Не п'ється,кажеш,і не пишеться,
Надії,мрії кришуться...
Та плюнь на це - сідай,пиши!
Що маєш на душі - скажи.
Почни з початку
по порядку -
Хай кострубато,хай не гладко,
але всю правду без прикрас.
А хтось оцінить - буде час.
Змалюй канву свого життя:
Не тільки зоряні моменти,
А й помилки усі до цента,
Печаль і радість,каяття.
Облиш сентенції,моралі,
Забудь про алібі,медалі...
Завжди цікавить голий факт,
Як музиканта темп,чи такт.
Пиши як вмієш - головне
Щоб чисту правду.
Все мине.
Ти вище себе не стрибнеш,
Та буде жаль,коли помреш,
Що на прожите житіє
Не залишив своє досьє.
Мені,наприклад сумно нині,
Що від моїх дідів,бабів
Ні на горищі,ні у скрині
Не залишилося й двох слів,
Не кажучи вже про світлини.
Неначе їх і не було,
Немов на світі і не жили,
Та їхніх босих ніг тепло
І досі бережуть стежини.
І ми стежки ті самі топчем -
Слідами предків слід у слід.
Це їх любов,мій добрий хлопче,
Подарувала нам цей світ.
Отож,пиши і не жалійся,
Впрягайся в справу без вагань,
Поплач над словом,чи посмійся,
Похулігань,пографомань,
Лише нікого не порань...
Будь,наче Нестор -
літописцем
свого часу,життя-буття...
О,це далеко не дурниці,
це,щоб майбутні борзописці
в зерно не сипали сміття!
І для мене не є "ругательным",а скоріше "притягательным",бо в інших "ізмах" писати не вмію,і не пробував."Ти вмієш грати на піаніно? - Не знаю,не пробував..."Я не зрозумів лише цей Ваш вираз:"я ж не поет..."Це,мабуть,зайва скромність.
Ні, це не скромність, я намагаюсь писати Вірші, але я тільки та, хто намагається... Дякуючи Вам виставлю вірш, що склався після розмов з моїми сусідами з будинку навпроти.
Всі знають дев'ять муз:Талія,Евтерпа,Ерато,Терпсихора,Полігімнія,Калліопа,Уранія,Мельпомена і Кліо.А от музи футуристки,музи імаженістки і т.д. не знаю таких.
Дев`ять класичних, безсмертних Високих Муз Олімпу опікуються професіоналами наук та мистецтв.
Аматорам, для їхньої квазіпоезії, і позашлюбні дочки Зевса згодяться.
Дякую, пане Михайле, за цікавий діалог.
Зичу наснаги, з Високою Музою.
Хм, дуже цікаво. Подібної тематики робіт є трохи. Але у Вас вийшло, чесно кажучи, найкраще із того, що я читав. Зуміли осягнути весь життєвий спектр людини, торкнутися того, що дійсно "пече" чи "болить"