Олександр Яворський: можливо... легко змінювати те, що залежить від одного, те, що залежить від двох, мабуть, змінюється обома Дякую, що читаєте, приємно!
Олександр Яворський: красива лірика! виміряним ритмом і кроком наближає до тієї казки, в яку хочеться вірити! От є щось таке у тому роззутому, босоногому образі - наче легкість, спраглість і близькість цілі... у самого колись написалося "Полетівши, життям кольоровим метеликом порхати, Черевики залишивши, крила здобувши натомість." Дякую за поезію!
Олександр Яворський: Спосутошене поле засіяти й ним пройти, У косу вінок заплести, що за плечі кусає, Й дозволити далі безхатькові-душі вести За обрій тому, хто запевнив, що зветься Сусанін...
Не втримав при собі іронію, пардон, якщо що...) Гарний вірш, як і всі твої!
КОМЕНТАР ЩОДО ТВОРУ: 
Дякую, що читаєте, приємно! 
