Сокол: Дякую. А що Ви думаєте, те що маємо тей маємо. У мене промайнул думка життя поколінь 1918-1993 роки.
Війни, війни, штучні голодомори, репресії, гулаги.
Комуністична Партія - ум й совість нашої епохи.
І заганжоване населення, зомбірований народ.
Сокол: Вдячний Вам. Саме прикрасне в житті мріяти і вірити, і йти до цілі, не зупяючись. Сильнішої Віри Україців за перемогу, добробут в світі нівкого немає.
Сокол: Дуже зворушливо.Зло супутник людини і в цьму ми винні. Промайнули іторичні події від 1918 року по сьогодення. Насилля, обман, зневага до людини. І в цьомуу винуноваті самі люди. Кого обирали в крвники на того напоролися.
КОМЕНТАР ЩОДО ТВОРУ: 
