Aлёна Кот: Наверное, каждый человек задумывался об этом. Но не каждый может выразить свои мысли в стихах.
20.02.2014 - 04:04
Каждый из нас всего лишь "кузька у траві". Если задуматься о нашей важности для вселенной, то как раз где-то так и есть.
Спасибо за то, что не спите в 4:05 утра ))
Aлёна Кот: "Встречая рассвет, настраивают все антенны
и ловят волны пустоты и с пустотой внутри живут." Я-то думаю,как у них так получается хорошо звенеть пустотой. Оказывается, волна)) супер!
20.02.2014 - 04:03
ато)
уметь надо ))
блин, отошел минут на 15, возвращаюсь - куча комментов))
Aлёна Кот: Очень-очень хорошие стихи у вас. Мне все ваши стихотворения понравились, но я не комментила, от восторга все слова потеряла. Удачи вам в творчестве!
Цей вірш прийшов в ту ж саму ніч, що і "Мені веснилося у січні". Я спала, але чую - вже йде віршик. Я намацала в темноті біля себе телефон і начитала на диктофон. Одразу ж заснула знову. А днів через три згадала, що щось таке було, пошукала по даті і виявилось, що точно було. Два абсолютно готових вірші, надиктованих дивним сонним голосом. кожна стрічка через паузу. Я той запис не витирала, він ще десь є.
Aлёна Кот: така концентрацiя мудрих думок у одному творi!
01.03.2013 - 17:30
От, тільки конфронтації не виходить. Місто ж рідне! Навіть цей вірш почав писатися десь із центру міста, по дорозі додому, в той день і в той час, коли засідала наша міськрада з метою відселення уманчан з місць поселення хасидів і надання їм соціального житла! Слава Богу, не набралось достатньої кількості голосів. Цікавий факт - я не знала тоді про це засідання, але, поки він написався, мене лихоманило всю другу половину дня. Десь о 18 год. вірш вже був написаний. А о 21 годині я дізналась про те засідання... Такий концентрат.