Віталій Назарук

Сторінки (45/4474):  « 1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 »

ЖИТТЄВИЙ СТЕЛАЖ

Хтось  крихту  з’їсть  –  відчує  насолоду.
Інший  за  раз  з’їдає  пів  свині.
Когось  сорочка  грітиме  від  льоду,
Комусь  перини  з  пуху  крижані.

Одному  досить  пісні  із  народу,
А  інший  прагне  слухати  «метал».
Комусь  і  дощ  приходить  в  нагороду,
А  іншому  і  бриз  на  морі  –  шквал.

Комусь  громи  –це  симфонічні  звуки,
Іншому  спати  не  дає  цвіркун.
Комусь  орлами  видаються  круки,
Комусь  рисак  здається  не  бігун.

Життя  –  стелаж    в  якому  є  полиці,
Де  місце  виглядає  на  своє…
Життя  хранить  на  ньому  таємниці,
Таких  речей  стелаж  на  видає.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=824245
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 05.02.2019


СПОМИНИ

Певно  востаннє  відродив  садок,
Кістлявий  став  серед  трави  густої.
Бджолів  колись  у  запаху  квіток,
На  яблуні,  тоді  ще,  молодої.

Мене  тут  кожна  груша  пізнає,
Тут  навіть  бджоли  діляться  пергою.
Веселка  поміж  яблунь  виграє,
Нависши  кольоровою  дугою.

Любила  ти  колись,  у  ті  часи,
Коли  садок  розквіт  у  пишнім  цвіті.
Я  на  руках  тоді  тебе  носив,
Неначе  ніжну  квітку  в  оксамиті.

Ми  цілувались  –  це  для  нас  був  рай,
Гудів  садок  по  вечорах  хрущами.
Ховавсь  в  тумані  пишний  водограй,
Чумацький  шлях  мерехкотів  зірками.  

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=824231
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 05.02.2019


МІЙ ЛУЦЬК (фейсбук)

О,  Луцьку  мій,  мій  красеню  замковий,
Народжений  на  березі  ріки.
Ти  народивсь,  коли  туман  ранковий,
Омив  тебе,  щоб  ти  прожив  віки…

І  ти  розцвів  у  парках  і  соборах,
У  квітниках  і  диво  ліхтарях.
Де  Стиру  береги  знялись,  як  гори,
Де  сокіл  замку  став  родинний  птах.

А  твої  люди  закохались  в  місто,
У  каву,  що  на  кожному  кутку.
У  вишиванки,  що  цвітуть  намистом
І  диво  пісню  ловлять  на  льоту.

Цвіти  і  далі  квітами  каштанів,
Стрічай  гостинно  прошених  людей…
І  щоб  дівчатка,  твої  диво-панни,
Хлібом  святим  стрічали  всіх  гостей.

Є  у  фейсбуці...

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=824061
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 04.02.2019


ВОЛИНСЬКІ ДІВЧАТА

Хто  хоч  раз  побував  на  Волині,
Той  вертається  знову  сюди.
Тут  озера  небесної  сині,
В  лісі  Мавчині  видно  сліди.

Пр:  Тут  красуні  живуть  волиняночки,
Миловидні,  стрункі,  наче  панночки.
Є  білявочки,  є  смугляночки,
Волиняночки,  волиняночки.

Вони  в  світі  відомі  дівчата,
Певно  Мавки  родили  таких.
Кожна  з  роду  душею  багата,
Як  Карпатські  смереки  -  стрункі.

Роботящі  -  дружини  нівроку…
З  них  найкращі  в  житті  матусі.
Вони  планку  тримають  високу
І  чудові  стають  бабусі.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=824060
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 04.02.2019


ПЕРША ВЕСЕЛКА

Утратив  глузд,  зірвало  дах,
Бо  вперше  закохавсь  по  вуха.
Ходив  завжди  серед    невдах,
Усіх  і  вся  чомусь  я  слухав.

І  раптом  грім  серед  зими,
І  засміялась  хуртовина,
І  застелила  килими,
Якими  йшов  я  до  дівчини.

І  залишалися  сліди,
На  килимку,  неначе  крила.
Я  сотню  раз  по  нім  ходив,
Завжди  мене  стрічала  мила.

Веселка  в  небі  пролягла,
Уперше  ранньою  весною.
Вона  на  двох  одна  була
І  ми  пройшлися  під  дугою.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=823625
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 01.02.2019


ВИЖАТИЙ ЛИМОН

Не  раз  приходили  у  сни,
До  нього  друзі  з  тих  світів.
Були  усміхнені  вони,
Він  так  їх  бачити  хотів.

Обдумав  звечора  життя,
Напевно  саме  в  цьому  суть…
Він  в  церкві  був  іще  дитям,
То  певно  янголи  зовуть.

Поставив  свічку,  запалив,
Хреста  поставив,  поклонивсь…
Неначе  спрагу  втамував,
За  друзів  перший  раз  моливсь.

Плечем  до  стінки  притуливсь,
Вдивлявсь  у  лік  старих  ікон.
Ніколи  так  ще  не  моливсь,
Стояв,  як  вижатий  лимон.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=823611
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 01.02.2019


ПРИХІД ВЕСНИ

Пішли  клини,  немов  пташині  стріли,
«Курли»  і  клекіт  кинули  згори.
Весняну  землю  нам  перехрестили,
Щоб  ми  на  ній  щасливими  були.

І  холод  розігнали  в  піднебессі,
Тепло  у  пір’ї  принесли  своїм.
І  небо  відізвалось  стоголоссям,
І  загули  у  вулію  рої.

Прийшла  весна,  медункою  всміхнулась,
Бруньки  вербові  полонили  став.
Злетілись  гуси,  бо  давно  втомились,
Вечірній  промінь  поза  зиму  впав.  

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=823518
рубрика: Поезія, Пейзажна лірика
дата поступления 31.01.2019


ЛЮБЛЮ ТЕБЕ, РІДНА ВОЛИНЬ

Де  води  Полісся,
Болота  духмяні,
Де  бузьки  ідуть  по  ріллі,
Волинь  моя  рідна,  
Донька  України,
Окраса  моєї  землі.

Льони  -  наче  море,
Червона  калина,
Тверде,  ніби  криця,  зерно.
Волинь  моя  рідна,  
Моя  Україна,
Яку  полюбив  я  давно.

Ні  хвилі  без  тебе,  
Волинський  мій  краю  ,
Як  бузьки  твої  без  гнізда.
Волинню  я  марю,  
Бо  ти  ,  моя  земле,
Життя  мені  й  силу  дала.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=823486
рубрика: Поезія, Присвячення
дата поступления 31.01.2019


ЗНИКЛЕ СЕЛО

Лише  табличка  біла  на  стовпі,
Села  давно  і  в  помині  немає.
«Курли»  селу  скидають    журавлі
І  їх  назад  табличка  проводжає.

Цвіло  село  …  Побілені  хати.
Ганяли  по  стежках  голодні  діти.
Садків  нема  –  нема  чому  цвісти,
Немає  лавок  дідові  сидіти.

Із  ряду  хат  фундамент  залишивсь,
І  край  села  росте  старезна  груша.
Також    хрести  стоять  піднявшись  ввись,
Сюди  ще  йдуть,  бо  пам'ятати  мусять.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=823228
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 29.01.2019


ГОЛОДНА РИСЬ

Вже  майже  місяць  йде  лапатий  сніг,
Кущі  всі  замело  із  головою.
В  такім  снігу  бреде  «без  задніх  ніг»,
Голодна  рись  обділена  судьбою.

Їй  би  крислате  дерево  знайти,
Де  б  можна  відпочити  у  міжгіллі.
Ведуть  в  глиб  лісу  стомлені  сліди,
До  дерева,  де  гілля  різнокрилі…

Неначе  альпініст  знялась  у  вись…
Худа,  безсила  і  голодна  рись.
І  стала  роздивлятись  навкруги,
Чи  не  блукає  поруч  її  здобич.

Втома  її  заставила  лягти,
Полога  гілка  надавала  поміч.
Рись  лиш  на  мить  поринула  у  сон,
Та  вистачило  і  цієї  миті…

Легенький  подих  у  затишку  крон,
Відрахував  останні  дні  прожиті.
Як  одуд  крикнув  –  вистріл  пролунав,
Ворони  звідкись  піднялись  високо.
А    вистріл    довго  в  лісі  ще  літав,
Підхоплений  засніженим  потоком.

І  мертвим  птахом  полетіла  вниз,
Голодна  рись,  яка  хотіла  жити…

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=823107
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 28.01.2019


ЦВІЛИ ВИШНІ (фейсбук)

Вишні  зацвіли,  вишні  зацвіли,
У  саду  весною.
Я  люблю  тебе,  як  життя  люблю,
І  назвав  святою.

Пр:  Білий  вишні  цвіт,  білий  вишні  цвіт,
Творить  хуртовину.
Клином,  як  колись,  знов  зійшовся  світ,
На  тобі  єдина.

Бджоли  загули  в  білизні  вишень,
Наче  йде  весілля.
І  настав  той  день,  наш  найкращий  день,
Вип’ємо    чар-зілля.

Вишні  у  цвіту,  вишні  у  цвіту,
Зацвіли  весною.
Я  люблю  тебе,  як  життя  люблю
І  зову  святою.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=823106
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 28.01.2019


ТИ, ЯК БУЛА

Ти,  як  була,  такою  залишилась…
Тоді  і  зараз  мрією  живу.
Лише  очима  трішечки  змінилась,
Ще  більше  натягнула  тятиву.

У  погляді  твоєму  стільки  болю,
Що  я  готовий  кинутись  у  вир.
Щоб  хоч  частково  поміняти  долю,
В  твоєму  серці  поселити    мир.  

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=822668
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 25.01.2019


ВЕСНЯНІ ТЮЛЬПАНИ

Весна  нараз  тюльпанами  прийшла,
Неначе  кольорова  хуртовина.
І  знову  мені  спокою  нема,
Хоча,  повір,  у  цьому  ти  не  винна.

Вині  тюльпани  кольором  своїм,
Розкидані  по  клумбах  килимами.
Вони  весною  гріють  душі  всім,
Бо  творять  весни  різнокольорами.

З  тюльпаном  першим  вилетить  бджола,
Бо  квітка  ця,  як  музика  весняна.
І  дзвонять  в  небо  їхні  купола,
Неначе  дзвони  веснянкові  зрана.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=822667
рубрика: Поезія, Пейзажна лірика
дата поступления 25.01.2019


ШУРХІТ У ПОЛЯХ

Як  шурхотить  у  хуртовину  сніг,
Немов  смичок  по  нитках  конопляних.
Не  зупиняє  в  чистім  полі  біг,
Шурхіт  такий  здається  наче  рваним.

Так  кожну  зиму,  де  пусті  поля,
Де  вітер    розігнавсь  несамовито,
Де  відголоссям  повниться  земля
І  шурхотом  викрикує  сердито.

Подякуй,  поле,  вітру-скрипалю
За  шурхіт,  що  ховається  у  полі.
Люблю  я  зиму,  сніг  такий  люблю,
Що  мчить  удаль,  немов  галопом  коні.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=822558
рубрика: Поезія, Пейзажна лірика
дата поступления 24.01.2019


ЖИВУ, ЩОБ ЖИТИ

Живу  ,  щоб  жити,  бо  таке  життя…
Бога  прошу  життя  благословити.
Щоб  піднялись  у  колосі  жита,
Щоб  ми  навчились  жити  і  любити.

Щоб  врожаї  розкішні  по  полях,
Щоб  вітер  в  спину,  тільки  щоб  не  в  груди…
Щоб  навесні  цвіла  моя  земля
І  щоб  у  мирі  усміхались  люди.

Щоб  на  Різдво  багатий  «дідух»  був,
Вертепами    співали  всі  дороги.
Щоб  тільки  тихий  вітер  з  поля  дув,
Ніс  в  душі  спокій  і  не  ніс  тривоги.

І  колосились  кожен  рік  поля,
Летіли  до  гнізда  свого  лелеки.
Щоб  від  війни  спочинула  земля
І  діти  поверталися    здалека.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=822545
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 24.01.2019


МРІЯ ПРО ВЕСНУ

Земля  в  цвіту,  аж  сліпну  від  краси,
Весна  прийшла  і  заспівало  поле.
У  оксамиті    світяться  ліси,
Лише  безлистя  чорним  гнітом  коле.

Ворони  погніздились  в  тополях,
Немає  пуху  -  бо  пори  немає.
Ще  чорною  невиспана  земля,
Але  й  вона  потроху  просинає.

Луки  цвітуть,  тече  потиху  Стир,
Маленька  хвиля  лиже  берег  низький.
Ріка  новий  накинула  мундир,
Люблю  тебе,  мій  красеню  поліський!

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=822445
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 23.01.2019


ПАН І РАБ

Ніколи  раб  не  буде  другом  пану,
Хоч  одежину    одягне  його.
Хай  не  будує  у  душі  обману,
Вище  не  скочить  статусу  свого.

В  панів  є  діти,  що  ростуть  панами
І  тільки  зрідка  виродки  батьків
Ідуть  увись,  ідуть  від  тата  й  мами
І  зрідка  повертають  на  поріг.

Таке  життя,  таке  клеймо  від  Бога,
А,  щоб  в  раба  родилось  паненя.    
Повинна  бути    в  них  своя  дорога
І  в  полі  рабськім  панове  зерня.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=822141
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 21.01.2019


НАЧЕ Й НЕ БУЛО

Стою  на  міждоріжжі,  як  колись…
Ось  тут  під  лісом  три  стояло  хати,
Дим  догори  щодня  здіймався  ввись,
Тут  три  родини  мали  доживати.

Відмічена  лелечиним  гніздом,
Хатина,  що  була  тоді  найвища.
Кулі  пшениці  вижаті  серпом,
Колоссям  виглядали  із  горища.

В  отавах  квітнув    кольорами  луг,
Окрім  мостів  лежали  грубі  кладки.
Коні  тягнули  здоровенний  плуг,
А  бабця  загрібала  нові  грядки.

Малі  лелеки  брались  на  крило,
Попереду  дорога  їх  у  вирій.  
Тепер  цих  хат  неначе  не  було,
Лиш  птахи  пролітають  чорно-білі…

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=822080
рубрика: Поезія, Присвячення
дата поступления 20.01.2019


ГОВОРЯТЬ ОЧІ БІЛЬШЕ, НІЖ СЛОВА

Помовч,  будь  ласка,  як  говорять  очі,
Не  все  розповідають  нам  слова.
Дивися  в  небо,  де  посеред  ночі,
Зірок  плеяда  грає  світова.

Не  прагну  сну,  а  хочу  очі  в  очі,
Як  ми  тоді,  дивились  на  зірки.
Коли  світилась  літня  ніч  співоча,
Сузір’я  зазивало  до  ріки…

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=821928
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 19.01.2019


ВІТАЮ, ВОЛОДЮ!

             Композитору,  поету,  виконавцю  Володимиру  Сірому
             в  день  народження!
Біліє  довкола…  Сніжок  пролітає…
Водохреще  просить  у  став.
Сьогодні  від  серця  я  друга  вітаю,
Що  братом  мені  нині  став!

Коли  ти  родився,  цвіла  хуртовина,
Співали,  раділи  поля…
Матуся  родила  прекрасного  сина,
Сміялась  щаслива  земля.

Вітаю,  Володю,  тебе  в  день  зимовий,
Живи  на  землі  сотню  літ.
Щоб  радість  родинну  приніс  день  казковий,
Пісні  щоб  співав  цілий  світ!

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=821908
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 19.01.2019


СЛОВО, ЯК ЗБРОЯ

За  поступки    принижують  -  катують,
До  прірви  доведуть  –  не  хочеш  жити...
Ти  висловись,  щоб  вороги  почули,
Щоб  слів  таких  не  знищили,    не  вбили…

Лиш  чесно  все  скажи  обов’язково  -
Слово  летить,  бо  слово  має  крила.
Ти  зброю  май,  якою    буде  слово,
Бо  слово  міцне  –  то  велика  сила.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=821810
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 18.01.2019


ТВІЙ ОБРАЗ

Я  п’ю  твій  образ,  наче  мед,
Я  кожну  рисочку  смакую.
Погляд  зове  мене  у  лет,
Я  серцем  бачу,  серцем  чую.

Ти  подивилась  -  я  завмер,
Зненацька  перервалась  дума…
З  твоїх  очиць,  немов  з  озер
Напився,  навіть  не  подумав.

Чекаю  співу  з  вуст  твоїх,
Бо  тишина  в  знаки  далася…
В  душі  сніг  холодом  заліг,
Весни  я  прагну,  щоб  взялася.

А  потім  в  парі  на  крило  -
У  синь  небесну,  в  білі  хмари.
Переспівати:  хто  кого
І  запалити  там  стожари…  

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=821685
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 17.01.2019


МОЄМУ СЕЛУ (фейсбук)

                     (ПІСНЯ)
Пр:  В  село  повертаюсь,  іду,  як  на  прощу,
Бо  кличе  додому  земля.
Вертаюсь  щораз,  у  свою  Мирогощу,
Де  пахнуть  ліси  і  поля.

Край  битого  шляху  рядочком  тополі,
За  шляхом  жовтіють  поля.
Тут  птахи  у  небі,  тут  коні  на  волі,
Родини  моєї  земля.

Тут  хата  старенька,  зове  і    донині,
Криниця  між  вишень  в  цвіту.
Біленький  садочок  і  біла  хатина,
Я  край  свій  безмежно  люблю.

Вертаюсь  з  далека  до  рідного  дому,
Село  мене    завжди  зове.
Шлях  битий  проходжу,  долаючи  втому,
Село  моє  ниніі  живе.

Пр:  В  село  повертаюсь,  іду,  як  на  прощу,
Бо  кличе  додому  земля.
Вертаюсь  щораз,  у  свою  Мирогощу,
Де  пахнуть  ліси  і  поля.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=821670
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 17.01.2019


ПРИВІТАННЯ

ДО́БРИЙ  ДЕНЬ[ДО́БРОГО  ДНЯрідше]  (привітання  при  зустрічі),  ДОБРИ́ДЕНЬ,  ЗДРА́СТУЙ[ЗДРА́СТУЙТЕ],  ВІТА́Юрозм.,  ДО́БРОГО  ЗДОРО́В’Я[ЗДОРО́В’ЯЧКА]розм.,  ЗДОРО́В[БУВ]розм.,  ЗДОРО́ВІ  БУЛИ́[ЗДОРОВЕ́НЬКІ  БУЛИ́]розм.,  ЗДРА́СТУЙТЕ  ВАМ  розм.,  ПРИВІ́Тфам.,  САЛЮ́Тфам.,  ПОМАГА́ЙБІзаст.;  ДО́БРОГО  РА́НКУ[ДО́БРИЙ  РА́НОКрідше]  (уранці);  ДО́БРИЙ  ВЕ́ЧІР,  ДОБРИ́ВЕЧІР  (увечері).

Просте  привітання,  лише  привітання
І  вмить  заспівала  душа.
Чи  в  день  привітався,  чи  з  самого  рання,
Його  п’єш,  мов  мед  із  ковша.
А  скільки  тепла  заховалось  в  вітанні,
Так  просто  і  світло  стає.
Воно  мов  на  крилах  з’явилось  з  туману,
На  струнах  душі  виграє.
Вітайтеся  просто,    привітно  і  чемно,
Щоб  настрій  співав  цілий  день.
Коли  для  вас  добре,  зробіте  приємно,
У  світлі    сердечних  пісень!

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=821563
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 16.01.2019


НЕ ВБИВАЙТЕ СЛОВОМ

Нікого  у  житті  не  обзивай,
Забудь  про  мати  і  про  грубе  слово.
Душу  людську  словами  не  вбивай,
У  тебе  ж  є  найчарівніша  мова!

Найперше  слово  «мама»  у  дітей,
А  далі  потічок  словесний  лине.
Кожна  розмова  додає  вістей,
Що  прилітають  в  спілкуванні  клином.

Діти  –  це  губка,  все  вбирає  в  нас,
Ви  щось  сказали  –  діти  не  забули…
Негарне  слово,  лайка  кожен  раз,
Повернуть  дітям  слово  і  минуле…

Коли  із  вуст  долине  щось  до  вас,
В  вас  буде  подив:  -  «Звідкіля  навчився?»
Казали  ви  при  ньому  і  не  раз,
Ось  результат  і  він  не  забарився.

Брудні  слова,  часами  матюки,
Морозять  душі,  викликають  сльози.
Вони  у  мові,  наче  будяки  -
Це  вороги  у  спеку  і  в  морози.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=821557
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 16.01.2019


ЩЕ Б РАЗ

Мені  б  ще  раз  пройтися  босоніж
По  тій  стерні,  де  татова  пшениця
Росла,  вбивалась  в  колосочки    між
Червоних  маків,  як  ота  жарптиця.

А  потім  сісти  в  буйних  споришах
І  слухати  у  переспіві  поле.
Щоб  розгорнулась  в  радості  душа,
Набралось  сили  серденятко  кволе.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=821451
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 15.01.2019


БЕРЕЖІМО СВЯТЕ

Білим  лебедем  вдаль  пролетіли  літа,
Я  тепер  вже  не  той,  та  і  ти  вже  не  та.
Наші  діти  давно  піднялись  на  крило,
А  малими  були  -  в  житті  всяко  було.

Я  давно  став  дідусь  –  ти  бабуся  уже,
Те,  що  наше  було,  нам  здається  –  чуже.
Летять  білі  хмарки,  вітер  рве  небеса,
Тільки  спомин  часом,  наче  грім  нависа.

Піднімаєм  внучат  ми  тепер  на  крило,
Бережемо  в  серцях,  що  в  житті  в  нас  було.
Ми  навчились  давно  все  і  всім  пробачать,
Тільки  очі  сумні  про  минуле  мовчать.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=821436
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 15.01.2019


ЗАЛИШАЙСЯ ЛЮДИНОЮ

Родився  –  ти  вже  людина,
У  тебе  твої  батьки.
У  тебе  твоя  родина
Знай,  ти  в  них  один  такий.

З  роками  стаєш  мудріший,
Життя  виявляє  хист.
Фізично  стаєш  сильніший,
Господь  добавляє  ріст.

Спочатку  на  четвереньках,
А  далі  в  житті  на  двох.
Коли  по  шляху  від  неньки
Відправить  в  життя  вас  Бог.

Лише,  коли  зловить  спину,
Недуга  через  роки.
Ти  палицю  із  ліщини
Візьми  собі  до  руки.

Проте  і  тоді  й  надалі,
Живи  і  життям  пишайсь.
Відкинь  нелюдські  деталі  -
Людиною  залишайсь!

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=821291
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 14.01.2019


ДО ВАСИЛЯ

Василь  прийде  вночі  до  нас,
Засіє  землю  урожаєм.
І  родиться  в  снігу  краса,
В  якій  поля  в  весні  заграють.

Колоссям  вкриються  лани,
Садки  цвістимуть  кольорово.
І  зацвітуть  в  полях  льони,
І    буде  слово  калинове.

Буває  різне  на  віку.
Волинь  цвіте  голубоока…
Здолаємо  любу  ріку,
Коли  ще  бачить  долю  око.

Волинь  моя,  мій  рідний  край,
Ти  чуєш  спів,  як  плаче  доля…
Жий  довго,  краю    -  не  вмирай!
Ти  нашого  життя  основа.

Тебе  нестиму  на  руках,
Я  не  один  –  таких  багато.
В  житті  моїм  єдиний  шлях,
Коли  є  воля  –завжди  свято!

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=821180
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 13.01.2019


ЯКБИ Ж МЕНІ

Посивіло  волосся,  у  траншеях  обличчя,
Проте  губи  шепочуть  –  «Люблю!»
Знов  кохання  витає  і  все  кличе,  і  кличе,
Щоб  знайти  нову  долю  свою.

Якби  стріти  вдалося  йому  другу,  як  першу,
Заспівали  б  в  гаю  солов’ї…
Десь  високо  в  безхмар’ї    Бог  суди  свої  вершить,
Роздає  людям    дари  Землі.

Помолюся  я  Богу,  щоб  знайшов  йому  пару,
Із  якою  прожив  би  життя.
Нехай  серце  палає  у  постійнім  пожарі,
Щоб  знайшлося  для  долі  злиття!

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=821179
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 13.01.2019


ВЕЛИКА ДЯКА

«Спасибі»  тим,  хто  в  мене  є!
Моя  рідня  –  мій  скарб  безцінний…
У  ній  усе  життя  моє,
Їй  шлю  я  свій  привіт  уклінний.

За  віру  «Дякую»  Тобі,
Єдиний,  милостивий,  Боже.
Що  захищаєш  від  злоби,
Бо  жити  з  нею  нам  не  гоже.

Уклін  Вам,  друзі,  за  плече,
Завжди  його  я  відчуваю.
Хоча  ріка  удаль  тече,
Я  теж  про  Вас  всіх  пам’ятаю!

Спасибі  пам’яті,  що  є,
Спасибі  розуму  і  долі!
Кожна  з  них  щастя  додає,
Ростить  врожай  на  нашім  полі!

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=821085
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 12.01.2019


КРУКИ У НЕБІ

Здавалось  небо  вкрили  чорні  круки,
Замість  зірок  з’явилися  вони.
Їхні    картаві,  дивовижні  звуки,
Нагадували  пагорб  купини…

Вони  змагались  з  вітром  в  піднебессі,
Що  рвав  їм  крила  і  шпурляв  униз.
А  небо  синє  в  хмарах,  наче  в  рясі,
Творило  звуки  вітрових  реприз.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=821053
рубрика: Поезія, Пейзажна лірика
дата поступления 12.01.2019


ФАРБИ ЗИМИ

Ранок  поля  покрасив  в  кольори,
Червоне  сяйво  кинулось  по  полю.
Тіні  пускали  в  сніг  очерети,
Лише  яри  вдягнули  білу  льолю.

Легкий  рум’янець  висів  над  ставком,
У  батогах  густі  сміялись  верби.
Котилось  Сонце  в  небі  колобком,
Герб  золотів,  бо  не  вдавалось  стерти.

Вовки  сіріли  в  підліску  кущів,
Зайці  у  полі  пшениці  косили.
Ішли  сніги  і  не  було  дощів,
Морози  між  собою  говорили.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=820974
рубрика: Поезія, Пейзажна лірика
дата поступления 11.01.2019


ПОЛІСЬКИЙ ПЕЙЗАЖ

Туман  прикрив  непрохідне  болото,
Отавою  запахла  далина…
Вдягаються  дерева  в  позолоту,
Полинний  присмак  звідкись  долина.

Лебідками  пливуть  по  небу  хмари,
А  промені  малюють  нотний  стан.
Готує  осінь  дивовижні  чари,
Грибне  Полісся  змінює  жупан.

Краса  мовчить,  дроти  у  ластовинні,
Клини  уже  збираються  в  політ.
Вітри  холодні  лише  в  цьому  винні,
А  ми  їм  помахаємо  у  слід.

Зустрінемо  їх  ранньою  весною,
Коли  латаття  в  лузі  зацвіте.
«Курли»  долине  звуками  гобою,
Прийде  весна  –  вона  прийде  нате!

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=820825
рубрика: Поезія, Пейзажна лірика
дата поступления 10.01.2019


ПОПУРІ

Іду  снігами.  Тиша,  як  в  костелі,
Лиш  скрип  легкий  доноситься  з  під  ніг.
І  біло  –  сірі,  свіжі  ще  пастелі
Виблискують  з  завіяних  доріг.

Мовчать  тополі.    Стир  покрила  крига.
Червоний  схід,  неначе  у  крові.
Пугач  в  снігу,  немов  в  простині  циган,
Виконує  яскраве  попурі.

Ти  у  вікні  вдивляєшся  у  поле,
Де  залишились  заячі  сліди.
До  тебе  йду,    мороз  у  щоки  коле,
Та  я  спішу,  кохана,    з  далини…

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=820814
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 10.01.2019


ДОТОРК ДО ЩОКИ

Зустрів  тебе  колись  і  назавжди…
Донині  образ  твій  перед  очима.
Твої  в  душі  залишились  сліди,
Неначе  купина  неопалима.

І  пам’ять  береже  твій  кожен  слід,
Крила  ростуть  при  зустрічі  з  тобою.
І  розтає  в  моєму  серці  лід,
Коли  я  зустрічаюся  з  любов’ю.

Так  кожен  день,  уже  через  роки,
Любов  на  крилах  кличе  в  піднебесся.
І  знову  доторкнувшись  до  щоки
В  моєму  серці  радо  відізветься.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=820545
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 08.01.2019


ГОЛОВНЕ - ЦЕ ВОЛЯ

Головне  у  житті  –  це  воля…
В  ній  захована  течія.
Коли  вільний,  така  і  доля,
Бо  єдина  вона  -  твоя.

Коли  дух  в  ній  проснувсь  козацький,
Не  стомився  від  бігу  –  кінь.
Зрозумієш  тоді  зненацька,
Те,  що  захистом  буде  –  тінь.

Коли  тіні  в  руках  із  списом,
Як  кольчуга  –  а  поруч    меч.
Коли  військо  стоїть  над  плесом,
То  не  буде  в  нас  ворожнеч…

Ми  єдині  тоді,  як  бджоли,
У  нас  матінка  всім  одна.
Поскидали  давно  підкови,
Забреніла  життя  струна.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=820535
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 08.01.2019


З РІЗДВОМ ВАС, ДРУЗІ!

Різдво  прийде  у  кожну  хату,
Сипне  сніжок  із  рукава.
Родина  знову  стріне  свято,
З  вертепами  у  день  Різдва.

Морози  вдарять  серед  ночі,
Сліди  сніг  в  полі  замете.
І  засміються  зорі-очі,
Коли  прийде  Різдво  Святе.

Як  в  інії  заграє  сонце,
Замовкне  в  полі  сніговій.
Теплом  заколядує  серце,
У  визнаній  землі  святій.

Святкуй  Різдво,  моя  країно!
Щоб  мир  прийшов  до  тебе  в  дім.
А  твоя  мова  солов’їна,
Звучала  в  Томосі  святім!


ХРИСТОС  НАРОДИВСЯ!
СЛАВІМО  ЙОГО!

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=820236
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 05.01.2019


ПОДІЛЬСЬКИЙ БУЧАЧ (фейсбук)

                         (Пісня)
Подільська  окраса  в  ярах  і  долинах,
Де  липою  пахнуть  ліси.
Солодкі    медунки,  квітує  калина,
Бандури  звучать  голоси.

Пр:  Тут  Бучач  розкинувсь  на  пагорбах  древніх,
Де    Стрипа  тече  до  Дністра.
Церкви  і  костели  здіймаються  вгору,
Квітує  Поділля  краса.

Тут  землі  родючі,  народ  працьовитий.
Ростуть  золоті  пшениці.
Узором  подільським  сорочки  розшиті,
Глибокі  стоять  криниці.
Пр.

Історія  славна  подільського  краю,
Її  пам’ятає  народ.
І  грає  бандура,  історію  грає,
У  співі  подільських  щедрот.
Пр.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=820088
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 04.01.2019


ЗИМОВІ ЛІСОВІ РОЗДУМИ

Цей  ліс  не  спить.  Він  лиш  примружив  очі.
Поміж  дерев  розбігались  вітри.
Рахує  в  небі  зорі  серед  ночі
І  тягнеться  щомиті  догори.

Зустріти  сніг  зібралися  ялини,
Тремтять  берези,  бо  мороз  дістав.
Ще  червоніють  китиці  калини,
На  них  вітрисько  снігурів  застав.

А  зранку  сонце  піднялось  стіною,
Червоні  хмари  освятили  схід.
Сови  злетілись  начебто  до  бою,
Баюри  повкривав  тоненький  лід.

Зайці  нехитре  замінили  хутро,
Хвости  лисичі  одягли  красу.
Зібрався  сніг,  на  дворі  знов  похмуро,
Уперше  іній  замінив  росу.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=820032
рубрика: Поезія, Пейзажна лірика
дата поступления 03.01.2019


ЖИТТЄВА МИТЬ

Єдина  мить,  коли  із  грудня  в  січень,
Коли  новий  почато  календар.
Так  з  року  в  рік,  без  клятви  і  освідчень,
П’ємо  життя  по  краплі,  як  нектар.  

Роки,  мов  птахи,  мають  дужі  крила,
Несуть  нам  миті  в  сиву  далину.
І  білі  хмари,  мов  життя  вітрила,
Приносять  солод  з  смаком  полину.

І  крізь  роки,  коли  стомились  крила,
Коли  почавсь  останній  календар.
Збираємо  в  кулак  останню  силу,
Життя  свого  тримаючи    удар.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=819791
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 01.01.2019


НІХТО

Я  мріяв  про  щастя  щоденно,
Та  завжди  його  чомусь  крали.
Єдине,  моє,  сокровенне,
Забрали  і  більш  не  вертали.

І  раптом  я  стрів  ту  єдину,
В  якої  в  очах  були  зорі.
Неначе  зустрів  вперше  весну
І  нею    тоді  я  захворів.

Лебідка  немов  пропливала,
Горіло  кохання  шалене.
Тоді  мені  доля  сказала:
Ніхто  не  вкраде  її  в  мене.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=819490
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 30.12.2018


ЖИТТЄВА ЗИМА

(Пісня)
Біля  битих  доріг
Піднялися  у  небо  тополі.
Ще  не  падає  сніг,
Та  покрила  уже  сивина.
Відлітають  пташки,  
Відлітають  у  вирій  до  болю.
Насувається  знову.  
Білим  килимом  суне  зима.

Зупиніться  роки,
Зупиніться  на  хвилю  в  дорозі.
Не  настав  ще  той  час,
Щоб  дивитися  смерті  в  лице.
Бережімо  тепло,  
Бо  тепло  не  замінять  морози,
Лиш  мороз  до  Різдва,
Казку  в  гості  до  нас  принесе.

Біля  битих  доріг
Піднялися  у  небо  тополі.
Ще  не  падає  сніг,
Та  покрила  уже  сивина.
Відлітають  пташки,  
Відлітають  у  вирій  до  болю.
Насувається  знову.  
Білим  килимом  суне  зима.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=819398
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 29.12.2018


РОЗМОВА З ВІТРОМ

Вітру  запитався  я  колись,
Що  подув  зненацька  у  лице:  
 -Де  земля  із  небом  обнялись,
Чому  сонце  наче    із  свинцем…

Ти  буваєш  всюди  в  різний  час,
Спиш,  буває,  в  лісі  при  штилі.
По  ставах  танцюєш  ніжно  вальс,
Ти  найбільше  бачив  на  землі.  

Пошукай,  мій  друже,  у  краях,
Звісточку  пришли  мені  здаля.
По  лісах  шукай  і  по  полях,
Чи  є  краща  ніж  моя  земля?

Вітер  полетів  і  вмить  притих,
Розглядав  краї  із  висоти:
-Землі    ті  не  вам,  а  для  чужих,
А  найкраща,  де  родився  ти!

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=819255
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 28.12.2018


ЦЕ НАЙКРАЩА ЗЕМЛЯ

Це  Україна  –  це  її  краса,
Такої  більше  не  стрічав  на  світі,
Щоб  так  синіли  зверху  небеса,
Щоб  золоті  поля  були  у  житі.
Хіба  щось  за  смереку  є  стрункіш,
Де  споришами  встелені  дороги?
Щоб  два  ковші  –  малий  й  великий  ківш,
Черпали  зорі  для  дарунку  Богу.
Степи,  мов  кольорові  килими,
Озерна  гладь  нагадує  очиці.
З  вертепами  не  знайдете  зими.
Красунь  таких,  як  наші  молодиці…
Ви  подивіться  на  таку  красу,
Що  лебедем  літає  понад  краєм.
І  до  небес  Вкраїну  вознесіть…
Вклоніться    –  це  найкраще,  що  ми  маєм!

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=819143
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 27.12.2018


ЧЕРВОНИЙ СНІГ

Знов  замело…  Червоний  випав  сніг.
Хоча  зима  завжди  буває  біла.
П’ятном  червоним  серед  поля  ліг,
Де  смерть  біду  навіки  затаїла.

А  поруч  на  калиновім  кущі,
Рясніли  грона  крапельками  крові.
Лежав  боєць  на  рваному  плащі,
Який  ще  не  пізнав  в  житті  любові.

Ніколи  він  не  вернеться  в  село,
Не  стріне  журавля  весною  в  небі.
Таких,  як  він  –  багато  полягло,
Вже  не  злетить  у  небо  красень-лебідь.

Калину  обліпили  снігурі.
Заграла  хуртовина  повна  смутку.
А  сніг  червоний  слухав  попурі,
В  диму  війни,  куривши  самокрутку.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=819042
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 26.12.2018


ВИНО В МІРУ

Ковток  вина  і  зразу  кров  заграла,
В  бокалі    ще  бушує  буревій…
Бо  кожна  крапля  -  це  зоря,  що  впала,
Лишає  радість  у  душі  моїй.

Вино  червоне,  п’ю  і  не  нап’юся,
Коли  горить  лампадка  у  куті.
Я  за  вино  до  Бога  помолюся,
Бо  добре  знаю  –  ми  не  всі  святі…

А  от,  щоб  пити  варто  мати  розум,
Вино  у  міру  Богом  нам  дано.
Лиш  треба  знати  ту  єдину  дозу,
Щоб  йшло  життя,  а  не  було  кіно.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=818884
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 25.12.2018


ЛЕБЕДІ СВІТЯЗЯ (пісня)

Піняться  хвилі  Світязя,  
Тихо  пищать  вугрі…
Хмари  у  водах  світяться
Вечором  при  зорі.

Пара  біленьких  лебедів,
Хлюпаються  в  воді.
А  на  піщанім  березі
Лебеді  молоді.

В  них  вже  постава  мамина,
Батька  міцне  крило.
Пір’я  давно  відбілене,
Наче  із  хмар  воно.


Лебеді  Світязя,  лебеді  Світязя,
Знову  знялись  увись…
Лебеді  Світязя,  лебеді  Світязя,
З  хмарками  обнялись.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=818690
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 23.12.2018


ГІЛОЧКА ЯЛИНИ

Я  опишу  вам  гілочку  ялини,
Яку  я  нині  бачив  у  снігу…
Вона  була,  як  крила  лебедині,
Що  зупинились  раптом  на  бігу.

Спинився…  Придивився  знов  на  хвою
І  защеміло  серце…  Йде  зима.
І  я  пішов  у  зиму  з  головою,
Хоч  у  душі  зими  іще  нема.

А  гілочка  сніжком  була  зігріта  -
Мовчав  у  засторозі  чорний  ліс.
І  тільки  зелень,  нече  з  оксамиту,
Гойдав  біленьки    защіпки  куліс.  

Зелена  гілка  схована  у  біле,
Туди  її  покликала  зима.
Хай  переспить,  немов  єдине  ціле,
Такого  щастя  більш  ніде  нема.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=818277
рубрика: Поезія, Пейзажна лірика
дата поступления 20.12.2018


КРАСУНЯ ЗИМА

Біло-біло  стало  в  лузі  –
Відбілила  все  зима.
Знов  синички  стали  друзі,
Завірюха,  як  сурма.

Біле  все  –  поля,  дерева
У  снігу  весь  білий  світ…
Ця  зима,  мов  королева,
Всі  річки  сховала  в  лід.

Випускає  в  світ  сніжинки
І  хурделить,  і  жене,
Заховає  всі  стежинки,
Потім  в  поле  дремене…

То  нічого,  що  холодна,
В  ній  сховалась  благодать.
Світ  зима  зробила  модно...
А  сніжинки,  хай  летять...

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=818270
рубрика: Поезія, Пейзажна лірика
дата поступления 20.12.2018


ШМАТОЧОК ЗИМИ

Білий  луг,  поля,  дерева  -
Зачаровує  зима.
Бо  вона,  мов  королева,
Білизною  обійма.

Приморозить  і  затихне,
Певно  ще  не  сила  в  ній…
Вона  часом  тихне-тихне…
І  збереться  в  сніговій.

Журавлів  давно  немає,
Снігурі  кричать:  «Привіт!»
Ліс  не  спить,  але  дрімає
І  сніжок  ховає  слід.

А  зима,  хоч  і  холодна,
В  ній  є  радість  й  благодать.
Хай  її    сніжинки  модні
Із  небес  до  нас  летять.


адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=818013
рубрика: Поезія, Пейзажна лірика
дата поступления 18.12.2018


РІЗДВЯНІ МІСТОЧКИ

По  місточку  різдвяному
Йде  до  нас  колядочка.
Цей    місточок  він  із  льоду,
Гарний  наче  казочка.

По  дорозі  колядує
Віхола  –хурделиця.
Хто  пускає  її  в  хату,
Там  вона  й  оселеться.

Різдвяні  колядки  линуть,
Вони  всюди  бажані.
Ще  мішки  до    половини…
Колядки  не  сказані…

По  місточку  різдвяному
Йде  до  нас  колядочка.
На  Різдво  зима  зробила
Ним  дарунки-кладочки.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=818001
рубрика: Поезія, Вірші до Свят
дата поступления 18.12.2018


Віншування

Ми  прийшли  Вас  віншувати,
Щоб  достатки  були  в  хаті.
Щоб  водились  грошенята,
Щоб  рідня  була  багата.
Щоб  від  нині  й  до  ста  літ
Доля  кликала  в  політ.
Щоб  усмішка  не  згасала,
Щоб  було  до  хліба  сало,
Щоб  легка  була  дорога
І  прожили  довго-довго.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=817882
рубрика: Поезія, Вірші до Свят
дата поступления 17.12.2018


Христос ся рождає!

Ісус  народився  і  світ  весь  радіє,
У  душах  людських  поселив  Він  надію...
Зайшов    в  кожне  серце,    весь  світ  обіймає
І  всю  Україну  –  Христос  ся  рождає!

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=817881
рубрика: Поезія, Вірші до Свят
дата поступления 17.12.2018


ЛИШ ЗГАДКИ

Болить  і  нині,  ще  не  відболів…
Думки  летять  і  розривають  душу.
Краще  б  тоді  я  полум’ям  згорів,
Проте  живу  і  довго  жити  мушу.
Тепер  пора  прощатись  нам.  Пора.
Холодить  сніг,  на  вікнах  вітражі.
Зима  потрохи  в  гості  зазира,
Із  рідних  тепер  стали  ми  чужі.
Відснились  сни,  розвіялось  тепло,
Кудись  поділось  все  без  вороття.
І  зникло  все,  що  в  нас  колись  було,
Лиш  згадки  залишились  про  життя!

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=817731
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 16.12.2018


ПРАВОСЛАВНИЙ СОБОР

Собор,  собор,  собор,  собор…
Сьогодні  чути  серед  люду.
Пережили  знущання  й  мор,
Тепер  у  мудрість  вірить  будем.

Через  століття,  крізь  роки,
В  нас  незалежна  і  єдина.
Старий  Дніпро  з’єднав  річки,
Щоб  розцвітала  Україна.

Молитви  шлють  у  небеса,
Щоб  незалежність  відбулася.
За  стільки  літ  і  знов  краса,
Вона  уперше  нам  вдалася.

Пройде  собор  і  ми  тоді
Відчуємо  в  народі  волю.
Не  буде  більше  в  нас  біди
Не  буде  воєн,  а  ні  болю.

І  церква  буде  в  нас  одна,
Дзвонити  будуть  наші  дзвони.
І  лихо  буде  обминать,
Святими  стануть  всі  ікони.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=817633
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 15.12.2018


ТОРКНУТИСЯ КРИЛОМ

Твій  погляд  б’є  неначе  струмом
Життя  моє  іде  без  суму…
І  знову  крила,  як  в  орла,
Ти  сили  поглядом  дала.
І  я  лечу  високо    в  небо,
В  очах  шукаю  знов  потребу.
А  коли  поруч  є  крило,
То  нове  щастя  прибуло.
Політ  на  двох  і  небо  чисте,
Хмарки  вдалі,  немов  намисто.
В  польоті  бачимо  клини,
Це  перші  оклики  весни…
Клини  і  ми.  Весна  і  хмари,
По  вечорах  горять  стожари.
Для  долі  справді  головне
Торкнутися  крилом  мене.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=817591
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 15.12.2018


ПЕРШІ СНІГИ

І  шугнули  сніги  по  широкій  річковій  долині,
Де  вітри  наскидали  охристого  листя  верби.
Наче  крапельки  крові  світились  плоди  на  шипшині,
А  в  снігу  по  долині  виднілись  глибокі  сліди.  

Лише  річка  текла  і  пихтів  очерет  безголосий,
А  сніжок,  що  летів,  тай  відразу  в  воді  розтавав.
Білий  килим  на  лузі,  ніхто  вже  на  ньому  не  косить,
Тільки  чорним  в  долині  стояв  охолонувший  став.

Налетіла  зима  і  крильми  зачепилась  за  трави,
Заховала  долину  в  глибокі  пухнасті  сніги.
І  шурхочуть  вони,  далі  гнані  з  долини  вітрами,
Щоб  у  біле  вдягнулись  річкові,  стрімкі  береги.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=817363
рубрика: Поезія, Пейзажна лірика
дата поступления 13.12.2018


КВІТИ КОХАНІЙ

І  ось  межа…Гірчить  тодішній  солод.
Недавно  ще  я  пив  із  вуст  меди.
А  зараз  плечі  огортає  холод,
Тепер  цей  холод  буде  назавжди.

І  щоб  зігрітись,  я  знайшов  лавчину,
Бо  серце  промовляло:  «  Жди,  прийде!».
Тут  під  вербою  трішки  відпочину,
Допоки  знову  сонце  не  зійде.

Як  на  цій  лавці  хочеться  сидіти,
Лавчина,  що  на  двох  в  одній  судьбі.
Не  дочекався  і  залишив  квіти  –
Це  квіти,  що  назначені    тобі!

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=817276
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 12.12.2018


СКОРО НОВИЙ РІК

До  Нового  року  залишилось  трішки,
Ялинку  прикрасим  в  цукерки  й  горішки.
І  будемо  гарно  читати  вірші,
Та  так,  щоб  вони  всім  торкнулись  душі.

Вгорі  на  ялинці  горітиме  зірка,
А  нижче  повисне  смачненька  цукерка.
Ми  Нового  року  всі  будем  чекати
І  лише  під  ранок  підемо  поспати.

А  вранці  сніжок...  Візьмем  санки  і  лижі,
Хай  нас  Морозенко  хоч  трішки  полиже.
Щоб  щічки  червоними  стали  умить,
А  сніг  нехай  з  неба  летить  і  летить.

Щоб  зірка  могла  довго-довго  горіти…
Всім  діткам  бажаю  Новий  рік  зустріти!
Хай  він  все  побачить  своїм  гострим  оком,
Вітаю  вас,  друзі,  усіх  з  Новим  роком!

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=817026
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 10.12.2018


ГОТУЙМОСЬ ДО РІЗДВА

Надходить  вечір.  На  столі  кутя.
Ялинка  прибрана  під  образами.
Запалені  лампадки  і  свіча,
Діти  чекаю  лише  тата  й  маму.

На  покуті  у  сіні  дідух  спить,
Пузатий,  щедро    вбраний  у  калину.
Всі  ждуть  Різдва,  як  наступає  мить,
Коли  колядки  линуть  у  родинах.

У  вишиванках  входять  бабця  й  дід,
Крайкою  блузку  мама  підв’язала.
Молитва  -  «Отче  наш»,  щоб  через  рік,
Різдва    родина  знову  дочекалась.

Вечеряють…  Яка  смачна  кутя,
Коли  панує  щастя  у  родині.
Тоді  здається  казкою  життя,
Лише  щоб  мир  був  в  нашій  Україні.  

А  після  церкви  йдуть  колядники,
Бродять  вертепи  з  хати  і  до  хати.
Це  Україна,  що  у  всі  віки,
Різдво  завжди  уміла  святкувати.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=816992
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 10.12.2018


КАЗКОВА ЧЕРВНЕВА НІЧ

Мов  літній  скарб  -  вечірні  цвіркуни,
Мов  срібні  струни  –  солов’ї  далекі.
Що  своїм  співом,  ніби  чаклуни,
Перебивають  тишу,  наче  глеки.

І  котить  запах  у  тумані  луг,
І  зорепад  ховається  в  тумані.
І  сипле  снігом  тополиний  пух,
Останній  цвіт  зривається  з  каштанів.

Червнева  ніч  –  прогнала  вдаль  туман,
Збирати  диво-квіти  на  Купала.
І  вийшов  Місяць,  мов  казковий  дзбан,
Зозуля  десь  у  лісі  закувала.

Раптово  появилась  дивна  тінь,
Що  мала  чудернацькі    фари-очі.
І  зорі  у  мільярді  мерехтінь,
Передивлялись  казку  диво-ночі.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=816880
рубрика: Поезія, Пейзажна лірика
дата поступления 09.12.2018


РІЗНІ ДОЛІ

Ти  була  з  ним  чомусь  таємно,
Та  про  вас  знали  все  і  всі.
В  вас  кохання  було  буремне,
У  пригодах  і  у  красі…

Я  не  тратив  часу  даремно,
Хоч  ти  знала…  Тебе  люблю…
Дізнавалась  про  це  напевно
І  сміялася  без  жалю.

А  коли  зрозумів  він  серцем,
Що  немає  для  кого  жить.
Її  серце  посипав  перцем,
Іншу  панну  почав  любить.

По  зарослій  давно  стежині
Уловила  моє  тепло.
Її  очі,  як  небо    синє,
Повернулися  у  село.

Ми  зустрілися  очі  в  очі,
Та  зустрілися  вже  дарма,
Чиєсь  серце  тепла  ще  хоче,
А  у  когось  давно  зима.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=816863
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 09.12.2018


ВОЛИНСЬКЕ ДИВО (фейсбук)

Пр:  Земля  моя,  Волинь  голубоока,
Де  колосяться  в  золоті  жита.
Де  жайвір  піднімається  високо,
Де  в  храм  дорога  кожному  свята.

Льонами  пахне  синє-синє  небо,
Пищать  в’юни  в  густих  очеретах.
Лебідку  захищає  сильний  лебідь
І  ластівки  щебечуть  на  дротах.
Пр.
Довкола  луки  сяють  килимами,
Тут  не  злічити  запашних  боліт.
Звертаються  на  Ви  до  тата  й  мами,
Криницю  роблять  в  нас  біля  воріт.
Пр.
Цінують  мову,  хліб  і  вишиванку,
Від  праці  завжди  руки  в  мозолях.
Збивають  роси,  коли  косять  зранку,
Весною  зустрічають  журавля.
Пр.
Завжди  в  пошані  люди  працьовиті,
Шанують  старших,  бережуть  малих.
Ліси  зелені,  наче  в  оксамиті
Усю  Волинь  руками  обняли.
Пр.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=816484
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 06.12.2018


ТОБІ, ПОЕТЕ

                                         Юрію  Щербаку  -  поету,  пісняру,  волонтеру,  бійцю  АТО  і  просто  другу!
Твої  книжки,    мов  лебедині  крила,
Де  кожне  слово  лет  у  висоту…
Приховані  у  присмерку    вітрила,
Ніколи  не  втрачають  красоту.

У  них  життя,  в  них  болі  і  розсудок,
Приховані  невидимі  слова.
І  запах  найніжніших  незабудок,
У  перемішку  з  біллю  -  ковила.

Пиши  про  все,  нехай  читають  люди
І  крила  дай  і  віршам,  і  пісням.
І  бережи  зібравши  звідусюди,
Для  урожаю  золоте  зерня.

Пиши,  мій  друже,    вірші  –  твої  птахи,
Щоб  з  вирію  верталися  назад.
Сліди  лишали  понад  битим  шляхом,
Як  зорі  розкидає  зорепад.  

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=816380
рубрика: Поезія, Присвячення
дата поступления 05.12.2018


ПІСНЯ ТРУБАЧА

Знову  вітер  вдарив  із  плеча,
Вдарив  так,  що  потемніли  зорі.
Зазвучала  пісня  трубача,
Виткавши  небачені  узори.

Хмари  полетіли  в  шкереберть,
Чути  було  музику  Шопена.
Три  четвертих,  чи  то  долі    чверть,
Може  шурхіт  листя,  що  із  клена.

І  торкнулись  спогади  плеча,
Запеклись  вогнем  засохші  губи.
І  згадалось  любляче  дівча,
Що  ніколи  не  сказало:  -  «Любий!»

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=816239
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 04.12.2018


КАЗКОВИЙ ЛУЦЬК

Стомився  Лучеськ…  Світ  ліхтаревий
Прикрасив  місто,  мов  замка  твердь.
І  тільки  сивий,  туман  свинцевий,
Проклав  крізь  річку  місткову  жердь.

А  в  парку  знову  сичі  крикливі,
Лякають  трави,  що  у  росі.
Качки  підрослі  такі  грайливі,
Полощуть  ряску  в  її  красі.

Знов  понад  Стиром  тумани  сині,
Неначе  хвилі  біжать  удаль.
Сміються  роси  по  всій  долині,
Там  де  тумани  вдягли  вуаль.

Неначе  привід  сміється  замок,
Вдягнувши  в  синє  замковий  мур.
І  перший  промінь  прогнав  серпанок,
На  фоні  Луцьких  старих  скульптур.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=816014
рубрика: Поезія, Пейзажна лірика
дата поступления 02.12.2018


ВЖЕ НА ПОРОЗІ СІМДЕСЯТ

Вже  і  сімдесят  лягло  на  плечі,
Білий  весь,  не  тільки  сивина.
Крила  є,  проте  вже  не  лелечі
І  в  політ  не  кличе  далина.

Блиск  в  очах  говорить  про  багато,
Та  до  справи…  Сили  вже  не  ті…
День  прожив,  рахуй  цей  день  за  свято
І  тримай  себе  на  висоті.

Надоїло  жити,  хліб  жувати,
Хоч  його  по  праву  заслужив…
А,  як  прагне  дід  ще  політати,
Бо  по-правді  наче  і  не  жив.

Взяв  би    торбу  і  пішов  із  хати,
Стидно,  що  ж  подумає  онук…
Інколи  так  хочеться  кричати,
Як  кричить  часами  чорний  крук.

Мовчазний,  хіба  заплаче  стиха,
Коли  долі  забринить  струна.
І  терпить  дідусь  і  біль,  і  лихо,
Жде  коли  повернеться  весна.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=815985
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 02.12.2018


ЗАМЕТЕНА СТЕЖИНА

Замела  хурделиця  додому
Стежку,  що  була  у  споришах.
Ту,  яка  була  лиш  нам  відома,
Наша  в  ній  звивалася  душа.

Ми  брели,  а  віхола  крутила,
Наганяла  хвилю  снігову.
Раптом  змовкла,  начебто  застила,
Ніби  відбілилась  на  вітру.

Сонце  подивилося  з-за  хмари,
Заблищали  золотом  сніги.
Вітер  піднімався,  наче  марив,
Щоб  сховати  пройдені    сліди.

Ми  не  йшли,  а  бігли  по  стежині,
В  полі,  де  перина  снігова.
Сонце  вигравало  в  небі  синім
І  стирчала  з  снігу  ковила.

Привела  стежина  до  порогу,
У  снігах  сховалося  село.
В  хаті  святкували  перемогу,
Де  було  і  затишно  й  тепло.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=815870
рубрика: Поезія, Пейзажна лірика
дата поступления 01.12.2018


КЛИЧЕ ДАЛИНА

Не  в  силі  я  тебе  забути,
Невже  порвалася  струна?
Вже  голосу  твого  не  чути,
Струна  мовчить  –  вже  не  луна.

Здається  вмить  життя  спинилось,
Замовкли  навіть  солов’ї.
А  я  ж  бо  жив,  чи  мені  снилось
І  роси  сяяли  в  траві.

В  ночі  шукаю  поцілунку,
Гоню  з  душі  свою  печаль.
Краплину  щастя,  трішки  трунку,
Щоб  втамувати  в  серці  жаль.

Вірші  пишу,  а  поруч  тиша,
Струна  мовчить  –  вже  не  луна.
Лише  перо  скрипить  і  пише,
І  кличе  в  гості  далина.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=815749
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 30.11.2018


НЕ ВІДБОЛІВ

Я  Вами  до  цих  пір  не  відболів
І  кожен  день  мені  здається  роком.
На  все  життя  я  Вами  захмелів,
І  кожна  згадка  пробиває  током.

 Не  зарікаюсь,  певно  ще  люблю,
Хоч  у  душі  шугає  хуртовина.
Свою  любов  я  в  чарці  утоплю,
Та  не  назавжди,  лише  на  хвилину.

Минуло  тридцять  літ  і  я  тепер
Дізнався,  що  так  довго  мені  спалось.
Чому  я  очі    зразу  не  протер?
Тепер  те  маю,  що  в  мені  осталось!

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=815620
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 29.11.2018


ЯКБИ НАМ СІРКА

Народи,  рідна  земле,  нового  Сірка,
Щоб  він  гетьманом  став  України.
Щоб  народ  об’єднала  могутня  рука,
Щоб  безхмарне  було  небо  синє.

Дух  козацький  у  душах  назад  поверни,
Відроди  знову  Січ,  додай  сили.  
Щоб  побігли  від  нас  в  чужину  вороги,
Щоб  їх  кров’ю  поля  окропили.

Підніми  із  колін  волелюбний  народ,
Одягни  вишиванки,  як  долю.
І  межу  укріпи,  від  чужинських  заброд,
Бо  для  чого  здобули  ми  волю.

Нехай  висохнуть  сльози  усіх  матерів
І  не  буде  у  нас  більше  воєн.
Щоб  не  несли  по  битому  шляху  вінків,
Щоб  за  працю  давали  Героя.

Українці  мої,  земляки  дорогі,
При  потребі    мечі  нагостріте…
Поєднайте  мостами  круті  береги
І  від  ворога  нас  захистіте.

Змийте  вражою  кров’ю  воєнні  сліди,
Відбудуйте    багату  державу.
Щоб  дізналися  всі,  навіки,  назавжди,
Українцями  звуть  нас  поправу.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=815503
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 28.11.2018


ПРИМОРОЗКИ

Ще  невідчутно  морозу,  що  впав  на  траву,
Бісером  сивим  прикрасив  схолонувші  трави.
Зверху  хмарини,  поправивши  темну  брову,
Бігли  удаль,  гнані  в  небі  шальними  вітрами.

Змерзла  трава,  наче  листя  морозне  в  ногах,
Іскри  в  повітрі  сріблились  у  променях  сонця.  
Спав  у  гнізді  переляканий  холодом  птах,
Тільки  тепло  снігурам  видавало  віконце.

Знову  до  купи  збирав  «колоски  щастя»  день,
Хоч  твоє  небо,  що  в  променях,  завжди  закрите.
Біг  по  ночах  між  сузір’я    казковий  олень,
Прагнув  із  зорями  в  небі  про  щось  говорити.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=815414
рубрика: Поезія, Пейзажна лірика
дата поступления 27.11.2018


ТІЛЬКИ РАЗОМ

В  табуни  зібрались  коні,
Вже  вони  давно  на  волі…
У  степу,  а  не  в  загоні,
А  над  ними  ясні  зорі.

Мають  свого  отамана,
Вожаком  у  них  він  зветься.
І  біжать,  де  ніч  розтане,
Чи  туманом  розіл’ється.

Вершників  табун  шукає,
Час  боротись  за  державу.
Та  сміливців  ще  немає,
Хто  б  хотів  здобути  славу.

Коли  буде  кінь  і  вершник,
Коли  кров  стече  у  ріки.
Хто  піде  до  бою  перший,
Той  прославиться  навіки.

Як  немає  вершник  шаблі,
Не  сідла,  а  ні  вуздечки,
Не  повернуться    бувалі
Ті  часи,  що  долі  вершать.

Тільки  вершники  при  зброї,
У  бою  здобудуть  славу.
І  прославляться  герої,
Захищаючи  державу!

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=813457
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 11.11.2018


ЦЕ ВСЕ ТОБІ

Принесу  я  тобі  в  дарунок,
Все,  що  є  у  моїх  віршах…
Тепле  слово  і  поцілунок
Й  ті  вірші  у  яких  душа.

Принесу  в  твоє  серце  спокій,
Пісню  ніжну  від  солов’я.
Подарую  політ  високий,
Кароока,  любов  моя.

Злетимо  ми  тоді  у  парі,
В  небеса,  де  льонова  синь.
Заховають  нас  білі  хмари,
Від  надуманих  потрясінь.

Довго-довго  високо  в  небі,
Де  літають  такі,  як  ми...
Ти  лебідка,  я  білий  лебідь,
Де  реальність,  не  лише  сни.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=807419
рубрика: Поезія, Присвячення
дата поступления 22.09.2018


ШАНУЙМО МАТУСЮ

Життя  починається  з  мами,
Із  першого  крику  малечі.
Всього  не  поясниш  словами,
Які  в  неї  стомлені  плечі.
В  нас  перше  звертання  до  мами,
Нас  гріють  її  теплі  руки.
Всього  не  поясниш  словами,
Які  вона  винесла    муки.
Нас  мама  навчила  ходити,
В  життя  повела  по  стежині.
Вкраїну  навчила  любити,
Вона  вчить,  як  жити  і    нині.
За  маму  святу  і  єдину,
Молімось  у  домі  і  в  храмі,
За  те,  що  зростила  людину,
Ми  цим  зобов’язані  мамі.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=807417
рубрика: Поезія, Присвячення
дата поступления 22.09.2018


ЗАПЛЕТУ У ВОЛОССЯ НАРЦИСИ

Моя  кохана!  Ти  завжди  зі  мною.
Удень  у  серці,  а  вночі  у  снах.
Ти  моє  вічне  сонце  над  горою,
З  тобою  завжди  у  душі  весна.

Ти  моя  квітка,  після  сходу  снігу,
Тюльпан,  що  серце  запалив  вогнем.
В  твоїх  очах,  життя  читаю  книгу,
Коли  з  тобою,  то  нема  проблем…

За  мить  я  розберуся  з  ними  зразу,
Коли  вони  прийдуть,  як  ураган.
Не  дам  ніколи  я  тебе  в  образу,
Коли  кохання  у  мені  вулкан.

Нарциси  заплету  в  твоє  волосся,
Нап’юсь  із  вуст  кохання  навесні.
І  вслухаюсь  у  раннє    стоголосся,
Де  творять  птахи  чарівні  пісні.

Моя  кохана!  Ти  завжди  зі  мною.
Удень  у  серці,  а  вночі  у  снах.
Ти  моє  вічне  сонце  над  горою,
З  тобою  завжди  у  душі  весна.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=807356
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 21.09.2018


НАВІТЬ В РОЗЛУЦІ ЩАСТЯ

Бракує  слів,  чи  досвіду,  чи  літ,  
Щоб  в  повній  мірі  висказатись  хто  Ти.  
Моє  ласкаве  щастя  на  землі.  
Моє  пухнасте  серце  в  позолоті.  
                               
                                                   Володимир  Шевчук

А  тут  є  досвід,  але  почуття
Перевертають  все  доверху  дригом…
Несу  ім’я  твоє  через  життя,
Ти  вже  для  мене  стала  оберегом.

Бо  я  не  раз  шукав  до  тебе  шлях,
Моя  єдина,    доле  кароока.
Для  мене  ти  волошка  у  полях,
Моя  зоря  яскрава  і  висока.

Ти  мій  неспокій,  ти  моя  любов,
Росинка  в  лузі  і  хмаринка  неба.
Як  добре,  що  колись  тебе  знайшов,
Бо  мені  щастя  більшого  не  треба.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=807355
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 21.09.2018


ПОГОСТЮВАЛА ОСІНЬ

Осені  запах  прілий,
Листям  покрив  усе.
Вітер  хоч  і  спітнілий
Вдаль  його  понесе…
І  зазвучать  в  міжгіллі
Труби,  чи  ба,    орган,
Осінь  при  заметілі,
Новий  вдягне  тюрбан.
І  заридає  небо
Дрібним  рясним  дощем.
І  перестане  щебет
Під  золотим  плащем.

Сумно  стає  у  лісі,
Холод  залазить  в  душу…
Навіть  у  синій  висі,
Вітер  хмарини  трусить.
В  небі  «курли»  замовкло,
Золото  відбуяло…
Наче  душа  промокла,
Осінь  погостювала…

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=807276
рубрика: Поезія, Пейзажна лірика
дата поступления 20.09.2018


ВИ, ХРАМ І МОЛИТВА

Кличуть  собору  дзвони
У  ранковій  тиші.
В  ньому  біля  ікони
Спокій  є  для  душі.

Тут  сам  на  сам  із  Богом,
Ви  і  Господь,  і  все…
Тут  всі  мовчать  тривоги,
Справжнє  у  вас  лице.

Тільки  молитву  щиру
Шлете  ви  до  небес.
Тут  вас  мирують  миром,
Чує  вас,  хто  воскрес.

Кожна  свята  молитва
Вам  очищає  кров.
Тут  нема  слова  –  битва,
Тут  лише  є  -  любов.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=807228
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 20.09.2018


ТИШІ МИТЬ

Осінній  ліс  –  такий  тихоня…
Він  навіть  розігнав  птахів.
Все  золото  зібрав  у  скроні,
А  сам  потрохи  занімів.

Аж  раптом  крикнула  сорока  
І    розбудила  знову  ліс…
Сич  заховав  в  міжгілля  щоки,
Немов  дивився  з-за  куліс.

Вітри  замовкли  –  тиша  впала,
Лиш  листя  стиха  шурхотить.
Знов  хмарка  хмарку  обігнала
І  наступила  тиші  мить.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=807174
рубрика: Поезія, Пейзажна лірика
дата поступления 19.09.2018


КАЗКОВИЙ РАНОК

Як  вранці  підніметься  сонце,
Запалить  роси  на  лугах.
Посунуть  хмарки-незнайомці,
Вода  заграє  в  берегах.

Рване  сорочку  злий  вітрисько,
І  загуде,  і  заштормить…
І  підуть  хмари  низько-низько…
Удалині  десь  загримить.

Впаде  спочатку  кілька  крапель,
А  потім  –  дощ,  немов  з  відра…
Густі  громи,  неначе  кашель,
Що  бабця  видає  стара.

А  потім  тиша  і  веселка
Прикрасить  ранок  на  дворі.
І  озерце,  немов  люстерко,
Буде  світити  за  землі.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=807112
рубрика: Поезія, Пейзажна лірика
дата поступления 19.09.2018


ЗИМА ЗА ВІКНОМ

За  вікном  взялася  хуртовина,
Нам    смакує  чай  біля  вікна.
Заховалась  у  снігу  стежина,
Хоч  насправді  на  душі  весна.

Твої  очі,  наче  дві  вуглинки,
Дивляться  у  білу  далину
І  ганяє  вітер  без  зупинки
Між  кущів  сухого  полину.

Я  тебе  легенько  взяв  за  плечі
І  торкнусь  губами  до  чола.
Не  страшні  нам,  люба,  холоднечі,
Треба,  щоб  любов  лише  була.

Свічку  запалили  і  по  хаті
Окрім  світла,  рознеслось  тепло.
За  вікном  сніжинки  пелехаті,
Дивляться  на  свічку  через  скло.

Будемо  губами  губ  торкатись
І  неначе  діточки  малі,
Будемо  уважно  прислухатись,
Як  сніжинки  стукають  по  склі.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=806942
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 17.09.2018


МАЙБУТНЄ МОВИ І НАРОДУ

Настане  скоро  миру  час,
Добро  повернеться  до  нас,
На  ноги  підніметься  мова,
Красуня  наша  калинова.

І  інші  мови  усміхнуться,
Бо  сили  з  нашої  нап’ються,
І  стануть  вільними  навіки
Життєво  змучені  каліки.

І  зазвучить  на  повний  голос,
Міццю  своєю  щедрий  колос.
Не  стане  «старшого»  в  нас  брата,
Який  лякає  автоматом.

Чуже  ми  будемо  вивчати,
Щоб  краще  жити,  більше  знати…
Народ  забуде  слово  –  страх,
Злетить  орлом    у  небесах.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=806810
рубрика: Поезія, Присвячення
дата поступления 16.09.2018


ТОБІ, МІЙ СИНУ

Пр:
Спадало  з  клена  листя  золоте,
А  в  небесах  летів  останній  клин.
Це  золото  було  тоді  святе
У  день,  коли  родився  ти,  мій  син.

Синочку  мій,  кровиночко  моя,
Радію,  що  живеш  ти  на  землі.
Ти  маєш,  сину,  крила  журавля,
Ти  колос  мій  на  твердому  стеблі.
Пр.
Всього  досяг  у  цьому  світі  сам,
І  нині  в  парі  маєш  два  крила…
Подякуй,  сину,  Богу  й  небесам,
Що  доля  тобі  мудрості  дала.
Пр.
Шануй  родину,  бережи  сім’ю,
Вони  опора  у  твоїм  житті.
І  пам’ятай,  що  я  тебе  люблю,
За  серце,  що  тримаєш  в  доброті.
Пр.  

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=806789
рубрика: Поезія, Присвячення
дата поступления 16.09.2018


БОЛІ З МИНУЛОГО

І  все  на  світі  треба  пережити.
І  кожен  фініш  —  це,  по  суті,  старт.  
І  наперед  не  треба  ворожити,
і  за  минулим  плакати  не  варт.  
                                                   Ліна  Костенко.

Приходить  час,  коли  пече  у  грудях,
Та  так  пече,  що  спокою  нема.
Пече  кругом,  у  хаті  і  на  людях,
Вчорашній  день  нахлинув  не  дарма...

Не  зупинити  болю,  що  у  серці,
Його  вже  підхопила  круговерть.
Думки  спішать,  немов  спішать  до  герцю,
Й  не  відають,  що  їх  чекає  –  смерть.  

Втамуйте  біль,  бо  може  бути  гірше,
Хай  біль,  що  є,  переросте  в  любов
І  ця  любов  із  кожним    диво  вершить,
Щоб  кожен  з  вас  минуле  поборов.

Нічого,  що  минуле  вас  гойднуло.
А  ви  любіть,  радійте  і  живіть.
Життя  назад  вам  двері  відімкнуло,
Лише  на  мить,  а  як  воно  болить..

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=806699
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 15.09.2018


ЖУРАВЛИКИ-ВЕСЕЛИКИ

Журавлики,  «курли»  не  надсилайте,
Ви  радість  зачиняєте  ключем.
Весною  зразу,  чим  скоріш,  вертайте,
В  ріллі  ходіть  у  парі  з  сівачем.

Слова  мої  стають  чомусь  холодні
І  веселкових  барв  уже  нема.
Туман  і  дощ  нам  перемиють  осінь,
За  нею  прийде  матінка  зима.

Заграє  в  чистім  полі  хуртовина,
І  заскрипить  від  Морозенка  ліс.
Густі  смереки,  ягоди  калини
Злодійкувато  глянуть  з-за  куліс…
                                       
А  коли  сонце  піде  різко  вгору,
Хліба  зазеленіють  на  полях.
«Курли»  почую  й  помолюся  Богу,
Зустріне  вас,  веселики,  земля.  

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=806578
рубрика: Поезія, Пейзажна лірика
дата поступления 14.09.2018


КОРОТКО ПРО ЖИТТЯ

Не  раз  в  житті  дивився  в  очі  смерті,
Та  не  боявся,  й  нині  не  боюсь.
Я  міг  в  житті  багато  раз  померти,
Та  долю  не  змінив  тоді  чомусь.

Не  був  ніколи  у  житті  ізгоєм
І  хвастунів  ніколи  не  вітав…
Я  рахував  –  померти,  так  героєм,
Не  трусом  помирати  у  літах.

Життя  прожити  коротко  й  змістовно,
Свою  зорю  знайти  на  небесах.
Спокус  для  нас  на  цій  землі  є  повно,
Земля  –  це  Рай,  бо  тут  така  краса.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=806571
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 14.09.2018


ВІД ОСЕНІ ДО ВЕСНИ

Останні  в  далину  лягли  клини
І  охопила  знову  серце  туга.
Спадає  листя,  час  йде  до  зими,
Знов  морозкова  нам  заграє  фуга.

Стежок  у  спориші  вже  не  чекай,
Перед  тобою  забіліє  поле,
Коли  в  вікні  ти  будеш  пити  чай,
То  річку  Морозенко  враз  розколе.

Нескоро  в  гості,  знову  на  весні,
Із  вирію  повернуться  додому.
І  жайвір  забринить  у  вишині,
Що  виконає  пісню  невідому.

Літо  пройде  і  осінь  набіжить,
Клини  у  вирій  будуть  відлітати.
Та  доля  каже,  що  нам  треба  жить
І  треба  знову  весноньку  чекати.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=806450
рубрика: Поезія, Пейзажна лірика
дата поступления 13.09.2018


ВИШИЙ, УКРАЇНО

Україно,  виший  синім  небо,
Жовтим  виший  на  землі  хліба.
Різнокольорово  птахів  щебет,
Золотом  прикрась  для  нас  герба.

Веселкову  ніжну  вишиванку,
Щоб  прийшлась  прикраса  до  грудей,
Виший  роси  в  лузі  на  світанку
І  легкі  хмаринки  з  орхідей.

Мальвами  прикрась  усім  подвір’я,
Білим  виший  яблуневий  сад.
Виший  нам  казкове  надвечір’я
І  пейзаж  прекрасний  для  левад.

Кожному  щасливу  виший  долю,
Стиглий  понад  плотом  виноград.
Виший  між  хлібів  одну  тополю
І  казковий  в  небі  зорепад.

Виший  радість  для  батьків  стареньких
В  пам’яті  дітей  і  онучат.
Ранок  одягни  в  туман  легенький,
В  спокій  одягни,  щоб  без  гармат.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=806377
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 12.09.2018


КАРПАТСЬКІ ВИШИВАНКИ

Де  смереки  сині  вишили  Карпати,
Синевір  відбився  в  небесах.
Полонини  ніжні  одягли  на  свято,
Ватри  у  іскристих  голосах.

Там  високо  в  небі,  серед  хмар  розлогих,
Беркути  намотують  нитки,
І  біжить  Черемош  крізь  круті  пороги,
Водоспади  творить  залюбки.

Золотими  стануть  осінню  міжгір’я,
Опаде  у  горах  дрібний  лист.
Лиш  високо  в  небі  заблищить  сузір’я,
Сніговію  знов  почуєм  свист…

Витчуть  вишиванку  за  вікном  морози,
Принесуть  Різдвяну  коляду.
Хуртовини  білі,  наче  віртуози,
Замалюють  гори  на  ходу…

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=806353
рубрика: Поезія, Пейзажна лірика
дата поступления 12.09.2018


НЕНАЧЕ РІДНИЙ СИН

Ніколи  не  назвеш  мене  –коханий.
Про  це  мені  лиш  мріялось  колись,
Шугати  мене  буде  вітер  рваний,
Що  я  цього  від  тебе  не  добивсь.

Та  краще  так,  як  пустота  у  серці,
Коли  летять  до  тебе  почуття.
Не  закривай  до  мене  лише  дверці,
Я  розумію,  бо  таке  життя…

Лише  часами,  як  нагряне  туга,
Згадай,  що  є  на  світі  той  один,
Який  шукав  усе  життя  подругу,
Любив  тебе,  неначе  рідний  син.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=806268
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 11.09.2018


ЩАСТЯ І РОЗЛУКА

Життя  таке  у  світі  цьому,
Що  щастя  складене  з  розлук.
Радіємо  одне  одному
Як  відчуваєм  дотик  рук.

Та  саме  тут  сховалась  казка,
Коли  очима  чуєш  –«Мій!».
Тут  є  інтрига  –  біль  і  ласка.
В  розмові  бачиш  все  німій.

І  погляд    твій  для  неї  щастя,
А  її  погляд  –  це  святе.
Коли  п‘янить  він,  як  причастя,
Розлука  певно  й  є  нате…

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=806262
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 11.09.2018


МИ, МІСЯЦЬ, М’ЯТА І ПОЛИН

У  час,  як  ми  закохані
Пішли  в  зіркову  ніч.
Де  хмари  наполохані
Прогнав  крикливий  сич.
Повітря  пахло  м’ятою,
Разом  із  полином,
Де  кожна  зірка  іскрою
Співала  про  любов.
Ми  слухали  і  слухали,
Пісенну  теплу  ніч.
А  Місяць  все  винюхував,
Але  не  втому  річ…
Від  нього  ми  ховалися,
Немов  робили  зло.
І  у  тіні  всміхалися,
Бо  добре  нам  було.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=806146
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 10.09.2018


Я ЛЮБЛЮ ТЕБЕ, ЛУЦЬК

                                                                         До  дня  міста
Ти  з  кожним  роком  молодієш,  Луцьку,
Безсилий  над  тобою  лету  час.
Ти  тут  не  раз  збирав  для  бою  військо,
Від  бід  спасав  своїх  людей  не  раз.

Ішла  навала…  По  церквах    дзвонили…
В  костелі  молитви  співав  орган…
І  не  було  ніде  такої  сили,
Щоб  подолати  опір  городян.

Ти  вистояв  в  борні,  піднявся  вгору,
Щоб  подивитись  на  красу  свою,
Оспівану  твоїм  Волинським  хором,
За  це  тебе,  мій  Луцьку,  я  люблю!

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=805894
рубрика: Поезія, Присвячення
дата поступления 08.09.2018


МИ І ОСІНЬ

Я  тебе  не  ділитиму  з  нею  —
Вибирай:  або  я,  або  осінь!
В  неї  —  золотом  вкриті  алеї,
А  у  мене  —  посріблені  коси.
                                                   Любов  Ігнатова

Зрозумій!  На  порозі  вже  осінь…
По  землі    порозкидане  листя.
Хоч  холодні  по  ранках  покоси
І  чим  далі,  дорога  терниста…

Я  не  можу  тебе  проміняти
На  все  золото  осені  нині.
Наша  осінь  для  мене  –  це  свято,
Ну,  а  ти?  Ти  для  мене  –  святиня.

Хоч  не  знаєш...  Любити  я  вмію
І  любитиму  так,  аж  до  смерті.
Я  про  осінь  твою  лише  мрію
І  не  можу    із  пам’яті  стерти…

Золотить  наша  осінь  нам  душу,
Проте  в  серці  весною    буяє.
Ми  кохання  ще  вип’ємо  чашу,
Так  мені  небеса  промовляють…

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=805717
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 06.09.2018


БАБУСЯ І ЧАСНИК

Ви  подивіться  в  очі  цій  бабусі,
Роками  переоране  лице.
Живе  у  праці,  у  щоденнім  русі,
Хоч    її  тіло  налилось  свинцем.

Усе  життя  горбатіла  у  полі,
Сама  пустила  у  політ  діток.
Але  така  у  неї  склалась  доля,
Ніхто  водиці  не  подасть  ковток.

Перед    людьми  і  нині  на  колінах,
Вона  не  просить,  продає  своє.
Війна  забрала  у  старої  сина,
Але  вона  і  досі  ще  жиє…

Ви  подивіться,  які  в  неї  руки,
Вони  напрацювались  на  віку.
Не  дайте  бабці  помирати  в  муках  -
Купіть  пучок  у  неї  часнику.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=805689
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 06.09.2018


ЛЮДИНА І СВІТ

Сміється  світ:  -  Молекуло  моя,
Ти  різне  у  своїм  житті  відчула.
Для    тебе  світ  лише  земля  твоя,
У  ньому  ти,  як  рибка  потонула.

Хоч  і    маленька,  але  ти  твориш,
Ти  на  чолі  всесвітнього  прогресу,
Часами  тлієш,  інколи  гориш,
Буває  вмреш  упавши  під  колеса.

Та  ти  живи,  бо  в  цьому  сенс  життя,
Випий  життя,  яке  дано,  по  вінця.
Будь  мудрим  на  віку  -  моє  дитя,
Сприймай  життя,  від  світу,    як  гостинця…

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=805620
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 05.09.2018


ЛУЦЬКИЙ ЗАМОК ЛЮБАРТА

Тут  соколи  лоскочуть  синє  небо
І  очерет  співає  про  любов.
Щоночі  бродить  солов’їний  щебет,
У  золоті  осінніх  хоругов.

Ось  Лесин  ясен  нахиливсь  до  замку,
Бруківка  знову  вимита  дощем.
Густий  туман  тримається  за  брамку,
Накривши  схили  охровим  плащем.

Легеню  наш  –  історіє  Волині,
До  тебе  ми  приходим  знов  і  знов.
Мовчазний  Стиру,  луки  твої  сині,
У  жилах  наших  розганяють  кров…

Замкова  площа  завжди  повна  люду,
Де  Любарт  із  молитви  постає…
Здається  линуть  дзвони  звідусюди,
Немов  причастя  замок  роздає.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=805569
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 05.09.2018


РІЗНІ СЛОВА

У  слів  є  особливість  –  не  вмирати,
І  сказані  слова,  неначе  птахи…
Вони  виходять  в  світ  і  через  грати,
Бо  є  і  діаманти,  і  невдахи.
                                                                   В.  Назарук


Коли  болем  в  душі  слова,
Роблять  рани  на  ній  жахливі,
То  й  ростуть,  наче  тринь-трава,
Бур’янами  на  дикій  ниві.

Та  проте,  як  блищать  слова,
Діамантами  в  цьому  світі,
Я  б  до  ранку  їх  цілував,
Щоб  змогли  вони  довго  жити.

Позбирайте  такі  слова,
Відберіть  з  них  святе    насіння.
Буде  вічно  трава  жива,
Коли    пустять    вони  коріння!

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=805452
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 04.09.2018