Тихий, теплий дощик з неба накрапає,
Поле і садочок ніжно поливає.
Радість на городі, всі його чекають :
Кавуни і дині щічки підставляють.
Тарабанить дощик по вікнах, калюжах,
Умиває личка яблучкам і грушам.
Ось хлинула злива в сарафані з граду,
Заховались під листочки грона винограду.
Враз майнула блискавиця з помелом вогняним.
Вся природа причаїлась, принишкла слухняно...
З гуркотом промчався грім у колісниці,
І розкрили парасольки гриби- печериці.
Дочекалися блаженства... Всі радіють дощику !
У новОму горщику наваримо борщику. *
Пампушки і борщ духмяний винесемо з хати.
Дощик славно потрудився - будем частувати !
* Використала фразу з укр. народної заклички " Іди, іди, дощику."
Примітка : вірш для закріплення знань дошкільнят про літні явища природи.
Сердечно дякую, Катрусю, за підтримку дитячого віршика, в душі поспівчувала Вам за спеку. У нас до 30 тільки і дощики проходять, тому і на
вірш сколихнуло.