Мелодія невпевнено звучала
Мов пташеня, що рушило в політ.
Приваблювали ніжні звуки
Правдивих, щирих почуттів
Щось прилучалось до гармонії і змісту,
То невловиме, рідне і своє.
Як чисте джерело збережене в природі
Струмить, хвилює, життєдайно бۥє.
Хотілось доторкнутися до нього
До чистого, простого без прикрас.
І боязко нарушити цей спокій,
Щоб звук тремтливий часом не погас.
І раптом все на диво зрозуміле,
Мелодія надривна і тужна –
Музика був сліпий від роду,
Він світ інакше відчував.
Чи я йому зумію пояснити
Про різнобарвний і чудовий світ,
Про задум і гармонію в природі,
Про вічність подаровану для всіх.
Він тішиться життям як вміє,
Не ставить зайвих - пощо і чому,
Чи він захоче вірити в майбутнє,
Де не буде ні смерті ні жалю.
Об’явлення 21:3,4 «Тоді я почув
з престолу гучний голос: «Ось
намет Бога з людьми, і він житиме
з ними. Вони будуть його народом,
і сам Бог буде з ними. Він витре
кожну сльозу з їхніх очей, і вже
не буде ні смерті, ні жалоби, ні
голосіння, ні болю. Колишнє
минуло»
Гість-Наум: Повторення закону 32:35\"Помста моя, я відплачук
у визначений час, і вони послизнуться.
Бо наближається день лиха,
і те, що їх очікує, прийде швидко”.
Гість-Наум: ТЯГАР НЕВІДОМОСТІ (На вірш «Свой крест», автор кацмазонка)
Як ще довго нести нам хреста?
Це питання мучить всіх і не спроста.
Люди, що не знають як влаштований цей світ,
В темряві і навмання блукають тисячами літ.
Б’ють поклони, жертви непосильні віддають,
Вірять посередникам, що «вказують» їм путь.
Тільки їх «боги» мовчазні і німі –
Створені лукавими людьми, що ходять у пітьмі….
Їх боги – то хитрі вигадки і міфи,
Щоби відбути спільні оргії і ритуали для потіхи.
Хто служив «ваалам» і «астартам»
Божий гнів відчули і без жартів.
Фараон єгипетський, невіглас без тривоги,
Від наук жерців вважав себе нащадком бога….
В бездні моря закінчилася для них наука,
Та лукавий рід Мойсея слів не слухав.
Світ насправді і складний, зіпсутий, і жорстокий,
В многоті юрби без цілі не знаходять спокій.
Тягарі свої не в силах більше нести…
Хто зуміє їх навчить, щоб правди дух воскреснув?
І чому нам досі «пресвятії» не сказали,
Що нема потреби нам змагатися з «хрестами».
З неба Син прийшов, щоб відкупити грішних,
Він дорогу нам вказав як жити вічно.
Всемогутній Бог величну має силу,
Всі проблеми зникнуть, досягнемо миру.
Зникнуть глитаї, розбійники і «демократи»,
Чесний люд ніхто не буде обкрадати.
Євреїв 12:1,2 «Тож, оскільки довкола нас є така велика хмара свідків, скиньмо й ми всякий тягар і гріх, який легко нас обплутує, і витривало біжімо в забігу, який нам визначено, пильно придивляючись до Ісуса — Керівника і Вдосконалювача нашої віри. Заради радості, яка очікувала його, він зніс смерть на стовпі мук, знехтувавши ганьбою, і сів праворуч від Божого престолу».
Лист до галатів 6:2 « Не переставайте носити тягарі одне одного, і так будете виконувати закон Христа».
Псалом 55:22,23 « Свого тягаря поклади на Єгову, і тебе він підтримає. Він ніколи не дасть праведному впасти. Ти, Боже, кинеш неправедних до найглибшої ями. Ті, хто обманює і хто винен у пролитті крові, не проживуть і половини своїх днів, я ж буду завжди покладатись на тебе.
Самый влиятельный и самый, самый.
Величие его на уровне небес.
В толпе жрецов, провидцев, магов
Он божество, и в нём прогресс!
Но оказалось, крыша протекает….
Его надежды рухнули все враз.
Мифические боги не спасают,
Неотвратимы казни каждый раз.
Вот, полнолуние, 14-й день нисана….
Пасхальный совершив обряд,
Народ выходит на свободу,
Кто при рассудке, вместе с ним спешат.
Спесивый разум ослеплённый гневом.
И жажда мести за большой позор
Ведут в пучину моря фараона –
Исполнен до конца от Бога приговор.
В тот самый день Иисус Сын Бога
Отдавший жизнь за каждого из нас,
Всем дал приказ :любить друг друга!
«За кровь чужую Я потребую от вас»
И каждый год, в тот самый день нисана
Достойные, чтоб вспомнить о Христе,
В молитве обращаются к Иегове,
Еду пасхальную имеют на столе.
Бог долго терпит, ждёт от нас прозренья,
Чтоб каждый выбирал свой добровольно путь.
Лукавым кажется – так будет бесконечно…
Но день настанет и приходит суд!
Исход 12:26,27 «И когда ваши сыновья спросят у вас:
„Что значит для вас это служение?“ скажите: „Это
пасхальная жертва Иегове, который прошёл мимо
домов сыновей Израиля в Египте, когда поражал
египтян, и избавил наши семьи“».
Гість-Наум: БИБЛИЯ (На стих «Библия» Ольки Листопад)
А мы на полку Библию кладем
И радуемся талисману…
Одни уже довольны тем,
Что их к «святому приобщают».
Иисус советовал: «исследуйте Писанье»…
И переплет и ветхость ни к чему.
Сегодня перевод на современный русский,
Как и другие языки по миру, по всему!
Все добрые и совершенные дары –
Исходят свыше, от Отца светил.
Он не меняется как тень, ( Иакова 1:17)
В своем величии Святой и Вечный.
Он создал человека из земли,
Дал разум и свободу воли. (Иоанна 17:17)
Как высшему творенью своему
Дал предписанье истинное слово.
Все, кто способен различать
Ему премного благодарны,(1 Фессал.2:13)
За знание, что может оживить
Наш разум и сердца наполнить.
И если нормы чтем его,
На Библию с рассудком опираясь,
От Бога все получим дар – (Римлянам 6:23)
Жизнь вечную, Христом спасаясь.
Внимая Библии мы одолели страх, (Иезек.18:4)
Нас суеверия загробных басен не пугают.
Сын Бога научил людей о том, (Иоанна 11:25)
Что даже умерший, кто верил, оживает.
Мы не оставлены в незнаньи о беде…
Нам Библия о бунте объяснила : (1 Иоанна 5:19)
Весь мир во власти Злого на сей день. (Откр. 12:9)
Он власть дает всем, кто пойдет в могилу.
Бог не оставил праведных людей,
Он всемогущий, проявляет милость.
И всякий, кто нашел Его, (Галатам 5:1
Уже ведомы духом – Божьей силой!
Учора, нині, завтра і завжди:
Питання для всіх смертних так незрозуміле.
Ми знаємо -- від смерті не втечеш....
Тому всі наші почуття такі вразливі.
Не в стані з\'ясувати чоловік
Події всі, що пильно їх чекає.
Аж поки не загляне у минулий вік,
Коли пророки до людей звертались.
З глибин віків до нас дійшли слова
Від Розуму, котрий існує вічно.
І створений Ним перший чоловік
Йому подібний, але напрочуд безпечний!
Він знав – життя можливе без кінця,
І вільний від хвороби і турботи….
Та гордий ангел вічність зруйнував,
Довів до бунту, збочення, розбрату.
Адаму вдалося прожити дев’ять сотень літ,
І тридцять років, аж прийшла розплата.
Бог вічність для людей наразі зупинив.
І з того часу смерть -- за гріх відплата…
Питання суверенності не вирішене ще –
Брехун відомий, але ще на волі.
Сьогодні час для підсумків настав, уже:
Брехню покинути, щоб вічно жити в дружнім колі.
Син Бога до людей із космосу прийшов,
Вказав для всіх одну надію і дорогу :
Щоб жити по Закону, так як Бог велів,
Бо оправдаються лиш ті, хто служить Богу!
Ісая 57:15,16 «Так говорить Високий і Величний, який живе вічно і чиє ім’я святе: «Я перебуваю на височині, у святому місці, але я також разом з пригніченими та приниженими, щоб оживляти дух принижених і серце пригнічених Не вічно я буду їм протистояти і не завжди буду обурюватись, інакше через мене ослабнув би дух людини, знесилилося б кожне моє створіння, яке дихає».
Молился ли Иисус перед иконой,
В последний вечер, в Гефсиманию придя?
Упавши ниц, молился непрестанно,
К Отцу, Единому свой голос вознося.
Просил учеников молиться вместе,
Но тело бренное ломил могучий сон….
Бог выслушал молитву Сына –
Дух Божий силы дал ему большой.
Сын не скрывал от всех откуда сила :
Учил людей – молитесь: «Отче наш».
Лишь Бог услышит ревную молитву
И каждому, кто верит, Он воздаст.
Всевышний знает наши слабости земные,
Сам говорил, что человек, как тень…
Ему посредников в общении не надо,
И наши просьбы слышит в ночь и в день.
Лукавые попы науку Бога извратили
И исповедь ввели народу в быт.
Её придумали жрецы – вавилоняне,
А инквизиция шпионит и молчит….
Безмолвные иконы нас не слышат,
Напрасны все старания, мольбы.
И весь обман привёл до увядания,
Потери веры, ропота и суеты.
Матфея 26:36 «Затем Иисус пришёл с учениками
в место, называемое Гефсима́ния, и сказал им:
«Посидите здесь, а я пойду туда и помолюсь».
Деяния 17:26,27 « От одного человека он произвёл
всякий человеческий народ для обитания по всему
лицу земли. Он установил определённые времена
и пределы обитания людей, чтобы они искали Бога,
старались ощутить его и нашли, хотя он и не
далеко от каждого из нас».
А ці історії надумані людьми,
Побожний страх вони давно забули.
Обрали шлях облуди і пітьми –
Кому, крім Сатани, прислужниками були?
Річ в тім, що все Писання від Творця.
И І духом Божим ведені мужі писали.
Фантазій людських в них ніяк нема.
И І тільки вороги неправду замість Біблії
неграмотним втискали.
Слово «апокрифічний» походить з грецького слова, яке означає «таємничий, захований». Спершу тим словом називали праці, які зберігали для учнів певної філософської школи і які були приховані від решти людей. З часом цим словом почали називати писання, що не ввійшли до біблійного канону.
Ретельний розгляд апокрифічних євангелій показує, що насправді вони є підробкою. Якщо порівняти їх з канонічними Євангеліями, то легко побачити, що вони не були натхнені Богом (2 Тимофія 1:13). Їх писали люди, котрі ніколи не знали Ісуса і його апостолів, отже не могли виявити прихованої правди про християнство й Божого Сина. Навпаки, ті апокрифи містять неточні, перекручені й нереалістичні розповіді, котрі зовсім не сприяють кращому розумінню Ісусових вчень і його особистості (1 Тимофія 4:1, 2).
З іншого боку, Матвій та Іван належали до 12 апостолів, Марко особисто знав Петра, а Лука знав Павла. Вони писали Євангелія під дією Божого святого духу (2 Тимофія 3:14—1. Тому ті чотири Євангелія містять усю правду, котра допомагає нам мати віру в те, що «Ісус — це Христос, Божий Син» (Івана 20:31).
Об’явлення 22: 18,19 ««Свідчу кожному, хто чує слова пророцтва з цього сувою: коли хтось додасть щось до цього, Бог додасть йому кар, записаних у цьому сувої; коли ж хтось забере якісь слова з пророцтва в цьому сувої, Бог забере його частку в усьому, про що написано в цьому сувої,— не дозволить споживати плоди з дерев життя+ і не впустить до святого міста».
Говорят, что время лечит…..
Время может залечить.
Мы порой друзей прощаем,
Но как трудно всё забыть!
Человек – несовершенный,
Долго помнит всяко зло.
Если будем мы как дети,
Как нам будет жить легко!
Матфея 18:2-4 «Тогда он, подозвав к себе
маленького ребёнка, поставил его посреди
них и сказал: «Истинно говорю вам: если
не изменитесь и не станете как маленькие
дети, не войдёте в небесное царство. Итак,
кто смирит себя, как этот ребёнок, тот
и больший в небесном царстве».
Чому не мстять за себе убієнні?
Чи в небі їм байдуже до всіх нас?
Хіба вони не бачать подих смерті
І їхній гордий пил цілком погас.
Нас мучать сумніви прадавні:
Чи Бог про нас уже забув….
Невинні гинуть не діждавшись волі,
Лукаві правду віддають на глум.
Та ми ще правди не навчились.
Нам правду замінили на байки.
Свої попи, свої князі – магнати
Разом з чужими в темряву завели навіки.
Нас не навчили правди про Святого,
Єдиного, правдивого Творця…..
Його послання – Біблію сховали,
Дурили міфами, байками навмання.
Від тисяч літ у Божім Слові
Описано про тих, хто вже помер –
Вони у небутті, чекають воскресіння,
Коли Всевишній подолає смерть.
Вчення облудне про безсмертну душу,
Як і про різні дивні «божества»
Приніс лукавий ангел-богоборець,
Бунтар і зрадник – Сатана.
До нині він під маскою, у тіні….
Маститі вчені, «затоки» Письма
Гадають роздуми і точать теревені:
Чи то особа, чи її нема.
Воскреснуть всі: і праведні і грішні.
Хто вірить в Сина, матиме життя.
Сьогодні час щоб бойні припинити,
Хто прагне крові, підуть в небуття!
Івана 5:28,29 «Не дивуйтесь цьому,
бо надходить година, коли всі, хто
перебуває в пам\'ятних гробницях,
почують його голос і вийдуть: хто
чинив добро – для воскресіння
життя, а хто чинив зло – для
воскресіння суду».
Гість-Наум: Ми мусимо любити навіть ворогів,
Проте кохання лиш для двох навіки....
ЛЮБОВЬ И СТРАСТЬ (На стих. «Счастье» Лефара Шадри)
Как часто мы в понятиях блуждаем.
В высоких чувствах потеряв покой
От страсти вянем, трепетно сгораем
И о любви заводим разговор.
Кто чувство это испытал правдиво
И может честно говорить о нем?
Не подменять минутные порывы
Весомым словом, что весь мир ведет!
Любовь добра и долготерпелива.
Ни хвастовства, ни ревности в ней нет.
Не превозносится и неприличия не терпит,
Не ищет своего, не помнит всех обид.
Нет раздраженья в чувстве этом,
Неправедность не радует его.
Любовь все переносит, всему верит,
На все надеется, и стойко терпит все.
Наш род людской, увы, несовершенный,
До полных знаний путь еще далек….
Теперь же пребывают между нами –
Надежда, вера и наибольшая – любовь.
1 Коринфянам 13:4-13 «Любовь долготерпелива
и добра. Любовь не ревнива, не хвастлива, она
не превозносится, не ведет себя неприлично,
не ищет своего, не раздражается, не ведет
счет обидам, не радуется неправедности, а
радуется истине, все переносит, всему верит,
на все надеется, все стойко претерпевает.»
1 Иоанна 4:8 «Кто не любит, тот не познал
Бога, потому что Бог есть любовь.»
Хіба ми зможем догодити всім,
Втиснутися у форму нам незвичну.
Чи розуму добувши з теорем,
Знайдемо мудрість у житті практичну.
Найкраще залишаймося собою
І не шукаймо слави у людей.
Яке ім’я здобудемо у Бога –
Це важливіше царських нагород
і їх ідей.
Хто вам сказав, що математик наймудріший…
Котрий з них Божий виконав Закон?
Багато є занять захопливих і гідних,
Та найцінніше – будь Людиною з Законом
в унісон!
Римлян 12:2 Більше не дозволяйте цьому світу
формувати вас, натомість перемінюйтеся, обновлюючи
свій розум, щоб особисто переконатися, в чому полягає
добра, приємна й досконала Божа воля.
Гість-Наум: Бо скрипка, що не в тих руках,
Мов корабель в далеких берегах:
Вітрила впали і імла навкруг....
Мелодія нещиро заграє,немов невірний друг....
Как тонко создана душа –
Сосуд изящный и хрустальный!
Она сияет дивной красотой,
Ей не пристало быть печальной.
Но мир вокруг порой жесток,
Слова гнилые ранят, убивают.
Изысканный, лукавый слог
Тревожит ум и человека унижает.
Под видом добрых и заботливых друзей
В наш дом приходят хищники, убийцы….
Наивно веря им, мы попадаем в сеть,
Со временем нас называют проходимцы!
Как больно ощущать, что ты на дне.
Вокруг тебя друзья – уроды…
Их преданность в пределах диких чувств,
Сплочённость в поисках последней дозы.
Из этой пропасти всем не спастись –
Сумеют только единицы.
Из царства зомби и теней
Уходят Богом избранные лица.
В Святом Письме недаром есть совет,
Для многих не заметный, тривиальный:
--Не робко, из последних сил беги от зла….
Иначе, ваш исход погибельно печальный.
Тебе внушают «светлые» мечты,
Впрягая в рабские, смертельные оковы.
Не верь предательским словам –
Простая жизнь – надежда и основа.
1 Коринфянам 15:33 «Не заблуждайтесь.
Плохое общение портит полезные привычки»
Колоссянам 2:4; 3:5-8 «Говорю это, чтобы
никто не обманул вас убедительными доводами.
КОМЕНТАР ЩОДО ТВОРУ: 
