Любов Вакуленко: От ми і спілкуємось. Я теж поставила питання. Чому ви відразу подумали про щось погане в моєму питанні? Я вважаю, що путін психічно хвора людина. В таких людей жалість і адекватне мислення відсутнє від слова взагалі.
Любов Вакуленко: Справедливі слова, Любашо.
Зло треба викорінювати, стирати з лиця землі, щоб і сліду не залишилося. Бо рашисти через свою тупість і брехню викликають тільки подив і огиду, справедливу лють і ненависть. Горіти їм в пеклі.
Любов Вакуленко: Гумор твій, Любашо, дуже добрий знак
Посеред ракетних ворожих атак.
Нас не залякають, повернем своє,
Бо ми всі незламні, сила у нас є,
Як у Роксолани. Зброя - її сміх.
То ж нехай твій гумор захистить усіх,
Нехай дасть надію - не здолати нас,
Бо не спить поета славний кінь Пегас.
Любов Вакуленко: Да нелегкое это дело - дарить космос в стихах и куплетах. Но, вопреки всему, будем добрыми и будем сильными... Даже если от этого невыносимо больно...
Любов Вакуленко: Гіркі реалії життя, та найгіркіше - це війна.
Я згідна, як раніше жити,
І негаразди всі терпіти,
Тільки б жило моє село,
Щоб як раніше все було.
Та ті, кого снарядом вбили,
Вже не піднімуться з могили...
Я їх ніколи не побачу...
За них рашистів не пробачу.
Любов Вакуленко: Напрочуд вдале порівняння з Каїном.
Слава нашим воїнам світла і добра. Вони помстяться за нас, за материнські і дитячі сльози, за понівечені життя і долі, за зруйновані села і міста.
Любов Вакуленко: Дякую, Надійко.
Переосмислити й прийняти, як неминуче на кшталт долі чи щось, це можливо. А ось про свої власні помилки можна тільки жалкувати. Тому і було саме \"не так\"...
КОМЕНТАР ЩОДО ТВОРУ: 
Я теж поставила питання. Чому ви відразу подумали про щось погане в моєму питанні? Я вважаю, що путін психічно хвора людина. В таких людей жалість і адекватне мислення відсутнє від слова взагалі. 
