UA | FR | RU
Сайт поезії, вірші, поздоровлення у віршах :: Redivivus et ultor: шкварчить, шкварчить повільно папироска - ВІРШ |
|
|
UA | FR | RU Рожевий сайт сучасної поезії |
|
Додавати коментарі можуть тільки зареєстровані користувачі..
КОМЕНТАРІ Ulcus, 23.11.2018 - 15:25
Шкварчить і сипле попіл папіроскаЧи то у грудях, чи в чиїйсь душі І так на серці млосно, слизько, ковзко І дурнувато, наче після анаші І перегар післялюбовної отрути Ще дурить мозок і жене думки Кудись далеко. Не зловити суті В липучих сітях мертвих павуків Яка ж любов, коли навкруг умовність І акції життя уже горять? Їх, як бензином, поливає совість Чіткими «досить»! Сльози... чомсь бринять... Redivivus et ultor відповів на коментар Ulcus, 27.11.2018 - 13:31
Шкварчить? Шкварчить... Бруднить атласний лацканІ сипле попіл на лискуче тло, Ні, ти - не Проня, я - не Голохвастов, Та хто ж дивився за дзеркальне скло? Та хто ж побачить за примарним лоском, Помітить хто за товщею вітрин, Ниття сердець, які стікають воском... (не забруднити б тільки магазин) Не забруднить, не вляпати б костюма свого, чужого - вовну, шовк чи льон... Ти - не Кортес, а я - не Монтесума, хоч добровільно здався у полон... Я роздягнув тебе, мов капустинку - Лист за листком, дістався до нутра, тендітного, немов тонка травинка... А ти про "досить"... Ні, мала - пора! Ulcus відповів на коментар Redivivus et ultor, 27.11.2018 - 14:13
Скурили вже чотири пачки,А папіроска все шкварчить І вишкварчала всю заначку. Нічому нас життя не вчить - Що треба бути економним, Тоді гасити, як пече, На всі зважати забобони Солому слати і плече Підставити, коли попросять, А не кидатись навмання, Щоб на вибоїстій дорозі Спиняти на бігу коня. Навіщо нам ризикувати? Нам досить і красивих фраз. Кинь папіроску затухати - Нехай той жар летить... повз нас... |
|
|
||||||||||||||||||||||
