Чи я втомилась від плакучої весни,
Але і холод сповива кожну днину,
Сприймати не хочу, ніяких провин,
Вона ж нагадує маленьку дитину.
Яка зробила перші кроки по землі,
Порозсипала довкола первоцвіти,
І я втішалась, на серці добре мені,
Чарують очі, зваблюють дивоцвіти.
Та час спішить…Тож розквітай дівицею,
У берізку,бузок вдихни, обвий теплом,
І для трави, стань теплою водицею,
Злети пташкою, впевнено накрий крилом.
Святу землицю, захисти від мороку,
Із сонцем всесвіт прикрась вінком й златом,
Розвій сміливо пелену, без сорому,
Угоду з вітром підпиши ненароком.
Ти ж господиня, сумніви переборюй,
Вдягай черешням, вишням біленькі сукні,
Мов наречені, хай квітнуть, все підкорюй,
Бо ти ж уже, стала весняною пані.
Мабуть втомилась від плакучої весни,
Маю бажання, хай всіх торкнеться промінь,
Й в людей не буде непорозумінь, війни,
Хай зазвучить, веселий пташиний гомін.
*
Тож пробудися весно, принеси радість,
І хоча б трішки, звесели нашу старість.
17.04.2021р
