Юрко Коваль-Самбірський: Кохання,як грозовий дощ...Чудово!!!
...на жаль у мене з цими колобочками щось не так--
вони виникають,та не щезає зайвий іно-текст--javascript:setSmileaddComment(\'%20%20\',%20\'\');void(0);javascript:setSmileaddComment(\'%20%20\',%20\'\');void(0);
09.05.2015 - 16:41
Дякую за коментар. Літній грозовий - несподівано, але тепло. Ці колобочки такі непостійні: то від діда з бабою втікають, то перетворюються на шифрограму ,- все на краще, бо Ваш коментар підняв настрій
Юрко Коваль-Самбірський: Всеж-таки минуле--2002 рік...Може не так всей погано тепер?...Та це вже не моє діло.Головне вогонь,що зігрівав.А що треба ще?javascript:setSmileaddComment(\'%20%20\',%20\'\');void(0);
06.05.2015 - 06:50
Тепер усе далеко не так погано, більше того - добре!
А вогонь - так. Переконалася, що навіть нещасне (тобто, невзаємне) кохання може бути корисним.
Дякую, п. Юрку
юрко коваль-самбірський: Володимире,чудовий переклад.Не погрішили перед першоджерелом.Успіхів.
До речі--про інше.Як Ви оті сердечка та колобочки приліплюєте до текстів?
04.05.2015 - 17:21
Дякую за комент і радий знайомству! Просто ттисніть післЯ тексту мишкою на колобків і вони появляться Їх одразу у вигляді заображень не видно, тілько як цифорові символи. Тоді тисніть - "відправити відповідб! і вони будуть як треба
юрко коваль-самбірський: Ще скаже Заратустра про вогонь,
Із вуст розбризкав чорною смолою,
Киплячою--до серця,до долонь,
Боровшись сивим світлом із імлою.
Він так казав.Ми слухали не так.
Та всеж і кров від стужі закипає.
І січнями посічені вуста
До згаслих вуглів в полі прилипають.