Є для серця така покута -
забувати скоріше зло,
аніж те, що мусило бути
і чого в житті не було. Л. Костенко
... часом пишу вірші про природно-погодні звичайні дива і стан душі. Професіоналізму в моїх роботах нема, лише настрій, думки... що болить, радує, надихає... що небайдуже, чим жива душа людини з інвалідністю і без освіти)).
