Лана Ніконова: Шкода,що маленькою вже більш не стати,
не перевести стрілки нам годинника назад,
пройшли роки сама я матір,і вже вкладаю спати я внучат....
Лана Ніконова: І про що б ми не писали
Будь то літо чи зима
Наші души закликають:
Та скінчись вже накінець війна!!!!
І на сході в нас вже знов стріляють
Ви не уявляєте, як тут здригається земля
Я на колінах Господа благаю
Швидше скінчися клятая війна!!!!
Лана Ніконова: Дякую!В дитинстві я жила в місті Радомишль і молодь кожного літа святкувала цю ніч а я мріяла от піду й квітку папороті знайду та тільки страшно було...