Сокол: Гарна поезія, душевна.
Прошу пробачення, на мій погляд краще буде так - замість Люди иотрібно людям, все саи потрібно все сам.
З повагою, Володимир.
Сокол: На Ваш відзив, я відповім.
Ворог може вбити, давариш може тебе зрадити, а з мовчазної згоди можна і те і те творити. Я думаю Ви взнаєте наш народ. Це така доля нашого народу. Тепер значна частина людей це зрозуміла.
Сокол: На жаль в українців коротка память. Милиони померли в голодоморах, міліони на каторгах і у війнах. Тепер милиони покинули Україну, ті хто залишився клажуть голови зо Волю. А хто небудь розглядав чиїми руками це робиться.