Микола Серпень: Я так розумію, що із Ваших віршів вже можна було б скласти поему з умовною назвою \"Літопис Самовидця\". Кожен раз дуже слушно, хоча часом жорстко, як от про душу європейця. Але вже після останніх їх ударів по містах ми всі стали обстріляними і розуміємо, що дійсність набагато жорстокіша. Нових творчих удач!
Микола Серпень: Ну, до чого пречудовий вірш! І як все образно! Особливо - \"Спіткнулось літо об зойк журавлиний,\" - хто ще в нас так може сказати? Спасибі! Ніби справжній відбиток осені.
Микола Серпень: Так, методи можуть бути самими різними, залежно від стану хворих. В кого таке вже безголів\'я, що приперся на наші землі нас завойовувати, тим тільки всілякі ампутації, напевно, допоможуть прийти в себе. Дякую за відгук!
Микола Серпень: Щиро дякую! Ми довго будемо шукати пояснення, звідки таке безстидство там могло вирости. З бодуна... то дуже просто, їх роз\'їло щось інше, але таке саме цинічне як і вони.
Микола Серпень: Щиро дякую за відгук! Як важливо для людей мати взірець. Ось що в тому Рашкостані трапилось, коли всі гальма відмовили -якась пліснява замість людини. Поки ще Марківна там тримала марку, то вони не так розповзались, а тепер все попливло.
Микола Серпень: Спасибі, Артуре! Сергій Жадан дуже справедливо сказав, що в нашій мові ще поки нема слів, котрими те все зло можна описувати, вони ще мають з\'явитись. Такого амбівалентного цинізму, такої гомеричної брехні і такої безнадійної дурості ми ще не бачили...Тут вони як завжди впереді планети всєй!