Сокол: Мова святиня Роду. ПРиємні почуття.
Згідно дій ворогів столятями, нашу мову й Рід Словянський-Український хочуть знищити. Це видно з сьогодення. Хто посягає на нашу Землю і наш Рід, самі будуть знищені.
Сокол: Сумно.
За наш волелюбний народ, за нашу святу Землю, за нашу божествену мову, за наші вродливі жінки, за наших славних воїнів - мужчин, за наші квітучі сади, за наші уютні дома, вороги - і внутріші й зовнішні раблять все, щоб нас повністью зищити, а Україну навік пазабути.
А ми Словяни-Українці народжені Богом на святій Українській Землі на вічно. Наша Віра, наша Воля, наша єдність нескорені.
Сокол: Мільони тон зерна вивозять тепер не держава а чужеродні олігархи, горе фермери, очевидно це шаг посварити Україну з Поляками. Хто висипає зерно умисно на землю, це не прощенний гріх і Божими силами будуть покарені.
А 1923, 1933, 1947 роках вивозила держава колгоспне, людське, зерно в Європу, Америку. А українці вимирали мільонами. Чому не покарені ні Богом, ні судом Керівники копартії СРСР, а відомі то і фамілії і посади. Все відомо - але мовчок.
КОМЕНТАР ЩОДО ТВОРУ: 
