Квітка)): Просто...
А чогось так зачіпає і сколихує такі вже непотрібні спогади...
На відстані руки далека рідність
Твоя залежність зраненого серця
Така болюча всміхнена невірність
Що шепче відпусти і вже не сердься
Всього навсього)
Але принаймні я навчилась читати такі вірші
Дякую вам
Він до цього працював викидайлом у столичному престижному ресторані! Щиро дякую, Квіточко, за такий логічний коментар! Миру Вам, щастя, радості й добра!
Квітка)): Під словами тебе_я хочу пропагувалось інше)))
У вас дуже класно виходять вірші з \"обломом\"))
Тут вже всі понамальовували собі картини і приходять до тями
Квітка)): Тепло слів на перший погляд непомітне
Але ж від чого ж тоді посмішка до вух ?
Так гріє серце і курс надії вірний
Скрізь заметілі із житєйських завірюх♡
Квітка)): Чи може полин бути насправді п\'янким?
У ваших віршах, але ця гіркота не вбиває
Вона полонить і чарує бажанням терпким
Хто наважиться і все ж таки скоштує...♡