Олена Вишневська: Ця темрява - все, що залишилося після стрімкої ріки невимовного болю...і залишається тепер спостерігати за світлом здаля, аби і воно не потонуло в цій пустці...
Олена Вишневська: Неодмінно...і не лише цвітом вишень
Дякую, Оленочко
Не так давно пригадувала: скоро два роки як ми зустрічалися....а здається що зовсім нещодавно