***
У смерку серця скорбного щоденно
Лиш віри промені горять,
Що у майбутнім, схована для мене,
Без краю буде благодать.
Та дні минають і з душі на волю
Остання мрія відійшла;
Та дні минають і зрадлива доля
На сміх ту віру підняла...
***
На роздоріжжі стрілись випадково
Й назавжди розійшлися без надій,
Та серце зберегло в таємнім схові
Про тебе спогад свій.
І всюди образ твій, ясний, урочий,
Глибоко в грудях буду я носить, –
І в шумі дня, і в шепотінні ночі
Твій голос тріпотить.
І вічно так душа моя шаліє,
Й тебе гукає зов моїх натхнень, –
Так лист зів'ялий осінню жаліє
Травневий зниклий день.
***
Даремно видаєш, о серце, крики болю,
Даремно ти шукаєш співчуття у них, –
На їхніх лицях бачиш, цих обранців долі,
Ти ледве-ледь прикритий сміх!
Чи можуть зрозуміть вони квіткову мрію
Травневим ранком, там де золота роса?
Чи можуть зрозуміть, чом місяць променіє
Самотній в темних небесах?..
***
Пригнічена, в журбі, дивлюся як спливає
Переді мною хвиль потік стрімкий, –
Дивлюся, як зникає з грізним шумом
Назавжди в далині хисткій.
Пригнічена, в журбі, дивлюся як спливає
Переді мною хвиль стрімкий потік, –
На жаль, юнацтво гине у скорботі
Так день за днем, за роком рік...
***
Громи із темряви небес
До себе бурю запросили
У шерег.
Нуртує море клекітне
І хвилі люто розбиває
Об берег...
Та ось вже сонце із небес
Крізь хмари дивиться в темноти
Змертвілі.
Затихло море клекітне, –
Зі сміхом береги цілують
Там хвилі.
Дора Габе
Теменуги (Лирически песни)
***
Сред мрака на сърдцето ми разбито
Лъча от вера все блуждай,
Че в бъдащето е за мене скрито
Блаженство некакво без край.
Но дните се изреждат и в душата
Гаснее сътнята мечта, –
Но дните се изреждат и съдбата
Се смей над верата света...
***
На кръстопът се срещнахме случайно
И навсегда разминахме се ний,
Но от тогаз сърдце ми в кътче тайно
За тебе спомен крий.
И вседе образа ти мил, сияен
Очакваща в гърди си нося аз –
И в дневен шум, и в нощен шепот таен
Все чувам твоя глас.
И вечно тъй душата ми копнее,
И вечно те зове мечта про мен, –
Увехнал лист през есень тъй жалее
По минал майски ден.
***
Напразно си издаваш, о сердце, тъгата,
Напразно търсиш ти съчувствие от тех:
Виж по лицата им – любимци на съдбата –
Едва прикривания смех!
Те могат ли разбра на цветето мечтата
През утрото на май, осипано в роса?
Те могат ли разбра защо копней луната
Самотна в темни небеса?..
***
Обзета от тъга аз гледах как струеше
Поток пред мене пенести вълни, –
Аз гледах как те чезнат безвъзвратно
С глух ропот в тъмни далнини.
Обзета от тъга аз гледах как струеше
Поток вълни си пенести пред мен, –
Уви, тъй също чезнат младините
В потайни скърби ден след ден...
***
Гърмът от черното небе
На бесен ураган приглася
На ревът –
Клокочи кипнало море
И яростно вълни разбива
О брегът...
Но ето слънце от небе
През облаци надникна в тия
Тъмнини –
Утихна бурното море
И с крехък смехбрега целуват
Рой вълни...
