|
З тобою ранки, зустрічали так давно,
Здіймання сонця, надихало до життя,
Такого дива, не побачиш у кіно,
Вдвох посміхались, зловили пташку щастя.
О, небокрай! Ніяк очей не відвести,
Рожевий колір з жовтим переливався,,
Сонце бажало хмарам коси розплести,
Золотий промінь настирно пробивався.
Веселий щебіт, нас зазивав до лісу,
Холодні трави, підошви лоскотали,
За руки взявшись, наспівували пісню,
А зовсім близько цвіркуни стрекотали.
Квітучий терен…. духмяність до сп’яніння,
Чаклунства міць, ті пристрастні поцілунки,
Несли тепло, ніби сонячне пломіння,
Щоранку наші, міцнішали стосунки.
Хочу зустріти, шепотнути – обійми,
Казковим ранком, пригорнутись, як дитя,
Вже більше року, жду закінчення війни,
Щоб мир настав, пізнали світле майбуття.
Без тебе ранок і не ранок, політ мрій,
Гудуть сирени, моя душа з тобою,
У перемогу вірю, знаю будеш мій,
Хай сплине час, бистроплинною рікою.
19.05.2023р
ID:
984459
ТИП: Поезія
СТИЛЬОВІ ЖАНРИ: Ліричний
ВИД ТВОРУ: Вірш
ТЕМАТИКА: Філософська лірика
дата надходження: 27.05.2023 11:28:42
© дата внесення змiн: 28.04.2024 08:27:22
автор: Ніна Незламна
Вкажіть причину вашої скарги
|
Нам всім не вистачає мирних ранків, але таки дочекаємося. Віримо у Перемогу! 
