(Валі Савелюк)
Зісковзнула, гнучка, мов пантера,
Жовтоока спокусниця-ніч,
Прошмигнула по стишених скверах
Ліхтарям кругловидим навстріч.
Милувалася цвітом жасмину
І стрибала за пухом тополь,
Вигинаючи сяючу спину
Між вербових густих парасоль.
Пила з озера зоряні зливи,
Що тремтіли в люстерку води...
Тільки місяць блідий, мовчазливий,
Вслід за нею очима водив.
І не зчувся, як випустив дзбанок,
Розіллявши парне молоко-
І потік білощокий світанок
По небесних рівнинах струмком.
В небо канули зорі-кристали,
Наче в каву гірку рафінад.
І стрибнула пантера зухвала
Під патлатий густий виноград.
Позіхнувши, накрилася листом
І пірнула в нефритові сни.
І посипалось щедре намисто
Сонцесвітла у жменьки весни.
геніально!!! відверто саме так! ах, я так чорних пантер люблю... в казках... Багіра!!!
Наталя Данилюк відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
О,так:красуня Багіра з казки про Мауглі-така мудра і розсудлива...Я також дуже любила цю казку(і мультик! )В казках вся мудрість народу.І взагалі,котячі-дуже граційні,гнучкі і мудрі тварини. Дякую Вам,люба Валю,за таку теплу ностальгію і за емоції Ваші щирі і трепетні! Знайшла в Інтернеті фото з мультфільму про Мауглі,на якому Багіра біля водоспаду...
Хоча про мене це занадто...Та все ж радію,що маю таких чудових читачів! 
О,так:красуня Багіра з казки про Мауглі-така мудра і розсудлива...Я також дуже любила цю казку(і мультик! 
Знайшла в Інтернеті фото з мультфільму про Мауглі,на якому Багіра біля водоспаду... 
