Omega: А я вже наперед останнє слово задумала, і воно в голові промайнуло чомусь"калим". Але це ж літо "бабине", з нього на калим і листя опалого досить...
Omega: Ну що тут скажеш, Володю? Звичайно, браво !
Ти десь запропастився, юний друже?
Та що там ти - запропастилась я.
І знову зустріч - і не десь,а тут же,
де в пам'ять сайту вписане ім'я
17.10.2013 - 14:00
- Ще не дощить. Тримається погода
На теплій ноті. Жовті кораблі
Зірвались вниз, та їх чомусь, не шкода:
Вже краще так, аніж холодний лід.
А як по правді, - ми ж не конформісти.
І як би там на серці не було,
Якщо за вчинки совість досі чиста,
Ми - переможці в боротьбі зі злом.
Omega: Справді, вірш стислий, ємкий. Осмілюся дати пораду: у першому слові Ви помилково пропустили одну Н (1), 2-га строфа, другий рядок - я б забрала слово "мов" - воно зайве., тільки порушує розмір. Без нього так гарно читається:"притихесенько... Непомітні..." Ах, гарно!Але це справа автора, а я не критик - читач!
15.09.2013 - 08:35
Дуже дякую Вам за коментар) Дійсно, пропустила літеру Все ж, "мов" залишу, нехай поки що буде, поки я його там чую
Omega: Оце ж я вирвалася так на природу. А там - таке осяяння.., така краса... Коли б можна було розмістити ще й фотографії. Спробую у профайлі. Цікаво, як вожак збирає зграю журавлів: вийшов на пагорб за ставом (є на фото) і довго дивився звідти довкіл. Потім піднявся в небо і став кружляти. Якраз його вдалося зафотографувати, а коли літала зграя над головою - не зуміла. Небо, хмари - просто чудо! Я виклала фото у фейсбукові і на сайті "Теплик-лайф". Пропоную туди в гості, якщо в мене не вийде попрацювати тут
Omega: "По правді і досі ще гірко, що хата сільська не палац, що друзів покинув навіки, щоб юність ввігнати у плац". Вірш гарний, але якось оце "друзів покинув навіки" - самі знаєте, в якому випадку те буває. Можливо, щось варто змінити. Хоча б (звісно, як варіант)"зізнатися соромно й гірко: між вій проступила сльоза. Що боляче хльоснула гілка - тоді безтурботно сказав". Вибачте, це перше, що спало на думку. Бажаю успіху!
19.08.2013 - 00:00
Дякую. Зауваження суттєве.
Щоб не дуже вилазити з дрімучого за часом контексту, переробив простіше.
Цікаво, чи погодитесь на такий варіант?
Omega: Я не особо сильна в русском, но мне кажется, не совсем удачно смотрятся "везде повсеместно", ведь они носители одного значения. И еще, если не ошибаюсь, Вы украиноязычный, вот только пишете на русском.Слово "пОнять" у меня вызывает сомнение. Разве не "понЯть"? Стихотворение красивое, есть в нем и содержание, и размер, и форма. Возможно я не права - извините! Давно не заглядывала в русский словарь. А возможно есть смысл немного (ну совсем немножечко...) с ним поработать, чтобы был чудесным?
Omega: І Вам дякую! Мені приємно, що мої поради вам пригодилися. Іноді так хочеться по-доброму порадити (воно збоку буває видніше), а людина ще й образиться.
15.08.2013 - 19:17
Як на мене, то до дружніх порад прислухатись завжди корисно.
Omega: Валечко, такі спогади близькі нашим батькам... Щирі слова. Не ображайтеся, якщо я осмілюся дати свої неупереджені поради: "Та й згадали, як малими, В колір темний бузини, З домотканої тканини Красили синам штани"- тут, мені здається, є трохи неузгодженості (а може, я просто неправильно зрозуміла - пробачте!)Дивіться: згадали - значить, вони вже люди у віці., "Як малими красили синам штани"- у малих навряд чи могли бути сини. Та й слово красили-рос. Може, варто отак: "Як були сини малими, в колір темний бузини з домотканої тканини фарбували їм штани". "Чоботи з кирзи на ноги" - тут наголос кИрзи хочеться поставити, хоча тоді буде неправильно. Може, так:"З кирзи-чоботи на ноги". Звичайно, це Ваша справа, але можна і виправити. Бажаю успіхів!!! Ще раз - пробачте, що втручаюся у справи автора
12.08.2013 - 19:24
Оленко, це саме те, що й мені муляло і Ваш погляд з боку так доречний. Дякую!