавлину,  
Ягоду  поліської  краси.

Край  лісів  і  боліт,  край  туману  й  роси,
Де  в  озерах  синіє  рівнина.
Заховалась  у  затінку  низьких  осик  -
Журавлини  краса    журавлина.

Пахне  мохом  земля  і  гудуть  комарі,
Тут  сміється  окраса    єдина.
То  горить  на  землі,  без  вогню,  а  горить  -
Журавлини  краса    журавлина.

Наче  крапельки  крові  застигли  в  росі,
Де  хмарина  летить  соколина.
Червоніє  завжди  у  поліській  красі  -
Журавлини  краса    журавлина.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=847942
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 12.09.2019


ОСІННЯ НІЧ

У  осінньому  смутку  ночей,
Коли  клени  у  золоті  сяють,
Не  відводжу  від  тебе  очей,
На  твій  погляд  зірковий  чекаю.
А  на  лузі  отави  мовчать,
Сивачі  заклубилися  сині,
Ставить  осінь  охристу  печать,
Мов  останній  мазок  на  картині.
Колихнув  легкий  вітер  гаї,
Обезхмарились  зорі  високо
І  побачив  я  очі  твої,
Люба  квітко  моя  кароока.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=847816
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 11.09.2019


ОСІННІЙ НАТЮРМОРТ

Пустіє  перон.  Ледве  чути  гудок.
Лежать  хризантеми.  За  вікнами  осінь.
Закрався  у  спину  якийсь  холодок,
Що  в  серце  тривогу  щоразу  приносить.
А  дні,  ніби  птахи,  удалі  летять,
Вже  видно  сніги  і  густі  заметілі.
Як  долі  у  небі  зірки  мерехтять,
Гарцюють  морози  по  теплому  тілі.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=847813
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 11.09.2019


НАДІЯ НА СОН

Лежу  і  думаю…  Наснишся,  а  чи  ні?..
Немов  складну    вирішую  задачу,
Перевертається  усе  нутро  в  мені,
Як  вдумаюсь,  що  знову  не  побачу…
Хоч  кожну  мить  зову  тебе  у  сні,
А  ти  проходиш  мимо  -  йдеш  удалі.
Я  бачу  вранці  сльози  на  вікні,
Так  кожен  ранок,  наче  по  спіралі.
Лежу  і  думаю…  Наснишся,  а  чи  ні?..
Немов  складну    вирішую  задачу,
Перевертається  усе  нутро  в  мені,
Як  вдумаюсь,  що  знову  не  побачу…

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=847697
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 10.09.2019


ПРОСТО ЖИТИ

Відчути  крапельку  тепла,
Торкнутись  губ,  що  пахнуть  медом,
Напитись,  наче  з  джерела,
Послати  дяку  в  синє  небо.
Дивитись  в  очі  і  тоді,
Навіть  не  дихати  –  мовчати.
І  так  неначе  голуби
В  блаженній  миті  воркувати.
Відчути  в  подиху  тепло,
Як  в  унісон  серця  співають.
Щоб  нас  кохання  обпекло,
Коли  в  душі  музики  грають.
Щоб  це  було  щодня  в  житті,
Тепло  вбирати  і  давати.
І  не  скривати  почуттів,
А  просто  жити  і  кохати.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=847696
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 10.09.2019


ЧЕКАЄ НЕБО

Як  часто  люди  злітають  в  хмари,
Там  їхнє  щастя,  там  їхня  пара.
Нічого  наче  їм  і  не  треба,
Проте  для  щастя  бракує  неба.

Коли  ти  в  парі,  то  ти  пташина,
Тоді  щасливий,  тоді  людина.
Ні  в  чому  більше  нема  потреби,
Лише  для  щастя  бракує  неба.

Бо  небо  манить,  бо  небо  кличе,
Там  в  піднебессі  пташа  «кигиче».
Там  ти  у  парі  і  поруч  небо,
Ні  в  чому  більше  нема  потреби.

Життя,  щоб  склалось  -  було  кохання,
Ви  прокидайтесь,  як  зірка  рання.
Злітайте  в  небо,  бо  є  в  вас  крила,
Хай  вас  чекає  у  небі  мила.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=847610
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 09.09.2019


ЛЮДСЬКЕ ТЕПЛО

Як  тепла  ніч  зігріти  вже  безсила,
Тобі  забракне  людського  тепла.
Здіймись  в  політ,  розправ  надійні  крила
І  пригадай,  якою  ти  була…

Не  думай,  розлюбити  він  не  може,
З  ім’ям  твоїм  лягає  і  встає.
Він  молиться  щодня  і  просить:  -«Боже!..»
Йому  молитва  сили  додає.

Коли  маленька  атласна  подушка,
Мокріє  від  пролитих  гірких  сліз.
То  янголи  розказують  на  вушко,
Що  бідам  треба  йти  на  переріз.

Коли  любов  відчуєш  власним  серцем,
То  ватру  ви  розпалите  тоді.
Тепло  на  двох  візьметься  охоронцем
І  станете  ви  знову  молоді.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=847609
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 09.09.2019


ТОБІ, МОЄ МІСТО

Мій  рідний  Лучеськ  -  древній  град  Волині,
Що  народивсь  на  березі  ріки.
В  краю  зеленім,  де  озера  сині,
Ти  славою  пророслий  навіки.

Чудові  сквери,  Лесин  парк  над  Стиром
І  лебеді,  що  їстимуть  із  рук…
Струмиться  річка  -  пахнуть  води  миром,
Життя  Волині,  наче  серця  звук.

І  Ти  стоїш  з  собором,  як  окраса,
Замок  шукає  птахів  ввишині.
Роки  біжать,  вони  не  мають  часу,
Ховають  біль,  захований  в  мені.

Мій  рідний,  Луцьку  –  соколе  замковий,
Тобою  я  і  мрію,  і  живу.
Прийми  вітання  в  ранок  цей  святковий,
Мого  життя  неначе  булаву!

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=847487
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 08.09.2019


ЗІ СВЯТОМ ТЕБЕ, ЛУЦЬКУ ДОРОГИЙ

Прокинувсь  зранку.  У  вікно…  О,  диво!
Проміння  сяє,  все  кругом  красиво.
Птахи  говорять,  промінь  б’є  в  фіранку,
А  люди  одягнули  вишиванку…
В  соборі  дзвони,  сокіл  в  небі  з  замку,
Дерева  золотяться  спозаранку.
Біленькі  хмари  прикрасили  обрій,
Жовтіють  клени  –  лицарі  хоробрі.
День  міста  нині  Луцьк  мій  відмічає,
Хтось  каву    п’є,  а  де-хто  звик  до  чаю.
Грають  оркестри,  кличуть  всіх  до  парку,
Там  повно  люду,  з’їсти  можна  шкварку.
І  падолист  послухати  ранковий,
Ловити  ніжний  промінь  світанковий.

Хай  Стир  старечий  миє  береги,
Із  святом  міста,  Луцьку  дорогий!

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=847402
рубрика: Поезія, Присвячення
дата поступления 07.09.2019


ОСІННІЙ ПАРК

Надежда  Мочкаева
ОСЕННИЙ  ПАРК
Маэстро  Август  заиграл  на  скрипке,
Дождь  пригласил  красотку  Осень  на  фокстрот...
Он  мимолетно  ей  дарил  улыбки,  -
Их  танец  достигал  таких  высот!..
Сплетались  листья  в  подтанцовке  с  ними,
И  музыка  текла,  заворожив
Всех  звуками,  порою,  неземными,
Как  будто  заново  красоты  вдруг  открыв..
Взмахнул  смычком  опять  маэстро  старый,
И  зазвучала  музыка  дождя,
Под  звуки  акустической  гитары
Куда-то  в  юность  снова  уводя...
...  Такая  красота  в  осеннем  парке!
Так  дышится  легко,  свободно  в  нем,
Когда  под  звуки  тихие,  неяркие
Танцует  Осень  свой  фокстрот  с  Дождем...

ОСІННІЙ  ПАРК  
(Переклад)
О!  Як  прекрасно  Серпень  грав  на  скрипці,
Красуню  Осінь  Дощ  узяв  в  фокстрот…
І  їх  обличчя  розцвіли  в  усмішці,
А  танець  досягав  таких  висот!..
Сплелося  листя  золотисте  з  ними,
А  музика  зачарувала  всіх
Звуки  були  здавалось  неземними,
Це  було  соло  для  земних  утіх.
Злетів  смичок  –  це  грав  старий  маестро
І  полилася  музика  дощу,
Здалось,  що  зібралися  оркестри,
Допоки  трішки  дощ  густий  не  вщух.
Така  краса  співала  серед  парку…
Повітря  чисте,  викликало  щем.
Відкрила  Осінь  золоту  фіранку
І  танцювала    разом  із  Дощем.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=847394
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 07.09.2019


ВИСТУП АКАДЕМІКА

Щоб  зібрати  врожаї,  збільшити  надої
До  колгоспу  зі  столиці  привезли  героя.
Він    член  кор  і  академік,  поважна  людина,
Давав  усім  настанови  від  батька  до  сина.
На  трибуні  стоїть  склянка,  чиста  в  ній  водиця,
Він  виходить  на  трибуну  гарно,  як  годиться.
Розповів  про  господаство,  в  ньому  видна  сила…
Відповісти  на  питання  жінка  попросила…
- Ото  всі  від  Вас  почули,  чи  то  вже  не  правда,
Що  корову  бик  раз  вісім,    щодня  може  завжди?  
- Так  жіночко.  Так  насправді  у  житті  буває,
До  десятка  раз  на  день    бик  осіміняє…
- А  тепер,  поважний  пане,  є  на  те  причина…
Про  таке,  що  є  у  світі  –  розкажіть  мужчинам.
Заплескала  ціла  зала,  хлопам  втерли  носа,
Чоловік  десь  із  «гальорки»  також  слова  просить:
- А  бичок  лиш  з    однією  живе  так  по  праву,
А  чи  має  із  різними,  наче  мачо,  справу?
- Ну,  звичайно  із  різними,  в  тому  смак  для  нього…
- То  скажіть  тепер  жінкам,  щоб  тримались  свого…

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=847298
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 06.09.2019


РОЗМОВА

Між  дідусем  і  онуком  бесіда  ведеться…
- А  чи  правда,  що  залізо  кулеметом  зветься,
Що  заховане  у  льосі,  поміж  буряками,
А  в  копиці  танк  новенький  вже  стоїть  роками?
- Внучку,  любий,  то  наклепи  -  це  вороги  кляті.
Тобі  скажуть  певно  взавтра,  що  ще  є  гармати…
- А  чи  правда,  що  в  криниці  стоїть  субмарина?
Берегли,  так  кажуть  люди,  її  Ви  для    сина,  
А  у  Вас  одні  дівчата,  не  зробили  сина,
То  тепер  вона  ржавіє,  Ваша  субмарина.
-  За  останнє  гарантую,  в  тому  є  причина,
Не  поміститься  в  криниці  жодна  субмарина.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=847033
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 03.09.2019


ЩЕ МОЛОДА

Очі  сумні,  неначе  сонні,
Красива  в  неї  ще  хода.
Хоч  впали  вже  роки  на  скроні,
Та  ще  душею  молода.

Зчарує  поглядом  любого,  
Тепло  в  душі  несе  завжди.
Неначе  пагін  молодого,
Що  огорнули  холоди…

Ця  жінка  може  покохати,
Тепло  ще  носить  у  собі.
Виходить  долю  виглядати,
Та  не  знаходить  у  юрбі.

Чекає  того,  хто  у  серці,
Розпалить  скалочки  вогню.
Заграє  кольором  веселки
І  скаже  теж  йому:  «Люблю!»

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=846975
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 03.09.2019


ГОЛОВНЕ – ЗАЛИШАТИСЬ ЛЮДИНОЮ

Зібрати  родину  в  дворі  за  столом,
Під  вікном  милуватись  калиною.
Чого  б  у  нас  далі  в  житті  не  було,
Головне  —  залишатись  людиною.

Полинуть  в  саду  українські  пісні,
Буде  світ  милуватись  родиною.
Накаже  дідусь  всьому  роду  тоді:
"Головне  —  залишатись  людиною".

Коли  біль  у  роду,  неспокій  в  душі,
Поділіться  в  родині  хлібиною.
Згуртуйтесь!  Ніколи  не  будьте  чужі,
Головне  —  залишатись  людиною.

Куди  не  закине  дорога  життя,
Повертайтесь  додому  стежиною.
Учіть  на  віку  своє  рідне  дитя:
Головне  —  залишатись  людиною.

Тумани  уляжуться  біля  води,
Срібні  роси  сіяють  перлиною,
Пам’ятати  маєте,  друзі,  завжди:
Головне  —  залишатись  людиною.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=846808
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 01.09.2019


ПІСНЯ ПРО ЗАМОК ЛЮБАРТА

Пр:  Береже  замок  Любарта  площу,
Це  святиня  лучан  на  віки.
Йдуть  до  замку    неначе  на  прощу,
Де  історії  видно  сліди.

Стоїть  над  Стиром  з  поглядом  в  минуле
Казковий  замок  -  мрійник  давнини.
Старечі  вежі  начебто  скульптури,
Схилились  до  широкої  стіни.

На  ньому  не  одне  уже  століття,
Як  символ  волі,  соколи  вгорі.
Тут  несли  урагани  лихоліття,
Тут  різні  піднімались  прапори.

Та  замок  і  понині  на  сторожі,
Дзвони  на  вежі  ще  й  сьогодні  б’ють.
Тут  зуби  поламалися  ворожі,
Бо  стіни  замку  сили  нам  дають.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=846773
рубрика: Поезія, Присвячення
дата поступления 01.09.2019


ЛЮБЛЮ ТЕБЕ, ЯК МАТІНКУ ЛЮБЛЮ

Усе  що  найдорожче  є  в  тобі,
То  я  ціню  неначе  своє  сласне.
Воно  запрограмовано  в  судьбі,
Воно  в  мені  ніколи  не  погасне.

Бо  ти  мене  зростила  змаленьку,
Я  жив  тобою  і  тобі  молився.
В  душі  ношу  я  зіроньку  свою,
Я  вріс  у  тебе  і  не  помилився.

Земле  моя,  чарівний  рідний  край,
Я  радий,  що  родився  в  Україні.
Бо  лише  в  нас  є  дивовижний    рай,
В  барвінку,  у  пшениці  і  калині.

Люблю  тебе,  як  матінку  люблю,
Прошу  у  Бога  долі  для  народу.
Останнє  я  з  тобою  поділю,
Лише  біду  забрати  б  нам  зі  сходу.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=846718
рубрика: Поезія, Присвячення
дата поступления 31.08.2019


СЛОВО І ПОГЛЯД

Повірте,  що  не  стидно  попросити…
Украсти  –  гріх,  так  нам  сказав  Господь.
Ми  люди,  що  уміють  говорити,
Кажи  все  чесно,  словом  не  зашкодь.

Бо  слово  ранить,  слово  може  вбити,
Воно  на  крилах  ,  наче  сильний  птах.
У  тих  словах  є  доленька  щаслива,
Що  про  любов  говорить  у  літах.

Інколи  краще  поглядом  сказати,
Коли  бракує  слів  у  певну  мить.
У  погляді  не  варто  слів  шукати,
Хоч  погляд  також  може  спопелить.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=846656
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 31.08.2019