Наталі Рибальська: Ми вже майже три місяці, як повернулись до Ірпеня. Досі прислухаємось до звуків, щоб зрозуміти, що то не літак чи ракета, а машина, потяг, вода з крану у сусідів. Після обстрілів наша собака (велика) більше 3 місяців лякалась будь якого не зрозумілого для неї звуку.
Напевно, це з нами назавжди... На жаль...
Наталі Рибальська: Я вже давно намагаюсь це зробити. Писати мені легше, ніж розмовляти, потрібна практика. Ми з близькими працюємобнадбцим.)))
А відкривати рідну мову, це такий кайф...
У мене навіть є улюблене слово)))
ПОРЦЕЛЯНА о,яке ж смачне...🙂
Наталі Рибальська: Дякую!
Так, Ви праві, Максе! 12 років я писала переважно російською,якось саме писалося, дуже легко. Але після 24.02. Хочеться бути від неї подалі
Наталі Рибальська: Ну, как же так, я так ждала смиренно,
Чтоб Вы хоть взглядом дали мне понять,
Что влюблены...
Хоть слово откровенно
Могли бы мне когда-нибуть сказать?
Зачем же ждали лета, листопада,
Зимы, весны - так много, много дней?
И разлюбили...
Больше Вам не надо
Любви и благосклонности моей...
О, як Ви надихаєте поетес))) Дякую! Наче з джерела напилася.
21.07.2022 - 16:44
Це я Вам дякую. Надзвичайно приємно, що це все не просто так.
Радий, що завітали.
Наталі Рибальська: Мабуть кожного, хто пише, іноді відвідують сумніви. Але.. але душа потребує висловлювати себе у віршах, тож треба це робити. Добре, що є інтернет - вірші обов\'язково знайдуть свого читача і відгук у його серці.
Чудовий вірш.
Наталі Рибальська: Дякую, Анастасіє.
Теплі слова мені зараз як підживлення.
Не можу більше про війну от і вертаюсь до того часу, коли було легко і грайливо.
КОМЕНТАР ЩОДО ТВОРУ: 
