| Сторінки (45/4474): | « | 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 | » |
Скрізь білборди наклеюють - пики, а не лиця,
Скоро вибори в державі, варто придивиться.
Хоч в цілому народ мудрий, та є заковика,
Треба добре роздивитись, яка в кого пика.
Щоб не бився він у Раді, не бив себе в груди,
Щоб дивився на всі біди, бо те й далі буде.
Щоб з коханкою не їздив він поза кордонах,
А возносив Україну, неначе ікону.
Коли він слуга народу, то має служити,
А зарплату встановили, з неї має жити.
Обдумайте, порадьтеся, бо не все так просто,
Щоби знову не вибрали для себе коросту.
Вибирати їх потрібно, як до пива раки,
А то купимось за гречку, а вони до ср…ки…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=797398
рубрика: Поезія, Жартівливі вірші
дата поступления 29.06.2018
Допоки красуні родитимуть діток у муках,
Стежини по селах цвістимуть в густих споришах,
Під вечір на землю лягатиме спати пилюка,
А літні гаї не заснуть від хорів по ночах.
То доти і житиме в світі оцім Україна
І кожного доля лягатиме на рушнику.
І буде цвісти біля білої хати калина,
І слово «матуся» читатимем у словнику.
Ходитимуть люди на свято лише в вишиванках,
І мова в державі залишиться тільки одна.
І треті півні нас будитимуть всіх спозаранку,
І впише історія нові для нас імена.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=797396
рубрика: Поезія, Присвячення
дата поступления 29.06.2018
Коли сніги робили важкі крила,
Їх зупинити вже було не сила.
В мороз і сніг із тих країв далеких,
Додому повернулися лелеки.
Ніхто не знає, знають лише птахи,
Що з них багато попаде на плаху.
Сніг ще не раз гніздо їх замете,
Та Батьківщина в них і є на те...
Здолавши хуртовину і морози,
Зіб’ють крильми замерзлі гіркі сльози.
Щоб вижити на цій землі святій,
Перемогти потрібно сніговій.
Засяє сонце, відійдуть морози,
Не буде більше для лелек загрози.
Тоді у гніздах на своїй землі,
Народяться лелеченька малі.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=797341
рубрика: Поезія, Присвячення
дата поступления 28.06.2018
Моя любов захована в душі
І так глибоко, що лише я знаю.
Розкажуть про любов мою вірші,
Бо в них душа, якою я кохаю.
Мені достатньо погляду очей,
Торкнутись вуст, щоб запалала ватра.
Тоді у мене серце запече,
Але любов, повірте, цього варта.
Тримати руки у своїх руках
І цілувати їх, немов святиню.
Міцніють крила, бо тоді я птах,
І наді мною чисте небо синє.
Свою любов я бережу в душі,
Ношу з собою із теплом у серці.
Прошу, щоб не були це міражі,
А музика в закоханій веселці.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=797340
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 28.06.2018
Можна всіх замінити,
Неповторних – ніколи…
Можна звикнути й жити
І ридати в подоли*.
Білий був, буде чорний,
Був один – буде другий,
Та лише неповторний
Викликатиме тугу.
Не потрібно міняти,
Якщо є сокровенне.
Хіба хоч порівняти,
З чимось іншим – вогненним.
Можна світ поміняти…
Неповторне залиште,
Його треба цінити -
Неповторний - не лишній.
Подол* - тут спідниці, сукні…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=797236
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 27.06.2018
Відцвіли, відбуяли, уже відродили окремі…
Лише яблуні й груші достигати лишились в садках.
Як же гарно було, наче ти побував у едемі,
Ніби пензлем художник передав у чарівних казках.
А пташки, що вони у квітучих садках витворяли,
Які хори водили у міжгіллі у білім цвіту?..
Як у пору ранкову біленькі хмарки танцювали,
Видавалося вітер кружляв їх у весільнім танку.
А тепер тишина, пахне солодом ще абрикоса,
Паперівочка стиха розкидає густий аромат.
Вже не ті солов’ї, Місяць їх виглядатиме скоса
І здається дерева прикрасИть золотистий дукат.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=797235
рубрика: Поезія, Пейзажна лірика
дата поступления 27.06.2018
Вони журились – не було сльози,
Хоч хмари поливали землю градом…
Били громи і дивні голоси -
Гули й гули, немов хрущі над садом.
З’явивсь на росах дивний перламутр,
В’юни у річці припинили співи…
На луг прийшов старий лелечий гурт,
Який шукав на березі архіви.
Бо залишилось два гнізда в селі,
Куди не повернулися лелеки.
А діти, які виросли в кублі,
Даремно повернулися здалека.
Старий вожак усім сказав тоді:
Що діти мають у гнізді сидіти...
І всі лелеки знають відтоді -
Гніздо лелече заселяють діти…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=797123
рубрика: Поезія, Присвячення
дата поступления 26.06.2018
Тобі твій друг віддасть усе,
Грудьми прикриє, коли треба,
Він може прихилити небо,
Й образи всі перенесе.
І зробить це він просто так,
Лише б тобі було приємно,
Він не чекає на взаємність,
Він просто друг і він простак.
Щоб не дарив у нім душа,
І пам’ятай, що це від друга,
Коли одягнена кольчуга,
То він на захист вируша…
І ще одне скажу тобі,
Не відкидай ніколи друга,
Бо прийде час і прийде туга,
Ти дружбу сохрани в собі.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=797122
рубрика: Поезія, Присвячення
дата поступления 26.06.2018
Ти не питай, що у душі,
Не задавай складних питань.
Минуле змиють хай дощі,
Прошу, ти більш мене не рань…
Твоє ім’я я в сейф сховав,
Ключ бережу від злих очей.
Бо марні всі мої слова,
Досить недоспаних ночей…
А далі, що? – Розмов нема…
Усе покрив густий туман.
Мій рай тепер – моя тюрма,
А на душі лише зима.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=796993
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 25.06.2018
Місто не спить вночі,
Гоїть у серці рани.
Сльози… Проте мовчить,
Зболене прапорами.
Плачуть і небеса,
Знову приймають сина,
Вороном біль звиса,
В небо веде стежина.
Далі болить війна…
В церкві іде прощання…
Це не його вина –
Стежка його остання.
Ось і салют… І все…
Доня уже без тата,
Хмара дощі несе…
Смуток пече – утрата.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=796992
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 25.06.2018
Розум крокує завжди із родом,
Мудрості часто шукають в вині,
Інша є думка серед народу -
Мудрість у лисині і сивині.
Розум розвити можна із часом -
Дати людині свіже, набуте…
Мудрість приходить людям не часто.
Мудрість –це смак, що треба відчути.
Розум і мудрість варто цінити,
Ці паралелі – це наше буття…
Ними людину можна судити,
Мудрість – це сила, а розум – життя.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=796859
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 24.06.2018
Мовчить поезія і я притих,
Десь ділась Муза, що дивилась в очі.
Не стало рим ні рідних, ні простих,
Лиш в голові літає потороча…
Наче не сплю, а пишеться не так,
Не родить поле, бо зерно не свіже,
Прошу слова, неначе я жебрак,
Та кожна рима мені вухо ріже.
Повідвертались всі, хто поруч був,
А Муза на Пегасі полетіла.
Всі надбання неначе вітер здув,
Душа моя немов осиротіла.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=796858
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 24.06.2018
Україно моя - благодатна земля,
В тебе страви свої і пісні.
На полях золотяться багаті хліба,
Тут сади, наче долі, рясні.
Вишиванки твої одягнув цілий світ,
На іконах твої рушники.
В тебе є козаки, в тебе є Заповіт,
Диво - казка Святої ріки.
Тут зелені ліси і широкі степи,
Ця земля відкриттями багата.
У жнива в нашім полі ще в’яжуть снопи…
В Україні найкращі дівчата.
В нас на волі побачити можна коня,
Тут в традиціях ще вечорниці.
Коли разом народ, він міцний, як броня,
Родять в нас і гриби, і чорниці.
Я вклоняюсь тобі, благодатна земля,
Бережи нашу віру Христову.
Зустрічай щовесни у клинах журавля,
Вмій кувати мечі і підкови.
Коли зникнуть у нас «язикові» мости,
Заспіває дзвіночками мова.
Будем бачити ціль, будем йти - не брести,
То одягнемо землю в обнову.
СЛАВА УКРАЇНІ!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=796740
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 23.06.2018
У мальвах старенька хата,
Стоїть вже багато літ,
Тут поруч журавлик в м'яті -
Весною калини цвіт.
До хати веде стежина,
Де бджоли в садку гудуть.
Збирає вона родину,
Сюди, як на прощу йдуть.
У чоботях і босоніж,
В хурделицю і дощі.
Вдягнувши святковий одіж,
Знаходять тепло душі.
А хата стоїть старенька,
З журавликом під вікном.
Припудрена і біленька,
Де вітер із полином.
Де завжди гладишка з квасом,
Де чашка і рушники.
Тут півень співає басом,
І ловлять тепло шибки.
Родино, моя, родино…
Знов пустка і меркне світ.
Лише та одна стежина,
Вертає нас до воріт.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=796739
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 23.06.2018
Пробач мене, моя кохана,
Що змушував вставати зрана,
Коли пекло, коли кричав,
А інколи, як сич мовчав.
Що лишню пив із другом чарку,
Дивився ніжно на шинкарку.
Не все робив, що обіцяв
І без підстав, як пес гарчав,
Пробач за сльози, за розлуку,
За те, що ти терпіла муки.
За мою грубість без жалю,
Я все ж таки тебе люблю.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=796613
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 22.06.2018
Ми збирались крокувати разом,
Проте склалось так, як воно є…
Мали все, та був відсутній розум,
А тепер - у кожного своє.
Йдемо наче однаковим шляхом,
Але перемети на путі.
Ми удвох їх подолали б махом,
Поодинці сили в нас не ті.
Бо тепер підтримка лише слово,
При потребі я їх повторю,
Та немає тої в нас розмови,
Тільки крапелиночки жалю.
Різні тепер долі в нас з тобою,
Що було, дорівнює нулю.
Іншу називаю я судьбою,
Хоч понині лиш тебе люблю.
Я колись услід тобі дивився,
Кожен погляд у душі беріг.
Ой! Чому той час не зупинився,
А у грудях холодом заліг.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=796612
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 22.06.2018
В собі ти все зібрала зразу:
Тут погляд сповнений тепла…
Забудеш в ньому враз образу,
А голос – мова джерела.
У тебе серце - сонце наче,
Що розганяє хмари вмить…
Такого раю я не бачив,
В якому хочеться любить.
Пропахше вишнею волосся,
Руки - неначе два крила.
Відчути їх не довелося,
Удаль надія поплила.
Не був я яструбом ніколи,
Бо білим лебедем родивсь.
Під ніжний запах матіоли,
Давно у тебе я влюбивсь.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=796493
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 21.06.2018
Уже на протязі років
Сміється наді мною доля…
Певно ніхто з чоловіків
Так не шукав її у болю...
А я іду на парусах,
Де цвіт калиновий сміється
І знову серце часто б’ється,
Хмарки летять у небесах.
Хоч я, здається вже знайшов,
Та долю знову засміялась,
Вона, як я не закохалась,
Я повернувся і пішов…
Одна і та ж вже кілька раз,
До себе тягне, як магнітом,
Тоді і світ здається світом,
Та певно не прийшов ще час…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=796492
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 21.06.2018
Я - українець і тому,
Для мене найдорожча - воля,
В часи, як чую я сурму,
Завжди готовий йти до бою.
Я марно шаблю не туплю,
Сухим завжди тримаю порох.
Образ ворожих не стерплю,
Готовий в бій, як суне ворог.
Бо Україна – це мій дім,
Могили тут, тут діти й внуки.
Коли вогонь у домі й дим,
До горла ворог суне руки,
То не дозволено мені
Стояти в стороні від бою,
Усе святе на цій землі,
Прикрию завжди я собою.
Поки онуки ще малі,
Нехай мене згадають діти…
За мої вчинки на землі,
Не мають права червоніти…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=796360
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 20.06.2018
Подивишся: і що воно таке?
Не допоможе й двоопукла лінза.
Здається ж, люди, все у них людське,
але душа ще з дерева не злізла.
Ліна Костенко
Досягнень повно… В космосі уже.
Можуть у мудрих розум забирати.
Майбутнього докінчують кліше,
Що буде? – Невідомо… Рай, чи грати.
Якби змогли ми поділити люд,
На кілька груп: на три, чи на чотири…
Для кожної, щоб був Господній суд,
То певно б різне групи ці творили.
Не творять нині люди на землі,
А бісяться і різне витворяють.
Ростуть пихаті, жадібні і злі,
Про пекло зась - збираються до раю.
За грати б їх, щоби з кутка в куток,
Із дня у день, щоб до самого скону.
То б не було наруги, ні пліток,
Тоді б усі молилися закону.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=796358
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 20.06.2018
Вона прийшла, немов весняна повінь,
Як казка, що приходить часто в сні.
Я йшов назустріч, наче йшов на сповідь,
Горіло серце ватрою в мені.
І ми зустрілись, юні лебедята,
Де крила наші долю обняли…
У гаю соловей робив посвяту,
За свідків зорі в небі нам були.
Ударив пісню соловей у гаї,
В моїй руці була її рука,
Я їй зізнався, що без меж кохаю
І нас забрала у життя ріка…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=796232
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 19.06.2018
Прийди і подивись у вічі,
Прийди, бо є на те причина…
І ми удвох запалим свічі,
Застелим нову скатертину.
А на столі вино в бокалі,
Твої любимі ніжні квіти.
І дві росинки з них опалі,
Про ніжність будуть говорити…
І я візьму гітару в руки,
І заспіваю лиш для тебе…
Щоб ці тихенькі ніжні звуки,
Почула ти і синє небо.
Вино гірчить, та це нічого,
Життя солодке попереду.
Нап’юся з губ твоїх хмільного,
Неначе я нап’юся меду.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=796231
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 19.06.2018
Плугатарі переорали землю,
Вона співає зранку у росі
І лине запах зораного поля,
І квітне ранок у своїй красі…
Краплю душі земля приймає вранці,
Готує поле дати врожаї,
Цвітуть поля в ранковій вишиванці,
А душу полонили солов’ї.
Ось борозна, родючий грунт співає,
Тут сіємо - здіймуться врожаї…
Весна цвіте і поле оживає,
Волинське поле рідної землі…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=796095
рубрика: Поезія, Присвячення
дата поступления 18.06.2018
Ніхто Волинь ще не любив, як я,
Така напевно доля її сина,
Тут край мій рідний, тут моя земля,
Вона квітуча і вона єдина.
Озера плещуть тихо в береги,
Ліси співають соло про тумани,
Льони, як небо, в полі зацвіли,
Неначе гоять в маках свіжі рани.
Ніхто Волинь ще не любив, як я,
Цвіти, сестра голубоока й далі,
Для нас ти мати – рідна і одна,
Що одягла калинові коралі.
Тобі без смутку жити у віках,
На те ти маєш, перед Богом право.
Волинь моя, моя свята земля,
Голубоока квітко, золота.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=796094
рубрика: Поезія, Присвячення
дата поступления 18.06.2018
Якби мені іще вдалося,
Зорати поле навесні,
Життя, щоб нове почалося,
Щоб ще писалося мені.
Щоб українці в своїй хаті,
Були самі господарі,
Щоб шанували батька й матір,
Щоб були люди трударі.
Щоб немовля росло у мирі,
Вночі співали солов’ї,
Щоб люди всі були щасливі,
Добро родилося в сім’ї…
І так з дня в день,так рік за роком,
Було Андрія й Коляда,
Щоб навесні солодким соком,
Береза птахів вигляда.
А після того, як засію,
Щоб вчасно з неба йшли дощі,
Щоб не чекали ми Месію,
Бо наш Месія у собі,
Коли багато вродить поле,
В засіки ляже хліб новий,
Війни не буде більш ніколи,
Ми вознесемо хрест святий.
Тоді скажу: - «Життя вдалося!»,
Зберу у хаті весь свій рід,
Із ними Богу помолюся,
Я працював і ось мій слід…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=795927
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 17.06.2018
Не чути співу, громи далеко,
А хмари сунуть, немов орда.
Навіть притихли малі лелеки,
Дзьоби жовтенькі тирчать з гнізда.
Таке затишшя перед грозою,
Вже перші каплі сягли землі,
Вітер погнався, мов за сльозою,
І стало темно, як при імлі.
І почалося… Громи і злива,
Знов сильний вітер гонив дощі,
А блискавиця весь час світила,
Листки чистенькі вдягли кущі.
А вітер далі погнав у поле,
Побігли хвилі по пшеницях.
Лише край поля стрімкі тополі,
Вітали хмари у небесах.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=795925
рубрика: Поезія, Пейзажна лірика
дата поступления 17.06.2018
Рушник, що вишила матуся,
Несу в житті через роки.
Як до святині я молюся,
Горну, як рідне, до щоки.
На ньому хліб піднесли сину,
Коли ставав він на рушник.
І клав на груди у годину,
Він був мені, як захисник.
Він, як бальзам, лікує душу,
Родини вічне джерело.
Його я передати мушу,
Щоб у роду добро жило.
Щоб кожен син пишався родом,
Такий рушник тримай в роду.
Тоді нас назовуть народом,
Він відведе від нас біду.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=795816
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 16.06.2018
Повірте, ще не все в житті зробив…
Привив не всім любов до України.
Якби ще раз, то певно так і жив,
Ніколи б не цурався я родини.
Та головне, що є в моїй душі,
Я не поклав на пісню, щоб співали.
Бо в Україні пісня – це рушій,
Її завжди в народі зберігали.
А інколи буває дивна мить,
Густий туман над обрієм заграє,
І знову олівець мій заскрипить,
І чую пісню, що летить над краєм.
І крила виростають, і лечу -
Зове мене удаль зоря вечірня…
Від радості, немов пташа, тремчу,
Яка ж то радість, як лунає пісня.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=795814
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 16.06.2018
В кришталевім бокалі іскриться вино,
Темна пляшка іще недопита…
Догорівшу свічу відбиває вікно,
А на скатерці пляма розлита.
Попільниця пуста, чути дим сигарет
І вікно, ледь прикрите у вечір.
У серванті стоїть благородний портрет,
Де у жінки оголені плечі.
Чоловік тихо п’є і стікає сльоза,
Він у карі вдивляється очі.
Ось ця дама з портрету побили туза -
Його чари убили дівочі…
А сама, наче пташка, махнула крильми,
Відлетіло кохання у вирій.
Змінилося літо на початок зими,
Колись в парі був дуже щасливий.
Ставить нову свічу, допиває вино,
Не відводить очей від портрета,
Але пам'ять все крутить і крутить кіно,
Догоряє нова сигарета…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=795696
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 15.06.2018
Не віддам я тебе нікому,
Ти єдина на все життя.
Я на тебе, як на ікону,
Молитимусь із почуттям.
Ми підемо удвох по росах,
Щоб сховали тумани нас.
Цілуватиму твої коси,
Під ранкових пташок романс.
Підніметься кохання в небо,
Тепер в нього вже два крила.
Нам нічого на двох не треба,
Тільки б з нами любов була.
І загоять нам роси рани,
Заспіває сердечний стук.
Ми підем від кохання п’яні
У сплетінні гарячих рук.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=795695
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 15.06.2018
Покотилися тумани,
Засвітились роси зрання.
Ми сиділи над лиманом,
Зникла вже зоря остання.
Я твої вишневі губи
Цілував, забув про ранок…
І дивились звідусюди
Роси, стрінувші світанок.
Я поніс своє кохання,
Крізь тумани на світанку
І моргали роси зрання,
Мов просили нас до танку.
Буде вдень для нас розлука,
Та коли нагряне вечір,
Закінчиться наша мука,
Обніму тебе за плечі.
Знов покотяться тумани,
Засіяють нові роси.
Ми підемо до лиману,
Через ранішні покоси.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=795552
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 14.06.2018
Прости мене, прошу, прости!
Що я поїхав так далеко.
Я повернуся, як лелека,
Лише, прошу, мене прости.
Бо прокидаюся вночі
Від сліз, що ллються на подушку,
Неначе шепче хтось на вушко…
Та ніч мовчить – кричать сичі.
Прости мене, прошу, прости!
Що завинив перед тобою,
Ні дня не маю я спокою,
Люблю тебе, лишень прости.
Я винен сам, не дорікай!
Життя дало випробування,
Ти в мене перша і остання,
Кохай мене, прошу, кохай!
Я повернуся, як клини
Побачиш в небі навесні,
Ти усміхнись, немов мені,
Як дочекаєшся весни…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=795551
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 14.06.2018
Де пищать в’юни в очеретах,
Хмари відбиваються в воді,
Ходять журавлі по болотах,
Я на стежці сонечко зустрів -
Ранішнє, червоне, як вино,
Задививсь на промені малі:
Чи бува не відає Воно,
Де найкраще місце на землі?
Сонце посміхнулось із небес:
Пам’ятай, Земля – це завжди Рай,
В кожного свій клаптик є землі.
В нас – це Україна, Отчий край,
Де свої співають солов’ї.
Кращої ніде ти не знайдеш,
Скільки б ти по світі не ходив,
Де ти народився і помреш,
Де найбільше лишено слідів.
Бережи завжди свій Отчий дім,
Сотвори у ньому власний рай,
Тут найкраще місце на землі,
Бережи його і пам’ятай!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=795432
рубрика: Поезія, Пейзажна лірика
дата поступления 13.06.2018
Життя іще не випито до дна,
В садку не всі посаджено дерева.
Серце, як дзвін, душа, немов струна,
Дружина ще здається королева.
Осіння стежка вся у споришах,
Дорослі діти, підростають внуки.
У вирій не збирається душа,
Ще чарку й олівця тримають руки.
Так і живу, крокую у літа,
Перебираю пройдене з роками.
Мого життя дозріли вже жита,
Лише птахи летять понад полями.
А поки ще не випито життя,
Свій слід у ньому маю залишити.
Нехай буяють навесні жита,
Бо я ще прагну трішечки пожити.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=795431
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 13.06.2018
Цей вірш в моїм житті уже не перший,
Як і не перший погляд на дівчат.
Вірші мої зі мною долі вершать,
Якщо не вершать – ті вірші мовчать.
Я речення збираю так, щоб слово,
Запало в душу кожному із вас.
Щоб піснею була у вірші мова,
А вірш світивсь, немов іконостас.
Щоби слова сіяли променисто,
Стелилися покосами в росі.
Низалися у дороге намисто,
При хорі солов'їних голосів.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=795360
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 12.06.2018
Ви не дивіться на обличчя,
Що перед Вами сивий дід.
Я хоч не воїн – не добича
І в цім житті залишу слід.
Я - українець, в цьому слові
Переплелось моє життя.
Я пам’ятаю колискові,
У них живе моя душа.
Люблю родину й Україну
І хай гримлять кругом громи…
Тобі бажаю , любий сину,
Свячену землю берегти.
Іще прошу тебе, народе!
Щоб об’єднала нас любов.
Ніколи не цурайтесь роду,
Тебе прошу я знову й знов!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=795326
рубрика: Поезія, Присвячення
дата поступления 12.06.2018
Я Вас зустріну на Волині
І поведу у райський світ.
Побачите в нас небо синє,
Яке льоновий має цвіт.
Це рай земний, де Мавки в лісі,
Де в полі сіють Лукаші.
Де соколи літають в висі,
А по дорогах спориші.
Біленькі хати дерев’яні,
Що потопають у садках.
На «Ви» говорять тут до мами
І ходять люди по церквах.
Це край пісенний, синьоокий -
Озерний край - моя земля.
Ліси – неначе лан широкий,
В них чути пісню солов’я.
Та головне багатство – люди,
Які шанують отчий край.
Тепло відчуєте усюди,
Волинський край – це справжній рай.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=795201
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 11.06.2018
І відшуміло, наче й не було,
Гірка сльозина залетіла в склянку…
Хоч я на сонці опалив чоло,
Проте козацтво пило кропив’янку.
Вода чистенька в річці Пляшовій,
Знімала втому, як її торкнутись.
Купалися у цій воді святій
І мріяв кожен, щоб сюди вернутись…
Всім козаки припали до душі,
Вони з народу і на Ви до мами.
Поети прочитали їм вірші
І були горді нашими синами.
Додому проведе вокзальний дзвін
І знову я залишусь без родини.
Поет сюди вернеться на уклін,
У край чорничний, де цвітуть ожини.
І знову через рік у Лесин край,
Повернуться пташиною поети.
Свята Волинь – це Богом даний рай,
Тут завжди можна з Богом говорити…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=795199
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 11.06.2018
На Вас дививсь і навіть не змигнув,
Він бачив, як Ви гарно танцювали.
А « білий танець» все перевернув,
Такого й Ви напевно не чекали.
Для нього це було, неначе грім,
Скоріш веселка , чи місточок долі.
Він весь пашів, як течія Гольфстрім,
До танцю вийшов начебто поволі.
І танцював, не зводячи очей,
Йому здалося, що покрився потом.
Безсонних скільки ще пройде ночей
І будуть розтавання біля плоту.
Проте цей вальс лишився назавжди,
Так серце більш не билося ніколи.
Він збереже у пам*яті сліди,
Як і ті губи з смаком матіоли.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=763868
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 04.12.2017
Зима створила на дворі чарівну казку,
Перші синички й снігурі якось боязко
Поналітали до дверей, бо хочуть їсти,
Від хуртовини під дахи прагнуть залізти.
А сніг, неначе білий пух, сідає тихо,
На радість людям й дітворі малій на втіху.
У білі фарби одягла зима подвір*я,
А сніг летить, а сніг летить – легкий, як пір*я.
Взялась зима і замело кругом дороги,
Міцний вітрисько, як бугай, наставив роги.
Легкий щипає морозець дитячі щічки,
Шукають їсти у снігах малі синички.
Зима – красуня на дворі…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=763859
рубрика: Поезія, Пейзажна лірика
дата поступления 04.12.2017
Перший сніг впав на гілля осіннє
І здалося, що сад у цвіту.
Та немає того голосіння,
Лиш сніжинки шумлять на льоту.
Жовте листя давно облетіло,
Сад недовго збирався до сну.
Білий сад знов розквітнув невміло,
Заховав нам ще осінь одну.
Знов летять пелюсткові сніжинки,
Біло-біло в зимовім саду.
І не видно слідів на стежині,
Привела все зима до ладу.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=763695
рубрика: Поезія, Пейзажна лірика
дата поступления 03.12.2017
Тебе я чекаю давно,
Єдину свою і жадану,
Щоб кадром життєвим з кіно,
Ти вийшли до мене з туману.
Щоб руки здалися крильми,
Сріблилось волосся в тумані,
Руками сказала: - Візьми…
І дівся туман на світанні.
Кохання, щоб з казки прийшло,
Єдине моє і жадане,
Щоб сонечко долі зійшло,
Залишивши диво туманне.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=763620
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 02.12.2017
Болі всі відійшли, а по-іншому - «канули в лєту»,
Залишилась надія і ще перебите крило.
Знову ніжний сонет підбирає штрихи до портрету,
Що мазками тонкими в душі музикально лягло.
Та часи ще не ті, що зібрались загоїти рани,
Перевернеться світ, як побачить життєвий портрет.
Помінялися фарби і кісті змінились з роками,
Нам лише залишився незмінним єдиний сонет.
От, якби нам на мить, залишити портрет свій юначий,
Щоб без болі і ран, щоб летіти удаль на крилі.
Щоб спинились роки, нехай доля портрет свій побачить,
Щоб вернулися так, як додому назад журавлі.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=763544
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 02.12.2017
Біла хмара неслась, білим парусом в синьому небі,
Закриваючи промінь, що мріяв сягнути землі.
Вона дивно пливла, мов по синьому озері лебідь
І трималася курсу, як моря старі кораблі.
Гуркотіли громи, бо на сході зривалися грози,
Проте хмарка пливла, закриваючи сонце землі.
Хоч дощу не було та на землю зривалися сльози,
А в пахучих садах заливались лише солов*ї.
Біла хмарка пливла, де гроза гуркотіла війною
І проміння до неї добавило фарби крові.
Лиш шуміли вітри і стріляли громи за горою,
Викликали війною знеболені в грудях жалі.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=763347
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 01.12.2017
Грубі жорна давно помололи життя до зернини,
Притрусили мукою і скроні твої, і чуби…
Та роки не змогли відібрати від тебе людини,
Не прийшов ще той час, ми у долі іще не раби.
По шляху ідемо, а млини перемелюють зерна,
Вже внучата, як хліб, пахнуть в хаті зерном і теплом.
Розумієш тепер, час злетів - твоя доля мізерна
І що мудрість приходить, коли виростає чоло.
Не спішіть до млина, свої роки не варто молоти,
Ваші діти і внуки зароблять у полі на хліб.
Не цурайтесь ніколи, на скронях своїх позолоти,
Лиш зерно бережіть, бо з зернини складається рід.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=763298
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 01.12.2017
Батьки мої любили Україну
Їх корені любові у мені.
Не забуваю батьківську стежину,
Моїм народом складені пісні.
Високий ясен і кущі калини,
Церковний дзвін, що кличе зранку в храм.
Весняний клин – щасливий, журавлиний,
Осінній лист, що покоривсь вітрам.
Тепер я батько - в мене діти, внуки,
Я їм пересадив свою любов.
Виводжу в поле онучат за руки,
Бо в наших жилах українська кров.
Пишайся, роде, ти із України,
Твоє коріння з глибини віків.
Не покидай, а бережи родину,
Продовжуй далі славу козаків.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=763128
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 30.11.2017
Бачу знов свою долю в каблучках по асфальту,
Її стан смерековий і вертають літа.
Розширяються груди, наче нюхаю м*яту,
Бо іде моя доля, як колись молода.
Хоч вже срібне волосся, проте стан ще юначий,
Каблучки її в пору, як були в ті часи.
І дивлюсь я на неї, і тепло її бачу,
Скільки грації в неї, скільки шарму й краси.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=762734
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 28.11.2017
Мені в житті не вистачало брата,
Я ріс один, один в житті, як перст.
Лише тепло, що віяло від тата
І перший у житті прийнятий хрест
Давали силу вижити у світі,
Бо два брати залишили мене.
Я колосок, що виріс в полі житнім,
Якого доля від біди мине…
Боровся у житті завжди за правду,
Лишався «друзів» хто плював в лице.
Умів завжди надати собі раду,
Батьки мене ростили мудрецем.
Для оборони в мене було слово,
Лише із часом, як підріс кулак,
Я научився розгинать підкови,
Проте слова ношу не просто так.
Я і понині, маючи ще силу,
Стараюсь слово випускати в бій.
Життям ділюсь, допомагаю сину,
Він теж один, та по житті він мій.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=762374
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 26.11.2017
Якщо ти українець, то свіча
В день пам*яті горіла в тебе вдома.
Голодомор нам спомини вінчав,
Окремих й нині доля невідома.
Перевертні, іуди і кати,
Із рук дитячих лободу хапали.
Без полину хватало гіркоти,
Бо діток очі аж до дна запали.
Ходила, наче тіні, дітвора,
Яка шукала, де б чого поїсти.
Проте снувала свора по дворах,
Безбожники червоні – комуністи.
За колосок путівка в Магадан,
Чи постріл в серце, вождь таке затіяв.
І віз в Росію хлібний караван,
Зерно із кров*ю, що народ посіяв.
Шануйте пам*ять, внукам розкажіть
Про геноцид, що був у Україні.
Волю свою, як матір бережіть,
Щоб не бродили люди, наче тіні.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=762299
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 25.11.2017
За ніжні руки і за карі очі,
Наллю у келих крапельку вина.
Бо їх тепло і погляд серед ночі
Із юності до мене вирина.
Цей дотик завжди гріє мені душу
І очі зігрівають промінцем.
Ті почуття ніколи не залишу,
Клянусь тобі, немов перед вінцем.
Я буду цілувати ніжні руки,
Занурюсь в глибину твоїх очей.
Частішають умить сердечні стуки,
Кохання пригорнеться до грудей.
За ніжні руки і за карі очі,
Наллю у келих крапельку вина...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=762201
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 25.11.2017
Ударили у спину, а не в груди,
Так б,ють лише закляті вороги.
Бо очі в очі, так воюють люди,
Такі бої героям до снаги.
А підло, в спину, почерк окупанта
І так було на протязі віків…
Окремі з них назвалися гарантом,
Та втратили звання чоловіків.
Немає віри більше окупанту,
Були «братами» – стала вороги,
Пропала віра брехуну - гаранту,
А нам наш кожен воїн дорогий.
Як воювати то, щоб очі в очі,
Коли в бою зійдуться два брати
І не відомо, чи стріляти схоче,
Чи зможе свого брата віднайти.
Запам,ятайте: ворог завжди ворог,
Ми тут свої, бо наша це земля.
У нас є сили і сухий наш порох,
А ворогів ми бачимо здаля.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=761925
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 23.11.2017
Спасибі Вам за те людське тепло,
Що маєте у серці і в душі.
Що дякою в народі проросло,
Що доброти є Вашої рушій.
За те, що Ви народний меценат,
Що вже не раз спасали від біди.
Землі своєї відданий солдат,
Що при житті лишаєте сліди.
Низький уклін Вам від простих людей,
Що моляться за Вас по всіх церквах.
Наступний крок, є кроком для ідей,
Що завжди Ви тримаєте в руках.
Долайте перешкоди всім на зло,
Упевнено без крові й метушні…
Спасибі Вам за те людське тепло,
Що маєте у серці і в душі.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=761723
рубрика: Поезія, Присвячення
дата поступления 22.11.2017
На землю випав перший сніг,
Синички зразу біля хати.
Він простирадлом білим ліг
І стали зиму всі стрічати.
Враз побіліли пшениці,
Ялини стали новорічні.
Гілки схилились в ялівці,
Вітри надулися північні.
Зайці змінили кожухи,
Співає пісню ще струмочок.
Перефарбовані дахи
До димарів кладуть місточок.
До горобини не дійшло,
Ще видно китиці червоні.
Хоч побіліло вже село,
Та гріють душу пишні грона.
На землю випав перший сніг…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=761544
рубрика: Поезія, Пейзажна лірика
дата поступления 21.11.2017
Переді мною погляд тата
І та любов в його очах,
Коли теплом пашіла хата
І ми сиділи при свічах.
Матуся вклала внука спати,
Заснула поруч з ним сама,
А ми удвох сиділи з татом
І розмовляли про «діла».
Я зрозумів тоді багато,
Раніш такого не було…
Це я прийняв неначе свято,
Ми залишилися удвох.
Плита ще трохи пахкотіла,
Стояли страви на столі.
Мова не йшла, вона летіла,
Часами не хватало слів.
А я дивився в його очі,
Ловив і погляд, і слова.
Ми говорили до півночі,
Була в нас мова ділова…
Переді мною погляд тата
І та любов в його очах,
Коли теплом пашіла хата
І ми сиділи при свічах.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=761451
рубрика: Поезія, Присвячення
дата поступления 21.11.2017
Це наша хата. Ясен на кутку…
Стежина, що квітує в споришах.
Старезна груша в молодім садку,
Сюди завжди летить моя душа.
Тут рідне все і хоч пройшли роки,
Та навесні, коли білю садок,
Неначе руки тягнуться гілки
І гріє дивний серце холодок.
Тут діда сльози й тата мозолі,
Матусі домоткане полотно,
Якісь несамовиті солов,ї
І в клубі «до шістнадцяти» кіно.
Переплелось, усе переплелось,
Проте своє ще гріє іздаля.
Лечу додому, так вже повелось,
Бо тут родивсь і тут моя земля.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=761346
рубрика: Поезія, Присвячення
дата поступления 20.11.2017
Стоїть село, неначе заніміло,
Лише під ранок голосять півні.
Роки, як птахи, в вирій відлетіли,
Лишилися ікони на стіні.
А, що було?.. Усе село співало…
Під хатою збиралися діди.
В хлівах, то «гоготіло», то «мичало»,
Село жило, вставало із біди.
Босоніж по грязюці, чи пилюці,
Ходили в поле і старі й малі.
Димівся самосад в дідівській люльці,
По берегах бродили журавлі.
А на жнива ходили по колосся,
Щоб для курей хватило до зими.
І розливалось в полі стоголосся,
Здіймались вгору з коминів дими.
Колядники від хати і до хати
Ходили завжди в Різдвяні свята.
На кожне свято готувала мати
Якогось чудо-диво пирога.
А на «пристольний празник», на Михайла,
Лавки ломились в хаті від рідні.
Такого свята цілий рік чекали -
Михайла, що на «білому коні».
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=761312
рубрика: Поезія, Присвячення
дата поступления 20.11.2017
Де ясен стереже вікно
І листя падає на дах,
Біжить немов німе кіно,
Додому Богом битий шлях.
Цвітуть жасминові кущі,
У пшеницях густих поля,
По веснах тут гудуть хрущі,
Тут пахне хатою земля.
І я по битому шляху
Іду додому навесні…
Тополі в білому пуху,
Знов посміхаються мені.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=761119
рубрика: Поезія, Присвячення
дата поступления 19.11.2017
Героям битви під Берестечком…
У нас, ось ця земля - свята,
Тут бились козаки за волю.
З часів тих спомин вирина
І знову серце повне болю…
Єдиний стрій, плече в плече,
Була за ними Україна.
Історія нам так рече:
Вони не стали на коліна…
Хоч і пізнали зраду тут,
Втекли із поля яничари.
Козацький залишився дух,
Вони одні на смерть стояли.
І бігла кров по Пляшевій*,
Зате тепер вода, як криця.
Тут моляться землі святій,
Козацька слава тут святиться.
Брати мої, на цій землі,
У храмі станьте на коліна.
На волі ми, а не в імлі**
Земля у нас таки єдина.
Козацький дух у нас в крові,
Понад усе в родині - воля.
В нас у дозорі вартові,
А в храмах люди миру молять.
* Тут болотиста рівнина з річкою Пляшівкою...
** Тут чорні дні для народу...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=761112
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 19.11.2017
В житті дитячім. еталон – батьки,
Діти, мов губка, всмоктують родинне.
І вчаться діти, вчаться залюбки,
Пірнають у своє життя глибинне.
В батьків наука в їхній сивині,
В міцних руках, що вкриті мозолями.
У мудрості, в життєвій глибині,
В батьківській силі і у ласці мами.
Щасливі діти, як себе батьки
Кладуть для них ще при житті на плаху.
Тоді життя дається у знаки
І світло є в житті обабіч шляху.
То ж для дітей ставайте промінцем,
Даруйте мудрість в голови дитячі…
Щоб усмішка вкривала їх лице,
Не варто поступати нам інакше.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=760653
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 16.11.2017
Наше життя не йде - воно летить,
У ті краї далекі – невідомі.
Життя земне здається людям – мить,
Хоча сліди лишаються вагомі.
Відбиток пальців – доленька людська,
У кожної свій власний візерунок.
І скільки б нашу долю хтось гортав,
Лише один у неї порятунок.
Наш мозок при житті карбує все,
І розкладає на свої полиці…
Життя летить і у собі несе
Надбання всі до власної світлиці.
Як долі перетворяться в музей
І хтось почне читати наші долі…
Побачать всю різницю у людей,
Життєві радощі і безкінечні болі.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=760533
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 15.11.2017
Упав туман на землю пеленою
І заховав дерева і кущі.
Лише синіло небо над горою
І намокали крила у хрущів.
Такі тумани навесні – це рідкість,
Коли в садках буяє рясно цвіт.
Це благодать, чи може Божа милість,
Туман цей вперше за багато літ.
Він біг клубками по траві і квітах,
Лишав росу, яка вмивала все.
І так хотілось жити і радіти,
Туманові, що казку нам несе.
На сході сонце і туман угору,
Почав злітати соколом увись…
Сади умиті в ту весняну пору,
Неначе новим цвітом узялись…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=760507
рубрика: Поезія, Пейзажна лірика
дата поступления 15.11.2017
Сивий дідусь на лавці біля хати
Кладе у самокрутку тютюнець…
Скільки йому прийдеться ще чекати,
Коли життєвий надійде кінець.
Та дід пускає в вуса хмару диму
І кажанів збиває на льоту.
Тримає купину неопалиму,
Неначе птицю злапав золоту.
Такі діди відрахували роки,
Тепер живуть, як доля їм велить…
У правнуках згубили власний спокій,
І зрозуміли, що життя – це мить.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=760397
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 14.11.2017
Давно потухла сигарета,
Згоріла до кінця свіча.
Проте бринить в душі сонета,
Яка торкається плеча.
Я зашарівся, наче вперше,
Відчув цілунок на вустах.
Не завжди долю нашу вершить,
Рука наколота в «хрестах».
Як Хрест несете на шнурочку,
Як доля з Вами у плече
І квітнуть вишні у садочку,
Тоді Господь мені рече:
Запам’ятай, земна людино,
Життя твоє в моїх руках.
Літа пройдуть, пройдуть за димом,
Та пам'ять лишиться в роках.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=760197
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 13.11.2017
Шумлять тополями літа
І гонить час роки угору.
В нас кожна мить в житті – свята,
У золотих хрестах собору.
До храму кличуть знов і знов,
Молитви сплетені в ожині,
І гонить серце в жилах кров,
І горне шиї лебедині.
Любов на крилах ввишині,
Оспівують церковні дзвони.
І у волинськім бурштині,
Зібрались відблиски ікони.
Ходіть до храму по святах,
Цілуйте хрест – святиню нашу.
Щоб залишалась на губах
Той мед причастя, що їз чаші.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=760174
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 13.11.2017
Грієш ти мене теплом рожевим,
Це тепло знаходиться в тобі.
Із волоссям ніжно-мигдалевим,
З поглядом, де очі голубі.
І довкола мене чисте небо,
Лиш блакить відбита у очах…
В них я відчуваю долі щебет,
Погляд їх я бачу при свічах.
Чарівнице, із очима неба,
Де озерна сяє голубінь...
Нам ще жити і кохатись треба,
Дочекатись весняних цвітінь.
А тоді візьмемося за руки
І удвох, як в молоді роки…
Ми підемо знову через луки,
Квіти пригорнувши до щоки.
Не змінили колір твої очі
І волосся мигдалеве теж.
Часто прокидаюсь серед ночі,
Наче ти в саду на мене ждеш.
І біжить по тілу тепла хвиля,
Це рожеве вигране тепло.
І збирає у кулак зусилля,
Що навіки в серці залягло.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=760069
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 12.11.2017
Вже відзолотилися дороги,
Котяться туманові клубки.
Хмари заховали в пір’я ноги,
Кидають краплинки дощові.
Листя помінялося на охру,
Його гонить вітер по полях.
Осінь вся давно дощем промокла,
До зими готується земля…
Так і ми із осені у зиму,
Через перешкоди і жалі,
По житті пускаємо сльозину,
Як летять у вирій журавлі.
Вже немає на деревах листя,
Вже синичок видно у дворі,
Вітер розібрався з падолистом,
Тепер гонить дим від димарів…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=760038
рубрика: Поезія, Пейзажна лірика
дата поступления 12.11.2017
На сході сонце ще не зовсім гріло,
Потрохи прокидався білий світ…
Миттєво синє небо почорніло,
Підступний вистріл обірвав політ.
Це почалося зранку полювання,
Гриміло небо в пострілах кругом.
А вісницею стала зірка рання,
Що гнала темні хмари батогом…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=759875
рубрика: Поезія, Пейзажна лірика
дата поступления 11.11.2017
Життя лежить на трьох китах –
Надія, Віра і Любов…
В них хліб, який дають жита,
В них почуття, що гонять кров.
Лиш з ними можна йти в житті,
Із Вірою здобудеш все,
Надію стрінеш на путі,
То певно, друже, повезе…
Ну, а Любов це майже все -
Із головою в забуття…
Вона і згубить, і спасе -
Таке воно земне життя.
Літа не завжди золоті,
Чи ти згубив, а чи знайшов.
Знай головне в твоїм житті -
Надія, Віра і Любов…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=759829
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 11.11.2017
Моє рідне село розмістилось вгорі понад лугом,
Де сухий очерет заховав в гущині джерело.
Де навколо поля, щовесни обробляються плугом,
Тут дитинство і юність – усе, що найкраще було.
Я шматочок землі у хустинці ношу із собою,
Бо ніде більше в світі немає такої землі.
Я на зустріч несу і нестиму, як йтиму до бою,
В цій землі піт і кров і далеке «курли» журавлів.
Тут могили батьків, тут пристанище прадіда й діда,
Тут мій сад, що колись я під осінь із татом садив.
Лавка й нині стоїть, на якій хлопчаком я обідав
І на груші «люблю» залишив я коханій своїй…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=759535
рубрика: Поезія, Присвячення
дата поступления 09.11.2017
Я той поет, що вийшов із села,
Який зберіг свої слова і мову.
Стежина ця іще не заросла,
По ній в село вертаюся я знову.
В селі вже теж міняються слова,
Немає слів, якими дід ковінькав…
Тепер вже бита, звали ж – булава
І горобець тоді іще цвірінькав.
Ви роду не цурайтесь і села,
Воно живе, та все ж занепадає…
Щоб наша мова знову зацвіла,
Любіть село - життя так вимагає.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=759494
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 09.11.2017
Батьківщину свою відстою у бою,
Все віддам за святу Україну.
Це мій край, який я до безтями люблю,
Берегтиму її до загину.
Пр:
А якщо, не дай Бог, я поляжу в бою,
Сотні тисяч прийдуть замість мене…
Бо ми прагнемо мати державу свою
І своє жовто-синє знамено.
І воскресне душа, замість мене тоді,
Брати стануть стіною до бою.
Не дозволять безкарно прорватись орді,
Стрінуть ворога справжні герої.
Пр.
Запанує знов мир, стане небо без хмар,
Усміхнеться матуся із рання.
І вінчатиме душу синівську вівтар,
Що в житті не зустріла кохання.
Пр.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=759369
рубрика: Поезія, Воєнна лірика
дата поступления 08.11.2017
Впасти не хочу – встати не дадуть,
То ж маю йти через нежиті роки.
Мій путь один, обраний мною путь,
Допоки я живу і мислю поки…
О, Боже, Боже, скільки в нас біди -
Насилля, глум з народу і безслав’я…
Козацькі загубилися сліди,
Вже почали ділити православ’я.
А Русь хрестили ж в Київській Русі,
Московії тоді навіть не знали.
Не пам’ятають навіть бабусі,
Як віру московіти відібрали.
Якийсь Кирило – вишкрабок монгол,
Знов зазіхає на святе країни.
Я злий, на нього, чи інакше - «зол»
І сподіваюсь на новітні зміни.
Тримаймось купи, любий мій, народе!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=759326
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 08.11.2017
Немов фантом, зійшла зоря вечірня,
На вечорниці кликала у ніч.
Лише листва, вже висохша, осіння,
Тулилася під плотом повсибіч.
Червона діжа місячна, на сході,
Освічувала стежку в споришах.
Місяць світив, неначе був в поході,
Плівся потиху, слід не залишав…
Було безхмарно, лиш на сході хмари,
І ті якось зібрались у купки.
А зорі, що посходили - літали,
Неначе їх хтось бив на черепки…
Осіння ніч ступала тихим кроком,
На вечорницях правили байки.
У ніч злітала пісня ненароком,
Що линула за ставові буйки.
Темно було.. Збирались вечорниці…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=759183
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 07.11.2017
Мої орлята, любі мої внуки,
Горнусь до вас, як роси до трави.
В любу хвилину протягну вам руки,
Грудьми закрию в випадку біди.
Продовжувачі роду запорожців,
Колись на конях степ їх зустрічав.
Відзначились в Січі, як переможці,
В бою брат брата завжди виручав.
Ви два брати – стіною брат за брата,
Гартуйте силу з маленьку в політ.
Щоб на порозі вас стрічала мама,
І ви в житті свій залишили слід.
Ви передайте ці слова онукам,
Щоб брат за брата і щоб до кінця…
Плече підставте і подайте руку,
Щоб не зганьбили сивини отця!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=758646
рубрика: Поезія, Присвячення
дата поступления 04.11.2017
Глибока осінь. Очерет
Косить старий дідусь в болоті.
Закінчився пташиний лет,
Замовкла осінь в позолоті.
І стало скучно навкруги,
Очерети шепочуть тихо.
Верби сплітають батоги,
Як бігає в болоті вихор.
Очерети… Очерети…
Хранителі зими і снігу.
Ви зберігаєте сліди,
Залишені звіриним бігом.
Дідусь покриє власний дах,
Покошеним стареньку хату
І побіжать в очеретах
Сніжинки білі, волохаті…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=758504
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 03.11.2017
Не пастиму я більше овець,
Не коситиму сіно корові.
Перетреться біда нанівець
І почнуться часи гонорові…
Булка візьме за комір сухар,
Шматок масла прикрасить хлібину,
Загориться у небі стожар,
Позбирає зірки у торбину.
І засяють плеяди вгорі,
І почнуться ясні зорепади.
В кожну хату прийде оберіг,
Загоряться серця, як лампади.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=758503
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 03.11.2017
Стежиною через поля
Іду до рідного порогу.
І прокидається земля,
І я молюся сонцю й Богу.
Кругом хліба, одні хліба,
На сході сонце піднялося...
Скрізь пшениці, рясні жита,
Де вже сформоване колосся.
І я вдихаю хліб землі,
І рвуться на шматочки груди.
І дозрівають на стеблі
Хліба, які зростили люди.
Я по стежині босоніж,
Неначе вперше йду додому.
І відкривається навстіж,
Мені стежина, мов чужому.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=758399
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 02.11.2017
Високо летять в небесах,
У вирій клинами лелеки.
Потиху проміння згаса,
Десь там, воно гріє - далеко.
Не звикли вони до зими -
Там гріється кожна пір’їна.
І линуть на південь клини,
Лишають святу Україну.
Та все ж повертають назад,
Щоб тут діточок народити,
Тут гнізда лелечі і сад,
Які мають діти любити…
Вертайтесь, лелеки, назад,
Клинами в свою Україну.
Тут ваше гніздо і ваш сад,
Тут близьку знайдете родину.
Вертайтесь додому, здаля!
Вас зовуть Кривоносові стяги,
Тут зустріне вас матір земля,
Де поєднані кров і відвага..
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=758379
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 02.11.2017
Вікно відкрите на балконі,
Запах бузку заповнив хату.
Цілую я твої долоні
І мовчки слухаю сонату.
Бузок духмяними свічками,
Торкає шибку, наче кішка…
Я ж зачарований руками,
Ловлю в очах твоїх усмішку.
Запах бузку летить в кімнату,
Такий густий, що світ п’яніє…
А я все слухаю сонату,
Заходить сонце - вечоріє…
Постелимо бузковий запах,
На наше ложе під стіною.
І нас обох коханий спалах
Знову накриє з головою.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=758253
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 01.11.2017
Іще до дна не випите вино,
Не скурена остання сигарета.
Життя творить небачене кіно,
Ховаючи непізнані секрети.
Я п’ю вино - горить товста свіча,
В каміні дрова майже догоріли…
На ліжку, як клубочок, спить дівча,
А тіні на стіні - закам’яніли…
Дівча муркоче, гріється в теплі,
Я п’ю вино і думи солов’ями…
Вже сиві ми – колись були малі,
А як ми помінялися з роками.
Не можна залишитись без вина,
Не варто долю власну поміняти.
Життя іще не випите до дна…
Про це ми маєм, друзі, пам’ятати!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=758212
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 01.11.2017
Вже сили не ті – їх забрали літа,
Пробігли, мов хвиля за хвилею.
Прожиті роки – це пора золота,
А зараз вже пахне могилою.
Зберу усі сили в єдиний кулак,
Ще трохи потішуся внуками.
Їх двоє у мене, хоч я – одинак,
Бо вижив натомлений муками.
Щоб внуки зростали на власній землі,
Пишались землею й калиною,
Багатим колоссям на твердім стеблі…
Щоб кожен з них виріс людиною.
А через роки, як згадають мене,
Колись на дворі під калиною.
Як весело буде, згадають сумне,
Що дід до кінця був людиною.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=758072
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 31.10.2017
Розкажи мені, тату, чому посивіло волосся,
Чи доля не склалась, чи потом промокли літа?
Ще можливо не все, про що мріяв в житті - не збулося,
Можливо згубив, коли в пошуках долі літав…
І німіє душа, як дивлюсь на твої чорні руки,
Вони в різні часи кували плуги, чи мечі…
Ти найбільше бажав при житті дочекатися внуків,
Поносити хотів на дідовім сильнім плечі.
Скоро знову прийду, щоб почути від тебе пораду,
Посиджу на лавчині, мене, прошу, не гони…
Я живу на землі і потиху даю собі раду,
Хоч скроні мої одягнули шматки сивини.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=757909
рубрика: Поезія, Присвячення
дата поступления 30.10.2017
Надворі листопад… Зачарована осінь…
Хоч уже позолота злетіла давно.
Потемніло село, та землиця ще просить,
Щоби зеленню поле у осінь зайшло.
Снігурі у садку і синички ізрідка.
Спочиває земля, лише вітер гуде…
Хризантеми цвітуть, бо це осені квітка,
Її горне осіння земля до грудей.
А у небі круки, чорно-сірі, як хмари
і проміння уже не приносить тепла.
Наче вівці біжать темні хмари в кошари,
Листопадова осінь вступила в права.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=757864
рубрика: Поезія, Пейзажна лірика
дата поступления 30.10.2017
Замкнулася в собі – весь час мовчала,
А інколи кусала кулаки…
Лиш сам на сам - ридала і кричала,
Молилась, щоб вернулись козаки.
Одна, як перст, на цілий світ зосталась,
Сини на фронті, чоловік в землі.
Живе сама, немов від всіх сховалась,
Вдовиця у далекому селі.
Приходять зрідка родичі у хату
І, як дарунок в двері йде поштар.
Для неї – це завжди велике свято,
Бо на душі постійний є тягар.
Якби війна завершилась триклята,
Сини вернулись, в неї два орли.
Усі б разом пішли тоді до тата,
Можливо в щасті троє зажили…
Орла одного залишила б вдома,
А іншого дала б у приймаки.
Війна іде і доля не відома…
Життя таки дається у знаки.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=757750
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 29.10.2017
Мене змаленьку привчав тато до праці,
Я з мамою завжди дуетом співав.
З’явилося сонце - вставати мав вранці,
Холодну росу збивав в лузі із трав.
Весною города копав, як належить,
І пас корови, як трава підросла.
Батьки мені змалку відзначили межі,
Для мене стіною є їхня межа.
Давно вже батьки відлетіли у вирій,
Щораз солоніша стікає сльоза.
Батьківську науку пізнав і щасливий,
Живу, як колись мені тато казав…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=757582
рубрика: Поезія, Присвячення
дата поступления 28.10.2017
О,мій весняний первоцвіте,
Ти ловиш сонце із небес.
Як ти зацвів, я хочу жити,
Бо із тобою світ воскрес.
Ти ніжним променем весняним,
Зимові відганяєш сни.
І теплим цвітом бездоганним,
Лице прикрашуєш весни.
Весна приходить з первоцвітом
І перший птах дарує спів.
Весняні крила знов над світом...
Весь світ неначе захмелів...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=757417
рубрика: Поезія, Пейзажна лірика
дата поступления 27.10.2017
Запишу я нотами життя,
Щоб лилася музика щоранку,
Щоб в душі міцніли почуття,
Щоб пісні лунали при сніданку.
І гітарна забринить струна,
Підспіває солов’ю дуетом…
І нап’ється доленька сповна,
Новим, для душі, пісенним злетом.
Приспів:
А роси до неба,
А роси у хмари…
Щоб крапля до краплі
У долю лягли…
Щоб слухати щебет
Зірок із отари,
Шукати в сузір’ях
Забуті сліди.
Запишу я нотами роки,
Покладу на музику слова,
І тоді, неначе із ріки,
Вдаль полине музика жива.
Заспівають струни при зірках,
Враз підхопить пісню соловей.
Засіяє в небі Диво - шлях,
Соло поведе з небес Орфей.
Приспів.
Запишу я нотами життя,
Щоб лилася музика щоранку,
Щоб в душі міцніли почуття,
Щоб пісні лунали при сніданку.
І гітарна забринить струна,
Підспіває солов’ю дуетом…
І нап’ється доленька сповна,
Новим, для душі, пісенним злетом.
Приспів.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=757259
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 26.10.2017
Усе моє в твоїх очах сховалось,
Я знов і знов читаю по очах…
Шукаю те, що ще в мені осталось,
Що дає сила линути, як птах.
Черпаю нездійснені свої мрії,
Надією живу, що у очах.
Твій погляд я без слова розумію,
Приходить він до мене в віщих снах.
Бо твої очі теплі і глибокі,
Живу я ними і у них тону.
У них думки, немов гірські потоки,
Доля моя у тебе на кону…
Моє кохання, доле синьоока,
Черпаю силу із твоїх очей.
Міцніють крила, я лечу високо,
Чекаю твого погляду страстей.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=757213
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 26.10.2017
Синьоока Волинь, моя доля співуча,
Обцілована Богом святая земля.
Тут Полісся цвіте, а Надстирові кручі,
Шлють вітання свої у льонові поля.
Тут вугрі в мілині гріють Шацькі озера,
Дідусі і понині плетуть постоли…
У глибоких ярах бродять страшні химери,
А у лісі собі можна Мавку знайти.
Тут грибів по лісах, не злічити буває…
Не змовкають часами в ночі цвіркуни.
Солов’ї цілу ніч витинають у гаї,
На волі пасуться скакунів табуни.
Хай у рідній Волині душа поблукає,
Не мріє шукати свою стежку в поля...
Вона долі щоднини рушник вишиває,
Бо вона, обцілована Богом земля.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=757086
рубрика: Поезія, Присвячення
дата поступления 25.10.2017
Куріпки залишають в полі слід,
Горбочки сірі виглядають з снігу…
Біжать до річки, де відсутній лід,
Коли ще річка мріє про відлигу.
Ховаються в густих очеретах,
Посеред поля в ковилі пахучій.
Обабіч гаю, де проходить шлях,
Або у ямах, де співають кручі.
Маленька птаха, що несе в собі,
Краплину волі для землі, де мрії…
Її б я розмістив би на гербі,
Де тризуба вершини золотії.
Щоб нам куріпка несла в хату мир,
Поля були засіяні хлібами.
Щоб для куріпки домом був пустир,
А птахи ці були для нас скарбами.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=756732
рубрика: Поезія, Пейзажна лірика
дата поступления 23.10.2017
Іде життя… За кроком новий крок,
А скільки їх ніхто того не знає…
Нас вчить воно, що новий день – урок
І доля ці уроки пожинає…
Є солов’ї і раптом їх – нема…
Безхмарне небо враз покрили хмари.
В багатого з’явилася сума,
Нечесного домучують кошмари.
Родився ти і сам твори свій рай…
Гріховне сотворяти нам не гоже.
І при житті постійно пам’ятай,
Що для життя є заповіді Божі.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=756559
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 22.10.2017
Похолодало… Всі чекають снігу…
Ще на деревах листя золоте.
Та осінь сонцем полосне набігом,
Напевно осінь є така на те…
В туманах ранки назбирали листя,
І без дощу намоклий тротуар.
Калина стигла одягла намисто,
Стоїть, мов наречена, повна чар...
Вже скоро сніг і побіліє осінь,
Замерзнуть ріки, ляже в мул карась
І тільки синя листопадна просинь,
Зимі осіннє щастя передасть.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=756534
рубрика: Поезія, Пейзажна лірика
дата поступления 22.10.2017
Ні! Ще не все… Повірте! Ще не все…
Я встиг зробити на віку своєму.
Життєвий вітер може принесе,
Ще не пророщу долину зернину.
І я тоді зроблю оте моє…
Можливо воно буде, як останнє…
А може просто очі заснує
І вслід за ним завдання нове стане…
Коли душа спокійно позіхне
І ляже спати, бо усе зробила.
Я зрозумію - час дано на те,
Щоб душа в долю всю себе вложила.
Ні! Ще не все… Повірте! Ще не все…
Я встиг зробити на віку своєму.
Життєвий вітер може принесе,
Ще не пророщу долину зернину.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=756269
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 20.10.2017
Вітер викручує хмарку вологу –
Падає дощ,
Блискавка з громом творять тривогу –
В затишку площ.
Вишня вдягнула рясне намисто,
Як молода,
Ягідка кожна вимита чисто –
Вниз опада…
Сонячний промінь вибивсь з – за хмари –
Дощ перестав.
Вітер хмаринки гнав у кошару -
Вечір верстав.
Бабця старенька через віконце
В світ загляда.
Світить бабусі західне сонце
Через літа…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=756259
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 20.10.2017
Роки складають на віку людини скарб.
Глибокі зморшки на лиці – життєвий карб.
Мудрість з роками додає нам сивина,
У світ невідомий зове всіх далина…
Із криком родиться дитя – лякає світ,
Бог визначає скільки нам прожити літ…
Час настає і ми йдемо у далину,
І там вслухаємось тоді у тишину…
Путі невідомі пройдем серед зірок,
Можливо пригодиться десь життя урок.
Ще нам ніхто не розповів, який там світ,
Скільки прийдеться між зірок блукати літ…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=756104
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 19.10.2017
Стояла ніч. Співали солов’ї.
Світили зорі. Місяць пас отару.
Збирався ранок, ранок на крові,
Бо Місяць зорі заганяв в кошару.
Червоний ранок – вітер на дворі,
Погонить в небесах клубчасті хмари…
І розгойдає знову явори,
І замовчать під ранок ночі чари.
Як перший промінь полосне росу,
Як солов’ї підуть спочити з ночі.
Верба від вітру заплете косу,
Роси засяють, мов жіночі очі.
А пара, що бродила цілу ніч,
Не в силі розірвати поцілунку.
Хоч їх під ранок двох лякає сич,
Вони іще не напилися трунку.
Лише тоді, як розпочнеться день,
Замовкнуть зранку знову треті півні.
А вулицю заповнить «дзень- зелень»,
Почнеться день і нові справи дивні…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=756084
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 19.10.2017
Відклекотіли у гнізді лелеки,
Прощальний танець виконали всі.
І відлетіли у краї далекі,
Нам залишили спомини в росі.
Без клекоту хатина, як сирітка,
В пустім гнізді полощуться дощі.
Лиш жовте листя залітає зрідка,
Ховаючись в затишнім сховищі.
А бузьки потомивши свої крила,
На кілька хвиль зібрались на землі.
Не всіх привітно далина зустріла,
Проте перезимують у теплі.
Зима пройде і знову шлях додому,
Зустріне їх над хатою гніздо.
Своя земля зніме з дороги втому
І буде клекіт бідам всім на зло.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=755991
рубрика: Поезія, Пейзажна лірика
дата поступления 18.10.2017
Відлітає «курли» у далекі краї,
Біля хвіртки стоїть стара мати.
Виглядає з дороги в тривозі синів,
Їх втомилася мама чекати.
Якби птахи оті проронили з небес
По пір’їнці для рідної неньки.
Полетіла б вона, бо живе, наче перст,
Хоч ослабли вже крила старенькі.
Діточки дорогі, лине ваше «курли»,
Та не бачу вас рідні синочки…
Чи живі, а чи в полі чужім полягли,
Я вже вишила ваші сорочки.
Небеса мовчазні, лише лине «курли»,
Не турбують сини свою неньку,
Їх би крила давно на поріг принесли,
Де живе їхня мама старенька.
А допоки земля у вогні і крові,
Мають землю свою боронити.
Вони варту несуть, бо вони вартові,
Ненці треба лиш Бога молити.
Щоб їх кулі минали, «осколковий град»,
Мирний спокій вернувся до хати.
Повернуться сини, повернуться назад,
Недаремно чекає їх мати.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=755837
рубрика: Поезія, Присвячення
дата поступления 17.10.2017
Сивочолі тумани, ви приходите в осінь,
Де срібляться давно пережиті літа.
Знову луки покриють перламутрові роси
І прийде до вас в гості пора золота.
Приспів:
Сивочолі тумани,
Сивочолі тумани,
Ви до мене проходите в сни…
Відлітатиме у вирій «курли» вересневе,
Заридали хмаринки сльозою згори.
Синє небо зробилось ніби небо свинцеве,
Наче тіні, край поля, в диму явори.
Приспів.
Сивиною на скроні впали свіжі тумани,
Золотою листвою покрились шляхи.
Осінь скоро загоїть перламутрові рани,
Чекатимуть люди з нетерпінням зими.
Приспів:
Сивочолі тумани,
Сивочолі тумани,
Ви весною нагряньте у сни.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=755786
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 17.10.2017
Ще не зовсім облетіло листя,
Ще синиць не видно у дворі,
Не завершив вітер падолисту,
Ще зелені в димці явори.
Золотяться у листві дороги,
Котяться туманові клубки.
Хмари заховали в пір’я ноги,
Кидають краплинки дощові.
Листя набирає колір охри,
Гонить його вітер по полях.
Осінь вся давно дощем промокла,
До зими готується земля…
Так і ми із осені у зиму,
Через перешкоди і жалі,
По житті пускаємо сльозину,
Як «курли» пускають журавлі.
Ми «курли» своє не відкричали,
Попереду невідомий шлях…
Врожаї останні замовчали,
Вже відбігла осінь по полях…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=755506
рубрика: Поезія, Пейзажна лірика
дата поступления 15.10.2017