nepe4alna: Де дорога моя і куди забреду я наосліп ?
І чиє "я кохаю" для серця мого рятівне...
Знєш , Боже, напевне я твій найневдаліший дослід,
але Ти всеодно бережи і не кидай мене...
16.03.2015 - 09:21
Еге, якщо про такі речі замислюєтеся - то точно не "найневдаліший дослід"!
Дякую дуже, п. Непечальна, чудовий експромт (а може, і не експромт?)
nepe4alna: Краще її не втрачати... Сліпим кошеням вдивлятися в очевидність обману і вірити. Це не гріх бути відкритим ,але разом з тим варто пам'ятати що наша довіра в будь-який момент прониже душу сотнями маленьких скляних голочок болю. Пам'ятати і завжди бути готовим це прийняти. Напевне лише безмежна довіра рятує душі...
nepe4alna: Кумедно ... Воно то так як виявляється. Добре що в мене світлі карі очі. А то мій би коханий так написав би - не уникнути йому скандалу творчого натхнення Вам. Ви беззаперечно талановитий.
nepe4alna: Беззаперечним є те,що талановита людина пише. І красиво пишете! Тільки питання по тексту : 1.задививсь у карі очі. 2.Так запали мені в душу чорні оченята. Мене бентежать ці різні кольори.
13.11.2014 - 08:52
Все тут правильно. Я тільки не вказав відтінків, бо у поезії це не завжди можливо. А темно-карі очі, або чорні(це можна побачити в інтернеті) одне і теж. Карі мають відтінки, а чисто чорних очей не буває...