звісно
ніша - це відоеркемлений простір - простір в даному випадку, що включає мрії про коралове море, перли і т.п. та, власне, реалістичне життя сліпого листоноші
Не скажу за всі ваші твори, але у прочитаних мною ніби не зустрічав, щоб сюжет розлігся всього-навсього в маленькій кімнаті. Проте й на таких куцих просторах твір вміло подано, дарма, що післясмак дещо сумний.
28.09.2012 - 21:36
Дякую, що приділили моєму віршику стільки уваги! Так, це не світанок безжальний, а люди, котрі фарбують його сумними фарбами. Щодо кімнати - деколи не виходячи за її межі, можна пізнати більше, аніж після навколо-світної подорожі...
Ви таку роботу проробили!..
Прочитали увесь цикл!
Зазвичай, тут ніхто так не читає... На жаль...
Ідея циклу виникла спонтанно після "життя" на сайті...
Тут такі пристрасті вирують...
У спробі дещо пояснити (і самій собі теж) і написалися вірші цього циклу.
Вони не "універсальні", бо зрозумілі лише авторам сайту.
У мене ще є деякі задумки щодо цього циклу, будемо надіятися на музу, яка допоможе ці задуми втілити...
Я Вам гарно дякую.
Якось зайду я і до Вас у гості...
А Вашу картинку "Чіпляйся за життя" - я запам"ятала.
Удачі Вам!
КОМЕНТАР ЩОДО ТВОРУ: 
 Чудесне.</td></tr><tr><td bgcolor=#FFFFFF align=center valign=top>31.01.2013 - 22:01</td><td bgcolor=#FFFFFF><img border=0 align=middle src=img/answ.gif width=19 height=21> <span class=answ>я и сам, как индеец... <img src=){kind=small}
Дякую, що завітали на мій вогник!
