Якось Гриць покликав друзів борщем частувати -
Василя, Павла, Микиту, ще сестру і брата.
Узялась дружина Галя зразу до роботи,
Буряки, цибулю, моркву, картоплі достоту -
Все у горщик поскладала, залила водою,
Ще й капусти натрусила шапкою густою.
Гості дружно посідали, ложками ворушать,
Щось жартують між собою, що голодні дуже.
Принесла ґаздиня горщик, порізала хліба,
Насипала по тарілках усім щедро, ніби.
Нахваляє, припрошує гостей частуватись:
«Я старалась, готувала, нумо наїдатись!»
Взяв Павло найпершу ложку, зробив круглі очі,
Мляво, кисло усміхнувся - другої не хоче,
Але якось так... незручно... тож прийшов у гості!
Ну то й що, що у тарілці не м‘ясо, а кості?
Й ну хвалити господиню: «Боже, як же смачно!»
Василю - пісок на зуби, щось слизьке, мов з флячків,
А Микиті на капусті попалася гусінь,
Вже готова, бо ж зварилась, - сховав її в вуса.
Сестрі - з буряка лушпайка, брату - волосина,
Але ж гарні друзі в Гриця і чемна родина!
Настрою сердешній жінці все ж не зіпсували,
Тільки краще господиня вже й не готувала.
Нащо вчитись, як все добре, усі тільки хвалять?
Дурня думка потішає, компліменти - Галю!
***
Так і з віршами буває, хоч вони й не борщик,
Та все сунуть «куховарки» помилки у «горщик».
А всі тільки «гарно дуже!», «браво!» кричать всує,
А «поети», як та Галя, далі «борщ» готують!
дякую за натхнення поетові Горбункову С, С,
http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=858227
Ulcus відповів на коментар BeZodnia, 19.12.2019 - 16:20
скільки б спецій не кидала, скільки б не перчила
все ж основа - гарна мова, її слова сила
як би хтось не намагався дьогтем забруднити
наче сонце променисте буде нам світити
Поети раннього і пізнього відожрення ходили взутими у італійське переважно у взуття
О скільки їли все нодоїдки зі столу дожівського, то потерпали від постійного вздуття, тому поезії
виходили дуже надхненними дослівно, без пербільшення і вдаваного каяття.
Об'єктом звернень як завжди була прекрасна діва, шляхетьського походження і диво полягало ще і в тому, що готувати борщ ій це походження не дозволяло, без посилань на вічну втому.
Ulcus відповів на коментар псевдоням, 19.12.2019 - 12:50
дуже оригінальний коментар. дякую вам за увагу до моїх творів
псевдоням відповів на коментар Ulcus, 19.12.2019 - 13:01
...ніколи не знаєш звідки прийде надхнення, в гарному розумінні цього слова...
колись в турпоїздці по Мадярщині в Будапешті
в їхньому супі мені попалася величезна біла гусінь
бррр...
а щодо поезій
нема меж досконалості
навіть якщо серед ста є одна гідна поезія це чудово
дякую, Катериночко! у вас вчуся на відміну від автора, який мене надихнув на цей твір, я сподіваюсь, що в моїй байці ніхто себе не впізнає - варто бути об‘єктивними, уміти і підтримати, і допомогти тим, хто цього потребує. бо ж як кажуть? «благими» намірами мощена дорога до пекла
і ще в тебе перцю багато, то ж - на гурмана
на відміну від автора, який мене надихнув на цей твір, я сподіваюсь, що в моїй байці ніхто себе не впізнає - варто бути об‘єктивними, уміти і підтримати, і допомогти тим, хто цього потребує. бо ж як кажуть? «благими» намірами мощена дорога до пекла 
Вишукана, тактовна сатира 
дуже ціную вашу думку