В режимі "онлайн" всі здаються близькими,
Застигли в мережах, мов плями родимі,
В режимі "реальність", мов зорі незримі,
Комп'ютери стали світами людськими.
Хтось щиру любов в інтернеті шукає,
Залазить між сайтами в темну шпарину,
Позаду реальність від болю стогнає,
Руками роздряпує згорблену спину.
В режимі "онлайн" хтось життя проживає,
В липкій віртуальності грузне всім тілом,
Цей "хтось" у реальності, мов помирає,
Лишаючи образ, присипаний пилом.
В режимі "онлайн" у реальність вертайтесь,
Погляньте, як в небі летять журавлі,
В режимі "онлайн" із життям зустрічайтесь,
Лишайте свій слід на Реальній землі!
***І
Актуально! Витрачаєм свій час на свою цифрову копію, поки оригінал потребує цього часу З реальних людей перетворюємось на голограми. Тема близька - теж писав про подвбне
Щиро вдячна, просто справді, інколи настільки заглиблюємося у віртуальність, що втрачаємо реальність, а вона має властивість минати і не повторюватись...