Розплодилось крутих вань у Львові
Чубляться материним язиком.
Так їздять на джипах гонорові,
Як бродячі пси мелькають хвостом.
Тут під час війни слухають шансон-
Кидаються на нашого брата.
Заряджають у рушницю патрон
В мізках у них -хітон, в роті- вата.
Хто очистить, отих бродячих псів,
Що кидаються на перехожих.
Ці сини - мажори царських понтів
Зайди, заброди на звірців схожі.
Як прийшов в гості, то сиди тихо,
Щоб тебе ніхто не чув і не знав.
З пивом в руках, робить біду, лихо.
Кусає до крові... каже: **гав, гав**...
Скажи :**чи знаєш Франкову мову?**
Ти- не гавкай, не розпускай язик.
**Читай і вчи українську мову!**
Не кричи, і не показуй свій бздик.
Це було давно колись, у Каунасі, ми з товаришем спитали літню пані : "Как пройти или найти?.." ,вона повернулась до нас і чітко відповіла на російській мові :"Я русского языка не понимаю. ",розвернулась і пішла собі далі.
А ми не встигли навіть нічого відповісти, хоч я знав українську, а мій товариш німецьку мову. Це чомусь добре запам'яталось...
Слава Україні!
Слава нації!
Цими днями минає вже 23 роки з дня звірячого смертельного побиття у Львові такими ж неадекватними виродками нашого славного композитора і генія української пісні Ігоря Білозора.