Zвіздослав Сухенький: І чим далі ми від фронту,
Більше у розмовах понту.
Спокійніше стали спати,
Зразу зменшились донати.
Шановний авторе, аплодую Вам стоячи!
Zвіздослав Сухенький: Коли стогне душа від пекельних новин,
коли інші забули про слово святе,
обери ти одну з сотні тисяч стежин,
що до се́бе самого тебе приведе.
КОМЕНТАР ЩОДО ТВОРУ: 
Просто чудово! 
Від одного погляду на неї вже наступає поСмілля.