Пісаренчиха: Там, як перевірити документацію, то бомбосховища оснащені овочерізками і барабанами.
Всі погодилися тому, що в нашому суспільстві багато лишилося від радянського (російського) менталітету. Вчора прочитала інформацію, що батько одного із збитих вагнерівцями пілотів дав інтерв\"ю і пояснив, що якщо президент сказав, що в смерті сина ніхто не винен, значить так воно і є.
Саме таке \"імперське\" в свідомості заважає нашому суспільству подолати корупцію.
10.07.2023 - 19:23
Могла би Вам писати довгий коментар... Але ви і так все розумієте.
а до інших, на жаль, і так не дійде.
дякую за візит і відгук.
Пісаренчиха: Зміст - бомба. З одного боку, по відношенню до дружини, він лицемір і зрадник, а з іншого, по відношенню до Дарини, цілитель. Так, його методи брудні і в тому, і в іншому випадку. Але... і ми розуміємо, що не розуміємо нічогоісінько.
Пісаренчиха: Твір Ваш навіяв мені думку, що ми не вміємо радіти тим маленьким успіхам, які отримуємо. От Ваш гарой. Чому він не радіє, що віддав волонтерам картоплю, консервацію. Він засмучується, що не може дати грошей. Але ж він дав дуже багато по мірі своєї сили. А як знецінюєш своє,воно відніметься.
28.06.2023 - 12:56
Дуже дякую! Мабуть у кожного свої погляди на це....Різні люди й думки різні. Нехай щастить!
Пісаренчиха: Якби ж життєво пасивні позиції. Вони антиукраїнські до абсурду.
Подобаються Ваші твори, коли вимикається логіка і хлине потік свідомості.
16.08.2023 - 22:03
Знову ж таки - вірш протест. Протест проти абсурду. Зауважую за собою останнім часом якісь протестанські нахили. Вірш "Страйк" теж - протестанський. І ще одна проза, яку не публікувала, бо 1% мислячих читачів то знову ж таки абсурд.
Але, відчуваю, що Ви маєте ту прозу прочитати.
А сьогодні мені приснився сон про Лукашенка, наче він зайняв почесне місце в мавзолеї на червоній площі і всі ходять з ним прощатись. Мабуть подумав, що скучно мертвому Леніну вже стільки років лежати посеред москви одному. Благородний був сон.
А крайніх 4 дня про вагнера читала - вже зрозуміло, що буде далі снитись.
Пісаренчиха: Глибоке питання. Чомусь в нашій культурі традиційно батьки сприймаються, як люди, що створюють проблеми дорослим дітям. Здебільшого моральні і психологічні. Визначить людина себе старим в будь-якому віці і вимагає оточуючих обслуговувати свій песимізм. Оточуючі розбігаються, а діти, заручники до смерті.
28.06.2023 - 14:32
Дякую дуже-дуже за такий детальний, продуманий і правдивий коментар! Напевне, скільки існує світ - були і будуть протиріччя між дітьми і батьками! Гарного Вам настрою, миру, щастя і добра!
Пісаренчиха: Шикарний твір про казкове місто. Приємно, що прообразом став Харків.Бачите,для мене Харків - це трудівник. Зранку бачу, як метуть тротуари, саджають, поливають квіти, миють вікна, стіни, асфальт. Ця інформація заважає просто сприймати красу. Спасибі за свіжість погляду.
26.06.2023 - 18:01
Так, Ваша правда - людська праця одразу помітна! Місто навіть під час воєнного стану - виглядає гордо та доглянуто, завдяки відданим свої справі Людям. З повагою!
Хочу відмітити, що Місто набагато чистіше за Львів (!!!).
Індустрія і справді залишилась поза кадром. Мабуть потрібно мати залізний характер, і несказанну емоційну витримку, щоб описати реалії "індустріального" життя. Та ще його треба знати зсередини, для того, щоб писати на таку тему. Непроста задача.
У розповіді намагалась розділити "красу" і "болючі моменти" на 2 сторони медалі. Оскільки почуття досить двоякі. Не впевнена, що друга частина мені вдалась, та може це і добре, бо місто мене приємно вразило.
І вам дякую, що відгукуєтесь!