АнГеЛіНа: Ой, я щиро радію від Вашого візиту до мене
Ваш коментар дуже теплий, змусив мене посміхнутися
Дякую Вам за це, і за Ваше таке хороше ставлення до мене
АнГеЛіНа: Дуже приємно читати Ваш коментар kk:
Ні, за бугор я не сіганула Лише переїхала Київ, щоб навчатися у ВУЗі.
Насправді сама не знаю, чому в 2013 році моя муза кудись зникла Просто перестало приходити натхнення, хоча, по суті, в моєму житті в той час не було таких змін, які могли би стати для цього причиною. І спочатку мені було дуже важко від тієї, можна сказати, опустошеності, але з часом я до цього звикла... А цього разу, коли писала вірш, в душі було таке приємне, але вже трохи забуте, відчуття натхнення Сподіваюся, це не востаннє
АнГеЛіНа: Чому його забувати??? Вірш має глибокий зміст, і він мені добре зрозумілий!.. Якщо задуматися, то в житті можна побачити дуже багато похмурого... Що ж поробиш?..
29.08.2013 - 22:33
Альбінка - розумниця! У нас чомусь прийнято оминати такі теми в розмові з юним поколінням. Та чи вірно це - не знаю - я не педагог.