Сайт поезії, вірші, поздоровлення у віршах :: Відочка Вансель: А душа… Як той перст… - ВІРШ |
UA | FR | RU Рожевий сайт сучасної поезії |
|
Додавати коментарі можуть тільки зареєстровані користувачі..
КОМЕНТАРІ Яна Бім, 24.12.2015 - 01:32
Неймовірна наша! Як же я довго не читала твоїх незвичайних творів! - геть закинула сайт... геть...Повернулась от ptaha, 14.12.2015 - 16:53
щось є у Вашій поезії незбане́нне, якесь по-справжньому справжнє... дякую Вамм за це
Відочка Вансель відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Це я в фільмі дивилась.
zang, 13.12.2015 - 21:47
"загубилися й осінь, і я"; "свічей" не годиться ( такої форми не існує ); рима "хрест-перст" не годиться; хрест ставиться не "в могилу", як у вас, а ( не знаю як, та не в могилу ); "і крізь час поплелася до місяців" – цілком невиразне, незрозуміле
Ліна Ланська, 13.12.2015 - 21:22
Про яку ще старість тут йдеться?Де ти бачила СТАРУ ДУШУ?Бити тебе нікому...А вірш просто чудовий.
Відочка Вансель відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Та це я про себе... Про себе... Цьом...
|
|
|