розповідав вам колись про те випадкове місце,
де спіткнувся, перечепився, зашпортався й мало не впав.
– можете ви уявити це почуття, коли ти не мав на думці
нічого поганого, і потрапив в таку халепу?
та тепер все гаразд, ви у повній безпеці.
можу я цього вечора побачити вас на небі?
ми погуляли б серед зірок – там є одна невідома,
що не знає своїх шляхів; пильно за нею стежу.
коли нам, буває, трапиться вийти за межі всесвіту
чи ще за якісь, не страшно. коли ви поруч,
я почуваюся впевнено, безтурботно й цілком безпечно.
о, так безпечно, що навіть могло б набриднути.
кохання, що стало звичкою – про це є безліч історій.
народ вже ремствує: у ваших буденних втіхах
ні новизни, ні захвату. щелепи зводить нудьга.
що їм на це сказати? моїй коханій подобається, –
нам обом це подобається, й це – надзвичайно гарно.
люди, ми всі однакові, та ми, однак – своєрідні.
ми ніжимося й кохаємося, ми довго до цього йшли.
о, ми зайшли так далеко! а відучора милуємося
краєвидами вже нової, незвіданої реальности –
ми дійшли аж сюди – це потребує осмислення.
ну, це, напевно, дивне, та відоме всім відчуття,
коли понад світом, на небесах, стається щось грандіозне,
ми, що нічого не знаємо, тривожимося й боїмося.
нам перехоплює подих, серце стрибає сполохано –
так буває, коли на людей сходить важка благодать:
захват, подібний до захвату глибини;
переляк, імпульсивні вчинки,
сни наяву, нестяма
rapture of the deep, deep purple
ID:
916531
ТИП: Поезія СТИЛЬОВІ ЖАНРИ: Ліричний ВИД ТВОРУ: Вірш ТЕМАТИКА: Філософська лірика дата надходження: 11.06.2021 19:17:42
© дата внесення змiн: 11.06.2021 19:17:42
автор: mayadeva
Вкажіть причину вашої скарги
|