Я придбав новенькі брюки,
У кишені упхав руки,
Поспішаю до криниці,
Згуртувались молодиці.
У траві цвіркун співає,
Серце радість відчуває,
Уже й хлопці веселяться,
Хтось смішить, очі сльозяться.
А в чистенькій небосині,
Чути звук, пісні пташині,
Як же вдома, це лишатись,
До жінок не залицятись.
Хоч і вуса давно сиві,
Ох паняночки ж красиві,
Пропустить, як спілкування,
Погуляю й я, до рання.
З приймача линуть музики,
Хоч старенькі черевики,
Все ж піду, в танок відразу,
Не байдужий, я до джазу.
Вже й ногами топ,топ-топ-топ,
Враз по плечах, хтось, хлоп хлоп-хлоп,
-Ану діду, волосатий.
Гайда звідси та й до хати!
Штани нові та не бритий,
Не будЕш очима ситий,
Тож бо нащо докучати!
Жінок треба поважати!
І за плечі, до криниці,
Краще йди, напийсь водиці.
Посміялись з діда хлопці,
Жіночки ж (обмили )кості.
Та й поплентав дід додому,
Під ніс буркав, -Справа в тому,
Хтів, щоб брюки похвалили,
Жінки очі засліпили,
Довели ж самі до сказу,
І турляти, за що зразу?!
Не горів, тоді б від скуки,
Не придбав, я б нові брюки!
На жаль, дослід, мій не вдався,
Погуляти сподівався!
2010р.
ID:
978834
ТИП: Поезія
СТИЛЬОВІ ЖАНРИ: Ліричний
ВИД ТВОРУ: Вірш
ТЕМАТИКА: Філософська лірика
дата надходження: 01.04.2023 09:20:56
© дата внесення змiн: 29.04.2024 08:35:36
автор: Ніна Незламна
Вкажіть причину вашої скарги
|
