Кар-Кар ворона… Ой кар, як же я пристала
Оце в Європу, щойно за бугор злітала
Їхав автобус і я вирішила за ним
Та правда довго, нюхала український пил.
Дороги наші….Ну хіба, що траса гарна
А за останні….Скажу, чесно, наче жорна
Народ терплячий, всі їдуть на заробітки
Ну я ж за ними, підбираю, смачні об`їдки.
Та ось таможня і вже в напрузі всі люди
Чемні розмови, доволі веселі всюди
Шмону не було, раді, що їде підмога
А тут довкола, де не глянь рівна дорога.
Та здивувалась, такого мені не треба
У шлунку смокче… Час мов птах, поїсти треба
Ой, біс забрав, би оцю жагу полетіти
Мені на жаль, не довелося порадіти
Якісь там баки, схожі на великі діжки
То виявилось, для всього сміття нічліжки.
Ой, справжнє лихо, хоча б, з голоду не вмерти
Скрізь всі закриті…..Ой, а я ж, так хочу жерти.
Перепочила, тут, під автобусом одним
Ледь очманіла, весь час під ніс бив той згар і дим.
Де там піднятись, хтось схватив, несе за лапу
Ой, біда мабуть, бачу морду волохату
Тремчу від жаху, загубила кілька пір`їн
Отак дурепі, що захтіла інших країн?
Не дарма кажуть, що вдома і стіни гріють
Невже в смітник, мене геть викинуть посміють?
Та ні, це песик, підносить до чоловіка
Тепло на серці, хвилююсь, чи справжня втіха?
Той в рукавичках, подивився сумно в очі
Бідна пташина, певно дуже їсти хоче
А я в печалі, чекаю, що буде далі
Хай не жалів, краще би прочитав моралі.
Ну вже нарешті, ніжно на лавочку поклав
І із пакету, хліб й сало рідненьке дістав
Земляк нпевно, вирішив нагодувати
Якби ж не він, то чого б діждалась не знати.
Ой, дуже ж смачно, просльозилась, уплітала
Ось, такі справи, так в Європі побувала…
Правда людей, бачила радо зустрічають
Чула розмови, допомогу обіцяють
Моїй країні. Що вірите це задарма?
Ой, ні хороші, ви мої, не ваша карма
Весь час на когось працювати, як на пана
Самі ж хитріші, все їдуть, де більша шана
А чи повсюди, життя це так змінилося,
Пройшло століття, та такого й не снилося
Ніколи, правда. Та раджу вам, вдома краще
Бо тут родина, тож підставить плече завше
Ви відроджуйте, нашу славну Україну
І любіть землю, рідну мову солов`їну
Тут пахне хлібом, колосяться щедрі поля
Дихати краще, тож на повні груди - це воля !
Можливо в нас, теж колись смітників не буде
Ти не забудеш, про цю, пташку - Кар-Кар друже.
10.11.2018р
Цікаво, але мені ще й сумно,що знову гнемо спини на чужих. Звісно, що свої не кращі,але чомусь згадую весь час історію національних змагань.Жаль, що не вдається побудувати свій дім і їдемо у чужий приймаками.
Ніна Незламна відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Дякую!. Так Валю, я поділяю з вами цю думку. Скільки можна пахать на когось, треба відроджувати Україну.
) Ой, Сонечко, нехай краще люди їдуть! Щоб поверталися і розповідали про той рівень і життя і заробітків, чим сидіти у власному болоті працюючи за копійки.....а пани скрізь однакові....хоча свої, як правило, іще і гірші....
Ніна Незламна відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Дякую за коментарій. Так ,хай вчаться, як Поляки цінять свою землю,що бідна ворона не має де поїсти.А в нас,як кущ так і сміття,ніхто не дбає про майбуття рідної землі,де пройшло босоноге дитинство....
"Ви відроджуйте, нашу славну Україну
І любіть землю, рідну мову солов`їну
Тут пахне хлібом, колосяться щедрі поля
Дихати краще, тож на повні груди - це воля !"
Браво!
Як казав А. С. Пушкин
"Сказка ложь да в ней намёк"!
Сподобалось!
Ніна Незламна відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
болюча тема, але правдива 
