Алексей Мелешев: Я поки що ненависті до кацапської не відчуваю, а от байдужість - певно так. Але ж перекладати те, що вже є, не стану. Було, та й пішло...
Алексей Мелешев: Ця книжка написана 17 років тому, задовго до війни, тоді ще не було так нагально писати українською... для мене, принаймі. А сама повість - це моя спроба створити щось на кшталт "Антимайстра" Булгакова, якого шаную як чарівника слова, та яким гидую як людиною. Ось так...
Дякую, тезко,
Алексей Мелешев: Та який там поет я... Так, розважаюсь час від часу, маючи півсотні читачів. Але прикро, що знов іронічний віршик про "душевну" внутрішню боротьбу сприймається, як "громадянська лірика".Бо в мене особисто все по своїх місцях давно і назавжди. До речі, на писок "геніального" без блювотних потягів дивитись не в змозі. Напевно тому, що я все ж трохи художник і навіть колись планував поступати у Художній інститут)
Алексей Мелешев: Ну, не знаю, хто там далеко від... Просто поважаю роботи Віктора Франкла і намагаюсь застосовувати їх до себе, щоб залишатись при розумі.
КОМЕНТАР ЩОДО ТВОРУ: 
